Ухвала

від 20.10.2016 по справі 914/2166/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.10.2016 р. Справа №914/2166/14

Суддя Король М.Р., розглянувши матеріали скарги (вх. №3984/16 від 09.08.2016 року): Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської обл.

на дії органу державної виконавчої служби

у справі №914/2166/14

за заявою Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414

за позовом : Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод», м. Запоріжжя

про стягнення 34066,01 грн. основного боргу, 2219,40 грн. пені, 10219,80 грн. штрафу, 2560,85 грн. 15% річних та 250,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від скаржника: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 30.13.2016р.);

від боржника: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився.

Суть спору:

скаргу подано Приватним акціонерним товариством «Галичина» (м. Радехів Львівської обл.) про визнання незаконними дій Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 09.07.2014 року №914/2166/14; визнання незаконними дій Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя щодо винесення постанови від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнання недійсною постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2016 року, у зв'язку із відпусткою судді Іванчук С.В., для розгляду даної скарги обрано суддю Король М.Р.

Ухвалою суду від 12.08.2016 року прийнято скаргу до розгляду. Розгляд скарги призначено на 08.09.2016 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі.

Представники сторін та органу ДВС участь повноважних представників в судовому засіданні 08.09.2016 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися, вимог ухвали суду від 12.08.2016 року не виконали.

Розгляд скарги відкладено на 22.09.2016 року.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні 22.09.2016 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися, вимог ухвали суду від 12.08.2016 року не виконали.

Орган ДВС участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, електронною поштою надіслав заперечення на скаргу, котрі зареєстровані відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №37952/16. Станом на час судового засідання оригінали письмових заперечень на скаргу та належні копії додатків до них до суду не поступили.

Розгляд скарги відкладено на 10.10.2016 року.

Представник стягувача в судове засідання 10.10.2016 року прибув, надав усно пояснення по суті заявленої скарги, подав через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації клопотання (вх. №4839/16 від 10.10.2016р.) про продовження строку розгляду скарги.

Боржник участь повноважного представника в судовому засіданні 22.09.2016 року не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався, вимог ухвали суду від 12.08.2016 року не виконав.

Орган ДВС участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. 26.09.2016 року від органу ДВС поступили заперечення на скаргу (вх. №38262/16).

Строк розгляду скарги продовжено та розгляд скарги відкладено на 20.10.2016 року.

Представник стягувача в судове засідання 20.10.2016 року прибув, через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації подав додаткові пояснення (вх. №41842/16) до скарг на дії органу ДВС.

Боржник та орган ДВС участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника стягувача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414 позов задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» 34066грн. 01коп. основного боргу, 2219грн. 40коп. пені, 10219грн. 80коп. штрафу, 2560грн. 85коп. 15% річних та 250грн. 00коп. на відшкодування сплаченого третейського збору.

Ухвалою господарського суду Львівської області 08.07.2014 року задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Галичина» про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414 та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» 1827грн. 00коп. судового збору, сплаченого за розгляд господарським судом Львівської області заяви про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414.

09.07.2014 року господарським судом Львівської області, на виконання ухвали господарського суду Львівської області від 08.07.2014 року, яка набрала законної сили 08.07.2014 року, видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» 1827грн. 00коп. судового збору, сплаченого за розгляд господарським судом Львівської області заяви про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414 (далі по тексту - Наказ).

09.08.2016 року Приватним акціонерним товариством «Галичина» подано до суду скаргу (вх. №3984/16 від 09.08.2016 року) на дії органу державної виконавчої служби у справі №914/2166/14.

Підставами визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.06.2016 року (далі по тексту - Постанова) та незаконними дій Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя, на думку скаржника, є, зокрема, невжиття державним виконавцем усіх необхідних дій для виконання наказу, несвоєчасне направлення копії Постанови та Наказу.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає скаргу (вх. №3984/16 від 09.08.2016 року) Приватного акціонерного товариства «Галичина» обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на момент вчинення спірних дій) (далі по тексту - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами ч. 1, п.6 ч.3 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з матеріалами справи, постановою від 12.01.2016 року відкрито виконавче провадження №49796001 про примусове виконання Наказу.

Відповідно до підпункту 4.1.8. пункту 4.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі по тексту - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, розпочинаючи виконання рішень про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону.

Абзацом 2 пункту 3.12. Інструкції встановлено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

З метою виконання Наказу, державним виконавцем направлено запити (копії котрих містяться в матеріалах справи) до окремих реєструючих органів для виявлення коштів та майна боржника.

Згідно, інформаційної довідки від 02.08.2016 року про виконавче провадження №49796001, виконавчу дію «звернення стягнення на кошти на рахунках боржника» вчинено 22.03.2016 року, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до статті 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч.8 ст.52 Закону, державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавче провадження №49796001 тривало з 12.01.2016 року по 24.06.2016 року. Відповідно до матеріалів справи, державний виконавець проводив перевірку майнового стану боржника тільки один раз - після закінчення строку для добровільного виконання рішення.

Згідно матеріалів справи, інформація про наявність рахунків боржника датована 11.12.2015 року, про наявність транспортних засобів у боржника - 21.12.2015 року. Вихід за адресою боржника для виявлення майна було здійснено 16.01.2016 року

Відтак, всупереч вимогам ч.8 ст.52 Закону, державним виконавцем у подальшому, після вищевказаних дій, не було здійснено повторної перевірки майнового стану боржника.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.57 Закону, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Згідно ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В матеріалах справи відсутні докази накладення арешту на майно боржника у встановлений строк та в межах виконавчого провадження №49796001 з примусового виконання наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Вільнянський маслозавод» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» 1827грн. 00коп. судового збору, сплаченого за розгляд господарським судом Львівської області заяви про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 28.05.2014р. у справі №09-01/0414.

Відповідно до інформаційної довідки про виконавче провадження №49796001 від 02.08.2016 року, згідно з відповіддю ДАІ транспортних засобів за боржником не зареєстровано; згідно відповіді ДПС за боржником зареєстровано банківські рахунки на яких відсутні кошти; згідно довідки РПВН за боржником нерухоме майно не зареєстровано, майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє; арешт накладено.

Проте, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №64694490 від 29.07.2016 року щодо суб'єкта - юридичної особи, ідентифікаційний код котрої 34676796 (даний код, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, присвоєно боржнику), арешт нерухомого майна накладено на підставі:

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 40389435, виданий 28.10.2013 року Ленінський ВДВС ЗМУЮ;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47473393, виданий 12.05.2015 року Ленінський ВДВС ЗМУЮ.

Враховуючи вищенаведене, державним виконавцем, всупереч вимогам ст.58 Закону, для забезпечення реального виконання рішення у межах ВП49796001 не накладено арешт на майно боржника.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про невжиття державним виконавцем усіх необхідних дій для виконання наказу, а відтак наявність підстав для визнання дій органу ДВС щодо винесення постанови від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконними, а постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві - недійсною.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.4 ст.47 Закону, про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Органом ДВС суду не надано повідомленням про вручення поштового відправлення, котре, відповідно до ч.1 ст.31 та ч.4 ст.47 Закону, підтверджувало б факт відправки Постанови стягувачу у встановлений строк.

Враховуючи вищенаведене, останнім днем триденного строку для надсилання Постанови був 27.06.2016 року.

Проте, відповідно до відбитку календарного штемпеля на конверті, Постанову та Наказ надіслано стягувачу 22.07.2016 року, а відтак, з пропуском встановленого законодавством строку.

Відповідно до п. 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу підставною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Із врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу (вх. №3984/16 від 09.08.2016 року) Приватного акціонерного товариства «Галичина» задоволити.

2. Визнати незаконними дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя, які полягають у несвоєчасному надісланні ПрАТ «Галичина» копії постанови від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві та наказу Господарського суду Львівської області від 09.07.2014 року №914/2166/14.

3. Визнати незаконними дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя щодо винесення постанови від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

4. Визнати недійсною постанову Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя від 24.06.2016 року ВП №49796001 про повернення виконавчого документа стягувачеві

Суддя Король М.Р.