Рішення

від 19.10.2016 по справі 916/259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2016 р.Справа № 916/259/16

За позовом: ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»

про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства та змін до статуту.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 19.10.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3 - за договором про надання правової допомоги №29/16 від 05.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Елефант» та просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Елефант», що оформлене протоколом № 19 від 16.03.2001р., а також визнати недійсними зміни та доповнення до статуту товариства, затверджених вказаним рішенням, що зареєстровані 28.03.2001р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за № 04057209Ю0010314.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2016р. порушено провадження по справі №916/259/16 (суддя Желєзна С.П.).

16.03.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

23.03.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» повторно надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

05.04.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» надійшла заява про витребування доко казів, відповідно до якої відповідач просив суд витребувати: матеріали господарської справи №6-30/37-08-567; від приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_4 належним чином завірені копії аркушів книги реєстрації нотаріальних дій, на яких міститься запис про реєстрацію нотаріальної дії №1468 про засвідчення 13.03.2001 року підпису ОСОБА_1 у заяві, що адресована Загальним зборам засновників ТОВ «Елефант»; витребувати з Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Овідіопольського районного управління юстиції належним чином завірені копії усіх документів, що містяться в реєстраційній справі ТОВ «Елефант» ЄДРПОУ 20920180, а також саму реєстраційну справу для огляду в судовому засіданні; витребувати від прокуратури Одеської області для огляду в судовому засіданні матеріали кримінальної справи №051200800015.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 05.04.2016р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи № 916/259/16 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів та доказів по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від клопотання представника відповідача від 05.04.2016р. про продовження строку розгляду справи задоволено; продовжено строк вирішення спору по справі № 916/259/16 на п'ятнадцять днів.

11.04.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі.

11.04.2016р. до господарського суду Одеської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» надійшли письмові пояснення по справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. та ухвалите нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Елефант», оформлені протоколом № 19 від 16.03.2001р. та визнати недійсними зміни та доповнення до статуту ТОВ «Елефант», зареєстровані 28.03.2001р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстраційним № 04057209Ю0010314.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Богатир К.В., Ліпчанська Н.В.) від 10.05.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2016р. об 11:00.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді: Богатир К.В., Ліпчанська Н.В.) рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 02.08.2016р.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 р. у справі № 916/259/16 скасовано; справу № 916/259/16 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду. Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2016р. суддею Оборотовою О.Ю. прийнято справу № 916/259/16 до свого провадження; призначено розгляд справи на 05.09.2016р. о 12:00 год. витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_4 належним чином завірені копії аркушів книги реєстрації нотаріальних дій, на яких міститься запис про реєстрацію нотаріальної дії №1468 про засвідчення 13.03.2001 року підпису ОСОБА_1 у заяві, що адресована Загальним зборам засновників ТОВ «Елефант»; витребувано з Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців, легалізації громадських формувань Овідіопольського районного управління юстиції належним чином завірені копії усіх документів, що містяться в реєстраційній справі ТОВ «Елефант» ЄДРПОУ 20920180, а також саму реєстраційну справу для огляду в судовому засіданні. 26.09.2016р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

07.10.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» до канцелярії господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

07.10.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла заява про застосування строку позовної давності.

07.10.2016р. від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2016р. клопотання ОСОБА_1 задоволено, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 27.10.2016р.

У судовому засіданні 19.10.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.5 статуту ТОВ «Елефант», зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією 24.03.2000р. за № 04057209Ю0010323, вказане товариство створене за рішенням його засновників на підставі установчого договору шляхом об'єднання майна і підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Учасниками товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, відкриває у встановленому законом порядку рахунки його учасників. Держава не відповідає за зобов'язаннями товариства, рівно як і товариство не відповідає за зобов'язаннями держави.

Виходячи з положень п.п. 4.4 - 4.6 статуту ТОВ «Елефант», зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією 24.03.2000р. за № 04057209Ю0010323, статутний фонд товариства складає 196 275,57 грн. Розміри вкладів кожного з учасників до статутного фонду товариства оцінюються в національній валюті та в грошовому і відсотковому відображенні складають: ОСОБА_5 - 147 206,68 грн. або 75% статутного фонду; ОСОБА_1 - 49 068,89 грн. або 25% статутного фонду. Учасники вносять свої вклади у вигляді грошових коштів.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.03.2001р., яка адресована загальним зборам учасників ТОВ «Елефант», достовірність підпису позивача на якій посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, позивач просив вивести його із складу засновників відповідача і повідомив про відступлення належної йому частки у статутному капіталі даного товариства на користь ОСОБА_6. Також позивач наголосив на відсутності у нього будь-який, в тому числі майнових вимог до ТОВ «Елефант». (а.с. 52)

Як свідчать матеріали справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Елефант», яке оформлене протоколом № 19 від 16.03.2001р., за результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 було виведено останнього зі складу учасників ТОВ «Елефант» та прийнято до складу учасників відповідача ОСОБА_6 за рахунок передачі йому частки, що належить ОСОБА_1 У зв'язку із зміною складу засновників товариства, загальними зборами також було вирішено внести зміни до статуту ТОВ «Елефант».

В результаті прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Елефант» вищезазначеного рішення, до статуту ТОВ «Елефант» були внесені відповідні зміни, які були зареєстровані 28.03.2001р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за № 04057209Ю0010314.

Позивач наголошує на тому, що заява про його вихід із складу учасників ТОВ «Елефант» ним на адресу загальних зборів товариства не подавалась, у зв'язку з чим, вважає, що рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом № 19 від 16.03.2001р., суперечить вимогам закону. Крім цього, позивач зазначає, що протокол №19 від 16.03.2001р. не підписував а тому рішення загальних зборів є незаконним. Також, ОСОБА_1 наголошує, що на підставі оспорюваного рішення відбулось відступлення належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Елефант» на користь третьої особи без укладення відповідної цивільно-правової угоди із цього приводу, що, за його переконанням, також суперечить вимогам законодавства. Викладені обставини покладені ОСОБА_1 в обґрунтування пред'явленого позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Скасовуючи рішення господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду Вищим господарським судом України у постанові від 02.08.20106р. зазначено, що «висновки судів попередніх інстанцій є дещо передчасними, враховуючи таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача 05.04.2016р. було подано до господарського суду Одеської області клопотання про витребування доказів, необхідних, на думку ТОВ «Елефант», для правильного та об'єктивного вирішення спору в межах даної справи.

Водночас, в рішенні господарського суду Одеської області взагалі не зазначено про подібне клопотання, як і не вказано, чи було воно задоволено судом чи ні, та з яких саме мотивів, хоча рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін апеляційним господарським судом, ґрунтується на нібито встановлених обставинах справи саме на підставі тих доказів, які просив витребувати відповідач та які не були наявні в суду на момент розгляду справи (реєстраційна справа ТОВ «Елефант», належним чином завірені її копії, копії аркушів книги реєстрації нотаріальних дій, на яких міститься запис про реєстрацію нотаріальної дії про засвідчення підпису ОСОБА_1 у заяві про вихід з ТОВ «Елефант» та передачу частки третій особі, копії кримінальної справи тощо).

При цьому, суди обмежилися тільки посиланням на рішення господарського суду Одеської області у справі № 6-30/37-08-567 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Елефант», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватного підприємства «Рамман» та Овідіопольської районної державної адміністрації про: відміну рішення зборів учасників ТОВ «Елефант», що оформлене протоколом № 19 від 16.03.2001 р.; визнання недійсними змін та доповнень до статуту ТОВ «Елефант», що зареєстровані 28.03.2001 р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за № 04057209Ю0010314, а також нової редакції статуту ТОВ «Елефант», зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за реєстраційним номером № 15431050005001471 від 05.09.2007 р.; поновлення ОСОБА_1 в правах учасника ТОВ «Елефант»; зобов'язання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ПП «Рамман» внести відповідні зміни до статутних документів ТОВ «Елефант»; державному реєстратору внести зміни в Єдиний державний реєстр щодо відміни рішення зборів учасників ТОВ «Елефант» від 16.03.2001 р., оформленого протоколом № 19; стягнення із ТОВ «Елефант» на користь ОСОБА_1 збитків в сумі 300 000 грн., яким у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.»

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що при прийнятті справи №916/259/16 до провдження, суддею Оборотовою О.Ю., ухвалою від 15.08.2016р. витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_4 належним чином завірені копії аркушів книги реєстрації нотаріальних дій, на яких міститься запис про реєстрацію нотаріальної дії №1468 про засвідчення 13.03.2001 року підпису ОСОБА_1 у заяві, що адресована Загальним зборам засновників ТОВ «Елефант» витребувано з Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Овідіопольського районного управління юстиції належним чином завірені копії усіх документів, що містяться в реєстраційній справі ТОВ «Елефант» ЄДРПОУ 20920180, а також саму реєстраційну справу для огляду в судовому засіданні.

Суд зазначає, що з метою повного та всебічного розгляду справи, повторно, дані документи були витребувані ухвалами господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. та 26.09.2016р. однак, в межах процесуальних строків розгляду справи, витребувані документи не були надані до канцелярії господарського суду Одеської області, відповідно до поштових повідомлень від 01.09.2016р. 12.10.2016р. поштові відправлення на адресу приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_4 повернені до господарського суду Одеської області з відміткою про невручення у зв'язку з спливом строку зберігання.

Сторони по справі частково надали дані документи, а саме: належним чином завірені копії аркушів книги реєстрації нотаріальних дій, на яких міститься запис про реєстрацію нотаріальної дії №1468 про засвідчення 13.03.2001 року підпису ОСОБА_1 у заяві, що адресована Загальним зборам засновників ТОВ «Елефант».

Що стосується витребування матеріалів кримінальної справи №051200800015 та справи №6-30/37-08-567 господарський суд зазначає наступне, ОСОБА_1 виступав в якості потерпілого по справі №051200800015 та позивачем по справі №6-30/37-08-567, виходячи з вимог статті 33 ГПК України - позивач, повинен доводити свої твердження належними та допустимими доказами, а тому, як учасник процесу, вправі ознайомлюватися з даними справами та робити необхідні копії документів на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що 17.09.2008р. державний реєстратор Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області надав пояснення з приводу неможливості надання реєстраційної справи ТОВ «Елефант» ЄДРПОУ 20920180 у зв'язку з її переданням до слідчого відділу прокуратури Одеської області.

16.02.2012р. прокуратура Одеської області надала пояснення з приводу місцезнаходження оригіналу заяви ОСОБА_1 про виведення його зі складу засновників, а саме, щодо направлення кримінальної справи до господарського суду Одеської області відповідно до ухвали від 11.07.2009р., даних про виділення матеріалів з кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 у слідчому відділі відсутні, слідчий в органах прокуратури не працює та при звільненні ним будь-які документи з кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 за актом не передавалися.

Крім цього, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» надав пояснення з приводу того, що матеріали кримінальної справи №051200800015 в яких містилася дана заява та оригінал протоколу № 19 від 16.03.2001р. були втрачені при розслідуванні. Таким чином, виходячи з наявних доказів та пояснень представників сторін неможливо встановити місцезнаходження оригіналу заяви ОСОБА_1 про виведення його зі складу засновників та оригіналу протоколу № 19 від 16.03.2001р.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2016р.: « 02 серпня 2016 року у судовому засіданні у Вищому господарському суді України самим позивачем - ОСОБА_1, та його представником було заявлено, що в період проведення спірних загальних зборів учасників ТОВ «Елефант» він перебував в лікувальному закладі та не міг фізично бути присутнім на вказаних загальних зборах. Як пояснював позивач, ним неодноразово наголошувалося на цьому як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді, однак судами було залишено вказані посилання ОСОБА_1 поза увагою.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

А отже, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, можливості призначення якої не були позбавлені суди попередніх інстанцій.»

Господарський суд Одеської області зазначає, що представником позивача було заявлено клопотання про проведення судової експертизи з метою встановлення справжності підпису на протоколі загальних зборів № 19 від 16.03.2001 року.

Вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи у справі слід враховувати низку фактів. Зокрема потрібно визначитися 1) Чи має значення для справи факт, який експерт має встановити; 2) Чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі; 3) Які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи.

Із наданих раніше представником товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» письмових доказів вбачається, що оригінали документів були вилучені як у ТОВ «Елефант» так і у державного реєстратора під час розслідування кримінальної справи, при цьому документи було втрачено.

В рамках провадження по справі № 6-30/37-08-567, вже була призначена судова експертиза, однак вона не була проведена - через відсутність оригіналу заяви ОСОБА_1, який неодноразово витребувався господарським судом у прокуратури Одеської області, але так і не був наданий.

Враховуючи відсутність оригіналу протоколу № 19 від 16.03.2001р., оригіналу заяви ОСОБА_1, та повернення поштових повідомлень від 01.09.2016р. 12.10.2016р. які були відправлені на адресу приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_4 та повернені до господарського суду Одеської області з відміткою про невручення у зв'язку з спливом строку зберігання, що в свою чергу свідчить про неможливість витребування оригіналу журналу про вчинення реєстраційних дій, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями документів.

Крім цього факт належності підпису на документах доводиться іншими письмовими доказами про справі, а саме, відповідю приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 91/1-02 від 03.09.2008 року з витягом журналу про вчинення нотаріальних дій, а також висновком спеціаліста № 18 від 26.03.2008 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 виконані в: протоколі №19 зборів учасників ТОВ «Елефант» від 16.03.2001р.; заяві директору ТОВ «Елефант» від імені ОСОБА_1; статуті ТОВ «Елефант» від 24.03.2000р. - виконані ОСОБА_1.

Суд звертає увагу, що надана позивачем копія висновку спеціаліста №96 від 01.02.2008р. не містить категоричного твердження про те, що підпис виконано не ОСОБА_1, а іншою особою. Також в висновку спеціаліста зазначено, що категорично вирішити питання можливо лише за наявності оригіналу протоколу.

Твердження, що в період проведення спірних загальних зборів учасників ТОВ «Елефант» ОСОБА_1 перебував в лікувальному закладі та не міг фізично бути присутнім на вказаних загальних зборах не були підтверджені належними та допустимими доказами а тому не приймаються судом.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Також господарський суд Одеської області звертає увагу, що рішенням господарського суду Одеської області від 04.12.2012р. по справі № 6-30/37-08-567, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Вказаним рішенням було встановлено, що заява від 13.03.2001р. про вихід зі складу учасників ТОВ «Елефант», а також протокол зборів учасників ТОВ «Елефант» № 19 від 16.03.2001р. були підписані особисто ОСОБА_1, оскільки протилежні доводи останнього не були підтверджені належними доказами.

Згідно до положень пункту 9) частини 3 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В даному випадку питання обов'язкового виконання рішень суду узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Згідно з положеннями частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до пункту 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Враховуючи викладене, обставини щодо підписання ОСОБА_1 заяви від 13.03.2001р. про вихід зі складу учасників ТОВ «Елефант», а також протокол зборів учасників ТОВ «Елефант» № 19 від 16.03.2001р. є преюдиціальними для даної справи та не потребують доведенню.

Суд звертає увагу, що підписання ОСОБА_1 протоколу заборів учасників ТОВ «Елефант» № 19 від 16.03.2001р. підтверджує його участь у відповідних зборах, обізнаність із змістом прийнятих рішень, у зв'язку з чим, наведені обставини повністю спростовують твердження позивача про начебто неподання ним на розгляд загальних зборів учасників ТОВ «Елефант», які проводились 16.03.2001р., заяви про його вихід із даного товариства. Отже, наведені обставини, якими обґрунтований позов, визнаються судом безпідставними.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на протиправне відступлення належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Елефант» на користь третьої особи без укладення відповідної цивільно-правової угоди із цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 статуту ТОВ «Елефант», зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією 24.03.2000р. за № 04057209Ю0010323, кожний з учасників має право зокрема вийти з товариства згідно з чинним законодавством та установчими документами. Кожний учасників товариства має право із згоди інших учасників передавати свою частку або частину частки іншому учаснику (учаснику), товариству або третім особам після повного здійснення свого вкладу в статутний фонд товариства. Право переважної купівлі мають учасники товариства. В разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї прав і обов'язків, що належать учаснику, який поступається часткою повністю або частково.

Таким чином, як положеннями статуту ТОВ «Елефант», так і вимогами закону, що були чинні на час ухвалення спірного рішення, було прямо передбачено можливість учасника у спрощений спосіб, тобто без укладення цивільно-правового договору, відступити на користь третьої особи, яка не є учасником товариства, належної учаснику частки, за умови відсутності протилежних застережень у статуті товариства. Заборона на вчинення таких дій щодо третіх осіб вперше була введена ст. 147 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., тобто після ухвалення спірного рішення, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 58 Конституції України правила цієї законодавчої норми не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки не мають зворотної сили в часі.

На підставі оспорюваного рішення дійсно відбулось відступлення належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Елефант» на користь третьої особи, що не є учасником товариства - ОСОБА_6 Наведена дія вчинялась за згодою іншого учасника ТОВ «Елефант» - ОСОБА_5, що підтверджує підпис останньої на протоколі № 19 від 16.03.2001р. При цьому, чинна на час прийняття оспорюваного рішення редакція статуту ТОВ «Елефант» передбачала можливість відступлення частки учасника на користь третьої особи, що не є учасником товариства.

Крім цього, господарський суд Одеської області звертає увагу, що відповідно до заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу засновників зазначено, що будь-яких претензій, в тому числі і майнових, ОСОБА_1 до ТОВ «Елефант» не має, таким чином, посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не отримав належних йому грошових коштів при відступленні частки спростовується належними доказами по справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відступлення ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Елефант» на користь третьої особи, що не є учасником товариства, у спрощений спосіб без укладення відповідної цивільно-правової угоди із цього приводу не суперечило ані положенням закону, ані положенням статуту ТОВ «Елефант», що були чинні на час прийняття оспорюваного рішення. Таким чином, наведені підстави позову ОСОБА_1 визнаються судом необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як зазначено в п. 2.11 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14 (із змінами і доповненнями), під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень Загальних зборів суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення Загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень Загальних зборів є такі: а) рішення Загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; б) рішення прийнято неправомочними Загальними зборами або правомочність Загальних зборів встановити неможливо; в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на Загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів; г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного Загальних зборів; д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України «Про господарські товариства», або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію; е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача; є) відсутність протоколу Загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України «Про господарські товариства» головою і секретарем зборів. Підстави, зазначені у пунктах «б» - «е», пов'язані з порушенням прав акціонерів на управління акціонерним товариством.

Також згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення Загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення Загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням Загальних зборів.

Рішення Загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення Загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Крім того, в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вказано, що для визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Оформлення відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі нотаріально-засвідченої письмової заяви учасника, адресованої загальним зборам учасників, з повідомленням про вихід з товариства та відчуження частки іншій особі, відповідає вимогам діючого законодавства чинного на час прийняття спірного рішення та є підставою для переоформлення цієї частки на нового учасника товариства. Така заява приймається державним реєстратором, як документ, що засвідчує перехід частки у статутному капіталі до іншої особи, і на її підставі проводяться відповідні реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням частки.

Таким чином, правочин про відчуження частки вважається завершеним після затвердження загальними зборами учасників цих змін та подання державному реєстратору разом з документами, що засвідчують відчуження частки, ще й зміни до статуту товариства, належним чином оформлені та підписані учасниками, у яких відображено наслідки відчуження частки. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2011 по справі № 30/5005/7888/2011.

Господарський суд Одеської області зазначає, що позивачем не доведено, яким чином оскаржуване рішення від 16.03.2001 порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки волевиявлення позивача на вихід з числа учасників товариства підтверджується його нотаріально завіреною заявою.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обставини, якими обґрунтований позов та факт порушення прав ОСОБА_1, в процесі розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Елефант», що оформлене протоколом № 19 від 16.03.2001р. задоволенню не підлягають. Як похідні від вказаних позовних вимог не підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсними змін та доповнень до статуту вказаного товариства, затверджених зазначеним рішенням, що зареєстровані 28.03.2001р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області за № 04057209Ю0010314.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином. судом не досліджується питання позовної давності, оскільки відповідний інститут застосовується судом виключно у випадку встановлення факту порушення права, на захист якого поданий позов, в той час як в даному випадку судом не встановлено порушення прав ОСОБА_1

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 2756 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 жовтня 2016р .

Суддя О.Ю. Оборотова