Постанова

від 27.02.2012 по справі 58/565

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2012 № 58/565

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Три О"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011

у справі № 58/565 (ОСОБА_2

за позовом ТОВ "Бюро "Нерухомість і місто"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Три О"

про стягнення 30866823,29 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2011 у справі № 58/565 задоволений позов ТОВ «Бюро нерухомість і місто» до ТОВ «Три О» про стягнення 30 866 823,29 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома. Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність повідомлення відділення поштового зв'язку про отримання сторонами ухвали суду про порушення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, відсутність заяв та клопотань щодо відкладення, колегія суддів вважає можливим розгляну справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 12.07.2005 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску № 144/2/05 було зареєстровано випуск цільових (безпроцентних) облігацій номінальною вартістю 50,88 грн., емітентом яких виступало ТОВ «Три О».

21.03.2007 р. ТОВ «Компанія з управління активами «Сіті Капітал» у якості продавця та ВАТ «Державний ощадний банк України», у якості повіреного уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № 101-К/2007, відповідно до якого продавець від імені та за рахунок якого діє повірений, приймає на себе зобов'язання продати покупцеві (передати у власність покупця) цінні папери (ЦП) з такими характеристиками: облігації іменні безпроцентні (цільові), бездокументарної форми, номінальною вартістю 50,88 грн., курсовою вартістю 53,40грн., кількістю 181 320 шт. За умовами договору ТОВ «Бюро нерухомість і місто» - покупець, зобов'язався прийняти ЦП та здійснити оплату в розмірі 9 682 488,00 грн.

23.04.2007 р. ТОВ «Бізнес Телеком» - продавець, ТОВ «Індіго Капітал»- повірений, ТОВ «Бюро нерухомість і місто» уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/00017-1/2007, відповідно до якого 312 600облігацій було продано на загальну суму 17 599 380грн.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу за непогашеними облігаціями, мотивуючи вимоги тим, що відповідач повинен був погасити облігації, але не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що твердження відповідача про відсутність доказів звернення позивача у встановленій строк з вимогою погасити облігації, так як не доведено належними засобами доказування передбачене законодавством зобов'язання позивача звернутися протягом встановленого для погашення облігацій терміну до відповідача з вимогою про викуп облігацій.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що позивач не звертався до нього погасити облігації, тому відсутні підстави для стягнення коштів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» облігація -цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість; за частиною 2 статті 198 Цивільного кодексу України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або його недійсність не допускається.

Водночас, враховуючи приписи статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», облігації є об'єктом вчинення правочинів у процесі обігу цінних паперів, в тому числі шляхом їх купівлі-продажу.

Правова природа зобов'язання покупця сплатити вартість придбаних цінних паперів, що виникає у правовідносинах купівлі-продажу цінних паперів, не є тотожною зобов'язанню емітента повернути номінальну вартість облігації.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання підлягає виконанню.

У відповідності до ст. ст. 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про цей вид договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником та передбачає виконання зобов'язання згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Твердження відповідача про те, що позивач не звертався з вимогою погасити облігації, оскільки договори не містять обов'язку позивача звертатися з окремою вимогою, тоді як, а ні умови договору купівлі-продажу облігацій, а ні Інформація про випуск іменних облігацій ( а.с.95) не містять жодного припису з цього приводу.

На думку суду, не можна застосовувати до спірних правовідносин умови п. 13.2.2 Інформації про випуск іменних облігацій, оскільки позивач не мав наміру придбати нерухомість, таким чином відсутність у позивача наміру резервування фактичної площі, не потребує укладання будь-яких додаткових угод.

Пунктом 9 розділу 1 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 N 322, передбачено, що після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з вимогою викупити оплачені власником облігації. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій у їх власників у разі, коли умовами розміщення облігацій передбачені випадки такого викупу. При цьому умови розміщення мають містити порядок повідомлення власників облігацій про здійснення викупу облігацій, порядок установлення ціни викупу облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені їх власниками для викупу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Три О» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 58/565 від 14.12.2011 - без змін.

Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Корсакова Г.В.

ОСОБА_1

05.03.12 (відправлено)