Постанова

від 13.10.2016 по справі 910/8431/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Справа№ 910/8431/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

ОСОБА_1

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.01.2016,

ОСОБА_3, довіреність б/н від 04.01.2016,

відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 20.05.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016

у справі №910/8431/16 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ»

про стягнення боргу за непоставлену продукцію в сумі 125 738, 77 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» про стягнення боргу за непоставлену продукцію в сумі 125 738,77 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8431/16 в позові відмолено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8431/16. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» суму коштів у розмірі 125 738, 77 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» понесені судові витрати.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №910/8431/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.09.2016.

В судовому засіданні 22.09.2016 оголошено перерву до 13.10.2016.

В судове засідання, яке відбулось 13.10.2016 з’явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, встановила наступне.

07.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» (постачальник) було укладено договір поставки №01/12.

Згідно із п.п. 1.1., 1.3. договору постачальник зобов’язується у порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в договорі. Загальна вартість договору складає 105000,00 грн, з урахуванням ПДВ 20% - 17500,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору постачальник здійснює поставку товару не пізніше, ніж протягом двох календарних місяців після першої оплати, згідно з графіком платежу, визначеному в п. 3.2. договору.

Умовами п.п. 3.2., 3.3. договору передбачено, що покупець здійснює оплату відповідно до наступного графіку платежу:

07.12.2015р. - 31500,00 грн передоплата перед заказом товару;

07.02.2016р. - 21000,00 грн оплата перед отриманням товару;

07.03.2016р. - 17500,00 грн щомісячний платіж;

07.04.2016р. - 17500,00 грн щомісячний платіж;

07.05.2016р. - 17500,00 грн щомісячний платіж.

У тому випадку, якщо день оплати по графіку платежу потрапляє у вихідний день, покупець зобов’язаний здійснити наступний платіж не пізніше ніж у наступний робочий день після вихідного дня.

Судом встановлено, що виконання умов договору 07.12.2015 позивачем було здійснено передоплату товару в розмірі 31500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №378 від 07.12.2015 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

30.12.2015 позивач сплатив відповідачу 10000,00 грн за товар, що підтверджується платіжним дорученням №433 від 30.12.2015 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, в силу п. 2.2. договору відповідач зобов’язаний був здійснити поставку обумовленого договором товару у строк не пізніше 07.02.2016.

Разом із тим, як встановлено судом, 07.02.2016 було вихідним днем, першим робочим днем, у який мало б виконуватись зобов’язання за договором, було 08.02.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

В силу ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, обов’язок по частковій оплаті товару позивачем виконаний у визначений договором строк, а саме 07.12.2015. Разом із тим відповідачем не було виконано зустрічний обов’язок по поставці товару у строк, який в силу п. 2.2 договору обчислювався, виходячи із дати здійснення позивачем попередньої оплаті. Так, в силу п. 2.2. договору відповідач прийняв на себе зобов’язання по поставці товару протягом двох календарних місяців після першої оплати. Враховуючи, що попередня оплата була здійснена позивачем 07.12.2015, поставити товар відповідач був зобов’язаний не пізніше 08.02.2016, у перший робочий день строку. Проте вказане зобов’язання виконане відповідачем у визначений строк не було.

В силу п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

23.02.2016 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про повернення суми попередньої оплати. Вказана вимога була отримана відповідачем, проте залишена без задоволення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (п. 3 ст. 538 ЦК України).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 41500 грн попередньої оплати за договором №01/12 від 07.12.2015 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 73500 грн колегія суддів відзначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що згідно умов договору №01/12 від 07.12.2015 після отримання попередньої оплати у відповідача перед позивачем виникло зобов’язання по поставці товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки є необґрунтованими. Отже в позові в частині стягнення 73500 грн неустойки (пені, нарахованої за кожен день прострочення) належить відмовити.

Разом із тим вимоги про стягнення 10500 грн 10% одноразового штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 238,77 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України. Вказана вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на відсутність у відповідача грошового зобов’язання перед позивачем нарахування 238,77 грн 3% річних є необґрунтованим. В позові в цій частині належить відмовити.

Беручи до уваги викладені обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8431/16.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8431/16 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66-Б, код ЄДРПОУ 36644640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» (03022, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35981116) 41500 грн попередньої оплати, 10500 грн штрафу та 780,09 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Севітол-Діамант-СервісВ» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66-Б, код ЄДРПОУ 36644640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Алмаз-ДемонтажВ» (03022, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35981116) 858,09 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/8431/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

ОСОБА_1