Ухвала

від 18.10.2016 по справі 813/1035/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р. Справа № 876/5597/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Запотічного І. І.

за участю секретаря Бедрій Х. П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року по справі № 813/1035/16 за позовом Приватного підприємства "Росавтопром" до Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30 березня 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0000112211 від 29 лютого 2016 року та №0000102211 від 29 лютого 2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000112211 від 29 лютого 2016 року та №0000102211 від 29 лютого 2016 року

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що у автомобіля розмитненого позивачем від дати першої реєстрації на день розмитнення пройшло 5 років і 210 днів, а відтак сума, яка нараховується на одиницю об'єму двигуна відрізняється.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 1 вересня 2015 року через митний пост В«СкнилівВ» Львівської митниці ДФС України за митною декларацією № 209150000/2015/008679 від 1 вересня 2015 року було здійснено розмитнення легкового автомобіля марки Renault, модель Laguna модельний рік 2010, номер кузова: VF1KT0A0641953313, номер двигуна: К9КD044610, об'ємом 1461 см 3 .

Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено наступні платежі: ввізне мито в сумі 7808,41 грн; додатковий імпортний збір в сумі 3904,21 грн; акцизний податок в сумі 48840,76 грн; податок на додану вартість в сумі 27727,20 грн. Загальна сума платежів склала 88280,88 грн.

На підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 21 січня 2016 року № 53 проведено проведено документальну невиїзну перевірку щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією № 209150000/2015/008679 від 1 вересня 2015 року, за результатами якої складено акт № 10/14-11/31979040 від 3 лютого 2016 року.

Актом від 3 лютого 2016 року №10/14-11/31979040 зафіксовано порушення позивачем вимог УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII В«Про Митний тариф УкраїниВ» та Основних правил інтерпретації класифікації товарів; вимог пункту 2, статті 52, статті 69, пункту 1, статті 257 Митного кодексу України; вимог пункту 190.1 статті 190; підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 ПК України, податкове зобов'язання, визначене за результатами перевірки складає - 16842,2 грн, в т.ч. акцизний податок в сумі 14077 грн, ПДВ - 2815,4 грн.

З цієї підстави були винесені податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 29 лютого 2016 року № НОМЕР_1 за платежем - акцизний податок на товари, ввезених на територію України, за податковими зобов'язаннями в сумі 14077 грн та штрафних санкцій в сумі 3519,25 грн; від 29 лютого 2016 року № НОМЕР_2 за платежем - податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, за податковими зобов'язаннями в сумі 2815,40 грн та штрафних санкцій в сумі 703,85 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що ввезений автомобіль відповідає коду УКТ ЗЕД НОМЕР_3, що підтверджується листом офіційного дилера ТзОВ В«Ю.Р.К.В» від 3 грудня 2015 року за вихідним № 0106, в якому зазначено дату первинної реєстрації автомобіля - 2 лютого 2010 року, тому для оподаткування даного автомобіля повинно нараховуватись 1,761 євро/см 3 .

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 266 МК України декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Згідно із частиною 1 статті 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 1 статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно із частиною 1 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з підпунктом 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 ПК України акцизний податок нараховується в залежності від терміну використання (експлуатації) транспортних засобів, та об'єму двигуна а саме: термін експлуатації автомобілів до 5 років за кодом НОМЕР_4 згідно з УКТ ЗЕД нараховується у розмірі 1,367 євро за 1 см 3 ; термін експлуатації автомобілів більше 5 років за кодом НОМЕР_3 згідно УКТ ЗЕД нараховується у розмірі 1,761 євро за 1см 3 .

Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 статті 14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388. При цьому, згідно вказаного Порядку, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до митної декларації № 209150000/2015/008679 від 1 вересня 2015 року позивачем ввезено на митну територію України транспортний засіб марки Renault, модель Laguna модельний рік 2010, номер кузова: VF1KT0A0641953313, номер двигуна: К9КD044610, об'ємом 1461 см 3 , тип двигуна-дизель; повна маса- 1957 кг; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, бувший у використанні, колісна формула 4*2, та здійснено його митне оформлення згідно вимог чинного законодавства. Датою реєстрації вказаного автомобіля зазначено 28 вересня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, виданого уповноваженим органом Великої Британії.

Для митного оформлення відповідачем надано наступні документи: копія митної декларації №209150000/2015/008679 від 1 вересня 2015 року; копія реєстраційного посвідчення на транспортний засіб; копія інвойсу; копія контракту від 17 квітня 2015 року № 04/2015; копія специфікації від 19 серпня 2015 року № 12/4-15; копія договору комісії від 1 травня 2015 року; копія сертифіката відповідності UF1.050.0066375-15.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що інформація отримана відповідачем від офіційного дилера ТзОВ В«Ю.Р.К.В» від 3 грудня 2015 року за вихідним № 0106, на підставі якої було прийнято оскаржені рішення, не є інформацією, отриманою від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів та не може бути визнана документально підтвердженою інформацію, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав, в розумінні пунктів 1 та 2 частини 2 статті 351 МК України.

Відтак офіційною документально підтвердженою інформацією щодо дати першого допуску транспортного засобу до експлуатації (первинної реєстрації) є реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, який входить до переліку обов'язкових документів, що надаються митному органу при розмитненні транспортного засобу. Як встановлено судом вище, позивачем було долучено до митної декларації реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, виданий уповноваженим органом Великої Британії, згідно якого дата першого допуску вказаного автомобіля до експлуатації - 28 вересня 2010 року.

За наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобіль, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган мав би вжити передбачених статтями 351, 352 МК України, статтею 83 ПК України заходів щодо отримання до проведення перевірки від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про неавтентичність поданих позивачем документів чи недостовірності відомостей, що в них містяться, а також згідно п. 73,3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України запропонувати позивачу надати пояснення та додаткові документи, в тому числі й офіційний переклад поданих документів, які б підтверджували правильність визначення бази та об'єкта оподаткування при ввезенні на митну територію України транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.

Крім того, відповідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року по справі № 813/1035/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

ОСОБА_3

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2016 року