Ухвала

від 25.10.2016 по справі 826/23847/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23847/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Желтобрюх І.Л.

Мамчура Я.С.

При секретарі Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ПАТ «Київгаз» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача по складанню дослідження від 03 липня 2015 року № 123/16-30/3346331 в частині висновків щодо порушень податкового законодавства у господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон» (код за ЄДРПОУ 38039563), ТОВ «НВП «Газсервіс» (код за ЄДРПОУ 38782457) та ТОВ «Агатоптторг» (код за ЄДРПОУ 38910671), що відбулися у грудні 2013 року - червні 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними дій - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 липня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3, відповідно до листа ОУ МГУ ДФС - ЦО з обслуговування великих платників від 26 червня 2015 року № 414/7/28-10-07-01-11, із врахуванням вимог Податкового кодексу України проведено дослідження фінансових операцій за участю ПАТ «Київгаз» за період січень-червень 2014 року, за наслідками якого складено дослідження № 123/16-30/3346331 про результати фінансових операцій, проведених за участю позивача за вказаний період.

У висновку вказаного Дослідження встановлено, зокрема, що ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон», ТОВ «НВП «Газсервіс» та ТОВ «Агатоптторг» не мали право складати податкові накладні, а ПАТ «Київгаз» не мало право на формування сум податкового кредиту по податкових накладних, а також зазначено про порушення позивачем податкового законодавства та ймовірне нанесення збитків державі.

Позивач, вважаючи дії з проведення аналітичного дослідження та складання за його результатами висновку протиправними, та такими, що порушують його права, звернувся до суду позовом.

Порушення прав позивача зумовлено, зокрема, реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «Київгаз» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі оспорюваного дослідження. Крім того, наявність протиправного Дослідження зумовило негативні для позивача наслідки у вигляді обшуку та проведення інших слідчих дій.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пп. 191.1.35 п. 191.1 статті 19 ПК України контролюючі органи вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.

Як встановлено судом першої інстанції, алгоритм дій у разі необхідності проведення відповідного дослідження передбачено наказом Міндоходів від 30 грудня 2013 року № 880/ДСК «Про затвердження Інструкції про взаємодію структурних підрозділів, органів доходів і зборів України до і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень».

В той же час, згідно з пп. 60 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Аналогічні норми, але щодо повноважень ГУ ДФС у м. Києві, містяться у пп. 34 п. 4 Положення про ГУ ДФС у м. Києві, затвердженого наказом ДФС України від 20 серпня 2014 року № 54.

Для реалізації вказаного завдання у ГУ ДФС у м. Києві створено управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, в якому створено відділ аналітичної роботи та ведення баз даних.

Вимоги до посадових осіб структурного підрозділу та до посадових осіб відділу у складі самостійного структурного підрозділу відповідно до закріплених за підрозділом та відділом функцій, а також обов'язки таких осіб, передбачаються в посадових інструкціях.

Апеляційний суд виходить із того, що якщо посадова особа відділу виконує свої функціональні обов'язки з аналізу операцій суб'єктів господарювання задля виявлення сумнівних фінансових операцій і складає передбачені у посадовій інструкції документи (висновки (довідки)), то такі дії здійснюються на виконання функціональних завдань, а складені документи носять інформативний характер та не породжують для третіх осіб виникнення, зміну чи припинення будь-яких прав та обов'язків. Висновки, викладені в таких документах, не є обов'язковими ані для особи, відносно якої його складено, ані для керівника контролюючого органу.

Відповідно, висновок відповідача та дії при його складанні не порушують прав позивача, так як висновок не містить жодних обов'язкових до виконання правовстановлюючих приписів, а діями при його складанні відповідач не втрутився у господарську діяльність позивача та не перешкодив її здійсненню.

Крім того, головним державним ревізором-інспектором відділу аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 пояснено, що проведення нею дослідження фінансових операцій за участю ПАТ «Київгаз» за період січень-червень 2014 року відповідно до листа ОУ МГУ ДФС - ЦО з обслуговування великих платників від 26 червня 2015 року № 414/7/28-10-07-01-11 та складання самого Дослідження здійснено відповідно до законодавства та Дослідження не внесено до баз даних фіскальної служби, а використовується ініціатором дослідження, в даному випадку - ОУ МГУ ДФС - ЦО з обслуговування великих платників, в рамках відповідного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Позивач обґрунтовує порушення його прав діями з проведення аналітичного дослідження фінансових операцій тим, що на підставі спірно висновку було зареєстровано кримінальне провадження, що потягло негативні для позивача у вигляді проведення слідчих дій. Однак, захист прав осіб в межах кримінального провадження не належить до повноважень адміністративного суду. Окрім того, наведені твердження стосуються власне висновку, а не дій при його складанні.

Поряд із цим, у даній справі оскаржуються дії при складанні висновку, які самі по собі, як і власне сам висновок, не породжують для позивача жодних правових наслідків.

Також слід зазначити, що правову позицію відносно документів, які безпосередньо не породжують для особи будь-яких правових наслідків (актів перевірки, протоколів, висновків, довідок тощо) а також щодо дій при їх складанні, неодноразово висловлював Верховний Суд України у своїх рішеннях.

Не погоджуючись із доводами відповідача, що стосувалися відсутності порушених прав позивача, апелянт зазначив, що в межах спірних правовідносин оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, а не його рішення. Поряд із цим, обґрунтовуючи порушення його прав позивач стверджував, що підставою для кримінального провадження та вчинення відповідних дій відносно позивача, стали саме відповідні висновки відповідача, а не дії при його складанні. При цьому, яким чином ці дії вплинули або ж порушили права, свободи та інтереси позивача, апелянт не зазначає.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду підтримує позицію суду першої інстанції та вважає, що оскаржуваними діями відповідач не порушив прав позивача, а отже й відсутні підстави для захисту цих прав, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С