ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 905/1805/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Євсікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі№ 905/1805/15 господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" за участю третьої особиПриватного акціонерного товариства "Корум Україна" простягнення заборгованості, та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" доПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" за участю третьої особиПриватного акціонерного товариства "Корум Україна" про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки, за участю представників: від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" не з'явився від ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" не з'явився від ПрАТ "Корум Україна"не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" (далі - ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод") про стягнення заборгованості у розмірі 1 132 907 651,86 рос. рубл.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2015 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 905/1805/15 та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" (далі - ПрАТ "Корум Україна").
ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" подано зустрічну позовну заяву до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання припиненими зобов'язання за договором поруки № б/н від 20.02.2013.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2015 прийнято вказану зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з первісним позовом.
У подальшому, ПрАТ "Корум Україна" в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору подану позовну заяву до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання припиненими зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Корум Україна".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2016 (колегія суддів у складі: Огороднік Д.М. - головуючого, Паляниця Ю.О., Філімонова О.Ю.) повернуто без розгляду вищевказану позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ПрАТ "Корум Україна" з доданими до неї матеріалами на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "Корум Україна" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. До апеляційної скарги було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2016 (колегія суддів у складі: М'ясищев А.М. - головуючого, Будко Н.В., Склярук О.І.) повернуто апеляційну скаргу ПрАТ "Корум Україна" на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.07.2016 у справі № 905/1805/15 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі № 905/1805/15, ПрАТ "Корум Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Євсікова О.О. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "Корум Україна" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.10.2016 об 10 год. 45 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені ст. 94 ГПК України, відповідно до якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановлених Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявник послався на те, що ПрАТ "Корум Україна" знаходиться у тяжкому фінансовому стані, так як його місцезнаходженням є зона проведення антитерористичної операції, а тому скаржник не може здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, вказаною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави також для висновку про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір.
Відтак, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі, колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція правильно застосувала приписи п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та обґрунтовано повернула апеляційну скаргу, а тому підстав для скасування законної ухвали суду апеляційної інстанції не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі № 905/1805/15 залишити без змін.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 28.10.2016 |
Номер документу | 62260736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Демидова A.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні