Рішення

від 24.10.2016 по справі 918/872/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 918/872/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення в сумі 9 613 грн. 23 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1 (дов. № 3679 від 18.05.2016 р.);

Від відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення в сумі 9 613 грн. 23 коп.

Ухвалою господарського суду від 26 липня 21016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/872/16, розгляд якої призначено на 08 серпня 2016 року.

19 серпня 2016 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 29 серпня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 20 вересня 2016 року.

16 вересня 2016 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: копії витягу з ЄДР станом на 19 вересня 2016 року; копії листа від 09 вересня 2016 року № ШЧ-6-2/726 з доказами його надіслання; копії довіреності.

Ухвалою господарського суду від 20 вересня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 10 жовтня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 10 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 24 жовтня 2016 року.

24 жовтня 2016 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24 жовтня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24 жовтня 2016 року не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву, в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що не з’явлення відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24 жовтня 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Любомирський вапняно-силікатний завод" (правонаступником якого є ПАТ "Любомирський вапняно - силікатний завод") (далі - відповідач) та Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", а Державне територіально - галузеве об’єднання "Львівська залізниця" реорганізовано в регіональну філію "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) укладено договір від 16 серпня 2010 року № 122 Л/ШЧ-6-1014 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту пристроїв електричної централізації стрілки через яку примикає під'їзна колія до колії Любомирськ (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, "Дистанція" приймає на себе обов'язок по технічному обслуговуванню і ремонту пристроїв електричної централізації (ЕЦ) стрілки через яку примикає під'їзна колія "Замовника" до колії станції Любомирськ.

"Замовник" сплачує вартість послуг, які надаються йому "Дистанцію".

Згідно до п. 2.1. Договору виконувати технічне обслуговування і ремонт пристроїв ЕЦ стрілки № 8 по станції Любомирськ, якою примикає під'їзна колія "Замовника" до колій станції Любомирськ у відповідності Інструкції по технічному обслуговуванню пристроїв СЦБ, вказівки Укрзалізниці № ЦШУ-55 від 31 березня 1997 року, вказівки управління залізниці № ШЦ-15/28 від 20 травня 199 року по забезпеченню безпеки руху поїздів при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту пристроїв СЦБ, чотирьохтижневого і річного графіків техпроцесу, розроблених відповідно вимог вищевказаних нормативних документів.

Пунктом 2.3. Договору зобов'язано позивача своєчасно надавати замовнику рахунки, калькуляції, акти виконання робіт і консультації згідно пунктів 3.2., 3.3.

Пунктом 2.4. Договору зобов'язано відповідача своєчасно сплачувати вартість послуг наданих "Дистанцією" на безготівковий рахунок через бухгалтерію "Дистанції" до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно виставлено "Замовнику" рахунка за послуги.

Відповідно до п. 3.2. договору встановлено що, рахунки виставляються "Дистанцією" на підставі розробленої калькуляції, та підписаного акту виконання робіт на послуги по обслуговуванню пристроїв ЕЦ на стрілці.

Згідно пункту 5.1. договору спори які виникли при виконанні договору, вирішуються згідно з чинним законодавством.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору, позивачем було виставлено рахунки та акти виконавчих робіт по договору № 122, а саме: рахунок № 32/10 від 22 жовтня 2012 року; акт № 32/10 від 31 жовтня 2012 року; рахунок № 33/11 від 21 листопада 2012 року; акт № 33/11 від 30 листопада 2012 року; рахунок № 33/12 від 21 грудня 2012 року; акт № 33/12 від 29 грудня 2012 року; рахунок № 33/01 від 21 січня 2013 року; акт № 32/01 від 31 січня 2013 року; рахунок № 32/02 від 21 лютого 2013 року; акт № 32/02 від 28 лютого 2013 року; рахунок № 31/03 від 21 березня 2013 року; акт № 31/03 від 29 березня 2013 року; рахунок № 32/04 від 22 квітня 2013 року; акт № 32/04 від 30 квітня 2013 року; рахунок № 30/05 від 21 травня 2013 року; акт № 32/05 від 31 травня 2013 року.

Проте відповідач всупереч положень даного Договору взятий на себе обов’язок по оплаті послуг наданих позивачем не виконав і заборгованість станом на момент подання позову складає 4 846 грн. 42 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01 січня 2015 року підписаний сторонами.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, 04 травня 2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 24-6/466, в якій просив перерахувати заборгованість за отримані послуги на розрахунковий рахунок позивача, однак відповіді на вище вказану претензію позивачем не отримано, сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Також позивачем нараховано відповідачу 4 356 грн. 93 коп. інфляційних втрат та 409 грн. 88 коп. 3 % річних.

Судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних позивачем проведено вірно, відповідно до положень чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач прийняті на себе зобов’язання виконав належним чином, проте відповідач розрахунки за виконані послуги не провів.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, враховуючи докази надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (35321, Рівненська обл., с. Нова Любомирка, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 05467240) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ-150, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (вул. Гоголя,1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40081195) 9 613 (дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 23 коп. - заборгованості та 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2016 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5);

3 - позивачу рекомендованим (79001, м. Львів, вул. Гоголя, 1);

4 - відповідачу рекомендованим (35321, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, 1).