Рішення

від 24.10.2016 по справі 918/1011/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 918/1011/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

про стягнення 19 494 грн. 35 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 14-95 від 18.04.2014 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ОСБТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт " (далі - відповідач) про стягнення 19 494 грн. 35 коп. з яких: 3 441 грн. 63 коп. пеня, 11 891 грн. 35 коп. інфляційні втрати та 1 161 грн. 36 коп. - 3 % річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору № 2033/14-ТЕ-28 від 27 грудня 2013 року, він в період з січня по грудень 2014 року поставив відповідачу природний газ за який останній розрахувався не своєчасно, а тому позивачем у відповідності до п.7.2 вищезазначеного договору було нараховано пеню в сумі 6 441 грн. 63 коп. та інфляційні і 3 % річних в розмірі 11 891 грн. 36 коп. та 1 161 грн. 36 коп., відповідно, згідно ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 30 вересня 2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 918/1011/16. Розгляд справи призначено на 10 жовтня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 10 жовтня 2016 року, розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 24 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні 24 жовтня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24 жовтня 2016 року не з'явився, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву, в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що не з'явлення відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24 жовтня 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старт" (далі - покупець) був укладений договір № 2033/14-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

За змістом п. 1.1 Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природній газ (надалі газ), на умовах цього Договору.

За умовами п. 1.2 Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1 Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 98,0 тис. куб. м.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

У п. 11 договору зазначено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх відповідними печатками Сторін, діє в частинні реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частинні проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-педача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюються актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивач передав протягом січня - грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 103 340 грн. 39 коп., що підтверджуються підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу (які наявні в матеріалах справи), а саме: - від 31.01.2014 року на суму 24 903 грн.60 коп.; - від 28.02.2014 року на суму 18 886 грн. 51 коп.; - від 31.03.2014 року на суму 12 836 грн. 71 коп.; - від 30.04.2014 на суму 3 005 грн. 95 коп.; - від 31.10.2014 року на суму 5 507 грн. 81 коп.; - від 30.11.2014 року на суму 15 637 грн. 08 коп.; - від 31.12.2014 року на суму 22 562 грн. 76 коп.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

В частині 2 пункту 6.1 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу

Судом встановлено, що відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому природного газу виконав несвоєчасно.

На момент подачі позову відповідачем в повному обсязі сплачено суму основного боргу, однак розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України з одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором, оплатив поставлений природний газ з порушенням строку оплати, який встановлений ч. 2 п.6.1 договору, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Пунктом 7.2 Договору сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Керуючись зазначеним пунктом Договору позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої складає 6 441 грн. 63 коп.

Враховуючи, що відповідач оплату за отриманий природний газ здійснював з порушенням термінів, визначених в Договорі, суд перевіривши подані позивачем розрахунки та період нарахування пені, визнає позовні вимоги в цій частині правомірними та обґрунтованими.

Крім того, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивач просить суд додатково стягнути з останнього інфляційні в розмірі 11 891 грн. 36 коп. та 3 % в розмірі 1 161 грн. 36 коп.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд визнав їх арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ, а подані позивачем розрахунки є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (35014, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 23305207) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд 6, ідентифікаційний код 20077720) - 6 441 (шість тисяч чотириста сорок один) грн. 63 коп. пені; - 11 891 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто один) грн. 36 коп. інфляційних втрат; - 1 161 (одна тисяча сто шістдесят один) грн. 36 коп. 3 % річних та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.10.2016 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);

3 - відповідачу рекомендованим (35314, Рівненська обл., Рівненський р-н , с. Зоря, вул. Конституції, 11/9).