ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/623/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 - засновник; ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "ОніксВ"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про: скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ :
В лютому 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «ОніксВ»з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2012р. ПП «ОніксВ»звернулось до ДПІ у м. Вінниці із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. 07.02.2012р. позивач отримав лист про залишення заяви про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 рік без розгляду та повідомлено, що позивача з 01.01.2012 року переведено на загальну систему оподаткування. На думку позивача, дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо залишення заяви ПП «Онікс В»про застосування спрощеної системи оподаткування без розгляду є неправомірними.
08.02.2012 року позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову, проте ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Крім того, в ході судового розгляду справи у суду виникла необхідність в заміні відповідача, тому, ухвалою суду від 03.04.2012 року замінено відповідача -Державну податкову інспекцію у м. Вінниці її правонаступником -Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.
В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача у судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених суду в письмових запереченнях (а.с. 47-48) та додатково пояснив, що рішення не приймалось, а лише було поінформовано листом позивача про залишення заяви щодо застосування спрощеної системи оподаткування без розгляду та роз'яснено підстави.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство «ОніксВ»зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 22.01.2002 року за номером запису 1 147 120 0000 003864, ідентифікаційний код юридичної особи 31836644, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Судом встановлено, що ПП «ОніксВ»будучи суб'єктом малого підприємництва, в 2011 році сплачувало єдиний податок розміром 10% від сум отриманих доходів та застосовувало спрощену систему оподаткування.
24.01.2012 року ПП «ОніксВ»звернулось до ДПІ у м. Вінниці із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік.
07.02.2012 року позивач отримав лист Державної податкової інспекції у м. Вінниці, в якому зазначено, що юридичні особи -платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів. Заява про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік залишається без розгляду, а з 01.01.2012 року ПП «ОніксВ»переведено на загальну систему оподаткування.
Суть спору заключається в непогодженні позивача з позицією податкового органу про переведення ПП «ОніксВ»з 01.01.2012р. на загальну систему оподаткування.
Вирішуючи спір в частині скасування рішення ДПІ у м. Вінниці про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку від 02.02.2012р. № 5849/10/15-1, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Форма рішення, яке податкові органи повинні приймати у разі відмови у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку ПК України не встановлена. Тобто, юридичної форми відмови як рішення органу виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не передбачено. Однак, у статті 299 ПК України чітко зазначено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Далі, у вказаній нормі, перелічуються підстави для прийняття саме рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку лист від 02.02.2012р. № 5849/10/15-1, яким заяву позивача залишено без розгляду, не є рішенням про відмову суб'єкта владних повноважень. З пояснень представника відповідача встановлено, що такого рішення податковим органом не приймалось. У задоволенні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування не відмовлено, а її залишено без розгляду. Таким чином, за відсутності відмови суб"єкта владних повноважень позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку, згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, то в її задоволенні також слід відмовити з огляду на наступне.
Статтею 299 ПК України чітко визначений механізм видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Зокрема, виключно до компетенції податкового органу віднесено прийняття за результатами розгляду поданих заяв, відповідного рішення, а саме, видача або відмова у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Останнє, в свою чергу може бути оскаржено до суду.
На думку суду, вказана позовна вимога є передчасно заявленою, оскільки податковим органом не розгляну заяву у відповідності до вимог ст. 299 ПК України та не прийнято відповідного рішення, а лише залишено її без розгляду.
Крім того, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати приймати наперед визначене рішення, тим паче в обхід дотримання порядку/процедури його прийняття.
Окремо слід зазначити, що ставлячи питання про зобов'язання податковий орган видати свідоцтво платника єдиного податку на 2012 рік, позивач не зазначає яке ж саме свідоцтво він має намір отримати: свідоцтво за 2011 рік (в такому випадку та враховуючи те, що воно надано до податкового органу, останній повинен його повернути) або нове свідоцтво з необмеженим терміном дії. Однак, позивачем чітко сформульовано В«свідоцтво платника єдиного податку на 2012 рікВ» .
Згідно пункту 5 підпункту 2 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.
За таких обставин, суд позбавлений можливості здійснити захист прав та інтересів позивача у спосіб, який ним обрано та заявлено в позові.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено, зокрема, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
В даному випадку, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо залишення без розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування та зобов'язання Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби прийняти рішення за результатами розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування в установленому законодавством порядку.
До такого висновку суд прийшов з огляду на наступне.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Так, згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановлених цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;
4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Відповідно до п. 298.1.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Як вже було встановлено судом, позивачем 24.01.2012р. подано заяву до ДПІ у м. Вінниці про застосування у 2012 році спрощеної системи оподаткування .
Згідно п. 299.4 ст. 299 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб'єктом господарювання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб'єктом у судовому порядку.
Вичерпний перелік підстав, що надають право податковому органу приймати рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку, міститься в п. 299.8 ст. 299 ПК України.
Орган державної податкової служби надав відповідь підприємству про те, що заява позивача від 24.01.2012 року про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік залишена без розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що заява позивача залишена без розгляду.
Податковим кодексом України, іншими вимогами законодавства не визначено повноваження органів ДПС залишати заяви суб'єктів господарювання без розгляду. Законодавством визначена лише можливість прийняття рішення про відмову або про видачу свідоцтва.
Виходячи з змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідач неправомірно залишив заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування без розгляду.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що дії державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо залишення без розгляду заяви приватного підприємства «ОніксВ»від 24.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування є протиправними.
Суд також вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти рішення за результатами розгляду заяви приватного підприємства «ОніксВ»від 24.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування в установленому законодавством порядку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Вирішуючи спір, суд враховує положення ч. 3 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні.
В даному випадку відповідачем не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо залишення без розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування та зобов'язання Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби прийняти рішення за результатами розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування в установленому законодавством порядку. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Податковим кодексом України, Конституцією України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо залишення без розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування.
3. Зобов'язати Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби прийняти рішення за результатами розгляду заяви приватного підприємства "ОніксВ" від 24.01.2012р. про застосування спрощеної системи оподаткування в установленому законодавством порядку.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ОніксВ" (2-й провулок Карбишева, 13, м. Вінниця, 21037) судовий збір в розмірі сумі 16 грн. (шістнадцять гривень) 09 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2012 |
Оприлюднено | 01.11.2016 |
Номер документу | 62265919 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні