Постанова

від 26.10.2016 по справі 815/4972/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4972/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 жовтня 2016 року                                                                       м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одесбудматеріали» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про скасування рішення від 05 вересня 2016 року №1725/1554,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Одесбудматеріали» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про скасування рішення від 05 вересня 2016 року №1725/1554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що між ПАТ «Одесбудматеріали» та АТ «Банк «Фінанси та кредит» укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування від 02 серпня 2007 року №2030/1. 15 травня 2012 року сторонами Договору №2030/1 укладено Додатковий договір №1 про обслуговування клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк». Позивачем було надіслано банку на виконання платіжні доручення №25 від 05 лютого 2015 року на сплату єдиного соціального внеску за січень 2015 року в сумі 8 693, 72 грн.; №34 від 11 лютого 2015 року на сплату податку з доходів найманих працівників за січень 2015 року в сумі 2 611, 47 грн.; №33 від 11 лютого 2015 року на сплату єдиного податку в сумі 1 704, 61 грн. Однак, перерахування коштів до бюджету з вини банку не відбулось, що стало підставою прийняття відповідачем рішення від 05 вересня 2016 року №1725/1554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.

Посилаючись на те, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, обов'язок платника податків вважається виконаним з моменту подання до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податків та зборів, позивач вважає, що він не несе відповідальності за неперерахування установою банку єдиного внеску, відтак наполягає на тому, що у відповідача не було законних підстав для прийняття оскарженого рішення.

Крім того, позивач зазначив, що рішенням господарського суду Одеської області від 18 серпня 2015 року у справі №916/2389/15 задоволено позов публічного акціонерного товариства «Одесбудматеріали» про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Одеської філії «Одеське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжні доручення до органів Державної казначейської служби України від 05.02.2015р. №25 на сплату єдиного соціального внеску за січень місяць в сумі 8 693,72 грн., 11.02.2015р. №33 на сплату єдиного соціального внеску за січень місяць в сумі 1 704,61 грн., 11.02.2015р. №34 на сплату податку на доходи фізичних осіб за січень місяць 2015р. в сумі 2 611,47 грн.

У судовому засіданні 19 жовтня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Письмові заперечення відповідача на позов до суду не надходили.

Представник третьої особи під час судового розгляду справи залишив вирішення позову на розсуд суду та в своїх поясненнях зазначив, що АТ «Банк «Фінанси та кредит» у лютому 2015 року не виконало платіжні доручення ПАТ «Одесбудматеріали», а саме від 05 лютого 2015 року №25 на суму 8 693,72 грн., від 11 лютого 2015 року №33 на суму 1 704,61 грн., від 11 лютого 2015 року №34 на суму 2 611,47 грн., у зв'язку з віднесенням Національним банком України АТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії проблемних та запровадження регулювання економічних нормативів, що призвело до нестачі вільного залишку коштів на кореспондентському рахунку банку. Також в поясненнях третьої особи зазначено, що орган ДФС не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування або неперерахування ЄВ з вини банку.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд, заслухавши пояснення по справі представників позивача та третьої особи, ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 26 жовтня 2016 року за наявними у справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Одесбудматеріали» (код ЄДРПОУ 00293686) 28.10.1994 року узято на облік в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, як платник податків, а з 13.02.2007 року - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що позивачем надано до обслуговуючого банку – Філія «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжні доручення: №25 від 05 лютого 2015 року на загальну суму 8 693, 72 грн., призначення платежу: сплата єдиного соціального внеску за січень 2015 року; № 34 від 11 лютого 2015 року на загальну суму 2 611, 47 грн., призначення платежу: податок з доходів найманих працівників за січень 2015 року; №33 від 11 лютого 2015 року на загальну суму 1 704, 61 грн., призначення платежу: єдиний податок за січень 2015 року (а.с. 11-12). Вказані платіжні доручення одержані банком, що підтверджується штампом на них.

Однак, АТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжні доручення ПАТ «Одесбудматеріали» не виконало, кошти по ним до бюджету не перераховано, у зв'язку із віднесенням АТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії проблемних за постановою Правління Національного банку України від 19 січня 2015 року №34/БТ.

У зв'язку із несплатою ПАТ «Одесбудматеріали» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №Ю-450-25 від 04 березня 2015 року про сплату недоїмки у розмірі 8 693, 71 грн. (а.с. 15-16).

Не погоджуючись з вимогою №Ю-450-25 від 04 березня 2015 року про сплату недоїмки у розмірі 8 693, 71 грн., позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС в Одеській області, в обґрунтування якої зазначив, що грошові кошти не були перераховані до бюджету з вини банку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

За результатами розгляду скарги, рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 16 квітня 2015 року №1229/10/15-32-10-02-06, вимогу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №Ю-450-25 від 04 березня 2015 року про сплату недоїмки залишено без змін, а скаргу ПАТ «Одесбудматеріали» - без задоволення (а.с. 17-18).

05 вересня 2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято рішення №1725/1554, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПАТ «Одесбудматеріали» застосовано штраф у розмірі 26 944, 09 грн. та нараховано пеню у розмірі 3 246, 63 грн. за період з 21.02.2015 року до 16.08.2016 року (а.с. 19).

Однак, не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач зазначає, що платіжні доручення про перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року подавалось ним до АТ «Банк «Фінанси та кредит» (платіжне доручення №25 від 05 лютого 2015 року на загальну суму 8 693, 72 грн., призначення платежу: сплата єдиного соціального внеску за січень 2015 року), проте перерахування коштів банком не здійснено, тому вини підприємства у неперерахуванні коштів до бюджету не має, відповідно й підстави для прийняття відповідачем спірного рішення відсутні.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано до обслуговуючого банку – Філія «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення №25 від 05 лютого 2015 року на загальну суму 8 693, 72 грн., призначення платежу: сплата єдиного соціального внеску за січень 2015 року.

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

При цьому, за приписами ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У відповідності з п. 22.4 ст. 22 цього ж Закону, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, орган ДФС не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування або неперерахування ЄВ з вини банку.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Судом встановлено, що платіжні доручення: №25 від 05 лютого 2015 року на загальну суму 8 693, 72 грн., призначення платежу: сплата єдиного соціального внеску за січень 2015 року; № 34 від 11 лютого 2015 року на загальну суму 2 611, 47 грн., призначення платежу: податок з доходів найманих працівників за січень 2015 року; №33 від 11 лютого 2015 року на суму 1 704, 61 грн., призначення платежу: єдиний податок за січень 2015 року містять відмітки банку про їх одержання та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто платіжні доручення без виконання.

Крім того, під час судового розгляду справи представником банку підтверджено, що АТ «Банк «Фінанси та кредит» у лютому 2015 року не виконало платіжні доручення ПАТ «Одесбудматеріали» від 05 лютого 2015 року №25 на суму 8 693,72 грн., від 11 лютого 2015 року №33 на суму 1 704,61 грн., від 11 лютого 2015 року №34 на суму 2 611,47 грн., у зв'язку з віднесенням Національним банком України АТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії проблемних.

Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Враховуючи, що визначальним є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження або ненадходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або неперерахування таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушень щодо перерахування до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у строк, встановлений законом.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак позовні вимоги про скасування рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 05 вересня 2016 року №1725/1554 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Одесбудматеріали» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про скасування рішення від 05 вересня 2016 року №1725/1554 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 05 вересня 2016 року №1725/1554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Одесбудматеріали» (код ЄДРПОУ 00293686) витрати на оплату судового збору у розмірі 1 376, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук