Рішення

від 20.10.2016 по справі 906/616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" жовтня 2016 р. Справа № 906/616/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача:ОСОБА_1 - адвокат, договір від 12.07.2016

від третьої особи: не з'явився

прокурор:ОСОБА_2 посвідчення №038664 від 11.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокуратура Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

до 1)Житомирської районної державної адміністрації (м. Житомир)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю" РОСА 2012" (м. Житомир)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сінгурівська сільська рада (с. Сінгури Житомирського району Житомирської області)

про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Житомирської РДА від 15.10.2012 № 880, від 18.10.2013 №393; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.04.2014 та зобов'язання повернути земельну ділянку

В судовому засіданні 11.10.2016 оголошувалась перерва до 12:30 20.10.2016 з викликом сторін.

Судом застосовано п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заступником прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації подано позов до господарського суду про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Житомирської РДА від 15.10.2012 № 880, від 18.10.2013 №393; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та ТОВ "Роса",та зобов'язання ТОВ "РОСА 2012" повернути земельну ділянку водного фонду, загальною площею 9,7491га,надану в оренду для рибогосподарських потреб з кадастровим номером 1822086500:02:000:1085, у тому числі під сіножатями - 0,9091 га, під гідроспорудами - 0,0010 га, під відкритими землями без рослинного покрову - 0,7435 га, під водою - 8,0955 га,.розташовану на території Сінгурівської сільської ради за межами населеного пункту, до земель запасу Сінгурівської сільської ради, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно ст.122 Земельного кодексу України органом, який мав право розпоряджатися земельною ділянкою водного фонду, площею 9,7491 га, є Житомирська обласна державна адміністрація; що поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними; що ст.51 Водного кодексу України чітко визначені потреби та цілі, для яких можуть надаватися водні об'єкти в оренду. Крім того, вказаний договір оренди земельної ділянки укладено всупереч встановленому законодавцем принципу одночасної передачі в оренду як земельної ділянки так і водного об'єкту площею 8,0955 га.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2016 до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сінгурівську сільську раду Житомирського району.

Відповідач -1 надав відзив на позовну заяву від 23.08.2016, в якому заперечив проти позову, посилаючись на відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки Житомирською РДА не було порушено норм чинного законодавства при винесенні розпорядження про надання в оренду спірного об'єкту, діяла в межах наданих державою повноважень. (а.с.74-76).

23.08.2016 представник відповідача -2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов вважає необгрунтованим.(а.с.77,78)

Третя особа надала суду письмові пояснення від 02.09.2016 02-20/516-1 та від 17.10.2016 02-20/616-1, в яких просить суд врахувати те, що ТОВ "Роса-2012" у 2015,2016 роках сплачувала оренду плату.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також надав письмові пояснення від 20.10.2016 на спростування заперечень відповідача - 2.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, посилаючись на те, що ТОВ "Роса 2012" не порушувало норм чинного законодавства, було добросовісним користувачем орендованого об'єкта, та, крім того, не могло бути обізнане у порушенні, що могло мати місце при винесенні розпорядження головою Житомирської РДА від 15.10.2012 № 880, від 18.10.2013

Представники позивача та першого відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. 11.10.2016 до господарського суду надійшли клопотання вказаних представників про здійснення розгляду даної справи без їх участі.(а.с. 173,175)

Представник позивача згідно письмового клопотання , яке надійшло до господарського суду 11.10.2016, підтримав позицію Житомирської облдержадміністрації щодо обґрунтованості позовних вимог прокурора, надану в усних поясненнях від 12.07.2016 та 23.08.2016.

Представник першого відповідача згідно письмового клопотання від 11.10.2016 заперечує позовні вимоги з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи згідно клопотання від 17.10.2016 02-20/616-1 не заперечує проти розгляду даної справи без представника сільської ради..

Враховуючи те, що явка представників сторін, третьої особи в судове засідання не визнавалася обов’язковою, а відкладення розгляду справи за даних обставин призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача, першого відповідача та третьої особи та за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника другого відповідача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням першого заступника голови Житомирської районної державної адміністрації №880 від 15.10.2012 ТОВ "Роса2012" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду орієнтовною площею 10,00 га для рибогосподарських потреб на території Сінгурівськоїї сільської ради Житомирського району. (а.с.34).

Відповідно до розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 393 від 18.10.2013 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду площею 9,7497 га для рибогосподарських потреб ТОВ "Роса 2012" на території Сінгурівської сільської ради та передано ТОВ "Роса 2012" в користування на умовах оренди терміном на 25 років земельну ділянку із земель водного фонду за складом угідь - сіножаті - 0,9091 га, під гідроспорудами - 0,0010 га, під відкритими землями без рослинного покрову - 0,7435 га, під водою - 8,0955 га, загальною площею 9,7491 га для рибогосподарських потреб на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району. (а.с.35).

На підставі вказаного розпорядження між орендодавцем -Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ТОВ "РОСА 2012" (орендар) 05.02.2014 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 24.04.2014 за № 5471514, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб , яка знаходиться на території Сінгурівськоїї сільської ради Житомирського району та області, за межами населеного пункту (п.1 договору); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,7491га, з кадастровим номером 1822086500:02:000:1085, у тому числі під сіножатями - 0,9091 га, під гідроспорудами - 0,0010 га, під відкритими землями без рослинного покрову - 0,7435 га, під водою - 8,0955 га,. (п. 2 договору); договір укладено на 25 років з переважним правом поновлення його га новий строк (п. 7 договору).(а.с.105,106).Прийом та передачу даної земельної ділянки сторони оформили відповідним актом.(а.с.107).

Зазначаючи про те, що прийняте Житомирською районною державною адміністрацією розпорядження № 393 від 18.10.2013 та укладений на його підставі договір оренди не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки надання земельної ділянки в оренду відбулось без проведення земельних торгів, а перебування у власності ТОВ "РОСА 2012" гідроспоруди, загальною площею 67,5 кв.м., яка розташована в межах наданої в оренду земельної ділянки, не є безумовною підставою для надання без проведення земельних торгів всього водного об'єкту, без затвердження Державним агентством водних ресурсів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду, договір оренди укладений всупереч встановленому законодавством принципу одночасної передачі в оренду як земельної ділянки так і водного об'єкту, площею 8,0955 га, без зазначення розміру орендної плати за користування водним об'єктом, та з перевищенням Житомирською районною державною адміністрацією власних повноважень, оскільки надання земельних ділянок для ведення рибного господарства та за межами населеного пункту відноситься до повноважень Житомирської обласної державної адміністрації, заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Житомирської РДА від 15.10.2012 № 880, від 18.10.2013 №393; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.04.2014 та зобов'язання повернути земельну ділянку державної власності до земель запасу Сінгурівської сільської ради, вимоги якого обґрунтовані приписами ст.ст.122,134 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, ст.215 Цивільного кодексу України.

.Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження від 18.10.2013) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За змістом постанови Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України" водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Частиною 1 ст.51 Водного кодексу України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Отже, оскільки поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними, Житомирська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати спірну земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів в оренду саме для ведення рибного господарства, адже такі повноваження відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України належать Луганській обласній державній адміністрації.

Частиною 1 ст.134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до чт.2 ст.134 Земельного кодексу України, зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

Однак, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка передана ТОВ "РОСА 2012" на підставі договору оренди землі, є ділянками, цільове призначення якої визначено як для рибогосподарських потреб, а тому необхідною умовою для її передачі в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди, а тому підстави для передачі цієї ділянки без проведення земельних торгів, передбачені нормою ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, відсутні, посилання прокурора про необхідність укладення спірного договору з дотриманням конкурентних засад, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Також, відповідно до пп.2.29. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" звернути увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Оскільки розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 393 від 18.10.2013.2013 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду площею 9,7497 га для рибогосподарських потреб ТОВ "Роса 2012" на території Сінгурівської сільської ради" визнається судом недійсним, то і договір оренди землі, який укладений між Житомирською державною районною державною адміністрацією та ТОВ "РОСА 2012" підлягає визнанню недійсним і припиняється на майбутнє.

Отже, встановивши факти порушення відповідачами у справі приписів законодавства, що регулюють процедуру передачі в оренду земельних ділянок державної власності, які полягали у необхідності дотримання конкурентних засад, а також відсутності необхідного обсягу повноважень Житомирської районної державної адміністрації щодо розпорядження спірною землею, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 15.10.2012 № 880 "Про надання ТОВ "Роса 2012" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб на території Сингурівської сільської ради";визнання незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 18.10.2013 № 393 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду площею 9,7491 га для рибогосподарських потреб Товариству з обмеженою відповідальністю "Роса 2012" на території Сингурівської сільської ради";визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.04.2014, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та ТОВ "Роса 2012", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за № 5471514 щодо передачі в оренду строком на 25 років для рибогосподарських потреб земельної ділянки водного фонду із земель Сингурівської сільської ради загальною площею 9,7491 га, у тому числі під сіножатями - 0,9091 га, під гідроспорудами - 0,0010 га, під відкритими землями без рослинного покрову - 0,7435 га, під водою - 8,0955 га, із кадастровим номером 1822086500:02:000:1085, припинивши його на майбутнє.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

За приписами статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу, державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до абз 1 п.2 роз'яснення Вищого арбітражний суд від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів " ( в редакція з 22.10.2007) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене слід зазначити, що існування спірних розпоряджень голови Житомирської районної державної адміністрації від 15.10.2012 №880 та від 15.10.2013 №393 щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду площею 9,7491 га Т ОВ "РОСА 2012" для рибогосподарських потреб на території Сінгурівської сільської рад, та які були прийняті Житомирською районною державною адміністрацією з перевищенням наданих їй законом повноважень, без дотримання відповідної процедури, передбаченої Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження), та з порушенням вимог ч. 3 ст. 122,ст.134 Земельного кодексу України , ст.51 Водного кодексу України порушує права держави, яка має законний інтерес, що полягає в правомірному наданні державними органами земельної ділянки у використання зацікавлених осіб, у спосіб, встановлений згідно з існуючим в державі законодавством, та з дотриманням принципу рівності всіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до абз 1 п.2 роз'яснення Вищого арбітражний суд від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів " ( в редакція з 22.10.2007) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене слід зазначити, що існування спірних розпоряджень голови Житомирської районної державної адміністрації від 15.10.2012 №880 та від 15.10.2013 №393 щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду площею 9,7491 га Т ОВ "РОСА 2012" для рибогосподарських потреб на території Сінгурівської сільської рад, та які були прийняті Житомирською районною державною адміністрацією з перевищенням наданих їй законом повноважень, без дотримання відповідної процедури, передбаченої Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження), та з порушенням вимог ч. 3 ст. 122,ст.134 Земельного кодексу України , ст.51 Водного кодексу України порушує права держави, яка має законний інтерес, що полягає в правомірному наданні державними органами земельної ділянки у використання зацікавлених осіб, у спосіб, встановлений згідно з існуючим в державі законодавством, та з дотриманням принципу рівності всіх суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищевикладене, дані розпорядження визнаються судом незаконними.

Разом з тим, вимога прокурора про зобов'язання ТОВ "РОСА 2012"повернути спірну земельну ділянку водного фонду площею 9,7491 га, вартістю 64 405,93грн., кадастровий номер 18220086500:02:000:1085 до земель запасу Сінгурівської сільської ради Житомирського району не підлягає задоволенню з огляду на те, що Житомирська районна державна адміністрація виступає відповідачем.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

У зв'язку з визнанням судом спірного договору оренди недійсним у орендаря існує обов'язок по поверненню орендованого згідно з договорами майна.

При цьому, обов'язок прийняти майно з оренди несе орендодавець. За змістом умов договорів оренди, орендодавцем майна, що передається в оренду, є Житомирська районна державна адміністрація.

Згідно ст.21 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред’явлено позовну вимогу.

За приписів ч.3 ст.122 Земельного кодексу України та договору оренди зазначена земельна ділянка водного фонду, яка знаходиться на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району та області за межами населеного пункту повинна була повернута Житомирській районній державній адміністрації Житомирської області.

Однак, як вбачається із матеріалів справи Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області виступає відповідачем.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права підприємства, установи і організації звертатися з позовом за захистом інтересів інших юридичних осіб і суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі можливість повернення земельної ділянки водного фонду одним відповідачем на користь другого відповідача, а господарські суди не наділені процесуальними правами на зміну статусу сторін з відповідача на позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, дослідивши у сукупності надані прокурором в обґрунтування поданого позову докази, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 15.10.2012 № 880 "Про надання ТОВ "Роса 2012" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб на території Сингурівської сільської ради".

3.Визнати незаконним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 18.10.2013 № 393 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду площею 9,7491 га для рибогосподарських потреб Товариству з обмеженою відповідальністю "Роса 2012" на території Сингурівської сільської ради".

4.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.04.2014, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та ТОВ "Роса 2012", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за № 5471514 щодо передачі в оренду строком на 25 років для рибогосподарських потреб земельної ділянки водного фонду із земель Сингурівської сільської ради загальною площею 9,7491 га, у тому числі під сіножатями - 0,9091 га, під гідроспорудами - 0,0010 га, під відкритими землями без рослинного покрову - 0,7435 га, під водою - 8,0955 га, із кадастровим номером 1822086500:02:000:1085, припинивши його на майбутнє.

5.Відмовити в позові в частині вимоги про повернення земельної ділянки.

6.Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд. 1, код 04053476) на користь прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 11, код 02909950) 3445,00 грн судового збору.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса 2012" (10012, АДРЕСА_1, код 38126069) на користь прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 11, код 02909950) 689,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.10.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати: 4 прим (рек. з пов.).

1- в справу

2- позивачу

3- 1- ому від-чу

4- третій особі