Рішення

від 24.10.2016 по справі 907/582/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2016 Справа № 907/582/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вайком-ТекВ» , м. Ужгород

до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо - комерційного товариства „БЕНЕФІТВ» , м. Ужгород

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області (правонаступник ОСОБА_1 управління Міндоходів у Закарпатській області), м. Ужгород та Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород

про зняття арешту з рухомого майна, а саме: напівпричепу-фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000444280 та напівпричепу - фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000447856.

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність від 17.10.2016 року

Відповідача МВ ДВС Ужгородського МРУЮ - ОСОБА_3, довіреність від 06.06.2016 року

Відповідача ТОВ БВКТ „БЕНЕФІТВ» - ОСОБА_4, директор

Третьої особи ОСОБА_1 управління ДФС в Закарпатській області - ОСОБА_5, довіреність № 17/10-00-14 від 01.04.2016 року

Третьої особи ДПІ у м. Ужгороді - ОСОБА_5, довіреність № 1164/10/07-01-11 від 23.03.2016 року

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Вайком-ТекВ» , м. Ужгород заявлено позов до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород про зняття арешту з рухомого майна, а саме: напівпричепу-фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000444280 та напівпричепу - фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000447856. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.06.2014 року про порушення провадження у справі до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Міністерства доходів і зборів в Закарпатській області, м. Ужгород та товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо - комерційне товариство „БЕНЕФІТВ» , м. Ужгород. Ухвалою господарського суду Закарпатської

області від 25.06.2014 року змінено процесуальний статус товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо - комерційного товариства „БЕНЕФІТВ» , м. Ужгород, яке залучено до участі у справі в якості відповідача. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.08.2014 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді.

Ухвалою від 05.09.2014 року провадження у справі зупинялось за клопотанням представника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ до вступу в законну силу судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду за заявою міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 807/3450/13-а.

Після поновлення провадження у справі у зв'язку з заявленими сторонами клопотаннями вирішення спору у встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу строк виявилось неможливим, тому за погодженням учасників спору даний спір вирішено упродовж розумного строку відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В судових засіданнях 17.10.2016 року, 20.10.2016 року брали участь вищевказані представники, оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано посиланням на набуття позивачем права власності на спірне майно на підставі договорів купівлі - продажу майна за результатами цільового аукціону з продажу майна платника податку - товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо - комерційного товариства «Бенефіт», що перебуває у податковій заставі, про що свідчить: факт перемоги ТОВ «Вайком-Тек» у проведених торгах з продажу майна, що перебуває у податковій заставі; повна оплата покупцем предметів продажу; укладення по результатах аукціону договорів купівлі-продажу № 3 та № 4 від 22.05.2014 року; передача покупцю транспортних засобів згідно актів приймання - передачі від 23.05.2014 року. Пояснив, що інформація про виявлений під час реєстрації транспортних засобів у МРЕВ УДАІ в Закарпатській області арешт, накладений МВ ДВС Ужгородського МРУЮ за зобов'язаннями ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» в ході виконавчих проваджень, суперечить пунктам 7.1 договорів № 3 та № 4 купівлі-продажу транспортних засобів, якими наголошено, що на момент укладення договорів об'єкти, які є предметом договорів, нікому іншому не продані, не подаровані, іншим способом не відчужені, під арештом не перебувають. Аналізуючи положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зазначив, що накладене податковим органом публічне обтяження у зв'язку з реєстрацією податкової застави на рухоме майно, що є предметом спору, має вищий пріоритет стосовно публічного обтяження, накладеного органом виконавчої служби, як таке, що зареєстроване раніше. Здійснену органом податкової служби реалізацію предмета застави в порядку, передбаченому ст. 95 Податкового кодексу України, з врахуванням дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Бенефіт», що перебуває у податковій заставі, наданого постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року № 807/3450/13а, позивач вважає правомірною, а включення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови МВ ДВС Ужгородського МРУЮ арешту всього рухомого майна ТОВ ВКТ «Бенефіт» без проведення його опису оцінює як незаконне.

Відповідач міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського МРУЮ проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому суду відзиві. Зокрема, зазначив, що на виконанні в МВ ДВС Ужгородського МРУЮ перебуває зведене виконавче провадження, по якому боржником виступає ТОВ БВКТ «Бенефіт». Перший виконавчий лист у зведеному провадженні пред'явлено на примусове виконання 20.04.2012 року, а право податкової застави виникло 14.11.2012 року, 13.03.2013 року та 14.03.2014 року відповідно, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тому дії державного виконавця по накладенню арешту на спірні транспортні засоби вважає правомірними, підстав для зняття арешту не вбачає. Аналізуючи ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що арешт вважається накладеним на майно боржника не після опису такого майна і складення відповідного акту, а з моменту винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що було здійснено державним виконавцем 23.05.2012 року та внесено відповідний запис про арешт до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 28.05.2012 року. Звертає увагу суду на визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» порядок звернення стягнення на предмет публічного обтяження, якщо стосовно предмету публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, зокрема, на обов'язок обтяжувача або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням в порядку, встановленому ст. 27 Закону.

Представник відповідача ТОВ БВКТ «Бенефіт» заявою від 25.06.2014 року інформував суд, що проти задоволення позову не заперечує.

Представник третіх осіб у поданих суду поясненнях підтримав позицію позивача та наголосив, що при складанні опису майна та його реалізації податковому органу не було відомо про наявність публічного обтяження стосовно спірного рухомого майна боржника, оскільки відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 18-32403958 від 23.05.2012 року, винесеної державним виконавцем, зроблено запис про публічне обтяження щодо арешту всього рухомого майна, а акт опису державним виконавцем складено 31.10.2013 року, тобто значно пізніше, ніж податковим органом. Стверджує, що на дату складання акта опису податковим органом 14.11.2012 року та реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні докази, що арешт державного виконавця був накладений саме на те майно, яке є предметом спору. Вважає, що при складанні акта опису майна та реалізації його на публічних торгах у встановленому Податковим кодексом України порядку були дотримані відповідні норми, що надають таке право; кошти від продажу спірного майна спрямовані до державного бюджету України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:

Згідно акту опису майна № 27/19-0 від 14.11.2012 року, складеного податковим керуючим на підставі рішення начальника ДПІ у м. Ужгороді від 03.09.2012 року № 174/19-0 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ БВКТ «Бенефіт», описано належні боржнику транспортні засоби, в тому числі, напівпричіп-фургон ізотермічний-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000444280 та напівпричіп - фургон ізотермічний-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000447856.

Вказане майно платника податків ТОВ БВКТ «Бенефіт» згідно акту опису майна № 27/19-0 від 14.11.2012 року того ж дня внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна як публічне обтяження - податкова застава (запис 9).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 807/3450/13-а надано дозвіл державній податковій інспекції у м. Ужгороді ОСОБА_1 управління Міндоходів у Закарпатській області на погашення суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничого комерційного товариства «Бенефіт», що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 14.11.2012 року № 27/19-0 на загальну суму 217137,04 грн.

Відповідно до протоколів № 1 та № 4 від 25.03.2014 року про хід торгів на аукціоні, проведеному Українською універсальною товарною біржею, з продажу заставленого майна - колісних транспортних засобів - напівпричепу-фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000444280 та напівпричепу - фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000447856, належних товариству з обмеженою відповідальністю багатопрофільному виробничому комерційному товариству «Бенефіт», переможцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Вайком-ТЕК».

Договорами купівлі - продажу майна, що перебуває у податковій заставі, з цільового аукціону, проведеного Українською універсальною товарною біржею - товариством з обмеженою відповідальністю «Євроальянс» - асоційованим членом (брокерська контора № 14) від 22.05.2014 року, реєстраційні номери 03, 04, укладеними між ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області як продавцем, ТОВ «Вайком ТЕК» як покупцем та ТОВ «Євроальянс» як організатором аукціону, оформлено купівлю - продаж вказаних колісних транспортних засобів.

Оплату майна підтверджено платіжними дорученнями № 15 від 21.03.2014 року в сумі 3316 грн., № 706 від 19.05.2014 року в сумі 30844 грн., № 21 від 21.03.2014 року в сумі 2961 грн., № 707 від 19.05.2014 року в сумі 27649 грн.

Згідно актів приймання - передачі від 23.05.2014 року транспортні засоби передані у власність покупця.

Проведення реєстраційних дій по перереєстрації транспортних засобів виявилось неможливим у зв'язку з накладеним на них МВ ДВС Ужгородського МРУЮ за зобов'язаннями ТОВ БВКТ «Бенефіт» арештом, який позивач просить зняти.

Згідно витягу № 44337877 від 29.05.2014 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно боржника - товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо - комерційного товариства «Бенефіт», записом 5 від 29.05.2012 року зареєстроване публічне обтяження - арешт рухомого майна на підставі постанови про арешт майна від 23.05.2012 року № 18-32403958, обтяжувач Міській відділ державної виконавчої служби Ужгородського МРУЮ в Закарпатській області, об'єкт обтяження - все рухоме майно.

Вказаною постановою головного державного виконавця МВ ДВС від 23.05.2012 року (ВП № 32403958) накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ БВКТ «Бенефіт». Постанова прийнята при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-72, виданого 11.04.2012 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ БВКТ «Бенефіт» на користь ОСОБА_6 23194,07 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 1000 грн. в рахунок завданої моральної шкоди та судових витрат в сумі 298,36 грн., за яким відкрито виконавче провадження постановою державного виконавця від 20.04.2012 року.

Дослідивши обставини справи, характер правовідносин учасників спору та їх правову регламентацію, суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону (ст. 90 ПК України).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Частиною 1 ст. 52 зазначеного Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями частини 2 ст. 57 вказаного Закону визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Отже, накладення арешту на майно боржника і заборона його відчуження не обов'язково пов'язується з описом майна і може здійснюватися за відсутності опису.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 14 вказаного Закону, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення на предмет обтяження.

Згідно ст. 37 зазначеного Закону податкова застава та накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом, відносяться до публічних обтяжень. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Нормою ст. 39 вказаного Закону передбачено, що публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ цього Закону.

Враховуючи, що Міським відділом ДВС накладено арешт на все майно ТОВ БВКТ «Бенефіт» і публічне обтяження - арешт рухомого майна зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень 29.05.2012 року, а публічне обтяження - податкова застава ДПІ у м. Ужгороді на майно платника податків згідно акту опису майна № 27/19-0 від 14.11.2012 року зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень 14.11.2012 року, пріоритет за черговістю реєстрації належить обтяженню Міського відділу ДВС.

Водночас, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, якщо інше не встановлено законом і не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.

З огляду на те, що податкова застава є забезпечувальним обтяженням, права обтяжувача, порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, способи звернення стягнення регламентовано також розділом ІУ Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Так, нормою ст. 23 Закону регламентовано право обтяжувача в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 вказаного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Визначений ст. 25 Закону порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду передбачає обов'язок обтяжувача, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Стаття 30 Закону регламентує право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження і передбачає його обов'язок у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу.

Положеннями ст. 27 Закону визначено порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, який передбачає обов'язок обтяжувача, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження податковим органом не здійснювалась, інший обтяжувач - Міський відділ ДВС Ужгородського МРУЮ про продаж предмета забезпечувального обтяження не повідомлявся, черговість задоволення вимог згідно із встановленим пріоритетом не дотримана.

Проте, наявність вказаних порушень не має наслідком нікчемність договорів купівлі - продажу транспортних засобів, яких стосується позов.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Така правова регламентація надає підстави для висновку про набуття позивачем права власності на спірні транспортні засоби.

Враховуючи, що питання про надання дозволу державній податковій інспекції у м. Ужгороді на погашення суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничого комерційного товариства «Бенефіт», що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 14.11.2012 року № 27/19-0 на загальну суму 217137,04 грн. вирішувалось судом; процедура проведення аукціону та його результати не оспорювались; договори купівлі - продажу майна, що перебуває у податковій заставі, з цільового аукціону, проведеного Українською універсальною товарною біржею - товариством з обмеженою відповідальністю «Євроальянс» - асоційованим членом (брокерська контора № 14) від 22.05.2014 року, реєстраційні номери 03, 04 не оспорювались та є дійсними, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача ТОВ БВКТ «Бенефіт» як на сторону, з неправильних дій якої виник спір (неповідомлення про існування виконавчого провадження та накладений арешт на майно).

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зняти арешт з рухомого майна, а саме: напівпричепу-фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000444280.

3.Зняти арешт з рухомого майна, а саме: напівпричепу - фургону ізотермічного-Е, марки Schmitz, модель SKO 24, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузов, рама) WSMS7180000447856.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо - комерційного товариства «Бенефіт», АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19102588 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вайком - Тек», АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38177600 суму 2436 грн. на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.10.2016 року.

Суддя В.В. Мокану