Рішення

від 04.04.2007 по справі 3/056-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/056-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2007 р.                                                                              Справа № 3/056-07

за позовом     Комунального підприємства теплових мереж „Фастівтепломережа”, м. Фастів

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Роса”, м. Фастів

про                  стягнення 695,68 грн.

                                                                                                            Суддя  Коротун О.М.

Представники:

позивача      Давиденко Н.М. –представник за довіреністю № 402 від 03.04.2007р.;

відповідача  не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулась з позовом Комунального підприємства теплових мереж „Фастівтепломережа” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Роса” (далі –Відповідач)  про стягнення 740,01 грн., з яких 473,58 грн. –основний борг, 44,33 грн. –пеня, 181,07 грн. –інфляційних та 41,03 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 113/Ф від 10.08.2000р., щодо оплати за спожиту теплову енергію протягом грудня 2003 року по березень 2004 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2007 р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 27.02.2007 р. поважних представників.

В зв'язку з хворобою судді Коротун О.М. судове засідання 27.02.2007 р. не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2007р. розгляд справи призначено на 27.03.2007р.

Судом 03.03.2007р. було зроблено запит до Фастівської міської ради, щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Через загальний відділ господарського суду Київської області від Фастівської міської ради надійшов лист № 73 від 12.03.2007р., в якому державний реєстратор повідомив про наявність судового рішення господарського суду Київської області про порушення провадження у справі № 194/14б-06 про банкрутство відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2007р. було відкладено розгляд справи на 04.04.2007р.

Відповідач у судове засідання 04.04.2007 р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать, хоча про знаходження в провадженні господарського суду Київської області справи № 3/056-07 був обізнаний, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 08.02.2007р., 03.03.2007р. та 27.03.2007р. (також по адресі арбітражного керуючого), про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та реєстри вихідної кореспонденції.

В судовому засіданні 04.04.2007р. представник позивача подав клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, в якому зменшив позовні вимоги в частині пені та просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 473,58 грн.. збитки, від інфляції в сумі 181,07 грн. та 41,03 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 04.04.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

Справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.08.2000р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 113/Ф (далі –Договір).

В силу ст. 4, 151 ЦК УРСР між сторонами виникли зобов'язання.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи цивільно-правові відносини, що виникли між сторонами продовжували існувати, до них застосовуються як норми ЦК УРСР, так і Цивільного Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., оскільки згідно прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набирання ним чинності.

Відповідно до п. 1 Договору, позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором та у відповідності до „Правил користування теплової енергією” та „Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України”.

Згідно п. 7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до установлених тарифів (розрахунків). Або при наявності узгодженого додаткового виду оплатити згідно з законодавством.

Згідно ст. 161 ЦК УРСР (який діяв на час виникнення зобов'язання), зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 162 ЦК Української РСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 26.09.2006р., в якій посилаючись на норми матеріального права, просив сплатити заборгованість з врахуванням інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів сплати боргу в повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу послуги з постачання теплової енергії в повному обсязі у грудні 2003р. по березень 2004р. на суму 473,58 грн., про що свідчать виставлені позивачем відповідачу рахунки фактури № 113 від 11.03.2004р., № 113 від 10.02.2004р., № 113 від 15.01.2004р. та № 113 від 26.12.2003р., що містяться в матеріалах справи та акт звірки розрахунків станом на 01.10.2004р., відповідно до якого відповідач визнав борг у сумі 473,58 грн.

Відповідно до п.п 7.3, 7.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість, зазначену в договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 113/Ф від 01.10.2003р., відповідно до якої сторонами продовжено строк дії договору № 113/Ф.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати,  то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань за надані послуги не розрахувався, в зв'язку з чим станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 478,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 181,07 грн. –інфляційних за період з 16.01.2004р. по 25.01.2007р. та 3% річних у розмірі 41,03 грн. за період з 16.01.2004р. по 25.01.2007р.

Розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до абз. 7 п. 26 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

В зв'язку з чим, судові витрати по сплаті державного мита підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.     Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роса” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 13729636; р/р 26008301320001 в „Промінвестбанку” м. Фастів, МФО 321422) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства теплових мереж „Фастівтепломережа” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. С. Палія, 9, код ЄДРПОУ 05387624; р/р 2600908763004 в АБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092) 473,58 грн. (Чотириста сімдесят три грн. 58 коп.) основного боргу, 181,07 грн. (Сто вісімдесят одна грн. 07 коп.) –інфляційних, 41,03 грн. (Сорок одна грн. 03 коп.) –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 95,89 грн. (Дев'яносто п'ять грн. 89 коп.) та 110,93 грн. (Сто десять грн. 93 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя