Рішення

від 25.10.2016 по справі 913/931/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 жовтня 2016 року Справа № 913/931/16

Провадження № 5/913/931/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«ПолімерВ» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство В«Перший Український міжнародний банкВ» , м. Київ

про стягнення 174336 грн 00 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 08.08.2016 б/н;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 в сумі 174336 грн. 00 коп.

Позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 03.10.2016 б/н, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 в сумі 174336 грн. 00 коп., пеню в сумі 23716 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 7671 грн. 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 23351 грн. 87 коп.

Відповідач просив відмовити у прийнятті вказаної заяви з підстав, викладених у відзиві на вказану заяву від 21.10.2016 б/н, зокрема, зазначаючи, що основний борг сплачений відповідачем. Водночас, відповідачем зазначено про порушення строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою , яку було заявлено у позовній заяві.

Разом з тим, якщо додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України (Аналогічна позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи, що пеня заявлена позивачем на підставі договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, а інфляційні втрати та 3% річних є складовою основного боргу, а не штрафними санкціями, суд дійшов до висновку, що заява позивача є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, збільшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову від 03.10.2016 б/н, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, відкритих у ПАТ В«ПУМБВ» .

Відповідач проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив з підстав. викладених у відзиві на заяву про забезпечення позову від 21.10.2016 б/н, зокрема. зазначаючи, що основний борг сплачений відповідачем.

Суд відмовляє у задоволенні цієї заяви у зв'язку з тим, що згідно із ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Враховуючи абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» та п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду В«Про деякі питання практики забезпечення позовуВ» від 12.12.2006 № 01-8/2776, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, при поданні заяви про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Крім того, 19.10.2016 відповідачем погашено основний борг в повному обсязі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 21.10.2016 б/н, в якому зазначив, що ним сплачена заборгованість в сумі 174336 грн. 00 коп.

Крім того, відповідачем подано клопотання від 21.10.2016 б/н про зобов'язання третьої особи виконати вимоги ухвали суду від 06.09.2016 в частині надання витребуваних документів.

В задоволенні вказаного клопотанні суд відмовляє з огляду на те, що третя особа надала письмові пояснення від 02.09.2016 № 362-ЮД та інші витребувані судом документи.

Разом з тим, відповідачем подано клопотання від 21.10.2016 б/н про витребування від позивача реєстру, передбаченого п. 2.2 договору факторингу з реєстром.

Суд в задоволенні вказаного клопотання відмовляє, оскільки вказаний реєстр наданий третьою особою та міститься в матеріалах справи.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення від 02.09.2016 № 362-ЮД, в яких вона просить розглянути справу без участі її повноважного представника та вирішити справу в рамках чинного законодавства.

Вказане клопотання судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«ПолімерВ» (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» (покупець, відповідач) 06.04.2015 був укладений договір поставки №1674-СА, за умовами якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, з якісними характеристиками і в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість і/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції DDP, згідно В«Інкотермс-2010В» , з урахуванням умов і застережень, що містяться в цьому договорі і/або відповідних специфікаціях до нього. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.7 датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена в залізничній накладній, що засвідчена про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Згідно з п.4.8 договору зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях до договору. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, що є невід'ємними частинами цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) поставка продукції складає 10%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору. В будь якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 38000000 грн 00 коп. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на це органу управління покупця (п.5.1 договору).

В п.6.8 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Згідно з п.8.1 договору він вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання сторонами своїх зобов'язань, загальний строк дії договору з урахуванням строку поставки і оплати встановлюється до 31.12.2016 включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

23.04.2015 між сторонами була підписана специфікація до договору поставки №1674-СА від 06.04.2015, в якій сторони визначили найменування продукції, номер і індекс стандартів, ТУ і т.п., одиницю виміру, кількість, ціну, вартість та строки поставки, а також місце поставки.

17.07.2015 між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору поставки, якою сторони внесли зміни в розділ 10 договору в частині зміни реквізитів постачальника та п.1 специфікації від 23.04.2015 на загальну суму поставки 3741984 грн 00 коп. з ПДВ виклали в наступній редакції: 1) найменування продукції - труба склопластикова СП (DN-ID250) Фр PN 4.0 SN 10 ТУУ 25,2 в комплекті з болтами, гайками, шайбами, прокладками; номер і індекс стандартів, ТУ і т.п. - сертифікат якості; одиниця виміру - м; кількість - 1488; ціна, грн - 1830; вартість, грн - 2723040 грн 00 коп.; строк поставки - до 30.07.2015; 2) найменування продукції - труба склопластикова СП (DN-ID250) Фр PN 4.0 SN 10 ТУУ 25,2 в комплекті з болтами, гайками, шайбами, прокладками; номер і індекс стандартів, ТУ і т.п. - сертифікат якості; одиниця виміру - м; кількість - 216; ціна, грн - 1830; вартість, грн - 395280 грн 00 коп.; строк поставки - до 30.07.2015. Також було доповнено специфікацію від 23.04.2015 п.4 в наступній редакції: розрахунки за продукцію, що постачається постачальником за цією специфікацією до договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: - для продукції, зазначеної в позиції 1 таблиці п.1 цієї специфікації, протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати постави відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору; - для продукції, зазначеної в позиції 2 таблиці п.1 цієї специфікації, в строк до 30.11.2015 за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Умови оплати, обумовлені в цьому пункті специфікації, діють тільки у відношенні продукції, що поставляється за цією специфікацією, і має пріоритет над відповідними умовами оплати, передбаченими в договорі.

На виконання вказаних умов договору та специфікації до нього позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 3741984 грн 00 коп.

06.08.2015 між сторонами була укладена додаткова угода, в якій сторони передбачили, що у зв'язку з тим, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником Публічному акціонерному товариству В«Перший Український міжнародний банкВ» (далі - фактор) на підставі договору факторингу, який укладений між постачальником і фактором, сторони дійшли згоди, що починаючи з дати набрання законної сили цією додатковою угодою всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі виключно за наступними реквізитами: Отримувач: ТОВ В«Луганський завод В«ПолімерВ» ; код отримувача: 32900322; банк отримувача: ПАО В«ПУМБВ» ; МФО: 334851; рахунок №29090100021388.

20.08.2015 між Публічним акціонерним товариством В«Перший Український міжнародний банкВ» (фактор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«ПолімерВ» (клієнт) був укладений договір факторингу з регресом №Ф-КНА-109, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом (п.1.1 договору факторингу).

Відповідно до п.1.2 договору факторингу ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 3000000 грн 00 коп. зі строком дії до 27.06.2016.

Право вимоги є відступленим клієнтом (набутим фактором) з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.5 договору факторингу внаслідок відступлення права вимоги фактор замінює клієнта як кредитора боржника, у зв'язку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/ виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом. Однак фактор не набуває будь-яких обов'язків клієнта за контрактом перед боржником та третіми особами, зокрема, але не виключно, щодо поставки товару (продукції)/виконання робіт/надання послуг, заміни товару, його зберігання, сплати клієнтом будь-яких компенсацій, штрафних санкцій за контрактом, податкових зобов'язань клієнта та інших обов'язків клієнта, що виникають з такої поставки товару (продукції)/робіт/послуг. Разом із відступленням права вимоги на користь фактора відступаються всі інші права вимог клієнта до боржника, що випливають із контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником за таким контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).

Перелік боржників визначається сторонами у Переліку боржників згідно Додатку №1 до цього договору (п.2.1 договору факторингу).

До договору факторингу був укладений додаток №2 - реєстр №4 від 25.09.2015, відповідно до якого до фактора перейшло право вимоги (включаючи усі види штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені боржником - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 за поставкою згідно видаткової накладної №9 від 28.07.2015, вартість права вимоги за якою складає 474336 грн. 00 коп., а авансовий платіж складає 300000 грн 00 коп. (а.с. 118-119).

Відповідачем третій особі на виконання вказаного договору 11.12.2016 було сплачено 300000 грн. 00 коп., що не заперечується сторонами у справі.

07.04.2016 між позивачем та третьою особою було підписано реєстр зворотнього викупу до договору факторингу, відповідно до умов якого банк передає позивачу право вимагати за видатковою накладною № 9 від 28.07.2015 борг в сумі 174336 грн. 00 коп. (включаючи усі види штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) будь-яких інших платежів, які повинні бути сплачені боржником - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» за договором поставки №1674-СА від 06.04.2015 за поставкою згідно видаткової накладної №9 від 28.07.2015 (а.с. 49)

Після звернення позивача до суду відповідачем було сплачено борг в сумі 174336 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2016 № НОМЕР_1.

Таким чином, на день винесення рішення у справі заборгованість у відповідача відсутня.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Після звернення позивача до суду відповідачем було сплачено борг в сумі 174336 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2016 № НОМЕР_1.

Враховуючи вказане, провадження у справі в частині стягнення основного боргу слід припинити відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Умовами п. 6.8 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Позивач з посиланням на вказаний пункт договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 23716 грн. 80 коп., що складає 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідачем у відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог зазначено про порушення строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Судом перевірено розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки та приписів ст. 232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, позивачем до стягнення заявлено пеню в розмірі 5% від вартості несплаченої продукції в сумі 23716 грн. 80 коп., що є меншим від пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що період нарахування пені спливає 03.03.2016, а позовна давність щодо стягнення пені встановлено у один рік відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, то позивач має право звернутися з вимогою про стягнення пені в розмірі 5% від вартості несплаченої продукції по 03.03.2017.

Заява про збільшення розміру позовних вимог була подана до суду 04.10.2016, тобто в межах строку позовної давності.

Тому, пеня підлягає стягненню в сумі 23716 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 7672 грн. 00 коп. за період з 14.09.2015 по 03.10.2016 та інфляційні втрати в сумі 23351 грн. 87 коп. за період з вересня 2015 року по серпень 2016 року.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов до наступного висновку.

Позивачем помилково в період прострочення включено день оплати боргу, а саме 11.12.2015.

Заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 7671 грн. 01 коп. за період з 14.09.2015 по 10.12.2015 (на суму боргу 474336,00 грн.) та за період з 12.12.2015 по 03.10.2016 (на суму боргу 174336,00 грн.).

А позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити повністю в сумі 23351 грн. 87 коп. за період з вересня 2015 року по серпень 2016 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню пеня в сумі 23716 грн. 80 коп., 3 % річних в сумі 7671 грн. 01 коп. та інфляційні втрати в сумі 23351 грн. 87 коп. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 174336 грн. 00 коп. слід припинити. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 821 грн. 10 коп.

Судовий збір в частині припинення провадження у справі може бути повернуто позивачу у справі за його клопотанням.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«ПолімерВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК СвердловантрацитВ» , вул. Гоголя, б.24 «А», м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 37596090, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«ПолімерВ» , бульвар Тараса Шевченка, б.10, офіс 2, м. Київ, ідентифікаційний код 32900322, пеню в сумі 23716 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 7671 грн. 01 коп., інфляційні втрати в сумі 23351 грн. 87 коп., судовий збір у сумі 821 грн. 10 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 174336 грн. 00 коп. припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 27.10.2016.

Суддя С.В. Вінніков

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу а адресою: м. Київ, бул. ОСОБА_3, 10/офіс 2

3- відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, 24 В«АВ»

4 - третій особі рекомендованим листом з повідомленням за адресою: м. Київ. вул. Андріївська, 4