Рішення

від 20.10.2016 по справі 908/2121/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2016 р.Справа № 908/2121/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метамакс", м. Харків 3-я особа - ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 127634,83 дол. США за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 19.08.2016 року;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метамакс", в якому просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором № СМ-SME/353/2008 від 30.07.2008 року в сумі 127634,83 дол. США, з яких: 112973,71 дол. США сума заборгованості за тілом кредиту, 14661,12 дол. США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 23.01.2015 року по 22.12.2015 року. Витрати по сплаті судового збору позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2016 року вищевказану позовну заяву разом з доданими до неї документами направлено для розгляду за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05 вересня 2016 року об 10:45 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року розгляд справи відкладено на 06.10.2016 року об 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2016 року задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 03.11.2016 року. Розгляд справи відкладено на 20.10.2016 року.

В призначеному судовому засіданні 06.10.2016 року був присутній представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Заяву про забезпечення позову, яка була подана разом з позовною заявою, представник позивача просить не розглядати.

Враховуючи усне клопотання позивача, заяву про забезпечення позову суд залишає без розгляду.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, витребуваних судом документів не надали.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Так, процесуальні документи у даній справі направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні ухвал суду.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду та своїм правом на участь не скористався, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

30 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк" (позивач), та гр. ОСОБА_1 (позичальником, третьою особою) укладено Кредитний договір № CM-SME200/353/2008.

Відповідно до п. 1.1. Частини № 2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику ОСОБА_4 в розмірі та валюті, що визначений в Частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає ОСОБА_4, зобов'язується належним чином використовувати та повернути Банку сум отриманого ОСОБА_4, а також оплатити відповідну плату за користування ОСОБА_4, виконати інші зобов'язання, як це вказано у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 3 Частини № 1 Кредитного договору проценти за користування ОСОБА_4 розраховуються банком на основі плаваючої процентної ставки, що становить 6% річних та Fidr (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів).

Відповідно до п. 5.1.1. Частини № 2 Кредитного договору погашення відповідної частини ОСОБА_4 здійснюється Постачальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення ОСОБА_4 та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок.

Датою остаточного повернення ОСОБА_4 є 29.07.2018 року.

Окрім того, протягом дії Кредитного договору, умови договору щодо порядку та розміру сплати відсотків періодично змінювались шляхом підписання додаткових договорів.

Так, Постачальником підписано додаткові договори до Кредитного договору, а саме Додатковий договір № 1 від 21.04.2009 року, Додатковий договір № 2 від 29.05.2009 року, Додатковий договір № 3 від 25.12.2009 року, додатковий договір №4 від 29.10.2013 року, Додатковий договір № 5 від 03.04.2014 року, Додатковий договір № 6 від 19.09.2014 року.

Як зазначено в позовній заяві, на виконання Кредитного договору, позивач здійснив видачу кредитних коштів позичальнику в сумі 184700,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, що підтверджується меморіальним ордером № 14 від 30.07.2008 року та виписками банку по рахунку Позичальника.

Однак, всупереч умовам Кредитного договору, зобов'язання Позичальника щодо повернення ОСОБА_4 та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Так, станом на 23.12.2015 року за розрахунком позивача заборгованість Позичальника (третьої особи) за тілом кредиту, відсотками та пенею складає 127634,83 доларів США, що за офіційним курсом становить 2954343,11 грн., з яких:

112973,71 доларів США - сума заборгованості за тілом ОСОБА_4, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2015 року 23,146841грн/1дол становить 2614984,50 грн.;

14661,12 доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 23.01.2015 року по 22.12.2015 року, що за офіційним курсом станом на 23.12.2015 року 23,146841грн/1дол становить 339358,61 грн.;

0,00 гривень - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань, відповідно до п. 4.1.1. Кредитного договору.

У зв'язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п. 1.9. Кредитного договору Банком було здійснено вимогу про дострокове виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі. Так, на адресу Позичальника направлено Досудову вимогу № 200-12-4-7/5 від 13.01.2016 року про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк не пізніше 60 календарних днів з дати відправлення банком відповідної вимоги. Вимогу боржником отримано особисто 18.01.2016 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Однак заборгованість Позичальником погашена так і не була, сума кредиту та відсотків не сплачена.

Разом з цим, в забезпечення наданого кредиту 30.07.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є АТ "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАМАКС" (відповідачем) укладено Договір поруки № SR-SME200/353/2008/1 від 30.07.2008 року , відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання Позичальником боргових зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2. вказаних Договорів поруки, Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

За таких обставин, на адресу відповідача позивачем було направлено Досудову вимогу № 200/12-4-7/165 від 12.03.2016 року про дострокове погашення кредитної заборгованості.

Проте вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, що змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права з позовом до ТОВ "Метамакс", як поручителя за умовами договору поруки № SR-SME200/353/2008/1 від 30.07.2008 року, про стягнення заборгованості у розмірі 127634,83 доларів США, з яких: 112 973,71 дол. США - сума заборгованості за тілом кредиту та 14661,12 дол. США сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 23.01.2015 року по 22.12.2015 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з приписами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Кредитного договору № CM-SME200/353/2008, а також умови Договору поруки SR-SME200/353/2008/1 від 30.07.2008 року та те, що відповідач не надав суду доказів сплати позивачу нарахованих процентів за кредитом та суми наданого кредиту, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, як з поручителя, заборгованості за кредитним договором в розмірі 127634,83 дол. США., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 112973,71 дол. США та суми заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 14661,12 дол. США, є законними та обґрунтованими, а також такими, що підлягають задоволенню..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАМАКС" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34676707) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" ( 61033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, р/р 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) суму заборгованості за кредитним договором № СМ-SME/353/2008 від 30.07.2008 року в сумі 127634,83 дол. США, з яких: 112973,71 дол. США сума заборгованості за тілом кредиту, 14661,12 дол. США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 23.01.2015 року по 22.12.2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАМАКС" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34676707) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" ( 61033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, р/р 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) судовий збір у розмірі 47448,61 грн.

Видати накази суду після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 908/2121/16