Ухвала

від 20.10.2016 по справі 826/24155/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24155/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю.,Літвіна Н.М.,

при секретарі: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.07.16 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Центр» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.07.16 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління ДФС у місті Києві від 08 жовтня 2015 року №0024491502.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівником ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ "Група Центр" з податку на прибутку за звітний період 2014 рік, за результатами якої складено Акт від 14 вересня 2015 року №544/26-54-15-02-08.

Як зазначено в тексті цього Акта камеральної перевірки, за результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстр. №9081413708 від 02 березня 2015 року) (далі - податкова декларація) встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток.

Зокрема, встановлено, що ТОВ "Група Центр" у вказані податковій декларації у рядку 17 "Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період" в сумі 0 грн. Водночас у цій самій податковій декларації товариство (а саме у додатку ПН до рядку 17 такої податкової декларації) задекларувало виплату доходів нерезиденту Vendex Enterprises Limited (Кіпр) у вигляді процентів, дисконтні доходи в сумі 2262195 грн., та податок з доходів нерезидентів при цьому на задекларувало.

З посиланням на норми п. 103.1, 103.2 і 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України та положення п. 2 ст. 11 Конвенції між Україною і Кіпром про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, працівник податкової інспекції прийшов до висновку про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45244 грн. (що становить 2% від об'єкта оподаткування - виплаченої суми доходів нерезиденту).

08 жовтня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта камеральної перевірки, прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення форми "Р" за №0024491502, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 56555 грн. (в тому числі за основним платежем - 45 244 грн. та 11 311 грн. - штрафні санкції).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що перевірка позивача могла бути проведена виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями статті 75 ПК України, передбачені види перевірки. Так, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII пунктом 3 Прикінцевих положень якого установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведеного вбачається, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме, згідно даних податкової декларації, доходи позивача за 2014 рік склали 8040160 грн(а.с. 12-19).

Колегія суддів зазначає, що будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки позивач не подавав, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, також матеріали справи не містять доказів того, що оскаржуваний наказ прийнятий згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що норми п. 3 розд. II "Прикінцеві положення" вказаного Закону не містять посилань на види перевірок, що зазначені у ст. 75 ПК України, а отже, встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень встановлених п. 3 розд. II "Прикінцеві положення" Закону.

Таким чином, зважаючи на те, що ініційована податковим органом перевірка позивача вчинена за відсутності визначених на це законом підстав, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії суддів, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198, 200,205,211,212,254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного Управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.07.16 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Судді:

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.