Ухвала

від 25.10.2016 по справі 826/9115/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9115/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 28.01.2015 року №175, податкових повідомлень-рішень від 04.03.2015 року №0001432202 та №0001442202, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2015 року №175;

визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» (код за ЄДРПОУ 39271952), результати якої оформлені актом від 10.02.2015 №135/26-54-22-02/39271952 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДС Трейд», код за ЄДРПОУ 39271952 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Зерностандарт» (код за ЄДРПОУ 38011360) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та ТОВ «Варда Трейд» (код ЄДРПОУ 39157350) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року»;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №001432202;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №001442202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, відповідачем, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, було подано апеляційну скаргу.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо неправомірності видання наказу про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» та винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що хоча наказ №175 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки винесено 28.01.2015 року, а прийняття контролюючим органом податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» з податку на прибуток за 2014 року відбулось лише 09.02.2015 року, однак це не спростовує викладене, оскільки у такому випадку, відповідно до роз'яснень Державної фіскальної служби України, наданих у листі від 28.01.2015 року №2463/7/99-99-22-02-04-17, відповідачем мали бути враховані дані декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік), щодо податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, здійснивши аналіз наданих первинних документів, дійшов до висновку про те, що операції між Позивачем та його контрагентами мали реальний характер.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу №175 від 28.01.2015 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві та направлення на перевірку №176/22-02 від 29.01.2015 року, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві Крижанівською Ольгою Миколаївною, згідно із ст. 20, п. п. 78.1.1 п. 78 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» (код ЄДРПОУ 39271952) (далі - ТОВ «ДС Трейд») з питань взаємовідносин з ТОВ «Зерностандарт» (код ЄДРПОУ 38011360) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та ТОВ «Варда Трейд» (код ЄДРПОУ 39157350) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року.

На запит ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (вих. №28759/10/26-54-22-02-22 від І8.12.2014р.) про надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ «Варда Трейд» (код ЄДРПОУ 39157350) отримано відповідь (вх. № 1332/10 від 19.01.2015 року), якою відмовлено в наданні письмових пояснень та документального аідтвердження. Листом (вх. № 2834/10 від 29.01.2015 року) підприємством надані письмові ггяснення з копіями підтверджуючих документів.

На запит ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (вих. №493/10/26-54-22-02 від 15.01.2014 року) про надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ «Зерностандарт» (код ЄДРПОУ 38011360) отримано відповідь з копіями підтверджуючих документів (вх. №2835/10 від 29.01.2015 року).

Копію наказу №175 від 29.01.2015 року вручено ОСОБА_3 (довіреність від 29.01.2015 року) та ознайомлено з направленням на проведення перевірки №176/22-02 29.01.2015 року.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора TOB «ДС Трейд» ОСОБА_4.

Перевірка проводилась з 29.01.2015 року по 03.02.2015 року. Узагальнення матеріалів перевірки оформлення акту перевірки тривало з 04.02.2015 року по 10.02.2015 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про такі порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» вимог податкового законодавства:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 174 106,00 грн., у тому числі за серпень 2014 року на суму 28 546,00 грн. та за вересень 2014 року на суму 145 560,00 грн.;

- підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» занижено суму податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 156 695,00 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 156 695,00 грн.

На підставі викладеного, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 10.02.2015 №135/26-54-22-02/39271952 та прийнято такі податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015:

- №0001432202, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 195 869,00 грн., з яких за основним платежем - 156 695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39 174,00 грн.;

- №0001442202, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 217 633,00 грн., з яких за основним платежем - 174 106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43 527,00 грн.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції, переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у випадку, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Приписами п.81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 6 п.81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з п. 81.2. ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Також, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII установлено, що у 2015 року та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Врахувавши вищевказані норми 28.01.2015 року ДФС України було видано лист № 2463/7/99-99-22-02-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015 - 2016 роках для врахування при проведенні контрольно-перевірочних заходів щодо суб'єктів господарювання». Даним листом до підпорядкованих органів ДФС було доведено позицію законодавця про заборону проведення перевірок платників податків.

Отже, станом на дату проведення податкової перевірки TOB «ДС Трейд» існувало законодавче обмеження щодо її проведення.

Відповідно до декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік TOB «ДС Трейд» задекларовано дохід у розмірі 15 099 336, 00 грн.

Діяльність, якою займається підприємство є придбання макухи соєвої та інформаційних послуг.

Зазначена інформація була відома контролюючому органу. Що підтверджується на ст. З та ст. 5 Акту перевірки.

З огляду на викладене, починаючи з 01.01.2015 року виключними підставами для проведення перевірки TOB «ДС Трейд» моли стати: наявність дозволу Кабінету Міністрів України; наявність заяви суб'єкта господарювання про її проведення; отримання відповідного рішення суду; реалізація вимоги Кримінально-процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що жодної з перелічених вище підстав, станом на дату винесення наказу № 175 від 28.01.2015 року, не існувало. Більше того, у ст. 1 Акту, зазначено, що правовою підставою для проведення перевірки є пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78: «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

Таким чином, оскаржуваний наказ прийнятий з явним перевищенням компетенції владного органу та є таким, що порушує права ТОВ «ДС Трейд».

Колегія суддів зазначає, що коли наказ про проведення перевірки є протиправним, в силу чого, він підлягатиме скасуванню, безпідставною буде сама процедура перевірки, яка включає в себе встановлення та підтвердження відповідними доказами порушень податкового законодавства, формування висновків ревізорів-інспекторів у формі акту перевірки. У випадку скасування наказу сама процедура проведення перевірки є незаконною.

Після набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», видання контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн. грн., вимагає від керівника зазначати в наказі, з якого саме питання призначається перевірка - повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене правило встановлює пільговий режим для певної категорії суб'єктів господарювання, а отже захист платників податків від безпідставних та необґрунтованих перевірок потребує конкретизації дій контролюючих органів, що унеможливлює видання наказів із «загальними» формулюваннями - щодо проведення перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки таке формулювання необґрунтовано розширює повноваження контролюючих органів, звуження яких як раз і було на меті законодавця.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2016 року в адміністративній справі №К/800/38796/15.

Враховуючи вище викладене, судова колегія переходить до оцінки наданих первинних документів, якими суб'єкт господарювання доводить реальність господарських операцій з ТОВ «Зерностандарт» та ТОВ «Варда Трейд».

За приписами пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі №21-37а10.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з цього приводу зазначається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

Так, між ТОВ «Варда Трейд» (далі - продавець) та ТОВ «ДС Трейд» 12.08.2014 року було укладено договір №120814 поставки сільськогосподарської продукції, згідно п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію у кількості та асортименті, згідно до оформлених накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар, згідно договору, рахунку-фактури, накладної на відвантажену партію товару.

Згідно з п.3.1. Договору відвантаження, вивіз та доставка продукції здійснюються транспортом за рахунок Покупця. Ризик випадкового знищення або ушкодження переходить до Покупця з моменту отримання продукції Покупцем.

На підтвердження виконання умов даного договору, Позивачем надано: рахунки-фактури від 01.09.2014 року №В-00000780, від 02.09.2014 року №В-00000795, від 03.09.2014 року №В-00000815, від 04.09.2014 року №В-00000820, від 05.09.2014 року №00000830; рахунки на плату від 22.09.2014 року №865, від 23.09.2014 року №876, від 24.09.2014 року №891, від 25.09.2014 року №896; видаткові накладні від 01.09.2014 року №В-00000780, від 02.09.2014 року №В-00000795, від 03.09.2014 року №В-00000815, від 04.09.2014 року №В-00000820, від 05.09.2014 року №00000830, від 22.09.2014 року №819, від 23.09.2014 року №829, від 24.09.2014 року №844, від 25.09.2014 року №849; податкові накладні від 01.09.2014 року №3, від 02.09.2014 року №14, від 03.09.2014 року №18, від 04.09.2014 року №37, від 05.09.2014 року №45, від 22.09.2014 року №152, від 23.09.2014 року №163, від 24.09.2015 року №171, від 25.09.2014 року №180; товарно-транспортні накладні від 02.09.2014 року №199237, від 04.09.2014 року №198246, від 05.09.2014 року №203206, від 05.09.2014 року №203219, від 23.09.2014 року №203509, від 24.09.2014 року №203510, від 25.09.2014 року №203512.

Також, 13.08.2014 року між ТОВ «ДС Трейд» (постачальник) та ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Київкомбікорм» укладено договір поставки №676/2014/КАМ10, згідно п. 1.1. якого на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Згідно п. 1.2. Договору предметом Договору є соєва макуха, що надалі іменується - Товар і зазначається в рахунках-фактурах за кожну окрему партію.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку Товару на склад Покупця.

Приписами п. 3.2. Договору встановлено, що доставка Товару па об'єкт Покупця здійснюється Постачальником на умовах терміну DDP ТОВ Сомплекс Агромарс» філія «Київкомбікорм» (DELIVERED DUTY PAID - Kyiv) відповідно до Офіційних првил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС-2010 , що Висовуються з урахуванням особливостей положень даного Договору,

Пункт 3.3. - термін «DDP - Kyiv» означає, що Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару з розвантаженням з прибулого транспортного засобу в названому місці призначення та несе всі втрати і ризики, пов'язані з Доставкою товару до складу Покупця, який знаходиться за адресою: Україна, м. Київ. вул. Фрунзе, 98. Вантажоотримувач: ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм»).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору Позивачем надано: видаткові накладні від 08.09.2014 року №ДС-0000027, від 26.09.2014 року №ДС-0000037; товарно-транспортну накладну від 26.09.2014 року; податкові накладні від 26.09.2014 року №14, від 08.09.2014 року №4.

01.08.2014 року між ТОВ «Варда Трейд» (далі - Виконавець) та ТОВ «ДС Трейд» (далі - Заомвник) укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг №010814, згідно п. 1 якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати за плату Замовнику інформаційно-консультативні послуги із фінансових та економічно-правих питань, пов'язаних із діяльністю Змовника, а саме:

- пояснення норм податкового законодавства та особливостей оподаткування;

- консультації з правильного оформлення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку;

- консультації з правильного оформлення податкових звітів;

- консультації з ведення бухгалтерського обліку;

- консультації та навчання роботі з комп'ютерною програмою ІС, відображення специфічних операцій, пов'язаних з діяльністю, та загальних питань обліку;

- вивчення процесу управління компанії;

- надання усних або письмових пояснень рекомендацій по вдосконаленню;

- консультації з питань комерційної діяльності;

- надає консультації з питань комерційної діяльності;

- надає консультації та поради, як у письмовій, так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції, а Замовник - прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 3.1. Договору Замовник сплачує надані Виконавцем послуги відповідно до п.1 даного Договору на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

На підтвердження виконання даного договору, Позивачем надано: запит №1 від 01.09.2014 року надано: рахунки на оплату від 04.09.2014 року №800, від 08.09.2014 року №840, від 09.09.2014 року №848; запит від 10.09.2014 року №4; рахунки на оплату від 20.09.2014 року №856, від 30.09.2014 року №946; акт про надання послуг №780 від 04.09.2014 року, від 08.09.2014 року №840, від 09.09.2014 року №850, від 20.09.2014 року №920, від 30.09.2014 року №9704 податкову накладну від 04.09.2014 року №29, від 08.09.2014 року №53, від 09.09.2014 року №64, від 20.09.2014 року №145, від 30.09.2014 року №249; виписки з банківського рахунку.

27.08.2014 року між ТОВ «Зерностандарт» (Постачальник) та ТОВ «ДС Трейд» укладено договір поставки №27/08, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується протягом дії цього Договору передавати у власність Покупцю макуху соєву, у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.5. Договору для здійснення приймання товару Постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи:

- рахунок на оплату;

- податкову накладну;

- видаткову накладну та/або товарно-транспортну накладну;

- інші документи, за домовленістю сторін.

На підтвердження виконання зазначеного договору Позивачем надано: рахунок на оплату від 27.08.2014 року №35, видаткову накладну від 27.08.2014 року №32, податкову накладну від 27.08.2014 року №5, виписки і кредитні документи по рахунку, видаткову накладну від 27.08.2014 року №ДС-0000019, товарно-транспортну накладну від 26.08.2014 року, податкову накладну від 27.08.2014 року №20.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період вказано про те, що останнім не надано до перевірки інформації та документального підтвердження щодо транспортування товару (макухи соєвої), не встановлено пункту навантаження та розвантаження товару (до перевірки не надано товарно-транспортні накладні); щодо зберігання товару (відповідальних осіб за збереження товару); щодо відповідальних осіб, які отримували та відвантажували товар; сертифікатів якості, висновків державно санітарно-епідеміологічної служби (згідно з наданими до перевірки документами не встановлено виробника макухи соєвої). До перевірки по придбанню інформаційно-консультаційних послуг не надано інформації та документального підтвердження: які саме інформаційно-консультаційні послуги надано товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Трейд»; до перевірки не надано документального підтвердження щодо пов'язаності наданих послуг з фінансово-господарською діяльністю платника податку; до перевірки не надано звітів виконавця про надані послуги.

З огляду на викладене та з посиланням на акт Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 03.12.2014 року №332/22/38011360 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПМП «Домінанта» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, а також на податкову інформацію від 10.12.2014 року №299/26-55-22-07/39157350 щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Трейд» по взаємовідносинам з контрагентами, згідно з якою вказане товариство має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, контролюючим органом наголошено про нереальність (безтоварність) досліджуваних фінансово-господарських операцій.

Слід зазначити, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 року у справі №К/800/55977/14.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Водночас, посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, що за твердженням останнього, свідчить про не підтвердження товарності досліджуваних операцій є необґрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказана позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 у справі №К/800/29695/15.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено відсутність реальності господарських операцій здійснених ТОВ «ДС Трейд» із контрагентами ТОВ «Варда Трейд» та ТОВ «Зерностандарст» за перевіряємий період, оскільки Позивачем надано необхідні первинні документи для спростування висновків акту перевірки, та, перш за все, суд зазначає про неправомірність винесення наказу на проведення перевірки ТОВ «ДС Трейд», оскільки дохід останнього за 2014 рік становив менше 20 млн. грн., тому податковий орган діяв не в спосіб та не в межах повноважень, встановлених законом.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.