Постанова

від 29.07.2021 по справі 826/9115/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 826/9115/15

адміністративне провадження № К/9901/37701/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/9115/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.06.2016 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДС Трейд" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ про проведення перевірки, визнати протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 №№001432202, 001442202.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі №826/9115/15.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/9115/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 29.07.2021.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1-198.3, 198.5,198.6 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також статтей 7, 9, 11, 86, 159 КАС України. Зазначає, що суди не надали належної правової оцінки тому, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами, посилаючись на податкову інформацію, неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами через відсутність достатньої кількості працівників, виробничих потужностей, транспортних засобів, неможливість проведення зустрічної звірки, операції не підтверджені всіма первинними документами. У зв`язку з чим, формування позивачем податкового кредиту відбулось без підтвердження цього відповідними первинними документами, господарські операції з ТОВ Зерностандарт та ТОВ Варда Трейд не мали реального товарного характеру.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу №175 від 28.01.2015 та направлення на перевірку №176/22-02 від 29.01.2015, посадовою особою ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ ДС Трейд (код ЄДРПОУ 39271952) з питань взаємовідносин з ТОВ Зерностандарт (код ЄДРПОУ 38011360) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Варда Трейд (код ЄДРПОУ 39157350) за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

На запит ДПІ (вих. №28759/10/26-54-22-02-22 від І8.12.2014) про надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ Варда Трейд отримано відповідь (вх. № 1332/10 від 19.01.2015), якою відмовлено в наданні письмових пояснень та документального підтвердження. Листом (вх. № 2834/10 від 29.01.2015) Товариством надані письмові пояснення з копіями підтверджуючих документів.

На запит ДПІ (вих. №493/10/26-54-22-02 від 15.01.2014) про надання письмових пояснень з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ Зерностандарт отримано відповідь з копіями підтверджуючих документів (вх. №2835/10 від 29.01.2015).

Перевірка проводилась з 29.01.2015 по 03.02.2015. Узагальнення матеріалів перевірки, оформлення акту перевірки тривало з 04.02.2015 по 10.02.2015.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про такі порушення ТОВ ДС Трейд вимог податкового законодавства:

пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ ДС Трейд занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 174106,00грн.;

підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ ДС Трейд занижено суму податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 156695,00грн.

На підставі викладеного, ДПІ складено акт від 10.02.2015 №135/26-54-22-02/39271952 та прийнято такі податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015:

№0001432202, яким ТОВ ДС Трейд збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 195869,00грн., з яких: за основним платежем - 156695,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39174,00грн.;

№0001442202, яким ТОВ ДС Трейд збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 217633,00грн., з яких: за основним платежем - 174106,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43527,00грн.

Позивач не погодився з діями контролюючого органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з позовом до суду, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.01.2015 №175;

визнати протиправними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд , результати якої оформлені актом від 10.02.2015 №135/26-54-22-02/39271952 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ДС Трейд , код за ЄДРПОУ 39271952 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Зерностандарт (код за ЄДРПОУ 38011360) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Варда Трейд (код ЄДРПОУ 39157350) за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 №001432202;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 №001442202.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що хоча наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки винесено 28.01.2015, а прийняття контролюючим органом податкової декларації ТОВ ДС Трейд з податку на прибуток за 2014 року відбулось лише 09.02.2015, однак це не спростовує того, що відповідачем повинні бути враховані дані декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік), щодо податкових повідомлень-рішень. Суди встановили, що станом на момент проведення перевірки у податкового органу була наявна інформація щодо розміру доходу позивача за 2014 рік, який є меншим від визначеного у положеннях Закону України від 28.12.2014 №71-VIII та необхідного для можливості проведення відповідачем перевірки даного платника податків у 2015 році. Крім того, суди, здійснивши аналіз наданих первинних документів, дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у випадку, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Приписами пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII встановлено, що у 2015 року та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Після набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , видання контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн.грн., вимагає від керівника зазначати в наказі, з якого саме питання призначається перевірка - повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене правило встановлює пільговий режим для певної категорії суб`єктів господарювання, а отже захист платників податків від безпідставних та необґрунтованих перевірок потребує конкретизації дій контролюючих органів, що унеможливлює видання наказів із загальними формулюваннями - щодо проведення перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки таке формулювання необґрунтовано розширює повноваження контролюючих органів.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідно до декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік TOB ДС Трейд задекларовано дохід у розмірі 15' 099' 336, 00грн.

Діяльність, якою займається підприємство є придбання макухи соєвої та інформаційних послуг.

Зі змісту акту перевірки від 10.02.2015 №135/26-54-22-02/39271952 слідує, що перевірка проводилась з 29.01.2015 по 03.02.2015, узагальнення матеріалів перевірки та оформлення акту перевірки тривало з 04.02.2015 по 10.02.2015. Крім того, безпосередньо у акті зазначені відомості щодо розміру доходу ТОВ ДС Трейд за 2014 рік, вказані у податковій декларації з податку на прибуток за вказаний період (реєстраційний номер 9080489342 від 09.02.2015).

Таким чином, станом на момент проведення вказаної перевірки у ДПІ була наявна інформація щодо розміру доходу позивача за 2014 рік, який є меншим від визначеного у положеннях Закону України від 28.12.2014 №71-VIII та необхідного для можливості проведення відповідачем перевірки даного платника податків у 2015 році. І хоча наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки винесено 28.01.2015, а прийняття контролюючим органом податкової декларації ТОВ ДС Трейд з податку на прибуток за 2014 року відбулось лише 09.02.2015, однак це не спростовує того, що відповідачем повинні бути враховані дані декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік).

З огляду на викладене, починаючи з 01.01.2015 виключними підставами для проведення перевірки TOB ДС Трейд могли слугувати: наявність дозволу Кабінету Міністрів України; наявність заяви суб`єкта господарювання про її проведення; отримання відповідного рішення суду; реалізація вимоги Кримінально-процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що жодної з перелічених вище підстав, станом на дату винесення наказу від 28.01.2015, не існувало. Більше того, у акті перевірки зазначено, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Відтак, обставин, за наявності яких положеннями Закону України від 28.12.2014 №71-VIII допускається проведення перевірок платників податків, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не наведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про те, що господарські операції, які відображені позивачем у досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, та, як наслідок, така діяльність позивача була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та збільшення собівартості придбаних та реалізованих товарів. Враховуючи викладене, судами надано оцінку первинним документам, якими суб`єкт господарювання доводить реальність господарських операцій з ТОВ Зерностандарт та ТОВ Варда Трейд .

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що між ТОВ Варда Трейд (продавець) та ТОВ ДС Трейд 12.08.2014 укладено договір №12084 поставки сільськогосподарської продукції, згідно умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію у кількості та асортименті, згідно до оформлених накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти продукцію та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Покупець здійснює оплату за товар, згідно договору, рахунку-фактури, накладної на відвантажену партію товару. Відвантаження, вивіз та доставка продукції здійснюються транспортом за рахунок Покупця. Ризик випадкового знищення або ушкодження переходить до Покупця з моменту отримання продукції Покупцем.

На підтвердження виконання умов даного договору, Позивачем надано: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Також, 13.08.2014 між ТОВ ДС Трейд (постачальник) та ТОВ Комплекс Агромарс філія Київкомбікорм укладено договір поставки, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом Договору є соєва макуха, що надалі іменується - Товар і зазначається в рахунках-фактурах за кожну окрему партію. Постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку Товару на склад Покупця. Доставка Товару па об`єкт Покупця здійснюється Постачальником на умовах терміну DDP ТОВ Сомплекс Агромарс філія Київкомбікорм (DELIVERED DUTY PAID - Kyiv), термін DDP - Kyiv означає, що Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару з розвантаженням з прибулого транспортного засобу в названому місці призначення та несе всі втрати і ризики, пов`язані з Доставкою товару до складу Покупця, який знаходиться за адресою: Україна, м. Київ. вул. Фрунзе, 98. Вантажоотримувач: ТОВ Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, податкові накладні.

01.08.2014 між ТОВ Варда Трейд (далі - Виконавець) та ТОВ ДС Трейд (далі - Заомвник) укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг, згідно умов якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати за плату Замовнику інформаційно-консультативні послуги із фінансових та економічно-правих питань, пов`язаних із діяльністю Змовника, а саме: пояснення норм податкового законодавства та особливостей оподаткування; консультації з правильного оформлення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку; консультації з правильного оформлення податкових звітів; консультації з ведення бухгалтерського обліку; консультації та навчання роботі з комп`ютерною програмою ІС, відображення специфічних операцій, пов`язаних з діяльністю, та загальних питань обліку; вивчення процесу управління компанії; надання усних або письмових пояснень рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації та поради, як у письмовій, так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції, а Замовник - прийняти та оплатити їх. Замовник сплачує надані Виконавцем послуги відповідно до п.1 даного Договору на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано: запити, рахунки на оплату, акти про надання послуг, податкові накладні, виписки з банківського рахунку.

27.08.2014 між ТОВ Зерностандарт (Постачальник) та ТОВ ДС Трейд укладено договір поставки, згідно умов якого Постачальник зобов`язується протягом дії цього Договору передавати у власність Покупцю макуху соєву, у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснити його оплату на умовах цього договору. Для здійснення приймання товару Постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну, видаткову накладну та/або товарно-транспортну накладну, інші документи, за домовленістю сторін.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: рахунок на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, виписки і кредитні документи по рахунку, товарно-транспортну накладну.

У справі, що розглядається, контролюючим органом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період вказано про те, що останнім не надано до перевірки інформації та документального підтвердження щодо транспортування товару (макухи соєвої), не встановлено пункту навантаження та розвантаження товару (до перевірки не надано товарно-транспортні накладні); щодо зберігання товару (відповідальних осіб за збереження товару); щодо відповідальних осіб, які отримували та відвантажували товар; сертифікатів якості, висновків державно санітарно-епідеміологічної служби (згідно з наданими до перевірки документами не встановлено виробника макухи соєвої). До перевірки по придбанню інформаційно-консультаційних послуг не надано інформації та документального підтвердження: які саме інформаційно-консультаційні послуги надано ТОВ Варда Трейд ; до перевірки не надано документального підтвердження щодо пов`язаності наданих послуг з фінансово-господарською діяльністю платника податку; до перевірки не надано звітів виконавця про надані послуги.

З огляду на викладене та з посиланням на акт Знам`янської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 03.12.2014 №332/22/38011360 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Зерностандарт з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПМП Домінанта за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, а також на податкову інформацію від 10.12.2014 №299/26-55-22-07/39157350 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Варда Трейд по взаємовідносинам з контрагентами, згідно з якою вказане товариство має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, контролюючим органом наголошено про нереальність (безтоварність) досліджуваних фінансово-господарських операцій.

Суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Водночас, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, що за твердженням останнього, свідчить про не підтвердження товарності досліджуваних операцій є необґрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Судами на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт отримання позивачем товару документально підтверджено. Відтак, за результатами дослідження наявних у справі доказів суди констатували, що на підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом в матеріалах справи містяться документи, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання господарських операцій.

Судами з`ясовано, що у податкового органу наявні зауваження щодо формальних реквізитів первинних документів по господарським операціям. При цьому, відповідачем не надано до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності службових осіб контрагента щодо наведених господарських операцій. Також, відповідачем не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з контрагентом. Контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Відтак, суди дійшли висновку, що контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено відсутність реальності господарських операцій здійснених ТОВ ДС Трейд з контрагентами ТОВ Варда Трейд та ТОВ Зерностандарст за перевіряємий період, оскільки Позивачем надано необхідні первинні документи для спростування висновків акту перевірки. Крім того, суди наголосили про неправомірність винесення наказу на проведення перевірки ТОВ ДС Трейд , оскільки дохід останнього за 2014 рік становив менше 20 млн.грн., тому податковий орган діяв не в спосіб та не в межах повноважень, встановлених законом.

Усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Разом з тим, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.

Як унормовано положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Касаційний суд відзначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Фактично касаційна скарга обґрунтована тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено правильні висновки про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №826/9115/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду