Ухвала

від 21.10.2016 по справі 527/2036/16-ц

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2036/16-ц

провадження № 2-з/527/14/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2016 року м.Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Марущак Р.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області суду з позовом, в якому прохає суд, визнати припиненим договір оренди землі № 6 від 22 листопада 2011 року, який укладено між ним та ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.05.20152 року за № 532060004002927 з 22 листопада 2011 року на підставі п.8 Договору, в зв’язку з закінченням строку на який його було укладено сторонами, але не пізніше моменту закінчення збирання врожаю орендарем у 2016 році.

Позов мотивував наступним. Він являється власником земельної ділянки, площею 4,86 га, розташованої на території Кринківської сільської ради Глобинськогорайону Полтавської області, кадастровий номер: 5320687600:00:011:0038, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 22.11.2011 року між ним та ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» строком на п’ять років було укладено договір оренди землі № 6, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.05.20152 року за № 532060004002927. 01.09.2016 року ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» направив йому лист, з якого вбачається, що відповідач вважає, що строк дії договору оренди необхідно обчислювати з моменту його реєстрації, а отже строк його дії закінчується 23.05.2017 року. 21.09.2016 року він звернувся до відповідача з листом-повідомленням в якому зазначив, що припинення Договору оренди обумовлюється закінченням п’ятирічного строку на який він був укладений, тобто з 22.11.2011 року.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 також звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та його структурним (виробничим) підрозділам вчиняти дії щодо земельної ділянки, визначеної договором оренди землі № 6 від 22 листопада 2011 року, що укладений ним як Орендодавцем і ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП «Агрофірми «Степове», як Орендарем, пов’язані з виконанням на ній будь-яких сільськогосподарських робіт на 2017 рік, крім виконання сільськогосподарських робіт, пов’язаних з приведенням земельної ділянки у первісний стан в якому вона знаходилася на час укладення договору оренди.

Заяву мотивував тим, що 22.11.2011 року між ним та відповідачем на п’ять років було укладено договір оренди земельної ділянки, разом з тим відповідач не визнає факт припинення з 22.11.2016 року договору оренди і має намір у 2017 році незаконно та всупереч волевиявленню заявника користуватися земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, а також заяву про забезпечення позову, дійшов висновку, що клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки зазначений спосіб забезпечення позову є фактично вирішенням спору по суті на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Р. М. Марущак