Ухвала

від 18.10.2016 по справі 808/6940/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2016 р. м.Київ К/800/12659/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління державного земельного агентства у Запорізькій області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління державного земельного агентства у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази від 19 грудня 2014 року №8-854/15-14-СГ та від 19 січня 2015 року №8-59/15-15-СГ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправність спірних наказів, оскільки при передачі у власність третій особі ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,6614 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2,4752 га, переданої позивачу в оренду, порушено порядок реєстрації земельної ділянки, передача земельної ділянки третій особі без скасування державної реєстрації земельної ділянки і не повідомлення про це позивача є неправомірним. Вказував про порушення оскаржуваними наказами його прав та законних інтересів як землекористувача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Запорізькій області у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Голови Запорізької районної державної адміністрації від 20 листопада 2006 року №14/432 «Про затвердження проекту відведення та передачу в довгострокову оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2.» затверджено проект землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 для функціонування свиноферми земельної ділянки площею 2,4752 га за рахунок земель Кушугумської селищної ради (п.1); передано приватному підприємцю ОСОБА_2 у довгострокову оренду терміном на 12 років земельну ділянку площею 2,4752 га за рахунок земель запасу (під господарськими будівлями та двором) Кушугумської селищної ради, розташовану за межами населених пунктів за поштовою адресою: АДРЕСА_1, для функціонування свиноферми (п.2); зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_2 в двомісячний строк укласти договір оренди земельної ділянки, нотаріально засвідчити та зареєструвати його у відповідності з діючим законодавством (п.3), визначено приступити до використання земельної ділянки після встановлення меж в натурі (на місцевості), укладення договору оренди та його державної реєстрації (п.4).

Наказом Головного управління Державного земельного агентства у Запорізькій області від 19 грудня 2014 року №8-854/15-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл гр.ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - під господарськими будівлями та дворами). Орієнтовний розмір земельної ділянки 1,00 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (01.03). Зобов'язано гр.ОСОБА_3 подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області не пізніше ніж у шестимісячний термін з дня прийняття даного наказу.

Наказом Головного управління Державного земельного агентства у Запорізькій області від 19 січня 2015 року №8-59/15-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено розроблений ФОП ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту; передано у власність гр.ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,6614 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту; зобов'язано гр.ОСОБА_3: приступити до використання земельної ділянки після встановлення її в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.ст.96, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

23 січня 2015 року реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції Запорізької області зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,6614 га, розташовану на території Кушугумської селищної ради (кадастровий номер НОМЕР_1).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 квітня 2015 року НАМ №745272, укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), продавець продав, а покупець купив та прийняв майно за цим договором, що складається з земельної ділянки площею 0,6614 га.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 червня 2015 року у справі №317/1487/15-ц (2/317/1055/2015) за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позов задоволено; зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,6614 га, яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, шляхом знесення паркану.

Предметом позовних вимог у даній справі є оскарження наказів Головного управління Державного земельного агентства у Запорізькій області від 19 грудня 2014 року №8-854/15-14-СГ та від 19 січня 2015 року №8-59/15-15-СГ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із правомірності оскаржуваних наказів відповідача, при прийнятті яких ОСОБА_3 управління Державного земельного агентства у Запорізькій області діяло в межах, наданих йому повноважень, не порушуючи при цьому прав та законних інтересів позивача.

При цьому, розглядаючи та вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 квітня 2016 року у справі №21-2990а15 (823/1604/14) та від 25 травня 2016 року у справі №321-1204а16 (№816/4339/14).

У справі, що розглядається, спір стосується визнання протиправними та скасування наказів управління Держземагентства у Запорізькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність.

Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, на підставі оскаржуваних наказів ОСОБА_8 було оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,6614 га з отриманням свідоцтва про право власності індексний номер 32703700, видане Реєстраційною службою Запорізького РУЮ Запорізької області 27 січня 2015 року, державна реєстрація права власності проведена держреєстратором Реєстраційної служби Запорізького РУЮ 23 січня 2015 року, номер запису про право власності 558326723221. Тобто оскаржувані накази є реалізованими.

За вказаними обставинами слід дійти висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачеві його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді