Постанова
від 25.10.2016 по справі 815/3666/16
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3666/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року 16 год. 05 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретаря судового засідання Лєсної Т.О.,

за участю сторін:

представника позивача Тюхтій А.А. (за довіреністю),

представника відповідача Павлова О.Д. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000461402 від 05.05.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.07.2016 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000461402 від 05.05.2016 року Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 406998 гривень 00 копійок та застосовано штрафну санкцію 203499 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 05.04.2016 року по 11.04.2016 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з правильності нарахування та сплати до бюджету України ПДВ по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ «Реконструкція та відновлення» за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, ПП «Тінент Групп» за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року та ТзОВ Компанія «Каравелла». За результатами позапланової виїзної перевірки органами податкової служби складено акт перевірки від 18.04.2016 року № 1386/15-54-14-02/31427962. З висновками акту перевірки ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не погодилось та 21.04.2016 року подало через канцелярію Державної податкової інспекції у Суворовському районі свої заперечення. Не погодившись з твердженнями викладеними в заперечені, 28.04.2016 року, податковий орган надав свої письмові пояснення. На підставі акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000461402 від 05.05.2016 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 406998,00 грн., та застосовано штрафну санкцію у розмірі 203499,00 грн. Не погоджуючись з результатами розгляду заперечення на акт перевірки та, відповідно, прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0000461402 від 05.05.2016 року, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» 12.05.2016 року оскаржило податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС України в Одеській області. Отримавши 30.05.2016 року рішення про продовження строку розгляду первинної скарги до 12.07.2016 року, та 15.07.2016 року рішення про результати розгляду первинної скарги, яка залишена без задоволення, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не погоджувалось з твердженнями викладеними в відповідному рішенні Головного управління ДФС України в Одеській області, тому 21.07.2016 року, подало скаргу до Державної фіскальної служби України. Висновки перевіряючого, які викладені в акті перевірки, стверджує позивач, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. Так, у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Зазначена обставина не є підставою для зменшення витрат та податкового кредиту, у разі якщо позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08. Твердження державного ревізора-інспектора ДПІ у Суворовському районі ґрунтуються на підставі припущень та висновків інших інспекторів, які проводили перевірку постачальників позивача, а саме щодо неможливості проведення зустрічної звірки, відсутністю за місцем знаходженням або ж відсутністю у підприємства можливості придбання, зберігання та реалізації товару. Жодним нормативно-правовим документом, стверджує позивач, не передбачено таких дій для органів які проводять перевірку. Підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання, згідно з чинним законодавством, є відсутність факту отримання товару, оплати за отриманий товар та відсутність первинних бухгалтерських документів у покупця. Так як до перевірки були надані всі первинні документи (договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, картка рахунку 631 по взаємовідносинах з контрагентами, банківські виписки, які свідчать про оплату за отриманий товар, подорожні листи на перевезення від ТзОВ Компанія «Каравелла» за власний рахунок, податкові декларації з податку на додану вартість з додатками), які підтверджують поставку товару на склад ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та використання у виробництві сільськогосподарської техніки. Відповідач, на думку позивача, в порушення п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів порушень. Жодних зауважень про те, що підприємство позивача не отримало ТМЦ від постачальників немає. До перевірки, вказує позивач, були надані за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року журнали-ордери і відомості по рахунках 311 «Розрахунковий рахунок», 312 «Валютні рахунки», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 3771 «Розрахунки з іншими кредиторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 644 «Податковий кредит», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами у національній валюті», первинні документи до них, реєстри отриманих податкових накладних, отримані податкові накладні, розрахунки коригування, які підтверджують взаємовідносини зі всіма контрагентами за перевіряємий період, виписки з банківських рахунків про оплату ТМЦ, вимог про відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, журнал видачі довіреностей особам, уповноваженим на отримання ТМЦ. Згідно наданих до перевірки податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних підприємством, в додатку 5 до Декларації з ПДВ встановлено , що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно наданих до перевірки податкових накладних. Інспектор, який проводив перевірку, на думку позивача, не надав обґрунтованого пояснення з приводу того чому саме під час перевірки вибірково знімається лише листопад місяць по взаємовідносинах з постачальниками, а весь інший період взаємовідносин починаючи з 2012 року по 2015 рік вважається дійсним та жодних зауважень з цього приводу не виникає, хоча поставка ТМЦ відбувалась по тим самим первинним документам та на тих самих умовах поставки. ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» направило запит до підприємств-постачальників ПП «Тінент Групп» та ТОВ Компанія «Каравелла», які в свою чергу підтвердили те, що жодних запитів та перевірок за 2014 рік, інспекціями в яких вони знаходяться на обліку не відбувалось. ТзОВ Компанія «Каравелла» продовжує працювати в звичайному режимі, та за тим же місцем реєстрації. Також в акті зазначається, що згідно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, угоди укладені між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», та ТОВ Компанія «Каравелла» мають ознаки нікчемності, не спричиняють реального настання правових наслідків, та документи, виписані на продаж товару на адресу позивача не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту. Позивач зазначає, що положення Господарського кодексу України про недійсність господарських зобов'язань, на які посилається інспектор в акті перевірки є найбільш суперечливими нормам цивільного законодавства. Свою позицію з цього приводу висловив і Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України». Згідно з вказаною позицією ст. 207 ГК України не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать ЦК України, як за термінологією, так і за змістом. В акті перевірки не надано достатніх обґрунтованих доказів та пояснень чому саме правочин та договір поставки, який укладений між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та постачальниками вважається нікчемним, як саме він суперечить інтересам держави і суспільства та моральним засадам суспільства. Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами та завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Зокрема слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник. Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та безпосередніми постачальниками ТОВ «Реконструкція та відновлення» за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року; ПП «Тінент Групп» за період 01.10.2014 року по 30.11.2014 року; ТОВ Компанія «Каравелла» за період 01.10.2014 року по 30.11.2014 року. Інспектором ДПІ у Суворовському районі зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів укладених між ТОВ «Велес-Агро ЛТД» та ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», ТОВ Компанія «Каравелла», що не відповідає чинному законодавству, а саме ст. 234, ч. 1 ст. 216 та ст. 203 Цивільного кодексу України. При перевірці платника податку податковий орган не може керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених угод, висновок про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства під час розгляду справи не підтверджені належними доказами та рішеннями суду про визнання їх такими. Щодо посилань в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, то позивач стверджує, що вимоги наявності ТТН під час перевезення товару є обов'язковими для перевізників та є підставою для розрахунків з організаціями перевізників. ТОВ «Велес Агро ЛТД.» не було замовником транспортних послуг, не заключало договори з транспортними організаціями, а значить, окрема послуга по перевезенню не надавалась, поставка відбувалась за рахунок постачальників позивача.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі є безпідставним, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а ТОВ « Велес-Агро ЛТД.» правомірно відобразило суми витрат та податкового кредиту.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с. 216- 218) в яких зазначив, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не погоджується з доводами позивача та вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення у розмірі 492392 грн., у т.ч.: жовтень 2014 року - 69208 грн., листопад 2014 року - 423184 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 406998 грн., у т.ч.: листопад 2014 року - 406998 грн. в результаті порушень, які відображено у п.4.2.2. розділу 4 акта перевірки.

Так, в акті зазначено, що позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» проведена на відпрацювання наказу ДФС України №543 від 28.07.2015 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» на підставі податкової інформації, наданої територіальними податковими органами, а саме: - податковою інформацією ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Реконструкція та відновлення» по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та покупцями за період: з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року з урахуванням службової записки ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2015 року №533/26-54-07-04 повідомлено про проведення заходів про встановлення місцезнаходження TOB «Реконструкція та відновлення» та посадової особи директора підприємства; листом Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області від 18.08.2015 року №688/7/16-03-22-05 про документальне оформлення результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ПП «Тінент Групп» з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями повідомлено про відсутність ПП «Тінент Групп» за місцезнаходженням, про що складено довідку про встановлення місцезнаходження від 22.06.2015 року №1986, підприємство має стан 9- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; податковою інформацією ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 18.11.2015 року №154/13-05-22-02/36670052 щодо ТОВ Компанія «Каравелла» з питань проведення фінансово-господарських відносин з платниками податків повідомлено, що основний вид діяльності - «оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям»; на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що унеможливлює здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності; встановлена відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Компанія «Каравелла» за період: вересень - грудень 2014 року, та зроблено висновок про формування податкової вигоди контрагентам - покупцям з метою штучного формував податкового кредиту.

Перевіркою ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» встановлено відсутність документів на постачання вантажів від постачальника - ТОВ «Реконструкція та відновлення» (товарно-транспортних накладних, далі - ТТН) на підтвердження факту поставки товару на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.». Таким чином, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Реконструкція та відновлення» на загальну суму 225339 грн.

Актом зафіксовано, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» до перевірки не надано бухгалтерських документів про фактичне переміщення товару від постачальника та немає можливості підтвердити факт реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства по придбанню товару. Таким чином, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ПП «Тінент Групп» на суму 256788 грн., у т.ч.: листопад 2014р. -256788 грн.

Згідно наданих подорожніх листів вантажного автомобіля (типова форма №2) за листопад 2014 року не можливо встановити найменування вантажу, (гр. «Найменування вантажу» не заповнена); назву пункту навантаження автомобіля не вказано; неможливо встановити який товар було взято з складу ТзОВ Компанія «Каравелла» (гр.18 «Звідки взяти вантаж» не заповнена, натомість вказано тільки маршрут);- кількість вантажу що перевозився (гр. 23 «Перевезти» не заповнена), До перевірки не надано ТТН, які підтверджували б факт поставки товару від постачальник ТзОВ Компанія «Каравелла» на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», зважаючи на що в акті перевірки зроблено висновок, що договір постачання між ТзОВ Компанія «Каравелла» та ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед постачальником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

Таким чином, на порушення п. 198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТзОВ Компанія «Каравелла» (код ЄДРПОУ 36670052) на суму 10265 грн., у т.ч.: листопад 2014 р- 10265 грн.

Обґрунтовуючи правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми визначеного грошового зобов'язання, позивач зазначає, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області згідно пп.20.1.4 п.2 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ФР ДФС у Київській області від 23.09.2015 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість податку та податку на прибуток ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» при проведенні фінансово-господарської діяльно з ТОВ «Дента Плюс», ТОВ «Анвір Груп», ТОВ «Альянс КОВ», ТОВ «Альфа Люкс СТ», ТОВ «Аквілон-Груп» за період: з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, про що складено акт від 25.02.2016 року №651/15-54-14-02/31427962, та за порушення п.198.1 ст.198, п.198.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 12.03.16 №000022201 про донараховані грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 894044 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 223511 грн., яке оскаржується в Одеському апеляційному суду (справа №815/1071/16).

Враховуючи усе вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог TOB «Велес-Агро ЛТД.» у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих письмових поясненнях, в яких додатково висвітлені питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій із його контрагентами та на подані до суду докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов, та зважаючи на надані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальність «Велес-Агро ЛТД.» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.04.2001 року (т.2 а.с.6-15, т.3 а.с.13-21), 05.05.2008 року взято на податковий облік в ДПІ у Суворовському районі м.Одеса за №5970 та перебуває на обліку у ДПІ у Суворовському районі м. Одеса ГУ ДФС в Одеській області, з 20.04.2001 року позивач є платником податку на додану вартість (т.2 а.с.16).

Відповідно до пп.78.1.4, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі направлення виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2016 року № 45/15-54-14-02 (т.1 а.с.220), Татаренко Тетяною Володимирівною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на відпрацювання Наказу ДФС України №543 від 28.07.2015 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», та згідно наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 04.04.2016 року №205 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» (т.1 а.с.219), проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» код за ЄДРПОУ 31427962 щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код ЄДРПОУ 37922513) за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, ПП «Тінент Групп» (код ЄДРПОУ 38404915) за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року та ТзОВ Компанія «Каравелла» (код ЄДРПОУ 36670052) за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року.

Як зазначено в акті перевірки та не спростовувалось представником позивача, перевірку проведено з відома та у присутності директора ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», та у присутності головного бухгалтера позивача.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №1386/15-54-14-02/31427962 від 18.04.2016 року (т.1 а.с.18-64), в якому встановлено порушення п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 406998 грн., у т.ч. за період: листопад 2014 року - 406998 грн.

Не погодившись з висновками, які викладені в акті №1386/15-54-14-02/31427962 від 18.04.2016 року позивач подав до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту позапланової виїзної перевірки (т.1 а.с.65-70).

За результатами розгляду заперечень, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення від 28.04.2016 року №4401/10/15-54-14-02 якою відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в акті №1386/15-54-14-02/31427962 (т.1 а.с.71-76).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року № 0000461402, яким позивачу за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 610497,00 грн., з яких, 406998,00 грн. - за основним платежем та 203499,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.77).

До вказаного податкового повідомлення-рішення, ДПІ складено розрахунок штрафних санкцій (а.с.78).

Не погодившись винесеним податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2016 року № 0000461402, позивач подав до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу від.11.05.2016 року №11/05 (т.1 а.с.79-92).

Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 11.07.2016 року №1518/10/15-32-10-01-07 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 05.05.2016 року № 0000461402 залишено без змін, а первинна скарга директора ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»- без задоволення (т.1 а.с.94-104)

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 11.07.2016 року №1518/10/15-32-10-01-07 та оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями, позивач звернувся з повторною скаргою від 19.07.2016 року №19/07 до Державної фіскальної служби України (т.1 а.с.106-119).

Державна фіскальна служба України Рішенням від 20.09.2016 року № 20397/6/99-99-11-01-01-25 залишила вищевказану скаргу без розгляду (т.3 а.с.11-12).

В свою чергу, не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2016 року № 0000461402, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про те, що позивачем порушено п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 406998 грн., у т.ч. за період: листопад 2014 року - 406998 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Так, в п.3.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки від 18.04.2016 року №1386 /15-54-14-02/31427962 зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року встановлено його завищення у розмірі 492392 грн., у тому числі: жовтень 2014 року - 69208 грн., листопад 2014 року - 423184 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсоток та нульовою ставкою» показників за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року. у загальній сумі 5913125 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання сировини, матеріалів, робіт та послуг.

При цьому, як зазначається в акті, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року в сумі 5913125 грн., яка проводилась на підставі таких документів як: журнали-ордери і відомості по рахунках 311 «Розрахунковий рахунок» 312 «Валютні рахунки», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 3771 «Розрахунки з іншими кредиторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 644 «Податковий кредит», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами у національній валюті», первинні документи до них, реєстри отриманих податкових накладних, отримані податкові накладні, розрахунки коригування, встановлено завищення задекларованого ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» показника у рядку 10.1 Декларації «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсоток та нульовою ставкою» на загальну суму 492392 грн., у тому числі: жовтень 2014 року - 69208 грн., листопад 2014 року - 423184 грн.

Обґрунтовуючи наявність встановлених під час перевірки порушень, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано податкову інформацію від ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року». у вказаній інформації зазначено, що від ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві отримано Службову записку №533/26-54-07-04 від 04.02.2015 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним управлінням ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві відповідно до якої: встановлено, що співробітниками ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд за адресою реєстрації СГД, а саме: м. Київ, пр-т Московський, д.8, корпус 1. Проведеними заходами місцезнаходження ТОВ «Реконструкція та відновлення» не встановлено. Проведеними заходами не встановлено директора ТОВ «Реконструкція та відновлення» гр. ОСОБА_5 (НОМЕР_2), яка згідно наявної інформації автоматизованих баз даних ГУ ДФС України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до ОУ ГУ ДФС в Одеській області направлено відповідний запит щодо встановлення місцезнаходження гр. ОСОБА_5 та отримання письмових пояснень. Остання звітність з ПДВ подана суб'єктом господарювання 23.12.2014 року за листопад 2014 року, податкова декларація з податку на додану вартість з додатками до неї. Інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей ТОВ «Реконструкція та відновлення» відсутня. Отже, у ТОВ «Реконструкція та відновлення» відсутні будь які об'єкти, транспортні засоби, будинки, споруди, склади, земельні ділянки, магазини та інше. При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) при взаємовідносинам з підприємствами постачальниками за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року згідно Підсистеми «Автоматизована система співставлення» системи АІС «Податковий Блок», станом на момент складання податкової інформації значиться наступні розбіжності у сумі -206348 грн. (дана розбіжність виникла в результаті відображення підприємством покупцем ТОВ «ГУТ.» (код ЄДРПОУ 36675024 ) у складі податкового кредиту суми ПДВ 238867,29 грн., підприємством постачальником ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) у складі податкових зобов'язань відображено ПДВ у сумі - 190040,29 грн.). Згідно інформації, яка значиться в АІС «Архів електронної звітності» встановлено, що податкові накладні видані ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) на адресу підприємств покупців за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В ході складання інформаційного листа не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «Реконструкція та відновлення» та контрагентами-постачальниками, у зв'язку з відсутністю (не наданням) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту (згідно з даними «інформаційно-аналітичної системи ДПС України автомобіль ДАІ МВС України»), а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, неможливо дослідити походження товарів, що були реалізовані контрагентам покупцям за період листопад 2014 року. Враховуючи вищенаведене - операції купівлі-продажу ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) не спричиняють реального настання правових наслідків.

В обґрунтування виявлених порушень, в акті перевірки від 18.04.2016 року зазначено, що згідно договору поставки від 08.10.2014 року №081014, укладеного ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «Реконструкція та відновлення», транспортування товару здійснюється Продавцем: «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом- СРТ -склад «Покупця». Крім того, Продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з доставкою товару до зазначеного місця (згідно договору від 08.10.2014 року №081014, укладеному з ТОВ «Реконструкція та відновлення» - склад «Покупця» не зазначено) згідно умов CPT поставки. Мається на увазі, що Покупець бере на себе усі ризики або втрати внаслідок пошкодження товару, як і інші затрати після передачі товару перевізнику.

В ході перевірки встановлено, що у ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» відсутні будь-які документи на доставку вантажів від постачальника ТОВ «Реконструкція та відновлення», а саме : товарно-транспортні накладні (4-й примірник ТТН), які підтверджували б факт поставки товару на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» від постачальника ТОВ «Реконструкція та відновлення».

На підставі вищевикладеного, податковий орган в акті перевірки від 18.04.2016 року №1386 /15-54-14-02/31427962 вказує на неможливість зробити висновки про реальність (товарність) господарських операцій з одержання (придбання)/ поставки (продажу) ідентифікованого товару відповідно до положень частини першої ст.264 Господарського кодексу України, абзацу другого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також пп.14.1.2, 14.1.191, 14.1.202 та 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару), як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу (товару).

Перевіряючий в акті перевірки також зазначає про те, що з урахуванням вищевикладеного, можливо зробити висновок, що договір постачання між ТОВ «Реконструкція та відновлення» та ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед постачальником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

Враховуючи вищенаведене, значиться в акті від 18.04.2016 року, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та контрагентом-постачальником ТОВ «Реконструкція та відновлення», за період: жовтень-листопад 2014 року не спричиняють реального настання правових наслідків.

При цьому, як зазначається в акті, оскільки, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» до перевірки не надано первинних бухгалтерських документів щодо фактичного переміщення товару від постачальника до покупця, а саме документів, що підтверджують транспортування товару, немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з придбання товару. Таким чином, робить висновок перевіряючий, на порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) на загальну суму - 225339 грн., у тому числі: жовтень 2014 року - 69208 грн., листопад 2014 року - 156131 грн.

Також актом перевірки від 18.04.2016 року №1386/15-54-14-02/31427962 встановлено, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано податкову інформацію Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області надійшло від 18.08.2015 року № 688/7/16-03-22-05 «щодо ПП «Тінент Групп»» (код ЄДРПОУ 38404915) з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями». У вказаній інформації зазначено, що документальне оформлення результатів опрацювання зібраної податкової інформації, що здійснено головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області Бугайцем О.С. є результатом опрацювання відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкової інформації, зібраної згідно зі ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України ,в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС «Податковий блок»; Архіві електронної звітності (ЄРПН) та ін.). ПП «Тінент Групп» відсутнє за місцезнаходженням/місцем проживання: М.Кременчук, Вул. Цюрупи, Буд. 18. Факт відсутності ПП «Тінент Групп» за місцезнаходженням/місцем проживання засвідчено довідкою про встановлення місцезнаходження від 22.06.2015 № 1986. Всупереч пп. 16.1.11 п. 16. 1 ст. 16 ПП «Тінент Групп» про зміну свого місцезнаходження/місця проживання не повідомляв Кременчуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області. ПП «Тінент Групп» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження від 30.06.2015. На ПП «Тінент Групп» згідно звітності 1-ДФ: - за 2 кв. 2014 року, працювало у штаті - 2 особи; за 4 кв. 2014 року, працювало у штаті - 4 особи. Наявність основних засобів в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах або за останні передуючі звітні періоди відповідно до: 1) додатку АМ до рядка 06.4.27 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік - 0 грн. У періоді, що підлягав аналізу даних згідно баз даних АС «Податковий блок», «Перегляд результатів співставлення» ПП «Тінент Групп» не можливо зробити висновок, щодо використання підприємством у діяльності орендованих приміщень. Вищенаведена інформація вказує на явний факт пересорту ТМЦ ПП «Тінент Групп», оскільки номенклатуру отриманих податкових накладних в основному складають ТМЦ: за листопад 2014 року - чай; за грудень 2014 року - оливи моторні, в асортименті, тощо. Видані ж податкові накладні підприємство реєструвало з різними товарами та послугами. Аналізом баз даних ПП «Тінент Групп» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період червень, листопад, грудень 2014 року, в зв'язку відсутністю інформації: про наявність складських приміщень; незначний штат робітників; виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності; відсутністю первинних документів; фактом пересорту ТМЦ; дробленням податкових накладних сумою ПДВ до 10 тис. грн.; відсутністю за податковою адресою, не встановленням походження ТМЦ, тощо.

Обґрунтовуючи наявність встановлених під час перевірки порушень, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що згідно договору поставки від 10.09.2014 року №1009, укладеного ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «Тінент Групп», транспортування товару здійснюється продавцем: 1) «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом - СРТ - склад «Покупця» це означає, що Продавець доставить товар назначеному їм перевізнику. Крім того, Продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з доставкою товару до зазначеного місця (згідно договору від 10.09.2014 року №1009, укладеному з ТОВ «Тінент Групп» - склад «Покупця» не зазначено) згідно умов CPT поставки. Мається на увазі, що Покупець бере на себе усі ризики або втрати внаслідок пошкодження товару, як і інші затрати після передачі товару перевізнику.

В ході перевірки встановлено, що на ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»відсутні будь-які документи на доставку вантажів від постачальника ТОВ «Тінент Групп», а саме : товарно-транспортні накладні (4-й примірник ТТН), які підтверджували б факт поставки товару на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» від постачальника ТОВ «Тінент Групп».

Таким чином, в акті перевірки зазначається, що зробити висновки про реальність (товарність) господарських операцій з одержання (придбання)/ поставки (продажу) ідентифікованого товару відповідно до положень частини першої ст.264 Господарського кодексу України, абзацу другого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також пп.14.1.2, 14.1.191, 14.1.202 та 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України неможливо. Оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару), як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу (товару). В ході перевірки встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджували б факт поставки товару від постачальника: ТОВ «Тінент Групп» на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.». Можливо зробити висновок, що договір постачання між ТОВ «Тінент Групп» та ТОВ «Велес Агро» не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед постачальником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

Перевіряючий в акті перевірки також робить висновок, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та контрагентом-постачальником ТОВ «Тінент Групп», за період: листопад 2014 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Оскільки, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»до перевірки не надано первинних бухгалтерських документів щодо фактичного переміщення товару від постачальника до покупця, а саме документів, що підтверджують транспортування товару, немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з нібито придбання товару.

Таким чином, на порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Тінент Групп» (код за ЄДРПОУ 38404915) на загальну суму - 256788 грн., у тому числі: листопад 2014 року - 256 788 грн.

Обґрунтовуючи наявність встановлених під час перевірки порушень, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано податкову інформацію від ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 18.11.2015р. № 154/13-05-22-02/36670052 «Щодо ТзОВ Компанія «Каравелла» (код ЄДРПОУ 36670052), з питань проведення фінансово - господарських відносин з платниками податків». Як вказано в останній, узагальнена податкова інформація, що складена головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_8 є результатом опрацювання відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкової інформації, зібраної згідно зі ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС «Податковий блок»; Архіві електронної звітності (ЄРПН) та ін.). Узагальнена податкова інформація складена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки ТзОВ Компанія «Каравелла», враховуючи вимоги пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»: сума доходу платника за 2014р.- 11361815 грн. та ненаданням інформації та її документального підтвердження на скеровані запити ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 08.12.2014р. № 291/10/13-05-22-410, 05.02.2015 року № 2421/10/13-05-22-0410, 04.03.2015 року № 4327/10/13-05-22-0410. ТзОВ Компанія «Каравелла» надано відповідь на скеровані запити (вх. № 10999/10 від 15.10.14р. та № 5390/10 від 06.04.2015 року) без надання інформації та її документального підтвердження. Згідно з інформаційними базами даних ДПІ: основний вид діяльності « оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього»; на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності «неспецiалiзована оптова торгiвля». Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, реалізації товару. Вищенаведене свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ Компанія «Каравелла за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року. Також, неможливо встановити транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення ТМЦ, недостатня кількість персоналу для здійснення заявлених фінансово-господарських операцій за серпень 2014 року, враховуючи відсутність первинних документів, неможливо встановити складські приміщення на яких повинні були зберігатися товари, умови договорів в рамках яких повинні були відбуватися поставки ТМЦ, неможливо встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари та взагалі факт здійснення розрахунків між підприємством та контрагентами. Враховуючи дані факти, вбачається формування податкової вигоди від ТзОВ Компанія «Каравелла», яке не виконує свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту контрагентів-покупців, не має реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТзОВ Компанія «Каравелла» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року.

Перевіряючим в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» надано актом прийому-передачі від 11 квітня 2016 року завірені копії подорожніх листів вантажного автомобіля - типова форма №2 (титульний лист) за листопад 2014 року згідно яких не можливо встановити: найменування вантажу, що перевозився (графа 20 «Найменування вантажу» - не заповнена); назву пункту навантаження автомобіля не вказано, не можливо встановити що саме із складу ТзОВ Компанія «Каравелла» було взято вантаж (графа 18 «Звідки взяти вантаж» - не заповнена, натомість вказано тільки маршрут); кількість вантажу що перевозився (графа 23 «Перевезти» - не заповнена).

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які підтверджували б факт поставки товару від постачальника: ТзОВ Компанія «Каравелла»на адресу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

З огляду на що, вказано в акті перевірки, можливо зробити висновок, що договір постачання між ТзОВ Компанія «Каравелла», та ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не був спрямований на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед постачальником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

В той же час з наданих до перевірки документів не можливо встановити реальність господарської операції.

Отже, як зазначається у акті перевірки, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Оскільки ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» до перевірки не надано первинних бухгалтерських документів щодо фактичного переміщення товару від постачальника до покупця, а саме документів, що підтверджують транспортування товару, немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з нібито придбання товару.

Таким чином, на порушення п. 198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам із ТзОВ Компанія «Каравелла» (код за ЄДРПОУ 36670052) на загальну суму - 10265 грн., у тому числі: листопад 2014 року - 10 265 грн.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення у п.4.2.3 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» акту перевірки зазначається, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 406998 грн., у т.ч. за період: листопад 2014 року - 406998 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані з боку учасників процесу докази у їх взаємозв'язку, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №1386/15-54-14-02/31427962 від 18.04.2016 року про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року № 0000461402, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з його контрагентами, їх товарність, а також зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одними із видів діяльності за КВЕД, який здійснює позивач є: 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.2 а.с.8-15).

Судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, позивач (Покупець) уклав із ТзОВ Компанія «Каравелла» (Постачальник) договір поставки №280313 від 28.03.2013 року (т.1 а.с.121-124).

Пунктом 1.1 та пунктом 1.2 договору №280313 від 28.03.2013 року визначено, що в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до накладних. Назва, кількість, ціна, форма та умови оплати вказуються у рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 3.4. договору №280313 від 28.03.2013 року оплата товару здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем. Розрахунки за продукцією здійснюються в грошовій одиниці України - гривні.

Згідно п. 4.2. та п. 4.3 вищевказаного договору Поставка (передача) Товару здійснюється за місцезнаходженням одного з складських приміщень Постачальника на умовах EXW у відповідності до правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС». В окремих випадках, за узгодженням з Покупцем, Товар може бути поставлений за допомогою транспортних чи кур'єрських компаній за рахунок Покупця. В цьому випадку поставка здійснюється на умовах FCA - база відповідного перевізника. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника, за якою відбулась передача товару покупцю.

Пунктом 5.1 договору №280313 від 28.03.2013 року визначено, що разом з товаром постачальник зобов'язується надати покупцю наступні документи на товар: рахунок-фактуру на оплату, податкову накладну, видаткову накладну.

Як встановлено судом з п.9.1 договору №280313 від 28.03.2013 року, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року та пролонгується на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії:

- податкової накладної від 05.11.2014 року №10 та видаткової накладної від 05.11.2014 року №РН-0001897 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 1432,80 грн., в тому числі ПДВ-238,80 грн.(т.1 а.с.131,169);

- податкової накладної від 10.11.2014 року №49 та видаткової накладної від 10.11.2014 року №РН-0001942 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 7389,00 грн., в тому числі ПДВ-1231,50 грн.(т.1 а.с.132, 170);

- податкової накладної від 13.11.2014 року №82 та видаткової накладної від 13.11.2014 року №РН-0001969 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 1756,80 грн., в тому числі ПДВ-292,80 грн.(т.1 а.с.133, 171);

- податкової накладної від 14.11.2014 року №91 та видаткової накладної від 14.11.2014 року №РН-0001985 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 1428,00 грн., в тому числі ПДВ-238,00 грн.(т.1 а.с.134, 172);

- податкової накладної від 18.11.2014 року №114 та видаткової накладної від 18.11.2014 року №РН-0002011 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 9261,00 грн., в тому числі ПДВ-1543,50 грн.(т.1 а.с.135, 173);

- податкової накладної від 21.11.2014 року №144 та видаткової накладної від 21.11.2014 року №РН-0002041 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 40320,00 грн., в тому числі ПДВ-6720,00 грн.(т.1 а.с.136, 174).

Усі вищеперелічені видаткові накладні з боку позивача підписані начальником відділу МТП ОСОБА_9 На підтвердження наявності повноважень у вказаної особи, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» надано до суду у копії Наказ №44/1 від 01.06.2014 року про переведення ОСОБА_9 з 01.06.2014 року на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання (т.2 а.с.122) та витяг з реєстру довіреностей, які видавались на ім'я вказаної особи (т.2 а.с. 65-66).

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ТзОВ Компанія «Каравелла» такі товари, як: гайки, штифти.

Як вже встановлено судом з договору №280313 від 28.03.2013 року поставка (передача) товару здійснюється за місцезнаходженням одного з складських приміщень постачальника на умовах EXW у відповідності до правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС». В окремих випадках, за узгодженням з покупцем, товар може бути поставлений за допомогою транспортних чи кур'єрських компаній за рахунок покупця. В цьому випадку поставка здійснюється на умовах FCA - база відповідного перевізника. У своїх уточненнях по справі (т.2 а.с.1-5) позивач пояснив, що транспортування сировини та матеріалів для забезпечення виробництва, а також устаткування здійснюється за домовленістю сторін, що обумовлюється в договорах на поставку за рахунок постачальників. Великогабаритний, важкий метал та металеві вироби не доставляються своїми силами, так як його перевезення можливе тільки спеціальними двомірами. В уточненнях по справі (т.3 а.с.10) позивач зазначив, що у 2014 році поставка товару з ТзОВ Компанія «Каравелла» відбувалось власним транспортом підприємства позивача на підставі подорожніх листів.

В обґрунтування вищевикладеного, до суду надані подорожні листи (т.1 а.с.221-226, т.2 а.с.67), а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів за ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»та ОСОБА_10, якими здійснювалось постачання про що вказано у подорожніх листах.

При цьому, як встановлено судом з витягу з реєстру доручень за 2014 рік, в тому числі ОСОБА_10 діяв на підставі доручень, які видавались ТОВ «Велес-Агро ЛТД.».

Позивачем на виконання п.3.4 договору №280313 від 28.03.2013 року надано належним чином засвідчені копії:

розрахунку-фактури №СФ-002264 від 04.11.2014 року про сплату - 1432,80 грн., в тому числі ПДВ-238,80 грн. (т.2 а.с.60);

розрахунку-фактури №СФ-002316 від 10.11.2014 року про сплату 7389,00 грн., в тому числі ПДВ-1231,50 грн.(т.2 а.с.61);

розрахунку-фактури №СФ-0002346 від 12.11.2014 року про сплату 1428,00 грн., в тому числі ПДВ-238,00 грн.(т.2 а.с.62);

розрахунку-фактури №СФ-0002317 від 10.11.2014 року про сплату 9261,00 грн., в тому числі ПДВ-1543,50 грн.(т.2 а.с.63);

розрахунку-фактури №СФ-0002324 від 10.11.2014 року про сплату 40320,00 грн., в тому числі ПДВ-6720,00 грн.(т.2 64).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору, в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 06.02.2015 року № 292, від 15.12.2014 року №2101, від 12.01.2015 року №25, від 11.02.2015 року №55, від 22.12.2014 року №2186, від 24.12.2014 року №2273 (т.2а.с.92, 96, 98). У вказаних платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» зазначено «за метизи зг.дог. 280813 від 28.03.3013». В свою чергу, згідно п.2 правил охорони праці у метисному виробництві, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 29.12.2008 року N 301 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за N 88/16104, метизи - стандартизовані металеві вироби загального призначення різноманітної номенклатури;

Суми податку на додатну вартість по вищевказаним податковим накладним у сумі 10265 грн. включено ТОВ «Велес-Агро ЛТД» до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року (т.2 183-218, 221-240).

Також позивачем надано до суду лист від 20.04.2016 року №2004 в якому директором ТзОВ Компанія «Каравелла», зокрема, зазначено, що ТзоВ Компанія «Каравелла» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців за №14151020000022597 від 21.09.2009 року та перебуває на обліку у ДПІ у Франківському районі м.Львова, юридична адреса: м.Львів, вул. Володимира Великого буд.18, офіс 825 та вказано, що позивачем виконані всі розрахунки по покупці та поставці товару в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку, та відповідно подані всі необхідні звіти, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (т.1 а.с.208).

Окрім того, позивачем надано до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців ТОВ Компанія «Каравелла» (код за ЄДРПОУ 36670052) (т.2 а.с.17-18) згідно якого основним видом діяльності за КВЕД даного контрагента є: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарським операціям з вказаним контрагентом, позивачем надано свідоцтво про реєстрацію 09.10.2009 року ТОВ Компанія «Каравелла» платником податку на додану вартість №100259188 серії НБ №148024 (т.1 а.с.19).

Разом з цим, здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «Велес-Агро ЛТД» (покупець) уклало із товариством з обмеженою відповідальністю «Тінент Груп» (Постачальник) договір №1009 від 10 вересня 2014 року (а.с.126).

Згідно договору поставки від 10.09.2014 року №1009 , укладеного ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з ТОВ «Тінент Групп», в особі директора ОСОБА_11 - Постачальник - зобов'язується передати у власність ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», в особі директора ОСОБА_12 - Покупцю Продукцію.

Підпунктом 1.1 договору від 10.09.2014 року №1009 визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору.

Згідно підпунктів 2.1 та 2.3 вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів із моменту підписання цього Договору надати постачальнику у письмовій формі інформацію про осіб, уповноважених приймати Товар від його імені, зразки їх підписів та зразки печатки, якими зазначені матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на документах про одержання товару. Інформація надається в формі згідно з додатком 1 до цього договору

Покупець зобов'язаний прийняти продукцію згідно цін вказаних у відповідних видаткових накладних та оплатити на протязі 90 банківських днів з моменту отримання товару, або до передачі продукції продавцем (п.2.4. Договору №1009).

Відповідно до підпункту 2.7 договору від 10.09.2014 року №1009 продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом - СРТ -склад «Покупця».

Підпунктом 2.8. договору №1009 від 10.09.2014 року визначено, що право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної, що підтверджує фактичне передавання товару від продавця до покупця.

Згідно п.8.1 вищевказаного договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2015 року та може бути пролонгований за згодою сторін.

Додатком 1 до Договору №1009 від 10.09.2014 року (т.1 а.с.127) затверджено довіреність якою ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» уповноважує начальника відділу МТП ОСОБА_9 та менеджера (управителя) з постачання ОСОБА_13 отримувати товар від вказаного контрагента відповідно до Договору №1009 від 10.09.2014 року, у зв'язку з чим вищевказаним особам надаються повноваження здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з прийманням-передачею товару та документації у тому числі ставити в товаросупровідних документах (видаткових та товарно-транспортних накладних, актах відібрання проб, актах приймання-передачі тощо) власний підпис.

- податкової накладної від 03.11.2014 року №84 та видаткової накладної від 03.11.2014 року №РН-0000290 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59412,00 грн., в тому числі ПДВ-9902,00 грн.(т.1 а.с.137,175);

- податкової накладної від 04.11.2014 року №85 та видаткової накладної від 04.11.2014 року №РН-0000292 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59652,00 грн., в тому числі ПДВ-9942,00 грн.(т.1 а.с.138,176);

- податкової накладної від 10.11.2014 року №86 та видаткової накладної від 10.11.2014 року №РН-0000294 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 54721,20 грн., в тому числі ПДВ-9120,20 грн.(т.1 а.с.139,177);

- податкової накладної від 12.11.2014 року №87 та видаткової накладної від 12.11.2014 року №РН-0000297 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 51551,84 грн., в тому числі ПДВ-8591,98 грн.(т.1 а.с.140,178);

- податкової накладної від 26.11.2014 року №81 та видаткової накладної від 26.11.2014 року №РН-0000284 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 301092 грн., в тому числі ПДВ-50182,00 грн.(т.1 а.с.141,179);

- податкової накладної від 27.11.2014 року №82 та видаткової накладної від 27.11.2014 року №РН-0000286 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 507640,44 грн., в тому числі ПДВ-84606,74 грн.(т.1 а.с.142-143,180);

- податкової накладної від 28.11.2014 року №83 та видаткової накладної від 28.11.2014 року №РН-0000288 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 506660,70 грн., в тому числі ПДВ-84443,45грн.(т.1 а.с.144-145,181).

Усі вищеперелічені видаткові накладні з боку позивача підписані начальник відділу МТП ОСОБА_9 На підтвердження наявності повноважень у вказаної особи, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» надано до суду у копії Наказ №44/1 від 01.06.2014 року про переведення ОСОБА_9 з 01.06.2014 року на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання (т.2 а.с.122) та витяг з реєстру довіреностей, які видавались на ім'я вказаної особи (т.2 а.с. 65-66) та додатком №1 до договору №1009 від 10.09.2014 року.

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ПП «Тінент Групп» такі товари, як: болти, гайки, замки, і т.д.

У своїх уточненнях по справі (т.3 а.с.10) позивач пояснив, що постачання товару від ПП «Тінент Групп», як і зазначено у договорі здійснювалось на умовах «склад покупця», тобто постачальники самостійно організовували доставку та що приймання-передачі вантажу відбувалось на складі ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» комірником в присутності представника відділу забезпечення по видатковій накладній, про що свідчить підпис на обох екземплярах накладних про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем на виконання умов договору №1009 від 10.09.2014 року також надано належним чином засвідчені копії:

- розрахунку-фактури №СФ-0000553 від 03.11.2014 року про сплату - 59412,00 грн., в тому числі ПДВ-9902,00 грн. (т.2 а.с.53);

- розрахунку-фактури №СФ-0000554 від 04.11.2014 року про сплату - 59652,00 грн., в тому числі ПДВ-9942,00 грн. (т.2 а.с.54);

- розрахунку-фактури №СФ-0000555 від 10.11.2014 року про сплату - 54721,20 грн., в тому числі ПДВ-9120,20 грн. (т.2 а.с.55);

- розрахунку-фактури №СФ-0000557 від 12.11.2014 року про сплату - 51551,84 грн., в тому числі ПДВ-8591,98 грн. (т.2 а.с.56);

- розрахунку-фактури №СФ-0000550 від 26.11.2014 року про сплату - 301092,00 грн., в тому числі ПДВ-50182,00 грн. (т.2 а.с.57);

- розрахунку-фактури №СФ-0000551 від 27.11.2014 року про сплату - 507640,44 грн., в тому числі ПДВ-84606,74 грн. (т.2 а.с.58);

- розрахунку-фактури №СФ-0000552 від 28.11.2014 року про сплату - 506660,70 грн., в тому числі ПДВ-84443,45 грн. (т.2 а.с.59);

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору, в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 05.02.2015 року №258, від 03.03.2015 року №362, від 10.02.2015 року №35, від 23.02.2015 року №237, від 22.12.2014 року №2221 (т.2 91, 93, 99).

При цьому як встановлено судом з листів ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», які надсилались на адресу директора ПП «Тінент Групп» (т.2 а.с.123-126), платіжне доручення №2221 від 23.12.2014 року надано на підтвердження оплати за товари згідно розрахунку-фактури №СФ-0000553 від 03.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000554 від 04.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000555 від 10.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000557 від 12.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000550 від 26.11.2014 року; платіжне доручення №258 від 05.02.2015 року на підтвердження оплати розрахунку-фактури №СФ-0000550 від 26.11.2014 року; платіжне доручення №35 від 10.02.2015 року на підтвердження оплати розрахунку-фактури №СФ-0000550 від 26.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000551 від 27.11.2014 року; платіжне доручення №237 від 23.02.2015 року розрахунку-фактури №СФ-0000551 від 27.11.2014 року, розрахунку-фактури №СФ-0000552 від 28.11.2014 року; платіжне доручення №362 від 03.03.2015 року розрахунку-фактури №СФ-0000552 від 28.11.2014 року.

Суми податку на додатну вартість по вищевказаним податковим накладним у сумі 256788 грн. включено ТОВ «Велес-Агро ЛТД» до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року (т.2 183-218, 221-240).

Також позивачем надано до суду лист від 19.04.2016 року №1904 в якому директором ПП «Тінент Групп», зокрема, зазначено, що ПП «Тінент Групп» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців за № 10741020000043292 від 25.09.2012 року та перебуває на обліку у Кременчуцькій ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (т.1 а.с.209).

Окрім того, позивачем надано до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців ПП «Тінент Групп» (код за ЄДРПОУ 38404915) (т.2 а.с.24) та Довідку АА №615211 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) згідно якої одним із видів діяльності за КВЕД даного контрагента, зокрема, є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (т.2 а.с.25) та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарським операціям з вказаним контрагентом, позивачем надано Свідоцтво №200079946 серії НБ№261814 про реєстрацію 01.11.2012 року ПП «Тінент Групп» платником податку на додану вартість (т.2 а.с.26) та довідку про взяття на облік платника податків (т.2 а.с.27).

Разом з цим, здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «Велес-Агро ЛТД» (покупець) уклало із товариством з обмеженою відповідальністю «Реконструкція та відновлення» (Постачальник) договір №081014 від 08 жовтня 2014 року (а.с.128-129).

Згідно договору поставки від 08.10.2014 року №081014 , укладеного ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з ТОВ «Реконструкція та відновлення», в особі директора ОСОБА_14 - Постачальник- зобов'язується передати у власність ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», в особі директора ОСОБА_12 - Покупцю Продукцію.

Підпунктом 1.1 договору від 08.10.2014 року №081014 визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору.

Відповідно до підпункту 2.7 договору від 08.10.2014 року №081014 продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом - СРТ - склад «Покупця».

Додатком 1 до від 08.10.2014 року №081014 (т.1 а.с.130) затверджено довіреність якою ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»уповноважує начальника відділу МТП ОСОБА_9 та менеджера (управителя) з постачання ОСОБА_13 отримувати товар від ТОВ «Реконструкція та відновлення» відповідно до Договору №081014 від 08.10.2014 року, у зв'язку з чим вищевказаним особам надаються повноваження здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з прийманням-передачею товару та документації у тому числі ставити в товару супровідних документах (видаткових та товарно-транспортних накладних, актах відібрання проб, актах приймання-передачі тощо) власний підпис.

- податкової накладної від 08.10.2014 року №149 та видаткової накладної від 08.10.2014 року №100807 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59191,68 грн., в тому числі ПДВ-9865,28 грн.(т.1 а.с.146,182);

- податкової накладної від 13.10.2014 року №247 та видаткової накладної від 13.10.2014 року №100306 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59388,00 грн., в тому числі ПДВ-9898,00 грн.(т.1 а.с.147,183);

- податкової накладної від 14.10.2014 року №281 та видаткової накладної від 14.10.2014 року №101412 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59354,40 грн., в тому числі ПДВ-9892,40 грн.(т.1 а.с.148,184);

- податкової накладної від 15.10.2014 року №319 та видаткової накладної від 15.10.2014 року №101534 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 59749,20 грн., в тому числі ПДВ-9958,20 грн.(т.1 а.с.148,185);

- податкової накладної від 16.10.2014 року №336 та видаткової накладної від 16.10.2014 року №101608 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58506,00 грн., в тому числі ПДВ-9751,00 грн.(т.1 а.с.150,186);

- податкової накладної від 17.10.2014 року №358 та видаткової накладної від 17.10.2014 року №101704 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59305,00 грн., в тому числі ПДВ-9884,17 грн.(т.1 а.с.151,187);

- податкової накладної від 20.10.2014 року №392 та видаткової накладної від 20.10.2014 року №102003 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59754,00 в тому числі ПДВ-9959,00 грн.(т.1 а.с.152,188);

- податкової накладної від 03.11.2014 року №27 та видаткової накладної від 03.11.2014 року №110302 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 53769,06 в тому числі ПДВ-8961,51 грн.(т.1 а.с.153,189);

- податкової накладної від 04.11.2014 року №52 та видаткової накладної від 04.11.2014 року №110402 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58800,00 в тому числі ПДВ-9800,00 грн.(т.1 а.с.154,190);

- податкової накладної від 05.11.2014 року №78 та видаткової накладної від 05.11.2014 року №110502 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58940,40 в тому числі ПДВ-9823,40 грн.(т.1 а.с.155,191);

- податкової накладної від 06.11.2014 року №104 та видаткової накладної від 06.11.2014 року №110603 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59535,00 в тому числі ПДВ-9922,50 грн.(т.1 а.с.156,192);

- податкової накладної від 07.11.2014 року №130 та видаткової накладної від 07.11.2014 року №110702 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59535,00 в тому числі ПДВ-9922,50 грн.(т.1 а.с.157,193);

- податкової накладної від 10.11.2014 року №178 та видаткової накладної від 10.11.2014 року №111002 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59988,00 в тому числі ПДВ-9998,00 грн.(т.1 а.с.158,194);

- податкової накладної від 11.11.2014 року №203 та видаткової накладної від 11.11.2014 року №111102 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 57934,80 в тому числі ПДВ-9655,80 грн.(т.1 а.с.159,195);

- податкової накладної від 12.11.2014 року №238 та видаткової накладної від 12.11.2014 року №111208 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58800,00 в тому числі ПДВ-9800,00 грн.(т.1 а.с.160,196);

- податкової накладної від 13.11.2014 року №261 та видаткової накладної від 13.11.2014 року №111303 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59898,04 в тому числі ПДВ-9983,01 грн.(т.1 а.с.161,197);

- податкової накладної від 14.11.2014 року №287 та видаткової накладної від 14.11.2014 року №111404 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59535,00 в тому числі ПДВ-9922,50 грн.(т.1 а.с.162,198);

- податкової накладної від 17.11.2014 року №339 та видаткової накладної від 17.11.2014 року №111702 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58941,60 в тому числі ПДВ-9823,60 грн.(т.1 а.с.163,199);

- податкової накладної від 18.11.2014 року №363 та видаткової накладної від 18.11.2014 року №111801 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 59535,00 в тому числі ПДВ-9922,50 грн.(т.1 а.с.164,200);

- податкової накладної від 19.11.2014 року №391 та видаткової накладної від 19.11.2014 року №111902 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58608,00 в тому числі ПДВ-9768,00 грн.(т.1 а.с.165,201);

- податкової накладної від 20.11.2014 року №408 та видаткової накладної від 20.11.2014 року №112003 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58938,00 в тому числі ПДВ-9823,00 грн.(т.1 а.с.166,202);

- податкової накладної від 21.11.2014 року №500 та видаткової накладної від 21.11.2014 року №112103 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 58553,60 в тому числі ПДВ-9755,60 грн.(т.1 а.с.167,203);

- податкової накладної від 24.11.2014 року №501 та видаткової накладної від 24.11.2014 року №112401 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 55492,00 в тому числі ПДВ-9248,67 грн.(т.1 а.с.168,204).

Усі вищеперелічені видаткові накладні з боку позивача підписані начальник відділу МТП ОСОБА_9 На підтвердження наявності повноважень у вказаної особи, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» надано до суду у копії Наказ №44/1 від 01.06.2014 року про переведення ОСОБА_9 з 01.06.2014 року на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання (т.2 а.с.122) та витяг з реєстру довіреностей, які видавались на ім'я вказаної особи (т.2 а.с. 65-66) та додатком №1 до Договору №081014 від 08.10.2014 року.

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ТОВ «Реконструкція та відновлення» такі товари, як: труби,круги, листи, і т.д.

У своїх уточненнях по справі (т.3 а.с.10) позивач пояснив, що постачання товару від ТОВ «Реконструкція та відновлення», як і зазначено у договорі здійснювалось на умовах «склад покупця», тобто постачальники самостійно організовували доставку та що приймання-передачі вантажу відбувалось на складі ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» комірником в присутності представника відділу забезпечення по видатковій накладній, про що свідчить підпис на обох екземплярах накладних про отримання товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору, в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 11.02.2015 року №37, від 18.02.2015 року №136, від 18.02.2015 року №149, від 02.02.2015 року №240, від 11.11.2014 року №1654 (т.2 94-95, 97 )

Суми податку на додатну вартість по вищевказаним податковим накладним: у сумі 69208 грн. включено ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»до складу податкового кредиту у жовтні 2014 року, у сумі 156131 грн. включено ТОВ «Велес-Агро ЛТД» до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року та листопад 2014 року (т.2 127-259).

Окрім того, позивачем надано до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) (т.2 а.с.20-21) та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) згідно якого одним із видів діяльності за КВЕД даного контрагента, зокрема, є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (т.2 а.с.22) та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарським операціям з вказаним контрагентом, позивачем надано витяг №1426544500669 з реєстру платників податків на додану вартість (дата реєстрації платником податку на додану вартість 01.02.2013 року ) (т.2 а.с.23).

Як встановлено судом з акту перевірки, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Реконструкція та відновлення», яке видане 08.02.2014 року №200160453 ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві анульоване 12.01.2015 року.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Реконструкція та відновлення», оскільки датою його анулювання є 12.01.2015 року, в свою чергу ТОВ «Велес-Агро ЛТД.»спірні суми по господарським операціям з вказаним контрагентом віднесено до складу податкового кредиту у період жовтень 2014 року, листопад 2014 року, тобто станом на виникнення у позивача права на його формування, вищевказане свідоцтво було чинним.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» позивачем також надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за 2014 рік (т.2 а.с.112-121), обороти рахунку 631 (т.1 а.с.205-206).

Як вже встановлено судом та вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідними господарськими операціями позивач придбав у його контрагентів - ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» товар (листи, труби, кутники і т.д).

Водночас, як вже зазначено судом, одними із основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

При цьому представником позивача під час розгляду справи та у наданих до суду письмових поясненнях зазначено, що придбані матеріали, сировину та металеві вироби ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» використовувало на виробництві, що підтверджується відомостями по партіях товарів на складах та накладними-вимогами на виробництві та їх було реалізовано покупцям.

На підтвердження вищевикладеного, з боку позивача до суду надано відомості по партія товарів на складах (управлінський облік) у яких відображено товари, які поступали від ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» (т.2 а.с.72-86), накладну вимогу від 25.12.2014 року на відпуск (внутрішнє переміщення товарів) матеріалів (т.2 а.с. 87-90), оборотно-сальдові відомості по рахунку 261 за 2014 рік (а.с.100-111).

При цьому на підтвердження наявності у позивача місць для розміщення та зберігання придбаного товару у ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», у своїх поясненнях (т3 а.с.1-5), позивач зазначає, що у зв'язку із недостатністю складських та виробничих приміщень, для забезпечення господарської діяльності ТОВ «Велес Агро ЛТД.» орендує складські приміщення та устаткування, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Миколаівська дорога 253 та зазначає, що у позивача є в наявності власні транспорті засоби.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» належить на праві приватної власності цехи, приміщення, склади, за адресою м.Одеса, вул Миколаївська дорога, 253, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 18.07.2001 року №806 та від 30.05.2002 року №806, договорами купівлі-продажу (а.с.28-37); частина комплексу за адресою:вул. Економічна №27, м.Шепетівці, Хмельницька обл., що підтверджується договором купівлі-продажу (т.2 а.с.38-39).

Суд не приймає до уваги надані з боку позивача у копіях договори оренди №25/1 від 25.06.2015 року, №1/01 від 30.01.2015 року, 01/05 від 01.01.2015 року з додатками та додатковими угодами (т.2 а.с.40-52), оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи суд досліджує право на віднесення спірних сум до складу податкового кредиту за податковий період жовтень 2014 року та листопад 2014 року, а вищевказані договори укладені у січні 2015 року, тобто пізніше.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

Відповідно до ст. 44 Податковий кодекс України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 Податковий кодекс України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 Податковий кодекс України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податковий кодекс України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням)м основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податковий кодекс України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках реквізити, що визначені у цьому пункті.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податковий кодекс України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податковий кодекс України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 Податковий кодекс України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податковий кодекс України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 Податковий кодекс України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, надані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, банківські виписки та інші супутні бухгалтерські та первинні документи відповідно до умов укладених договорів поставки, які досліджені судом.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товару від контрагентів-постачальників - ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», та їх подальше використання у власній господарській діяльності, наявність місць для розміщення товарів, які придбавались, оплату за поставлений товар.

При цьому, статтею 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст.656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори на поставку товарів укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується наданими первинними документами, а тому суд робить висновок, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Вищевказані судом договори поставки, містять всі істотні умови господарського договору відповідно до вимог ст.180 ГК України, у зв'язку з чим, суд вважає, що вказані договори укладені відповідно до вимог законодавства, а посилання перевіряючих в акті перевірки на їх укладення без дотримання всіх суттєвих вимог до такого договору, є необґрунтованими, оскільки істотні умови господарського договору визначені у ст.180 ГК України. Таким чином укладена угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Проте, незважаючи на наявність всіх первинних документів у позивача щодо здійснення зазначених вище господарський операцій з поставки товарів, перевіряючи в акті перевірки зазначають, що з наданих документів не можливо встановити реальність господарської операції, а в подальшому, аналізуючи наявну в базах податкової служби та отриману інформацію зазначають про дефектність первинних документів та нереальність господарських операції.

Зазначені висновки перевіряючих є протиправними з наступних підстав. Посилаючись на те, що договори, укладені між позивачем та ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, перевіряючі фактично стверджують про недійсність правочину.

Судом встановлено, що вищевказані договори в судовому порядку недійсними не визнавались.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Статтею 228 Цивільного Кодексу передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що укладені вищевказані договори між позивачем ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» у повній мірі відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що судом правочини не визнавались не дійсними, а в акті перевірки відсутні будь-які належні докази укладення вказаних договорів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, та невиконання умов договорів. У будь-якому випадку недійсність правочину повинна бути встановлена судом.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки;

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства та завищення податкового кредиту. В акті відсутній взаємозв'язок щодо зазначення які саме порушення податкового законодавства допущені позивачем з посиланням як на доказ на відповідні первинні документи, які підтверджують ці порушення, що не відповідає вимогам Порядку № 727.

Жодного належного доказу того, що договори були укладені без мети їх здійснення перевіряючими не зазначено в акті перевірки, а також не зазначено представником ДПІ як суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ст.71 КАС України повинен довести правомірність своїх рішень в запереченнях на позов.

Надані до суду первинні документи (податкові та видаткові накладні) по взаємовідносинам позивача з ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» щодо постачання товарів, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ відповідає вимогам податкового законодавства.

Згідно з актом №1386/15-54-14-02/31427962 від 18.04.2015 року висновки перевіряючих зроблені не на підставі наданих позивачем первинних документах, а лише на підставі інформації відносно контрагентів, отриманої у вигляді податкової інформації від ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Реконструкція та відновлення» (код за ЄДРПОУ 37922513) по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року, інформації від Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області від 18.08.2015 року № 688/7/16-03-22-05 щодо ПП «Тінент Групп» (код ЄДРПОУ 38404915) з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями» та інформації від ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області: від 18.11.2015 року № 154/13-05-22-02/36670052 «Щодо ТзОВ Компанія «Каравелла» (код ЄДРПОУ 36670052), з питань проведення фінансово - господарських відносин з платниками податків».

Проведення зустрічних звірок органами державної податкової служби регламентовано п. 73.5 ст.73 Податковий кодекс України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232 (далі Порядок №1232), Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011р. № 236 (далі Методичні рекомендації №236).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається Довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд зазначає, що як вже зазначалось вище, нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

При цьому суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

Крім того, суд вважає, що і наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача повинна бути доказана відповідачем належними доказами, зокрема, прийняття відносно них податкових повідомлень-рішень. Та тільки в такому випадку у податкового органу є підстава для проведення перевірки відповідно до пп.78.1.1 п.78 ст.78 Податковий кодекс України. Зазначене підтверджується змінами, які внесені в Податковий кодекс України Законом України від 17.07.2015 року «Про внесення змін в Податковий кодекс України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» яким пункт 86.7 ст.86 доповнений абзацом п'ятим такого змісту: «Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу».

Також, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» вимог податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не приймає твердження перевіряючих в акті перевірки щодо підстав висновку про завищення позивачем податкового кредиту, через те що ДПІ не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями контрагента, оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічного вищевказаному висновку, Верховний суд України дійшов у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08 та від 01.06.2010 року у справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року.

Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, в листі «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Суд вважає, що факт реєстрації ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників ПДВ та знаходження їх в ЄДР підтверджують доводи позивача щодо відсутності у нього на момент укладення договорів та їх виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагентів, а він сам діяв у відповідності до вимог податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операції з контрагентами-постачальниками ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Тобто, як вбачається з викладеного, вказане свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської діяльності з придбання у ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» товарів.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп», відсутність належних доказів на підтвердження нереальності поставок товарів за вищевказаними правочинами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, суд вважає не доведеними висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість.

Також суд звертає увагу на позицію, яка викладена в Постанові Верховного суду України від 29.03.2016 року по справі № 808/7907/13-а , а саме, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена постановою суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Однак, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що діяльність контрагентів позивача визнана рішенням суду фіктивною.

Стосовно посилань відповідача на недоліки та часткову відсутність документів та підтвердження транспортування товарів суд зазначає, що відсутність та/або дефективність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 , товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність товарно-транспортних накладних не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операції чи просто порушення податкового законодавства.

Суд наголошує, що наявність документів, які підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності є підставою для висновку про реальність здійснення господарської операції.

Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій через відсутність товарно-транспортних накладних спростовуються наданими позивачем податковими та видатковими накладними, розрахунками-фактурами, платіжними дорученнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, картками рахунку.

Отже, виходячи з викладеного вбачається, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Компанія «Каравелла», ТОВ «Реконструкція та відновлення», ПП «Тінент Групп» і правомірність віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 71 частини 2 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надав до суду беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, що призвели до заниження податку на додану вартість, а отже не довів правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначені вище норми законодавства та встановлені обставини, суд доходить висновку, що визначення відповідачем позивачу сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000461402 від 05.05.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» на підтвердження сплати судового збору при подачі адміністративного позову надано платіжне доручення №7843 від 25.07.2016 року на суму 9157,45 грн. (т.1 а.с.210).

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000461402 від 05.05.2016 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0000461402 від 05.05.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136, вул. Академіка Заболотного, 38а, м. Одеса, 65025) на користь товариства з обмеженою відповідальність «Велес-Агро ЛТД.»(код ЄДРПОУ 31427962, Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65013 р/р 26002002362401 в ПАТ «ОТП БАНК» м. Одеса, МФО: 300528) судовий збір у розмірі 9157 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 45 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 25 жовтня 2016 року.

Суддя С.М. Корой


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	25.10.2016
Оприлюднено	02.11.2016
Номер документу	62301266
Судочинство	Адміністративне

Жук С.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 25.10.2016 по справі 815/3666/16ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/3666/16

Постанова
від 25.10.2016 по справі 815/3666/16
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД