Рішення

від 06.02.2007 по справі 16/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.07                                                                                 Справа № 16/506

Суддя Калашник Т.Л., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донец", м. Луганськ

про стягнення  17437 грн. 34 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Рубан І.В., довіреність № б/н від 10.01.07;

від відповідача –Донець Є.В., керівник.

           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17437 грн. 34 коп. штрафу за необґрунтовану відмову від акцепту платіжної вимоги за договором № 4 від 09.12.03 на поставку вугілля.

           Заявою від 22.02.05, яку здано до суду 22.02.05, позивач змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача 16223 грн. 88 коп. боргу, який утворився при розрахунках за договором № 4 від 09.12.03 на поставку вугілля.

          Згідно з довідками Головного управління статистики у Луганській області № 22-44/28 від 10.05.05, № 13-48/4436 від 16.11.06 повним найменуванням відповідача у справі слід вважати - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донець".

           Відповідач  у відзиві  на позовну заяву  від 24.02.05,  позовні вимоги визнав частково, посилаючись зокрема на те, що договір № 4 від 09.12.03, на який посилається позивач, передбачає поставку вугілля позивачу відповідачем. Ця поставка була здійснена позивачем за усною домовленістю у якості дослідної партії. Однак, поставлена продукція була неналежної якості, про що було складено акт. Були взяті проби вугілля на аналіз. За листом від 16.01.04 позивач був про це повідомлений. Вугілля було прийняте на відповідальне зберігання та зберігалось протягом 6 місяців. Оскільки позивачем питання не було вирішене, вугілля було реалізоване.  Тому з урахуванням якості вугілля та витрат, які було понесені при розвантаженні та зберіганні вугілля відповідач визнає позовні вимоги у сумі 1523 грн. 32 коп.

           У задоволенні клопотання позивача про зустрічну податкову перевірку, яке здано до суду 07.11.05, слід відмовити за необґрунтованістю.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі" (далі –Постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донець" (далі –Покупець) 09.12.03 було укладено Договір № 4 (далі –Договір), за умовами якого Постачальник продає, а Покупець приймає та оплачує вугілля марки Аш на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору загальний обсяг поставок –210 тонн, ціна вугілля: Аш(фракція 0-3) –72 грн./ тонна з ПДВ, його зольність –32%, кількість –69 тонн, а також Аш(фракція 0-6) –110 грн./ тонна з ПДВ, його зольність –32%, кількість –69 тонн, строк поставки до 31.12.03.

Розрахунок за вугілля здійснюється у національній валюті України шляхом оплати протягом трьох банківських днів після отримання Покупцем накладних та передачі права власності (п. 2.2. Договору). Залізничний тариф сплачує покупець за попередньою оплатою (п.2.4. п. 2.4. Договору).

При невідповідності фактичних якісних показників вугілля якісним показникам, які оговорено у Договорі, здійснюється повернення вагону (п.2.3. Договору).

Згідно п. 3.4. Договору продукція за кількістю приймається без виклику представника Постачальника (виробника) згідно залізничної накладної, за якістю –згідно супровідного сертифіката якості.

На виконання зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу вугілля у кількості 135 тонн на загальну суму 16223 грн. 60 коп., про що 25.12.03 було складено Акт прийому-передачі вугілля за підписом директора позивача та директора відповідача. Також відповідачу було вручено рахунок № 1 від 25.12.03 на оплату, про що свідчіть підпис директора відповідача на зазначеному рахунку. Крім того, між сторонами у справі було підписано Акт звірення взаємних розрахунків за станом на 15.06.04, яким було підтверджено суму заборгованості відповідача.

Оскільки рахунок не було оплачено, позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 3 від 13.07.04. Проте відповідачем по теперішній час борг не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідачем позов визнано частково у сумі 1523 грн. 32 коп., з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

           Як було встановлено при розгляді справи, договір № 4 від 09.12.03 на поставку вугілля де постачальником є ТОВ "Діксі", а покупцем –ТОВ "Донець", є оригіналом, що підтверджено Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.139). Розходження преамбули Договору  де зазначено постачальником ТОВ "Діксі", а покупцем –ТОВ "Донець"  з п. 7 Договору де у реквізитах сторін зазначено постачальником ТОВ "Донець", а покупцем –ТОВ "Діксі", суд розглядає як технічну помилку.

          Судом відхиляється посилання відповідача на неналежну якість поставленого вугілля з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прийом товару за кількістю здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 від 25.04.66 (далі –Інструкція П-7), оскільки відповідно до п. 1 Інструкції Договором не передбачено інший порядок приймання.

Про відібрання зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймали у цьому участь (п. 27 Інструкції П-7).

Виходячи зі змісту п. 29 Інструкції П-7, за результатами приймання продукції за якістю складається акт про фактичну якість отриманої продукції. Акт повинний бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами приймання продукції за якістю 16.01.04 було складено комерційний акт (а.с.74). Зазначений акт було складено з численними порушеннями Інструкції П-7, зокрема у акті не зазначено:

- дата та номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю, а також те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю (пп. в,  п. 29 Інструкції П-7);

- умови зберігання продукції на складі одержувача до складання акту (пп. і,  п. 29 Інструкції П-7);

- стан тари на момент огляду продукції (пп. к,  п. 29 Інструкції П-7);

- що особи, які приймали участь у прийманні, попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності (п. 30 Інструкції П-7).

Таким чином комерційний акт від 16.01.04 не може служити доказом вини позивача, оскільки не відповідає вимогам Інструкції П-7.

Також відповідачем не надано жодного доказу, відповідно до вимог чинного законодавства, не виконання позивачем умов Договору № 4 від 09.12.03. Крім того, при невідповідності фактичних якісних показників вугілля якісним показникам, які оговорено у Договорі, відповідачем повинно було бути здійснено повернення вагону відповідно до п.2.3. Договору, що не було ним зроблено.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом, з урахуванням заяви від 22.02.05, підлягають до задоволення  з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться зокрема –державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката.

Позивачем надано доказ укладення договору на надання послуг адвоката № 01-11/06 від 01.11.06. Відповідно до п.1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги відносно захисту та представництва інтересів клієнта у господарському суді Луганської області з питань стягнення боргу з ТОВ "Донець" за договором № 4 від 09.12.03.  Відповідно до п. 2.2.1 зазначеного договору –здійснення представництва у суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами може передоручатись помічнику адвоката Рубану Ігорю Володимировичу, що не може трактуватися як ухилення адвоката від виконання умов договору. Позивачем надано Рубану І.В. відповідну довіреність. Вартість послуг адвоката відповідно до п. 4.1 договору складає 1500 грн. 00 коп.  Позивачем зазначену суму сплачено 01.12.06 за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 49, що підтверджено матеріалами справи.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України та керуючись ст.ст. 34, 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донець", м. Луганськ, вул. Луганської правди, 149, код ЄДРПОУ  30279487 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі", м. Луганськ, Стандартний городок, 38/3, код ЄДРПОУ 24848462 - борг у сумі 16223 грн. 88 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1395 грн. 62 коп.,  державне мито у сумі 162 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109 грн. 79 коп., видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання :  08.02.07.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник