Постанова

від 28.10.2016 по справі 803/1551/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року Справа № 803/1551/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного виробничого підприємства “Едгард” про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Приватного виробничого підприємства “Едгард” (далі – ПВП “Едгард”, відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 186935,66 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на податковий облік, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України), однак за відповідачем рахується заборгованість в сумі 186935,66 грн. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року по справі №803/955/15-а стягнуто з рахунків ПВП “Едгард” податковий борг в сумі 125503,18 грн. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року по справі №803/955/15-а задоволено заяву ПВП “Едгард” про розстрочення судового рішення на 12 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у рівному розмірі до повного погашення боргу, починаючи з серпня 2015 року по липень 2016 року включно. Однака вказана чума заборгованості не була сплачена відповідачем. Крім того, заборгованість ПВП “Едгард” зі сплати податків збільшилася в результаті нарахованих самостійно платником податків сум в податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов'язань в податкових повідомленнях-рішеннях.

Позивачем на виконання судового рішення направлялись інкасові доручення в установи банку, де знаходяться розрахункові рахунки відповідача для стягнення коштів з рахунків платника податків, однак інкасові доручення повернуті без виконання із зазначенням причин.

У зв'язку з виникненням у позивача права податкової застави Луцькою ОДПІ було прийнято рішення №157 від 04.03.2015 року про опис майна ПВП “Едгард” у податкову заставу та складено акт опису майна від 05.03.2015 року №7.

Оскільки на банківських рахунках відповідача відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, що виключає необхідність вжиття податковим органом заходів щодо стягнення решти суми існуючого боргу з рахунків платника податків, тому Луцька ОДПІ просить надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 186935,66 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судове засідання представник позивача не прибув, але від нього надійшло клопотання від 28.10.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на поштовому повідомленні про отримання 22.10.2016 року рекомендованого відправлення з судовою повісткою.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ПВП “Едгард” зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.05.2015 року №1503081400186 (а.с.11).

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 170330,04 грн., податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 16095,62 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн., а в загальній сумі 186935,66 грн., що підтверджується розрахунком сум податкового боргу ПВП “Едгард” (а.с.12-16) та довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету ПВП “Едгард” (а.с.10).

Податковий борг відповідача виник внаслідок наступних обставин.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №803/955/15-а стягнуто з рахунків ПВП “Едгард” у банках, обслуговуючих платника податків, до державного бюджету податковий борг в сумі 125503,18 грн. Судове рішення у цій справі набрало законної сили 10 червня 2015 року (а.с.21-24). Ухвалою суду від 15 липня 2015 року виконання зазначеного судового рішення розстрочено на 12 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 10458,60 грн. до повного погашення боргу, починаючи з серпня 2015 року по липень 2016 року включно (а.с.17-18).

Крім того, сума податкового боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування платником податків грошових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість №9101323849 від 20.05.2015 року, №9128148742 від 19.06.2015 року, №9152968176 від 20.07.2015 року, №9175425957 від 20.08.2015 року, №9195124605 від 21.09.2015 року, №9249208771 від 01.05.2016 року, №9257233923 від 20.12.2015 року, №9273851607 від 20.01.2016 року, №9060650159 від 20.04.2016 року, №9102029691 від 17.06.2016 року, №9125604998 від 20.07.2016 року (а.с.41-77), а також відповідно до податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 року №0010081501, від 25.09.2015 року №0017851501, від 22.02.2016 року №0000641201, від 24.06.2016 року №0008211201, від 17.09.2015 року №0040541702 (а.с.26-29, 34-35, 39) та нарахованої контролюючим органом пені в сумі 12322,83 грн.

Таким чином, загальний розмір податкового боргу становить 186935,66 грн.

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена відповідачу податкова вимога форми “Ю” №64-17 від 04.02.2016 року (а.с.25), проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Крім того, позивач здійснював заходи щодо погашення податкового боргу ПВП “Едгард”, а саме: на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі №803/955/15-а направлялися в банки, які обслуговують відповідача, інкасові доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу №№ 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 35 від 11.11.2015 року, проте інкасові доручення повернулись без виконання (а.с.83-97).

Таким чином, контролюючим органом було вжито усі першочергові заходи для погашення податкового боргу відповідачем відповідно до норм Податкового кодексу України, однак такі заходи не дали можливості повністю погасити податковий борг. Відповідач протягом тривалого часу не вживає будь-яких заходів щодо добровільної сплати податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пунктів 89.1.1 та 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що заступником начальника Луцької ОДПІ описано в податкову заставу майно ПВП “Едгард”, що підтверджується рішенням від 04.03.2015 року №157 про опис майна в податкову заставу, актом опису майна від 05.03.2015 року №7 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №46554981 від 12.03.2015 року (а.с.78-82).

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що контролюючий орган звертається до суду в першу чергу щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, і у тому разі, коли судове рішення за таким позовом контролюючого органу не може бути виконано через відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, контролюючий орган звертається до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Враховуючи те, що Луцька ОДПІ вжила всіх можливих заходів для стягнення податкового боргу ПВП “Едгард” з його банківських рахунків, тому суд задовольняє позовні вимоги та надає контролюючому органу дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 186935,66 грн. за рахунок майна ПВП “Едгард”, що перебуває у податковій заставі.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного виробничого підприємства “Едгард” (45661, Волинська область, Луцький район, с. Коршовець, код ЄДРПОУ 32885336) в розмірі 186935,66 грн. (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн. 66 коп.) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                 В. Д. Ковальчук