Рішення

від 20.10.2016 по справі 908/2676/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/98/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016 Справа № 908/2676/16

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2676/16

за позовом: Товариства з обмеженою діяльністю «Солана», м. Запоріжжя,

до першого відповідача: Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», м. Київ

та до другого відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, м. Київ,

про визнання іпотеки припиненою, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності на майно

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність від 19.10.2016 року;

від першого відповідача - не з'явився;

від другого відповідача - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Солана» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни та просить суд:

- визнати припиненою з 26.07.2016 року іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» та Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» 19.11.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., зареєстрованим в реєстрі за №2544;

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 року о 16:18:55 (номер запису про право власності: 16532623) щодо державної реєстрації права власності на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 року о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» право власності на майно, а саме: на будівлі, споруди (інв. №№ 45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131644123101); на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101).

Представники відповідачів у справі - Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду щодо надання письмових пояснень щодо позову та витребуваних судом документів не виконали, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (minjust.gov.ua) та Єдиному реєстрі нотаріусів (ern.minjust.gov.ua), місцезнаходження відповідачів відповідає адресам, на які направлялись копії ухвали господарським судом у даній справі, а саме: публічного акціонерного товариства «БТА банк» - 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни - 01001, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 45/2, оф. 21.

Таким чином, відповідачів було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання. Разом з тим в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на належну адресу відповідача, а відтак судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представників вдповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України), оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

З'ясувавши всі обставини справи у їх сукупності та докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правових норм, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» (далі Іпотекодержатель), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» (далі - Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» (далі - Позичальники), укладено іпотечний договір №23/24-Н/09-І/1 (далі - Іпотечний договір).

Згідно умов пункту 4.1. сторони за Іпотечним договором узгодили, що взаємні права й обов'язки Іпотекодавця та Іпотекодержателя за договором виникають з моменту підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення.

Договір 19.11.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., зареєстрований в реєстрі за №2544.

За умовами пункту 1.1 Іпотечного договору, іпотекою за договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з договору № 24-Н/9 від 10.11.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» та Іпотекодержателем, та договору № 23-Н/09 від 10.11.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» та Іпотекодержателем.

Відповідно до пункту 1.3 Іпотечного договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитних договорах зобов'язань Іпотекодавця, є наступне нерухоме майно:

- будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52;

- земельна ділянка загальною площею 2,3001 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, цільове призначення земельної ділянки: для розташування складських приміщень та виробництва м'яса та м'ясовиробів, кадастровий номер 2310100000:07:036:0078.

У підпунктах 1.3.1 та 1.3.2 Іпотечного договору зазначено, що право власності на будівлі та споруди підтверджено договором купівлі-продажу, укладеним в м. Запоріжжя 20.02.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавкою В.М. та зареєстрованим в реєстрі за номером № 259, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13702110 від 26.02.2007 року, серія ССС № 260510, виданим Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 17968171, номер запису 2359 в книзі 15. А на земельну ділянку - Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 28.08.2008 року та зареєстрованим управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області за № 020826100009, виданим на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1884 від 17.07.2008 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Іпотекодавцем, посвідченим Любіченковським О.О. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.06.2008 року за № 1884, що засвідчений Витягом з Державного реєстру правочинів №6245071 від 17.07.2008 року щодо реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», 19.11.2009 накладено заборону відчуження зазначених в договорі земельної ділянки, будівель та споруд по вулиці Димитрова 52 у м. Запоріжжя, до припинення договору іпотеки. Дану дію зареєстровано у реєстрі за №2545/4.

Умовами підпункту 2.1.12 Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем/Позичальником зобов'язань (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитних договорів), забезпечених іпотекою за Іпотечним договором, вони не будуть виконані та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, іпотечним договором та кредитними договорами.

Пунктом 5.1 Іпотечного договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальниками умов кредитних договорів та/або порушення Іпотекодавцем обов'язків встановлених Іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання Іпотекодавцем/Позичальниками, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначено у підпункті 5.2.3.1 Іпотечного договору, одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя - є передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання кредитних договорів у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті 5.2 Іпотечного договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід предмету іпотеки до Іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому Іпотечним договором, відбувається за його волевиявленням, яке міститься у цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорення сторонами. Сторони, з розумінням змісту ст. 37 Закону України «Про іпотеку», свідчать, що право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень підпункту 5.2.3.1 Іпотечного договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензії Іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене Іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що Позичальник повністю виконав зобов'язання за кредитними договорами.

Відповідно даних, що містяться у інформаційній довідці від 28.09.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстратору Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 року о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) було зареєстровано право власності на будівлі, споруди (інв. №№ 45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж) та земельну ділянку загальною площею 2,3001 га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, за Публічним акціонерним товариством «БТА Банк». (а.с. 33-35).

Підставою виникнення права власності у Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на вищезазначене нерухоме майно вказано іпотечний договір, серія та номер: 2545/4, виданий 19.11.2009, видавник: Чернишов С.О. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Так, позивач вважає, що оскільки іпотека за Іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1 є припиненою з 26.07.2009р., то даний Іпотечний договір не міг стати підставою для прийняття рішень нотаріусом від 22.09.2016р. про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» права власності на спірне майно.

До прийняття рішення, в судовому засіданні 20.10.2016 року представником позивача, згідно положень ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано суду заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 о 16:18:55 (номер запису про право власності: 16532623) щодо державної реєстрації права власності на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк».

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України встановлено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Так, заява про відмову від позову підписана представником товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» ОСОБА_3, повноваження якої щодо відмови від позову підтверджуються довіреністю від 19.10.2016 року (оригінал міститься у матеріалах справи). Відтак клопотання про відмову від позову підписано уповноваженою особою скаржника. Наслідки застосування судом приписів ст. ст. 78 та 80 ГПК України представнику відомі та зрозумілі, про що зазначено в заяві.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Оскільки подана заява про відмову від позову є волевиявленням позивача, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, - вона прийнята судом. Тому провадження у справі в частині визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України.

Разом з тим, позивач підтримує позовні щодо визнання припиненою з 26.07.2016 року іпотеку за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, та визнання за ним права власності на будівлі, споруди (інв. № № 45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), земельну ділянку, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101), розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.52.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що іпотечний договір № 23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009 не може буди підставою для реєстрації права власності, оскільки відповідно до положень статей 593, 607, 609 Цивільного кодексу України, статей 5, 17 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.2 вказаного іпотечного договору, іпотека є припиненою, у зв'язку із припиненням основного зобов'язання за кредитними договорами.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з'ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Господарське зобов'язання, в силу положень ч. 1 ст. 202 ГК України припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами,

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Згідно з ч. 7 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року по справі № 904/9472/15 та від 30.06.2016 року по справі № 904/7920/15 ліквідовані юридичні особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» (Код ЄДРПОУ 35475276) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» (Код ЄДРПОУ 35608088).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Наявні в матеріалах справи Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.07.2016 року свідчать про припинення юридичних осіб, зокрема:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» (ідентифікаційний код 35608088) припинено 26.07.2016 року за судовим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року по справі № 904/7920/15 (номер запису 12291170036003404 від 26.07.2016 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» (ідентифікаційний код 35475276) припинено 17.05.2016 року за судовим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року по справі № 904/9472/15 (номер запису 12291170036003403 від 17.05.2016 року).

Положеннями ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно положень ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

Положеннями частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно положень Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. (ст. 609 ЦК України). А право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (ст. 593 ЦК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, враховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Таким чином, оскільки юридичні особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» припинені за судовим рішенням, і про це внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому зобов'язання вказаних юридичних осіб перед Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» за договорами невідновлювальної кредитної лінії № 24/Н/09 від 10.11.2009 року та № 23/Н-09 від 10.11.2009 року є припиненими.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України, як норми загальної, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», як норми спеціальної, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

При цьому, як вбачається із змісту ухвал Господарського суду Дніпропетровської області, по справам № 904/7920/15 та 904/9472/15 Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» приймало участь у якості кредитора, тобто знало про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків».

Згідно із ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст. 593 ЦК України, припинення зобов'язання іпотеки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Разом з тим, відповідно до умов п. 4.2. Іпотечного договору іпотека припиняється у разі припинення зобов'язань за Кредитним договором, тобто між БТА Банк - Кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю «Солана» - Заставодавець встановлена домовленість щодо звільнення останнього від ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язання боржником, прийнятих заставодавцем під час укладання Договору іпотеки. Таким чином, сторони визначили умови укладеного договору в порядку ст. ст. 3, 6, 627, 628 ЦК України, ст. 179 ГК України.

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що іпотека Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009 року є припиненою в силу приписів, встановлених ст.ст. 607, 609 ЦК України та ст.ст. 3, 17 Закону України «Про потеку» з 26.07.2016 року, у зв'язку із припиненням забезпечуваного нею основного зобов'язання за Договорами невідновлювальної кредитної лінії № 24/Н/09 від 10.11.2009 року та № 23/Н-09 від 10.11.2009 року.

Про вказані обставини також зазначено у листі Верховного Суду України від 01.02.2014 року, зокрема виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). З огляду на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні приписи містяться у ч. 1 ст. 321 ЦК України.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

За змістом наведеної норми права, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права (п. 4 Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за ІІ півріччя 2014 р.).

Передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2016 та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстратору Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 року о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) було зареєстровано право власності за Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» (а.с. 33-35) на:

- будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж) розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52;

- земельну ділянку загальною площею 2,3001 га, кадастровий номер 2310100000:07:036:0078, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52.

Підставою виникнення права власності у Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на вищезазначене нерухоме майно вказано іпотечний договір, серія та номер: 2545/4, виданий 19.11.2009, видавник: Чернишов С.О. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Як підстава виникнення права власності у ПАТ «БТА Банк» на вищезазначене майно зазначено Іпотечний договір № 23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009 року. Проте, як встановлено судом під час розгляду справи № 908/2676/16, іпотека за Іпотечним договором припинилася з 26.07.2016 р.

Такми чином, викладені обставини свідчать, що право власності ТОВ «Солана» на спірне майно порушене та не визнається з боку ПАТ «БТА Банк». Тому право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» в частині припинення з 26.07.2016 року іпотеки за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, та визнання за права власності на:

- будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52;

- земельну ділянку, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101), розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України. Разом з тим, при зверненні із позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» сплачено судовий збір у розмірі 34814,87 грн.

Так, відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальна заробітна плата у 2016 році з 01 січня встановлена у розмірі 1378,00 грн., від розміру якої й справляється судовий збір.

Як зазначено в п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір згідно з п. 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.2.1. зазначеної Постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.

Такё позивач звернувся до суду із вимогами про: визнання припиненою з 26.07.2016 року іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1; визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни; визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» права власності на майно, що є вимогами як майнового так і не майнового характеру.

Під час судового розгляду Позивач подав заяву про відмову від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" у випадку закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, сплачена сума судового збору не повертається.

Разом з тим, у визначенні вартості майна, що є предметом спору, Позивач користувався Балансовою довідкою ТОВ «Солана» № 1/09 від 30.09.2016р., відповідно до якої вартість майна становить всього 2137257,81 грн. В той же час, відповідно до умов Іпотечного договору № 23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009 року, загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 4684179,01 грн.

З урахуванням того, що балансова довідка є внутрішнім документом підприємства позивача та складена в односторонньому порядку самим підприємством, а зазначені у ній відомості не підтверджені доказами. Тому суд, при вирішенні питання щодо суми судового збору, яка підлягає до сплати за позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, керується саме вартістю майна, що визначена в Іпотечному договорі відповідно до Звітів про експертну оцінку майна.

Таким чином, враховуючи викладене, сума судового збору, яка підлягала сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» під час звернення до суду з позовною заявою становить 73018, 69 грн.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» при подачі позову за вимогу про визнання права власності сплачено 32058,87 грн. (сплачена сума 34814,87 грн. - 2756,00 грн. судового збору за вимоги про визнання іпотеки припиненою та визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора), стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» в доход Державного бюджету України підлягає сума 38203, 82 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2016 року, згідно частини 2 статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни щодо визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 о 16:18:55 (номер запису про право власності: 16532623) щодо державної реєстрації права власності на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»- припинити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни в частині визнання припиненою з 26.07.2016 року іпотеку за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» права власності на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), земельну ділянку, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101), розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52 - задовольнити.

3. Визнати припиненою з 26.07.2016 року іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана», 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, оф. 33, код ЄДРПОУ 23941449, за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» та Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» 19.11.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., зареєстрованим в реєстрі за №2544.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, оф. 33, код ЄДРПОУ 23941449 право власності на майно, а саме:

- будівлі, споруди (інв. №№ 45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131644123101);

- земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана», 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, оф. 33, код ЄДРПОУ 23941449, на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок №31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001) 38203 (тридцять вісім тисяч двісті три) грн. 82 коп. судового збору, видати наказ.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 14359845, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, оф. 33, код ЄДРПОУ 23941449, витрати зі сплати судового збору в сумі 71640 (сімдесят одну тисячу шістсот сорок) грн. 69 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 25.10.2016р.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.