Ухвала

від 20.10.2016 по справі 908/2676/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/98/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.10.2016 Справа № 908/2676/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» про забезпечення позову у справі № 908/2676/16

за позовом: Товариства з обмеженою діяльністю «Солана», м. Запоріжжя,

до першого відповідача: Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», м. Київ,

та до другого відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, м. Київ,

про визнання іпотеки припиненою, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності на майно,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 19.10.2016 року;

від першого відповідача - не з'явився;

від другого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солана» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» та до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни про визнання припиненою з 26.07.2016 року іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» та Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» 19.11.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О., зареєстрованим в реєстрі за №2544; визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенії Олегівни, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31523655 від 22.09.2016 року о 16:18:55 (номер запису про право власності: 16532623) щодо державної реєстрації права власності на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31522743 від 22.09.2016 року о 15:56:33 (номер запису про право власності: 16532009) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078, за Публічним акціонерним товариствам «БТА Банк»; визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» права власності на майно, а саме: на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул.Димитрова, буд. 52 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131644123101); на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул.Димитрова, буд.52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101).

Разом з позовною заявою, 10.10.2016 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за Публічним акціонерним товариством «БТА Банк», а саме:

- на будівлі, споруди (інв. №№45, 50, 23, 47, 43, 20, 21, 84, літ. Ж), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131644123101);

- на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, загальною площею 2,3001га, кадастровий номер - 2310100000:07:036:0078 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131753423101).

Також, позивач просить суд заборонити вчинення дій, щодо вказаного нерухомого майна, пов'язаних з держаною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається, зокрема, на наступне:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» у позасудовому порядку звернуло стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» та Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» 19.11.2009 року в забезпечення вимог Іпотекодержателя (першого відповідача) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» за Договором невідновлювальної кредитної лінії №24/-Н/09 від 10.11.2009 року, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» за договором невідновлювальної кредитної лінії №23-Н/09 від 10.11.2009 року.

Підставою виникнення права власності у Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на вищевказане нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною, зазначений іпотечний договір, серія та номер: 2545/4, виданий 19.11.2009, видавник: Чернишов С.О. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, тобто іпотечний договір №23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009.

Оскільки зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Харків» та товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» перед Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» за договорами невідновлювальної кредитної лінії №24-Н/09 від 10.11.2009 року та №23-Н/09 від 10.11.2009 року є припиненими, то і відповідно іпотека Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» за іпотечним договором №23/24-Н/09-І/1 від 19.11.2009 є припиненою в силу приписів, встановлених статями 607, 609 Цивільного кодексу України та статями 3, 17 Закону України «Про іпотеку», а тому вказаний іпотечний договір ніяким чином не міг стати підставою для прийняття рішень 22.09.2016 року про реєстрацію за першим відповідачем права власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи те, що право власності на спірне майно зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «БТА Банк», і Банк може самостійно та безперешкодно приймати рішення щодо будь-якого питання, пов'язаного із цим майном, в тому числі і передати його третім особам, на думку позивача це, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 вказано постанови Пленуму Вищого господарського суду України, встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, позивачем не надано доказів в підтвердження викладених обставин та того, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення, а вмотивовано лише припущенням щодо можливих дій першого відповідача стосовно спірного майна.

Крім того, відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір, що складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Солана» до заяви про забезпечення позову, у якості доказу сплати судового збору, додана копія квитанції неналежної якості, з якої в суду відсутні можливість встановити реквізити для сплати судового збору (рахунок, код банку, банк отримувача, тощо), а відтак і перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Солана» про забезпечення позову у справі № 908/2676/16.

Суддя О.Г. Смірнов