Рішення

від 19.10.2016 по справі 908/41/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 справа № 908/41/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробничо-комерційне підприємство В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 22)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «óдро УкраїнаВ» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12)

до відповідача-2 державного підприємства В«Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікаціїВ» ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» (69057, місто Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 10)

про 1) визнання твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» , що був розроблений ТО «óдро УкраїнаВ» , незаконно відтвореним з твору технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 (Елементи полімерні ущільнюючі), що розроблений ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований 01.02.2011 р.; 2) заборону ТО «óдро УкраїнаВ» вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином творів технічного характеру; 3) стягнення з ТО «óдро УкраїнаВ» 308675,00 грн. компенсації за порушення виключного майнового права; 4) зобов'язання ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» скасувати реєстрацію твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , які зареєстровані 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147.

головуючий суддя Носівець В.В.,

судді Мірошниченко М.В.

ОСОБА_2

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 0312/15/01 від 03.12.2015 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_4, довіреність № 2 від 01.01.2016 р.

від відповідача-2: ОСОБА_5, довіреність № 168 від 30.12.2015 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позовні вимоги про визнання дій ТО «óдро УкраїнаВ» такими, що порушують виключне майнове право позивача на твір В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» ТУ У 25.1- 31540042-001:2008, дата введення в дію - 24.12.2008 р.; стягнення з ТО «óдро УкраїнаВ» 308675,00 грн. компенсації за порушення виключного майнового права; зобов'язання ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» скасувати реєстрацію Технічних умов ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» , які введені в дію 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147.

Ухвалою суду від 11.01.2016 року порушено провадження у справі № 908/41/16, присвоєно справі номер провадження 18/8/16. Розгляд справи, призначений на 24.02.2016 р., відкладався на 16.03.2016 р. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.03.2016 р. Строк вирішення спору продовжувався.

Ухвалами суду від 17.03.2016 р. у даній справі призначалася судова експертиза з питань інтелектуальної власності, провадження у справі зупинялося до отримання результатів судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2016 р. справу №908/41/16 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Носівець В.В., судді Немченко О.І., Попова І.А., провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Розгляд справи, призначений на 10.08.2016 р., відкладався на 22.08.2016 р.

У зв'язку з перебуванням суддів Немченка О.І. та Попової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/41/16, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Носівець В.В., судді Мірошниченко М.В. , Проскуряков К.В. Ухвалою суду від 22.08.2016 р. справу прийнято до провадження відповідною колегією суддів. Розгляд справи, призначений на 22.08.2016 р., відкладався на 28.09.2016 р., на 19.10.2016 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 19.10.2016 р.

Позивачем неодноразово заявлялися клопотання про уточнення позовних вимог. Результати розгляду заявлених клопотань викладено у відповідних ухвалах суду. Остаточними вимогами позивача, які прийняті та розглянуті судом, є вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог № 150 від 17.03.2016 р. (вх. № 09-06/6597 від 17.03.2016 р.).

Позивач підтримував вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог від 17.03.2016 р. Підставою для звернення до суду позивач зазначив те, що В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , які зареєстровані 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147, які належать ТО «óдро УкраїнаВ» , ідентичні за змістом та формою до діючих технічних умов ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» В«Елементи полімерні ущільнюючіВ» ТУ У 25.1-31540042-001:2008, введені в дію 24.12.2008 р., зареєстровані за № 04725958/004401, із змінами № 1 від 01.02.2012 р. № 04725958/004401/01 та № 2 від 28.04.2014 р. № 04725958/004401/02. Технічні умови В«Елементи полімерні ущільнюючіВ» ТУ У 25.1-31540042-001:2008, введені в дію 24.12.2008 р., із змінами № 1 та № 2 є об'єктом права інтелектуальної власності, виключні майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» . Вказана обставина викладена на сторінці 3 технічних умов. Враховуючи те, що жодних дозволів на використання чи відтворення відповідачем-1 об'єктів права інтелектуальної власності ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» не надавало, позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою № 475 від 27.10.2015р. про негайне припинення використання об'єкту інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу. Відповідачем-1 без дозволу позивача, який є суб'єктом авторського права та без виплати йому винагороди, здійснено використання твору шляхом опублікування, що є порушенням майнових авторських прав позивача згідно зі ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та є підставою для виплати позивачу компенсації відповідно до ст. 52 наведеного Закону. Вважає, що порушення відповідачем-1 майнових авторських прав позивача призвело до значних фінансових втрат у вигляді упущеної вигоди, враховуючи положення ст. 52 Закону України В«Про авторське право і суміжні праваВ» , позивач вважає обґрунтованим розмір компенсації, що становить 308672,00 грн., виходячи із розрахунку 1 мінімальна заробітна плата за кожен день порушення майнового права позивача, починаючи з 07.05.2015 р. (дата реєстрації ТУ) до 17.12.2015 р., що складає 224 мінімальні заробітні плати. Вимоги до відповідача-2 вмотивовані необхідністю скасування реєстрації спірних ТУ відповідача-1 через порушення відповідачем-1 права інтелектуальної власності ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» . Позивач з посиланням на ст.ст. 8, 9, 11, 15, 16, 32, 50-52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 421, 426, 427, 435, 440, 441, 443 ЦК України просить:

1) визнати твір технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» , що розроблений ТО «óдро УкраїнаВ» , незаконно відтвореним з твору технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 (Елементи полімерні ущільнюючі), що розроблений ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований 01.02.2011 р.;

2) заборонити ТО «óдро УкраїнаВ» вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином наступних творів технічного характеру, в тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України й інше, передбачене законодавством України, використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів:

- твір технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 Полімерні ущільнюючі елементиВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований Запорізьким ДЦСМС 17.07.2003 р. за № 089/002898;

- твір технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 24.12.2008 р. за № 04725958/004401;

- твір технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 01.02.2011 р. за № 04725958/004401/01;

- твір технічного характеру В«Зміни № 2 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 05.02.2014 р. за № 04725958/004401/02;

3) стягнути з ТО «óдро УкраїнаВ» 308675,00 грн. компенсації за порушення виключного майнового права;

4) зобов'язати ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» скасувати реєстрацію твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , які зареєстровані 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147.

Відповідач-1 проти заявлених вимог заперечив. У відзиві на позов вказує, що спірні технічні умови не є ідентичними, мають безліч відмінностей та позивач не довів використання спірних технічних умов у господарській діяльності ТОВ «Гідро Україна». Відповідач-1 зазначає, що технічні умови не є об'єктом авторського права та застосування технічних умов не є застосуванням об'єктів авторського права. Відповідач-1 не порушив право власності позивача на технічні умови «Елементи полімерні ущільнюючі» ТУ У 25.1-31540042-001:2008 зі змінами, оскільки має у наявності свої розроблені та затверджені у належному порядку Технічні умови. Технічні умови не підпадають під критерії, визначені нормами ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» і, відповідно, не можуть вважатися твором. Відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист та на Технічні умови «Елементи ущільнюючі» ТУ У 25.1-31540042-001:2008, тому позивач в даному випадку не є суб'єктом авторського права у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права» і, відповідно, не може виступати позивачем у даній справі. Також зазначав, що використання ТОВ «Гідро Україна» ідей, теорій, принципів, методів, процедур, процесів, систем, способів, концепцій, що викладені в Технічних умовах «ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧИ» ТУ У 25.1-31540042-001:2008 для створення ним нових технічних умов або творів технічного характеру не є порушенням ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», тобто авторських прав позивача. З огляду на п. «в» ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» позивачем не доведений факт плагіату, він не підтверджується матеріалами справи і висновком експерта № 116/16, оскільки розроблення ТОВ «Гідро Україна» технічних умов і їх державна реєстрація не робить їх доступними для невизначеного кола осіб, тому не є його оприлюдненням (опублікуванням) в розумінні ЗУ «Про авторське право і суміжні права». Звертав увагу суду, що інформація про галузь використання, матеріали, температуру, допоміжні матеріали тощо є загальнодоступною та використовується всіма виробниками ущільнюючих елементів. Щодо позовних вимог до відповідача-1 вказував, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки відповідач-1 є утримувачем Головного фонду технічних умов України та електронної бази даних «Технічні умови України». Перевірка та тотожність одних Технічних умов іншим не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, і відповідно зобов'язувати відповідача-2 до будь-яких дій, у випадку відсутності з їх сторони порушень є необґрунтованою позовною вимогою. Стосовно вимоги про стягнення компенсації за порушення виключного права посилався на те, що позивач жодним чином не обґрунтував розмір компенсації; не довів факту виготовлення відповідачем ущільнювачів та не повідомив яким саме чином відповідач-1 використовує спірні Технічні умови. З урахуванням зазначеного просив в позові відмовити.

В судовому засіданні 19.10.2016 р. відповідачем-1 заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання зазначено, що 07.10.2016 р. ТОВ «Гідро Україна» у встановленому законодавством порядку розробило та погодило «Зміни № 1:2016 ТУ У 22.1-38853486-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючі», які введено в дію з 13.10.2016 р., про що свідчить штам Мінекономрозвитку з номером внесення до книги обліку №04725958/000147/01 на титульному аркуші. Як передбачено на другому аркуші «Зміни № 1:2016 ТУ У 22.1-38853486-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючі» після введення їх в дію анулюються попередні викладення ТУ У 22.1-38853486-001:2015. На думку відповідача-1, з затвердженням та веденням в дію Змін до ТУ і, відповідно, анулюванням попередньої редакції ТУ У 22.1-38853486-001:2015 «Елементи полімерні ущільнюючі», заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки фактично відсутній предмет спору.

Відповідач-2 заявлені до нього вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що ТОВ «Гідро Україна» у травні 2015 р. зверталося до ДП «Запоріжжястандартметрологія» з питанням перевіряння технічних умов ТУ У 22.1-38853467-001:2015 «Елементи полімерні ущільнюючі». Вказані технічні умови перевірено фахівцями відповідача-2 на відповідність вимогам ДСТУ 1.3 «Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов», ДСТУ 1.5 «Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів» 07.05.2015 р., обліковано за № 04725958/000147 та внесено до бази даних «Технічні умови України». Згідно з пунктом 38 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 р. виключено статті 4-9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», якими передбачалася державна реєстрація технічних умов на продукцію та змін до них. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.05.2014 р. № 615 скасований ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів». Таким чином, відповідач-2 вважає, що вимоги щодо скасування реєстрації ТУ неможливо задовольнити за фактом відсутності процедури реєстрації технічних умов в Україні.

Судовий експерт науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України ОСОБА_6, яка викликана у судове засідання 28.09.2016 р., надала пояснення щодо висновку експерта №116/16 від 01.06.2016 р. та відповіла на питання, що виникли в процесі дослідження експертного висновку.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001-2003 (ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧИ ЕЛЕМЕНТИ) розроблені ТОВ «ВКП «ОСОБА_1 Україна» у 2003 році, затверджені керівником товариства, введені в дію 17.07.2003 р., пройшли реєстрацію в Запорізькому ДЦСМС 17.07.2003 р. за № 089/002898.

В 2008 році позивачем на заміну ТУ У 25.1-31540042-001-2003 розроблені та введені в дію Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008, які пройшли реєстрацію в ДП «Запоріжжястандартметрологія» 24.12.2008 р. за № 04725958/004401.

В 2011 році розроблені зміни № 1 до наведених вище Технічних умов, які зареєстровані ДП «Запоріжжястандартметрологія» 01.02.2012 р. за № 04725958/004401/01.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в позовній заяві та уточненнях до неї допущено технічну помилку в зазначення дати реєстрації змін № 1 та зазначено дату 01.02.2011 р. Матеріали справи свідчать, що фактично зміни № 1 зареєстровано 01.02.2012 р. за № 04725958/004401/01 (Т. 1., арк. с. 48).

Позивачем у 2013 році, розроблені та введені в дію зміни № 2 до ТУ У 25.1-31540042-001:2008, які пройшли реєстрацію ДП «Запоріжжястандартметрологія» 05.02.2014 р. за № 04725958/004401/02.

Як зазначає позивач, Технічні умови «ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧИ» ТУ У 25.1-31540042-001:2008 із змінами № 1 та № 2 є об'єктом права інтелектуальної власності, виключні майнові права на який належать ТОВ «ВКП «ОСОБА_1 Україна». В жовтні 2015 року в розпорядження позивача потрапила копія Технічних Умов «Елементи Полімерні Ущільнюючі» ТУ У 22.1-38853467-001:2015, дата введення в дію 07.05.2015 р., що затверджені директором та належать ТОВ «Гідро Україна». Позивач вказує, що вивчивши зміст вказаних технічних умов, керівництво товариства дійшло висновку, що вони ідентичні за змістом та формою до діючих технічних умов Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008, що є об'єктом права інтелектуальної власності. У зв'язку з виявленим порушенням авторських прав, позивач 27.10.2015 р. спрямував на адресу відповідача-1 лист № 475 (Т.1, арк.с. 119), в якому вимагав негайно припинити використання об'єкта інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу.

У відповіді № 015/2 від 03.12.2015 р. (Т.1, арк.с. 120), відповідач-1 зазначив, що заявник (позивач у справі) не надав в повному обсязі копії своїх технічних умов для ретельного та детальнішого вивчення їх змісту та встановлення факту схожості. Також зазначав про відсутність господарських взаємовідносин з позивачем і незрозумілість отримання позивачем технічних умов, що розроблені ТОВ «Гідро Україна» та є об'єктом права інтелектуальної власності відповідача-1.

Підставами звернення з даним позовом до суду позивач зазначив факт використання відповідачаем-1, без згоди автору твору (позивача у справі), об'єкта права інтелектуальної власності.

Клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору судом відхиляється, оскільки викладене не стосується досліджуваного судом факту порушення авторських прав позивача використанням його творів технічного характеру відповідачем-1. Зазначення в ТУ, введених в дію з 13.10.2016 р., про анулювання попередніх викладень ТУ У 22.1-38853486-001:2015 не впливає на можливий факт використання відповідачем-1 творів технічного характеру позивача без його згоди.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення суміжні права охороняє Закон України «Про авторське право і суміжні права».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Згідно ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Частиною першою статті 15 названого Закону визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частинами другою та третьою статті 15 Закону встановлено, що виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом, а виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів, публічне виконання і публічне сповіщення творів, публічну демонстрацію і публічний показ, а також їх переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни.

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, технічні умови.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про стандартизацію" технічні умови - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про стандартизацію" право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до п. 3.1 ДСТУ 1.3:2004 технічні умови (ТУ) - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси та послуги. ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем). ТУ можуть бути невід'ємною частиною комплекту конструкторської, технологічної або іншої технічної документації на продукцію або окремим документам.

При цьому в п. 3.10 ДСТУ 1.3:2004 зазначено, що право власності на ТУ належить тим суб'єктам господарювання, на кошти яких їх створено або яким це право передано порядком, установленим законодавством. За згодою власника ТУ дозволено використовувати іншим суб'єктам господарювання.

Вищевикладене свідчить, що технічні умови є документом технічного характеру, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси та послуги, та, за наявності передбачених законодавством підстав, може бути визнаний об'єктом авторського права. При цьому слід зазначити, що технічні умови не виключаються із правової охорони після їх затвердження у встановленому порядку, оскільки на них не поширюється норма передбачена п. «в» ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права», в якій зазначено, що не є об'єктом авторського права видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади.

Для вирішення питання про факт порушення відповідачем-1 ст.ст. 11, 15, 16, 32, 50-52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» судом призначалася судова експертиза з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручалося експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

За результатами проведення судової експертизи (висновок експерта № 116/16 від 01.06.2016 р. (Т.3, арк. с. 2-41) встановлено наступне: по-перше, Технічні Умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 «Полімерні ущільнюючі елементи» та ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, які затверджені ТОВ «ВКП «ОСОБА_1 Україна» 09.06.2003 р., 05.12.2008 р., 23.03.2011 р. та 19.12.2013 р. відповідно, мають ознаки об'єкта авторського права, а саме: літературних письмових творів технічного характеру. По-друге, технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 та ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, містять ознаки службового твору. По-третє, має місце часткове відтворення творів ТУ У 25.1-31540042-001:2003 «Полімерні ущільнюючі елементи», ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, у творі ТУ У 22.1-38853467-001:2015 «Елементи полімерні ущільнюючі», які затверджені ТОВ «Гідро Україна» 27.04.2015 р.

А саме дослідження показало, що текст ряду пунктів ТУ У 22.1-38853467-001:2015 та ТУ У 25.1-31540042-001:2008 повністю збігається, а саме: 1.1, 1.2 і перші 4 абзаци р.1 відповідно; 2.2.1 і 3.2.1; 2.2.5 і 3.3.1; 2.3.1 і 3.3.2; 2.3.2 і 3.3.3; 2.5.1, 2.5.2 і 3.5.1; 2.5.4 і 3.5.3; 3.3 і 4.2; 3.4 і 4.3; 3.13 і 4.6; 4.1 і 4.18; 4.2 і 4.16; 4.3 і 4.17; 5.4.1 і 5.2; 5.5.1, 5.5.2 і 5.7; 5.6.2 і 5.8; 5.6.3 і 5.9; 6.3.2, 6.3.3 і 6.2; 7.1 і 7.1; 7.2 і 7.2; 7.3 і 7.3, за виключенням окремих розбіжностей, що полягали у відсутності або наявності окремих фраз, а також використанні замість: «Технічні умови» - «ТУ», «Министерство здравоохранения» - «МЗ», «часов» - «ч.»», «штук» - «шт.», «товарний знак» синоніму «знак для товарів і послуг», замість ООО «ПКП «ОСОБА_7 Украйна» - ООО «Гідро Україна» та інших змін технічного характеру. Виявлено повний збіг у назвах розділів 1-1; 2-3; 5-5; 6-6; 7-7; 8-8; 9-9 відповідно. У табличному матеріалі найбільші текстуальні збіги виявлено у ТУ У 22.1-38853467-001:2015 та ТУ У 25.1-31540042-001:2008, які проілюстровані у ОСОБА_8 Аналіз виявлених збігів показав, що порядок розміщення та викладення табличного матеріалу обох творів містить значні збіги. У результаті дослідження виявлено, що назви таблиць № 1,2, 3, 4, 5, 6 в обох творах повністю збігаються, при цьому назви таблиць № 7, 8, 9 відсутні, як в ТУ У 25.1-31540042-001:2008, так і в ТУ У 22.1-38853467-001:2015. У ряді фрагментів твору ТУ У 22.1-38853467-001:2015 та «Змін № 1 до ТУ У 25.1-31540042-001:2008» виявлено буквальний збіг у текстах, за виключенням заміни «принятия» та «введення», «иные» та «другие», «пункт» та «п.» та інших змін технічного характеру.

Отже, в результаті дослідження виявлено, що ряд пунктів досліджуваних технічних умов повністю збігається, також у ряді пунктів, поряд із наявними текстуальними збігами, містяться незначні розбіжності, які полягають у заміні в тексті словесних одиниць їх еквівалентами, в перестановці місцями слів, речень, абзаців.

За нормами авторського права, в заміні в тексті словесних одиниць їх еквівалентами, в перестановці місцями слів, речень, абзаців немає творчості, оскільки таке підставлення еквівалентів доступне будь-якій людині, тобто носить суто технічний характер. За даними літературних джерел, при зміні мовних засобів (в літературному творі - слів), що не потребують творчості, не може бути створено творчо самостійний твір: така заміна не суттєва. Мова твору не піддається запозиченню, її можна лише цитувати із зазначенням джерела, у іншому випадку буде наявний плагіат. Оскільки, формою вираження літературних творів є мова (слова, фрази, їх комбінації), то саме копіювання оригінального стиля автора порушує авторські права.

Таким чином, за висновком судової експертизи, відповідач-1 у Технічних умовах ТУ У 22.1-38853467-001:2015 «Елементи полімерні ущільнюючі» використав частину технічного твору, належного позивачу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів тощо.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оцінивши всі зібрані докази, у тому числі висновок судової експертизи, який визнано належним доказом у справі, суд приходить до висновку, що товариством «Гідро Україна» неправомірно використано (співпадіння і у зовнішній формі вираження творів) об'єкти авторського права товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «ОСОБА_1 Україна», а саме: Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 «Полімерні ущільнюючі елементи» та Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, що свідчить про порушення авторських прав позивача.

Оскільки відповідач-1 не надав доказів додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при створенні ним ТУ У 22.1-38853467-001:2015 «Елементи полімерні ущільнюючи», не спростував доводів позивача, вимоги позивача про заборону ТОВ «Гідро Україна» вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) творів технічного характеру Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 «Полімерні ущільнюючи елементи» та Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «ВКП «ОСОБА_1 Україна», підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 308672 грн. компенсації за порушення виключного майнового права суд зазначає наступне:

Пунктом 51.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" встановлено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. При цьому, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний.

Приписи Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених статтею 52 Закону. (Оглядовий лист Вищого господарського суду України №01-06/417/2012 від 04.04.2012 р. «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України).

Судом враховується позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 11 листопада 2015 року у справі №910/29116/14, в якій, зокрема, зазначено, що за змістом положень ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Приписами ст. 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим п. "а" ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Згідно із ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, суб'єкти авторського права (і особи, які представляють їх інтереси) мають право подавати позови про виплату компенсації, а суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. "г" п. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри.

Визначаючи розмір компенсації, яка, на думку позивача, має бути стягнута з відповідача в сумі 308672 грн., позивач вказує, що порушення відповідачем-1 майнових прав позивача призвело до значних фінансових втрат у вигляді упущеної вигоди, та розраховує за період з 07.05.2015 р. по 17.12.2015 р. в розмірі 1 мінімальна заробітна плата за кожен день порушення.

За приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Як встановлено, що позивач є власником виключних майнових авторських прав на: Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 «Полімерні ущільнюючи елементи» та Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 «Елементи полімерні ущільнюючі» зі змінами № 1 та № 2, та встановлено факт неправомірного використання відповідачем-1 вказаних об'єктів авторського права товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «ОСОБА_1 Україна», що є підставою для виплати компенсації за порушення виключного майнового права.

Згідно загальнодоступної інформації, яка розміщена у системі інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА: ЗАКОН" розмір мінімальної заробітної плати на дату винесення рішення у даній справі складає 1450,00 грн.

Враховуючи встановлення обставини порушення товариством «Гідро Україна» виключних майнових авторських прав товариства «ОСОБА_1 Україна» з метою застосування судом компенсаційних заходів на захист порушеного права позивача, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності та запобігаючи можливості надмірного збагачення позивача за рахунок отриманої компенсації суд вважає, що позовні вимоги про стягнення компенсації підлягають задоволенню у мінімально встановленій ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» сумі 14500 грн., що відповідає обсягу порушення, його не системному характеру, практиці розгляду подібних спорів, а також прийнятим заходам товариством щодо припинення порушення.

Доводи позивача щодо понесення значних фінансових втрат у вигляді упущеної вигоди суд вважає необґрунтованими та зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували його аргументи.

Стосовно позовних вимог про визнання твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» , що був розроблений ТО «óдро УкраїнаВ» , незаконно відтвореним з твору технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 (Елементи полімерні ущільнюючі), що розроблений ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» , суд зазначає наступне:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Аналіз наведеного свідчить, що приписами діючого законодавства позивачу надано право самостійно оборати спосіб захисту порушених права та законних інтересів.

Положеннями ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» наведені способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав. Тобто, законодавець, у разі наявності конкретних порушень прав та законних інтересів позивача, вказує на можливі способу захисту в судовому порядку.

Чинним законодавством України не встановлено чіткого визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. При цьому, встановлені господарським судом факти мають бути викладені саме в мотивувальній частині рішення відповідно до ст. 84 ГПК України.

Проаналізувавши зміст позовних вимог про визнання твору незаконно відтвореним, суд дійшов висновку, що фактично такі вимоги не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, а спрямовані на встановлення судом певних юридичних фактів, що не віднесено до компетенції суду, який, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Тобто, вимоги позивача про встановлення юридичних фактів можуть бути досліджені та встановлені лише під час вирішення спору про право, відтак, зазначені вимоги не можуть виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про визнання твору незаконно відтвореним не узгоджуються із способами захисту прав і інтересів, не призводять до поновлення порушеного права позивача, а також не відповідають визначеним ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав та інтересів.

За таких обставин, заявлені вимоги в частині визнання твору незаконно відтвореним є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІМЕРНІ УЩІЛЬНЮЮЧІВ» , що був розроблений ТО «óдро УкраїнаВ» , незаконно відтвореним з твору технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 (Елементи полімерні ущільнюючі), що розроблений ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» .

Щодо вимог, заявлених до відповідача-2 ДП «Запоріжстандартметрологія», про зобов'язання скасувати реєстрацію твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , які зареєстровані 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147, суд зазначає наступне:

По-перше, у зв'язку з прийняттям Закону України від 09.04.2014 року N 1193-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" (набрав чинності 26.04.2014 року), виключені статті 4-9 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", якими передбачалась державна реєстрація ТУ на продукцію та зміни до них.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видано наказ від 20.05.2014 р. № 572 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Мінекономрозвитку України від 04.11.2013 р. № 1299» скасовано надання Мінекономрозвитку адміністративної послуги з проведення державної реєстрації ТУ та наказ від 26.05.2014 р. № 615 «Про затвердження Зміни № 5 до національного стандарту України ДСТУ 1.6:2004», яким скасовано Національний стандарт України ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів» та внесено зміни до ДСТУ 1.3:2004.

Відповідно до вищевикладених нормативних документів обов'язкова державна реєстрація технічних умов не передбачена. Таким чином, у відповідача-2 відсутні повноваження щодо державної реєстрації технічних умов або її скасування, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог до відповідача-2.

По-друге, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд визнає вимоги заявлені до відповідача-2 передчасними, оскільки позивачем не вказано, яке його право або охоронюваний інтерес порушено відповідачем-2, та не доведено належними доказами, що відповідач-2 допустив по відношенню до позивача неправомірні дії або бездіяльність, що також є підставою для відмови в задоволенні позову до відповідача-2.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем-1 у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам. Витрати на проведення судової експертизи покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 32, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до ТОВ «Гідро Україна» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, ідентифікаційний код 38853467) задовольнити частково.

2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «óдро УкраїнаВ» (03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд. 12, ідентифікаційний код 38853467) вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином наступних творів технічного характеру, в тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України й інше, передбачене законодавством України, використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів:

- твір технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2003 Полімерні ущільнюючі елементиВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований Запорізьким ДЦСМС 17.07.2003 р. за № 089/002898;

- твір технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 24.12.2008 р. за № 04725958/004401;

- твір технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 01.02.2012 р. за № 04725958/004401/01;

- твір технічного характеру В«Зміни № 2 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , майнові права на який належать ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» 05.02.2014 р. за № 04725958/004401/02.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гідро Україна» (03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд. 12, ідентифікаційний код 38853467) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ОСОБА_1 Україна» (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 22, ідентифікаційний код 31540042) 14500 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот грн.) компенсації за порушення виключного майнового права, 217,50 грн. (двісті сімнадцять грн. 50 коп.) судового збору та 23832 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення компенсації відмовити.

5. В задоволенні позову в частині вимог про визнання твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 В«Елементи полімерні ущільнюючіВ» , що був розроблений ТО «óдро УкраїнаВ» , незаконно відтвореним з твору технічного характеру В«Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 (Елементи полімерні ущільнюючі), що розроблений ТОВ В«ВКП В«ОСОБА_1 УкраїнаВ» та зареєстрований 01.02.2011р. відмовити.

6. В позові до державного підприємства В«Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікаціїВ» ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» (69057, місто Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 10, ідентифікаційний код 04725958) про зобов'язання скасувати реєстрацію твору технічного характеру В«Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючіВ» , які зареєстровані 07.05.2015 року, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147 відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26 жовтня 2016 р.

Головуючий суддя В.В. Носівець

Судді М.В. Мірошниченко

ОСОБА_2