Ухвала

від 24.10.2016 по справі 5023/10186/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" жовтня 2016 р.Справа № 5023/10186/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі Єгоровій О.І.

розглянувши справу

за заявою ФОП ОСОБА_2, м. Харків до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про та в межах справи визнання банкрутом заяву ліквідатора про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння та визнання права власності, за участю сторін: ліквідатор - не з'явився,

пред. ліквідатора - Безкровний М.Г. (дор. від 11.10.2016р.)

пр-к ТОВ "Компанія "Львівінвестбуд" - Ашурова А.Р. (дов. від 15.02.16 р.),

пред. ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (дор. від 26.07.2016р.),

пр-к ТОВ "Одисея 2000" - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 06.02.2012 р. у справі № 5023/10186/11 визнано банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Харківської міської ради 19.06.2003 р. за адресою: 61073, АДРЕСА_1 та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича.

Ухвалою суду від 04.07.16 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ліквідатора про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння, в якій ліквідатор просить суд: 1) витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 нежитлові приміщення 4-го поверху № 4-5, 4-9:-:4-16, площею 312,3 кв.м; 5- го поверху №5-1:-:5-16, площею 570,6 кв.м; 6-го поверху №6-1:-:6-16, площею 570,6 кв.м, загальною площею 1 453,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Ж-8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, 2) витребувати у ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» (ЄДРПОУ 36225128) на користь ОСОБА_2 нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29, площею 201,2 кв.м; 2-го поверху № 2-14а, 2-14б, площею 5,4 кв.м; 3-го поверху № 3-11а, 3-11б, площею 5,4 кв.м.; 4-го поверху № 4-11а, 4-11б, площею 5,4 кв.м.; 5-го поверху № 5-11а, 5-11б, площею 5,4 кв.м.; 6-го поверху № 6-11а, 6-11б, площею 5,4 кв.м.; 7-го поверху № 7-1 :-:7-16, 7-11а, 7-11б, площею 576,0 кв.м.; 8-го поверху № 8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б, площею 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ, площею 201,9 кв.м.; загальною площею 1578,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Ж-8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2; 3) витребувати у ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» (ЄДРПОУ 38427398) на користь ОСОБА_2 нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-41, загальною площею 27,8 кв. м. в літ. «Ж-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Вищевказані приміщення входять до загальної площини нерухомості 3059 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Крім того ліквідатора просить суд визнати право власності на вищевказані об'єкти нерухомості за ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1).

Цією ж ухвалою суд залучив до участі з розгляду заяви ліквідатора ТОВ "АЛЬКАЗАР-К", ТОВ "ОДИСЕЯ 2000", фізичну особу ОСОБА_5, а також зобов'язав залучених осіб надати суду відзив на заяву ліквідатора.

Ліквідатор надав суду доповнення до заяви про витребування майна та просив суд їх задовольнити.

Представник ТОВ "ОДИСЕЯ 2000" в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, проте до суду надійшов письмовий відзив на заяву ліквідатора, в якому залучена особа заперечує проти заяви ліквідатора, посилаючись на виконання умов договору в повному обсязі, тому просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Присутні в судовому засіданні сторони надали пояснення, представник ліквідатора вимоги заяви підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в якій зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

Судом встановлено, що всі учасники даного судового процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви у відповідному порядку, в зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали поданої ліквідатором заяви, надані суду відзиви учасників процесу, заслухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора про визнання права власності та витребування майна боржника з чужого незаконного володіння, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство (в ред. від 30.06.1999 р.) ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Зазначені вище приписи Закону кореспондуються із ч.7 ст.12, ст. 16 ГПК України, а також ч.4 ст.10 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013р., якою встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Вказані вище норми визначають, що заяви про визнання недійсним правочинів (договорів) або спростування майнових дій розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від суб'єктного складу сторін, враховуючи і загальні положення ЦК та ГК України, що пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними.

Отже, вирішуючи такі спори у процедурі банкрутства слід виходити з того, що необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими Закон про банкрутство та інші акти законодавства України пов'язують визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, визначаючи в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам діючого законодавства не відповідає оспорюваний правочин або вчинена майнова дія.

Таким чином, ліквідатор наділений повноваженнями звертатися до суду з заявою про визнання права власності банкрута на майно та витребування останнього з володіння третіх осіб, а відповідний спір підлягає вирішенню в межах справи про банкрутство, оскільки стосується формування ліквідаційної маси.

Судом встановлено, що Товарною Біржею «Українсько-Російська товарна біржа» 19.11.2012 р. на замовлення ліквідатора Жулінського В.Б. (угода від 01.10.12 р.) було організовано проведення аукціону з реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_2 (нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 3059,9 м.кв.). Відповідно до Протоколу проведення аукціону від 19.11.12 р. загальна вартість реалізованого майна склала 3 487 000,00 грн, переможцем аукціону визнано ТОВ "АЛЬКАЗАР-К".

20.11.2012 р. за результатами відкритих торгів (аукціону) від 19.11.2012 р. між арбітражним керуючим, ліквідатором боржника ФОП ОСОБА_2, Жулінським Володимиром Борисовичем (Продавець) з одного боку, та ТОВ «АЛЬКАЗАР-К», код ЄДРПОУ 38427398 (Покупець), в особі директора Чернобай Ольги Миколаївни, з другого боку, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Саврасовою І.О. за реєстровим №2683 (далі - Договір).

За цим Договором (п. 1) ліквідатор боржника, ФОП ОСОБА_2 - арбітражний керуючий Жулінський Володимир Борисович (Продавець) передає, а ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» (Покупець) приймає у власність нежитлові приміщення 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го поверху №6-1:-: 6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та сплачує за них відповідну грошову суму.

На підставі Договору ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» зареєструвало право власності на вищевказане нерухоме майно, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав № 36344902 та 36343905, виданими 21.11.2012 р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Як встановлено судом і не заперечується сторонами справи, 19.12.2012 р. між ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» та ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» було укладено договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а саме нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29, пл. 201,2 кв.м.; 2-го пов. № 2-14а, 2-14б пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху 3-11а, 3-11б пл. 5,4 кв.м.; 4-го пов. № 4-11а, 4-11б пл. 5,4 кв.м.; 5-го пов. № 5-11а, 5-11б пл. 5,4 кв.м.; 6-го пов. № 6-11а, 6-11б пл. 5,4 кв.м.; 7-го пов. № 7-1-: 7-16, 7-11а, 7-11б пл. 576,0 кв.м.; 8-го пов. № 8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б пл. 572, 5 кв.м.; технічного поверху № I-IX пл. 201,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Ж-8, заг. пл. 1578,6 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Чуприною Г.О. за реєстровим номером № 4971.

Таким чином, частина нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке на праві власності належало банкруту ФОП ОСОБА_2, на сьогодні перебуває у володінні ТОВ «ОДИСЕЯ 2000».

У заяві про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння та визнання права власності, і в ході судового розгляду ліквідатор наголошував, що нежитлові приміщення 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го поверху №6-1:-: 6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, вибули з володіння банкрута ОСОБА_2 поза його волею, у зв'язку з чим на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння.

За результатами оцінки доводів та заперечень сторін й аналізу фактичних обставин справи суд зазначає наступне.

Постановою суду від 06.02.2012 р. встановлено, що банкруту на дату відкриття ліквідаційної процедури на праві власності належали, зокрема, нежитлові приміщення 1-ого поверху №№ 1-41, 1-42, 1-43; 2-ого поверху № 2-27 площею 366,8 кв.м. в літ. "Ж-8", нежитлові приміщення літ. "Ж-8" площею 3032,1 кв.м. та 1-ого поверху № 1-41 площею 27,8 кв.м. в літ "Ж-8" по АДРЕСА_2, загальна площа яких після здійснення відчуження частини площі вказаних приміщень складає 3059,6 кв.м. оціночною вартістю 8 000 000,00 грн, які знаходяться в іпотеці у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" відповідно договору іпотеки № 715/2-07 від 24.10.2007 р. в забезпечення виконання генеральної кредитної угоди № 715 від 24.10.2007 р., договору іпотеки № 011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006 р. з додатками до нього в забезпечення виконання боржником кредитного договору № 011/1/02/1-1161-06 від 29.06.2006р., договору наступної іпотеки № 010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007р. в забезпечення виконання кредитного договору № 010-2/07/1-422-07 від 10.04.2007 р.

Як вбачається з п. 2, 3 Договору від 20.11.2012 р. та підтверджується матеріалами справи, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-41, заг. пл. 27, 8 кв.м. в літ. «Ж-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 належали ОСОБА_2 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.08.2007 року, справа 2-3521 2007 р., зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 03.09.2007 року, реєстраційний № 20142756, витяг № 15792919, номер запису: 700 в книзі: 1, що підтверджується витягом № 36221532 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.11.2012 року, виданого КП «ХМ БТІ».

Нежитлові приміщення 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го поверху №6-1:-: 6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3032,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, належали ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, Алтуніною Л.А., 29.06.2006 року за реєстровим № 4019, зареєстрованого КП «ХМ БТІ» 29.06.2006 року, реєстраційний №3337003, витяг № 11079024, номер запису: 700 в книзі: 1, що підтверджується витягом № 36259403 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.11.2012 року, виданого КП «ХМ БТІ».

За змістом п. 4 Договору від 20.11.2012 р. Покупець (ТОВ «АЛЬКАЗАР-К») зобов'язався сплатити Продавцю (ліквідатору Жулінському В. Б.) повну вартість нежитлових приміщень, які були предметом Договору (3 487 000 гривень 00 коп. без ПДВ), шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві МФО 380805 протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання договору. Факт остаточного розрахунку за придбане майно мав бути підтверджений письмовою заявою ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Жулінського В.Б., справжність підпису якого засвідчується нотаріально.

Тобто ліквідатор, укладаючи договір купівлі-продажу від 20.11.2012 р., висловив волю на вибуття нежитлових приміщень 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го поверху №6-1:-: 6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, з володіння їх власника, банкрута ФОП ОСОБА_2, виключно за умови оплати їх вартості Покупцем (ТОВ «АЛЬКАЗАР-К») у розмірі 3 487 000 гривень 00 коп. протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання договору.

У той же час, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2015 р. у справі № 5023/10186/11, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 р. у справі № 5023/10186/11, було задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль", розірвано вищезазначений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між ліквідатором Жулінським В.Б. і ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» від 20.11.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Саврасовою І. О. за реєстровим №2683.

Господарським судом Харківської області в ухвалі від 05.03.2015 встановлено факт відсутності здійснення оплати переможцем аукціону ТОВ "АЛЬКАЗАР-К" (проведення розрахунків) за договором купівлі-продажу нерухомого майна банкрута від 20.11.2012 р. Суд дійшов висновку, що сторона - ліквідатор банкрута Жулінський В.Б., був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема отримання коштів внаслідок продажу майна з метою подальшого погашення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З ухвали господарського суду Харківської області від 05.03.2015 р. у справі № 5023/10186/11 вбачається, що оплату вартості нерухомого майна за договором від 20.11.2012 р. ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» проведено не було, грошові кошти на рахунок банкрута не надходили, на що не було волі ані банкрута, ані його ліквідатора.

Враховуючи те, що ліквідатор банкрута волю на безоплатне вибуття майна з володіння ФОП ОСОБА_2 не висловлював, а також те, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає у ліквідатора повноважень на укладання безоплатних угод щодо відчуження рухомого або нерухомого майна банкрута, суд погоджується з твердженнями ліквідатора про те, що відповідне нерухоме майно ФОП ОСОБА_2, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вибуло з володіння банкрута і перейшло у володіння ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» поза волею його власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нежитлові приміщення 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м.; 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9:-:4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-:5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го поверху №6-1:-: 6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1:-:8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, вибули з володіння їх власника, банкрута ФОП ОСОБА_2 поза його волею.

Аналогічного висновку про вибуття майна з володіння власника поза його волею при розірванні договору купівлі-продажу з підстав відсутності оплати за ним, дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.06.2015 р. у справі № 6-348цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування майна боржника з володіння ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» у зв'язку з вибуттям майна з володіння власника - ФОП ОСОБА_2 - поза його волею.

Стосовно тверджень ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» про правомірність набуття ним нерухомого майна у власність від ТОВ «АЛЬКАЗАР-К», яке, у свою чергу, не сплатило вартості набутої ним нерухомості банкрута ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

З аналізу ст. 387 ЦК України випливає, що власник має право витребувати своє майно від недобросовісного набувача, тобто від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в усіх випадках.

У той же час, від добросовісного набувача, який придбав майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник може витребувати своє майно лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Тобто, закон не обумовлює можливість витребування майна, яке вибуло з володіння власника поза його волею, недобросовісністю останнього набувача такого майна, недійсністю договорів, за якими переходило це майно, невиконанням набувачами умов таких договорів, не вимагає оспорювання речових прав останнього набувача на таке майно. Добросовісність набувача не виключає можливості витребування у нього майна власником; статус набувача майна як добросовісного у разі витребування власником майна з його володіння не змінюється.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17.12.2014 р. у справі № 6-140цс14, за положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Тобто відчуження ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_2, поза межами ліквідаційної процедури, виконання ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» у повному обсязі умов укладеного ним з ТОВ «АЛЬКАЗАР-К» договору купівлі-продажу від 19.12.2012 р., у тому числі і щодо оплати придбаного нерухомого майна, не позбавляють можливості ліквідатора банкрута ФОП ОСОБА_2 Жулінського В.Б. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України витребувати майно банкрута з володіння ТОВ «ОДИСЕЯ 2000», незважаючи на те, що він є добросовісним набувачем.

Таким чином, заперечення залучених осіб про протизаконність та протиправність вимог ліквідатора Жулінського В.Б. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 20, 147 ГК України, ст.ст. 16, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-1, 32, 33, 35, 43, 75, 86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Жулінського Володимира Борисовича про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задовольнити.

Витребувати у ТОВ «ОДИСЕЯ 2000» (ЄДРПОУ 36225128) на користь ФОП ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29, площею 201,2 кв.м.; 2-го поверху № 2-14а, 2-14б, площею 5,4 кв.м.; 3-го поверху № 3-11а, 3-11б, площею 5,4 кв.м.; 4-го поверху № 4-11а, 4-11б, площею 5,4 кв.м.; 5-го поверху № 5-11а, 5-11б, площею 5,4 кв.м.; 6-го поверху № 6-11а, 6-11б, площею 5,4 кв.м.; 7-го поверху № 7-1:-:7-16, 7-11а, 7-11б, площею 576,0 кв.м.; 8-го поверху № 8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б, площею 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ, площею 201,9 кв.м.; загальною площею 1578,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Ж-8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29, площею 201,2 кв.м.; 2-го поверху № 2-14а, 2-14б, площею 5,4 кв.м.; 3-го поверху № 3-11а, 3-11б, площею 5,4 кв.м.; 4-го поверху № 4-11а, 4-11б, площею 5,4 кв.м.; 5-го поверху № 5-11а, 5-11б, площею 5,4 кв.м.; 6-го поверху № 6-11а, 6-11б, площею 5,4 кв.м.; 7-го поверху № 7-1 :-:7-16, 7-11а, 7-11б, площею 576,0 кв.м.; 8-го поверху № 8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б, площею 572,5 кв.м.; технічного поверху № І-ІХ, площею 201,9 кв.м.; загальною площею 1578,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Ж-8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалу направити ліквідатору, ТОВ "ОДИСЕЯ 2000", банкруту, ТОВ "Альказар-К".

Ухвала підписана 27.10.2016 р.

Суддя Міньковський С.В.