ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 876/5648/16
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М.,Улицького В. З.
за участю секретаря Богдан А. О.
представника відповідача Середяк Б. В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року по справі № 813/270/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергорембізнес" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 5 лютого 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2015 року №0002032201.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно заниження податку на додану вартість є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Посилання в Акті перевірки, як на підтвердження виявлених порушень, на базу даних "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань" по ТзОВ "Укр сервіс груп", в якій встановлено розбіжності по його постачальнику ТзОВ "Трейдбор" вважає неналежними та недопустимими доказами.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби від 22 грудня 2015 року №0002032201.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження реальності правочинів з контрагентом, використання результатів цих правочинів в подальшій господарській діяльності та наявності у контрагента фактичної можливості виконувати роботи за договором.
В судовому засіданні представник відповідач надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач явку свого представника не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у період з 3 грудня 2015 року до 9 грудня 2015 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Енергорембізнес" з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2015 року з питань господарських відносин ТзОВ "Укр сервіс груп", про що 10 грудня 2015 року складено акт № 551/161/13-07-2201/38243086.
На підставі складеного акта перевірки відповідачем 22 грудня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002032201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 92097 грн (61398 грн - основний платіж, 30699 грн - штрафна (фінансова) санкція).
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято згідно викладеного у акті перевірки висновку про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2015 року на загальну суму 61398 грн.
Таких висновків при перевірці позивача відповідач дійшов з огляду на те, що перевіркою не підтверджено фактичних господарських відносин позивача з ТзОВ "Укр сервіс груп", оскільки, на переконання відповідача, у ТзОВ "Укр сервіс груп" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а також відсутні первинні документи, які б підтвердили фактичну поставку товарів (робіт, послуг) згідно представлених до перевірки договорів із вказаними у акті підприємствами.
28 січня 2014 року між позивачем та ТзОВ "Будекстра" укладено договір на виконання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по влаштуванню зовнішнього електропостачання та обліку електроенергії житлового будинку і будівельного майданчика за адресою м. Львів вул. Кримська 107, та договору з ТзОВ "Львівська інвестиційна компанія" від 6 травня 2014 року на виконання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по влаштуванню зовнішнього електропостачання багатоквартирного житлового будинку №2 у м. Львові по вул.. Малоголосківська 8д.
Для виконання передбачених вказаними договорами робіт, позивачем (замовник) укладено з ТзОВ "Укр сервіс груп" (виконавець) договору №04/03/15-02 від 4 березня 2015 року (яке має ліцензію на провадження такого виду робіт, предметом якого є виконання виконавцем проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню об'єктів згідно замовлень замовника.
ТзОВ «Енергорембізнес» до перевірки податковому органу представлено договір №04/03/15-02 від 4 березня 2015 року, укладений з ТзОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» (місце укладання - м. Львів), відповідно до умов якого ТзОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» (ЄДРПОУ 39123362) в особі директора Золотова Вадима Володимировича (Виконавець) та ТзОВ «Енергорембізнес» (ЄДРПОУ 38243086) в особі директора Кінделевича Юрія Валерійовича (Замовник), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника.
Відповідно до пункту 3.4 даного Договору, обов'язки Виконавця:
Пункт 3.4.1. Виконати з використанням власних ресурсів повний комплекс робіт, передбачених Договором, відповідно вимог ДБН та ПУЕ, у терміни зазначені п.2.1.
Пункт 3.4.2. Виконавець складає та передає Замовнику для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт. У разі ненадходження від Замовника підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт або письмових зауважень до нього протягом двох днів, роботи за Договором вважаються прийнятими у обсязі, вказаному в акті.
Пункт 3.4.4. Обов'язок Виконавця щодо передачі актів, вказаних в пункті 4.4.4 цього Договору, вважається виконаним, якщо вони:
- передані керівництву Замовника (іншій особі, що підписала цей договір);
- надіслані поштою на адресу Замовнику, вказану в цьому Договорі;
- зареєстровані у канцелярії (у секретаря) Замовника;
- за відсутності в місці знаходження Замовника керівних посадових осіб, секретаря або канцелярії - вручені під розпис будь-якому з працівників Замовника;
На виконання умов договору ТзОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» видано ТзОВ «Енергорембізнес» акти виконаних робіт:
№ 386 від 31 березня 2015 - Постачання та облік електроенергії житлового будинку та будівельного майданчика по вул.Кримська,107 м.Львів на суму 368386,76 грн, в т.ч. ПДВ 61397,80 грн;
№ 385 від 31 березня 2015 - Постачання та облік електроенергії житлового будинку та будівельного майданчика по вул.Кримська,107 м.Львів на суму 184985,80 грн, в т.ч. ПДВ 30830,97 грн.
До складу податкового кредиту за березень 2015 року, включено суму податку на додану вартість згідно податкових накладних на загальну суму 368386,76 грн, в т.ч. ПДВ 61397,80 грн, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2015 року, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.
При виконанні обумовлених договором робіт сторонами погоджено договірні ціни, локальні кошториси та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року.
Оплату виконаних робіт позивач провів у безготівковому порядку згідно долучених до справи копій платіжних доручень, та отримав належним чином оформлені податкові накладні.
У подальшому виконані ТзОВ "Укр сервіс груп" роботи позивачем включено до актів приймання виконаних робіт з ТзОВ "Будекстра" та ТзОВ "Львівська інвестиційна компанія".
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
В свою чергу, господарська діяльність згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 (із змінами та доповненнями), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Відповідно до статті 877 ЦК підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи згідно з проектною документацією, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт і кошторису, що визначає ціну робіт.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а укладені правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат. Суд першої інстанції також зазначив, що позивач не може нести відповідальність за дії щодо нарахування та сплати податків ТзОВ "Укр сервіс груп".
Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального права судом першої інстанції.
Так, відповідно до Інструкції «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186 (із змінами і доповненнями):
На рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.
За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.
Тому, роботи (послуги) зазначені в актах надання послуг та актах приймання виконаних будівельних робіт складених Виконавцем ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", не підлягали відображенню на бухгалтерському рахунку 93 «Витрати на збут», оскільки не є витратами пов'язаними із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг. Роботи (послуги) зазначені в актах надання послуг та актах приймання виконаних будівельних робіт складених Виконавцем ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", відображених у вищенаведеній таблиці, не підпадають під визначення витрат на збут і згідно норм Податкового кодексу України.
В наданому до перевірки Договорі №04/03/15-02 від 04.03.2015р. укладеного між ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" (код ЄДРПОУ 39123362) та ТзОВ «Енергорембізнес», не зазначено на яких об'єктах повинні виконуватись проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно замовлень Замовника. ТзОВ «Енергорембізнес» не надано до перевірки замовлень на виконання робіт (послуг) про які зазначено в договорі пунктом 1.1.
В наданих до перевірки актах надання послуг та актах приймання виконаних будівельних робіт складених Виконавцем ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", зазначено, що Замовником виступає ТзОВ «Енергорембізнес», а Виконавцем ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", однак ТзОВ «Енергорембізнес» не є ні власником, ні орендарем об'єктів на яких проводились роботи. Також ТзОВ «Енергорембізнес» не надано до перевірки документів та інформації, які СГД виступали замовниками робіт зазначених в актах складених ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", і згідно яких документів і в які періоди було визнано доходи, по даних роботах.
Акти надання послуг та акти приймання виконаних будівельних робіт складені Виконавцем ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" не містять відомості про господарські операції та не підтверджують їх здійснення.
В порушення вимог статті 877 ЦК України, при укладенні договорів підряду не узгоджена проектна документація, та не визначений склад та зміст проектно-кошторисної документації, не визначено, яка із сторін та в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. З цих підстав не можливо визначити обсяг робіт, які замовив замовник (ТзОВ «Енергорембізнес» і які повинен виконати підрядник (ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП").
ТзОВ «Енергорембізнес» не представлено суду інших документів, які б підтверджували проведення вищезазначених робіт, зокрема довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), підсумкових відомостей ресурсів тощо. Крім того також не надано проектно-кошторисної документації по договору.
Також суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у ТзОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, тощо.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року по справі № 813/270/16 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Улицький В. З.
Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2016 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 02.11.2016 |
Номер документу | 62318151 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Грень Наталія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні