ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2016Справа №910/10457/16
За первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" доДепартаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом та стороні позивача на зустрічним позовомДепартамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення грошових коштів
За зустрічним позовомДепартаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пророзірвання договору
Суддя Дупляк О. М.
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Маленкова Л.В. за довіреністю; Лєбєдєва Н.М. за довіреністю; від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: Полець Д. М. за довіреністю від третьої особи:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.06.2016 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 11.07.2016.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 08.08.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 розгляд справи відкладено на 22.08.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для її спільного розгляду з первісним позовом, в якій Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд розірвати договір від 02.10.2013 за № 39 та припинити зобов'язання за вказаним договором з дати винесення судового рішення. Розгляд справи відкладено на 12.09.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 розгляд справи відкладено на 27.09.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 розгляд справи відкладено на 11.10.2016.
В судовому засіданні 11.10.2016 судом оголошувалася перерва до 24.10.2016.
В судове засідання 24.10.2016 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Представники сторін в судове засідання 24.10.2016 з'явилися, та надали суду пояснення по суті справи. Позивач за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив. Представник відповідача проти задоволення первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги просив задовольнити в поновному обсязі. Представник позивача за первісним позовом подав в судовому засіданні додаткові пояснення (вих. б/н від 24.10.2016) та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. б/н від 24.10.2016).
Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором № 39 про закупівлю послуг санаторно - курортних закладів від 02.10.2013.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме настанням обставин непереборної сили, які продовжуються більше ніж 30 днів, що у відповідності до п. 8.4. договору № 39 про закупівлю послуг санаторно - курортних закладів від 02.10.2013 надає сторонам право розірвати договір.
У судовому засіданні 24.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 02.10.2016 між позивачем за первісним позовом, як замовником та відповідачем за первісним позовом, як виконавцем було укладено договір № 39 про закупівлю послуг санітарно - курортних закладів (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати послуги санатрон - курортних закладів, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги.
Згідно п. 1.2. договору найменування послуг: послуги лікувальних закладів (послуги санаторно - курортних закладів з оздоровлення ветеранів війни та праці, дітей війни та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської) лат - 2: захворювання органів кровообігу та органів дихання, код 85.11.1. Об'єктом надання послуг є путівки. Загальна кількість путівок - 542 штуки (з ПДВ 508 шт., без ПДВ - 34 шт.).
Пунктами 3.1., 3.2 договору сторони визначили, що ціна договору становить 2 534 175, 0 грн, з них: 2 400 300, 00 грнз ПДВ; 133 875, 00 грн без ПДВ.
Об'єктом надання послуг є:
путівки по ціні 225, 00 грн за 1 ліжко - день: двомісні номери з усіма зручностями вартістю 4 725, 00 грн за 1 путівку ( з ПДВ);
путівки по ціні 187, 5 грн за 1 ліжко - день: двомісні номери з усіма зручностями вартістю 3 937, 5 грн за 1 путівку (без ПДВ).
Термін лікування складає 21 день.
У відповідності до п. 4.1. договору розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом семи банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
В пункті 4.2. договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником послуг після надання виконавцем накладної про передачу путівок замовнику.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. Виконавець згідно п. 6.4.1. договору має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.
Відповідно до п. 8.1., 8.2., 8.3. та 8.4 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору иа виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотопія, війна, тощо); сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставини непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами, уповноваженими видавати такі документи. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати договір.
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2013, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. договору).
В подальшому, 11 лютого 2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про закупівлю послуг санаторно - курортних закладів від 02.10.2013 № 39, якою внесли зміни до п. 10.1. договору, якими визначили що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.05.2014, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань з договору.
Згідно з довіреністю НАЛ № 489650 від 01.10.2013 від імені Департаменту соціальної політики виконавчого органу міської ради (Київської міської державної адміністрації), її уповноваженою особою Кононенко Валентиною Іванівною отримано санаторно - курортні путівки у кількості п'ятсот сорок дві штуки за видатковими накладними №КРН-31 від 01 жовтня 2013 року та № КРН-29 від 01 жовтня 2013 року. По путівках переданих за накладною № КРН-31 від 01 жовтня 2013 року на суму 133 875, 00 грн та накладною № КРН-29 від 01 жовтня 2013 року на суму 2 400 300,00 грн позивач прийняв відпочиваючих та надав обумовлені договором послуги в повному обсязі на загальну суму 2 534 175, 00 грн. При цьому, одна путівка, передана по накладній № КРН - 29, не була використана, тому сторони при підписанні Акту взаємних розрахунків 23 квітня 2014 року по договору, зменшили суму основного боргу відповідача перед позивачем на суму 4 725, 00 грн. Згідно зазначеного акту загальна сума боргу за договором склала за двома накладними всього 2 529 450, 00 грн.
Додатковою угодою № 2 про внесення змін до договору про закупівлю послуг санаторно - курортних закладів від 02.10.2013 № 39 (без дати) сторони виклали п. 3.1. договору в наступній редакції:
« 3.1. Сума договору становить 2 529 450, 00 грн з них:
- 2 395575, 00 грн з урахуванням ПДВ;
- 133 875, 00 грн без ПДВ. Сума договору визначається, виходячи з розміру бюджетного фінансування та може бути змінена протягом терміну дії договору в разі зменшення або збільшення розміру бюджетного фінансування».
У грудні 2013 року відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом лист вих. № 06.12.2013 вих. № 03-3044, яким повідомив, що його заборгованість зареєстрована в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, що кошти на погашення заборгованості за договором замовлені у Департаменті фінансів, і що Департамент гарантує погашення заборгованості після надходження коштів на відповідні рахунки.
Позивач за первісним позовом у травні 2015 року звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією про сплату заборгованості за договором на суму 2 529 450, 00 грн (вих. № 14-05/15-1 від 14.05.2015).
Доказів оплати відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом заборгованості за договором матеріали справи не містять. Згідно з поясненнями відповідача за первісним позовом останній намагався здійснити оплату наданих послуг в травні 2014 року, проте листом від 04.06.2016 Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві були повернуті відповідні платіжні доручення Департаменту без виконання з посиланням на постанову Національного банку України від 06.05.2016 № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».
Сертифікатом № 6767 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. № 1703-4/511 від 07.09.2016 Київської Торгово - промислової палати засвідчено настання форс - мажорних обставини (обставини непереборної сили) для відповідача за первісним позовом, щодо зобов'язання з оплати послуг за договором, строк виконання якого настав 30.05.2014, які унеможливлюють його виконання у вказаний термін. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 06.05.2014 та тривають станом на 07.09.2016.
Предметом первісного позову є матеріально - правова вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом на його користь основної заборгованості за договором розмірі 2 529 450, 00 грн.
Предметом зустрічного позову є вимога позивача за зустрічним позовом про розірвання договору та припинення зобов'язань сторін за ним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір про надання послуг.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, за умовами договору розрахунки за ним проводяться після надання виконавцем накладної про передачу путівок замовнику (п. 4.2. договору).
При цьому суд відзначає, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману послугу. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем за первісним позовом отримано від позивача санаторно - курортні путівки за видатковими накладними № № КРН-31, КРН-29 01 жовтня 2013 року всього на суму 2 549 450,00 грн строк для їх оплати у відповідача за первісним позовом настав на наступний день після їх отримання, а саме - 02 жовтня 2013 року.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) якщо один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем за первісним позовом були передані відповідачу за первісним позовом обумовлені договором путівки та надані по ним відповідні послуги на загальну суму 2 529 450, 00 грн. Отримання відповідачем за первісним позовом послуг не заперечується, доказів неналежного надання послуг за договором матеріали справи не містять, в той час як відповідачем за первісним позовом, як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг у сумі 2 529 450, 00 грн у строк визначений договором та/або в будь - який інший строк не виконано.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення основного боргу в 2 529 450, 00 грн обґрунтовані, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягають задоволенню.
Посилання відповідача за первісним позовом на п. 4.1. договору та настання строку виконання зобов'язання протягом семи банківських днів з дати отримання бюджетного призначення замовником відхиляються судом з тих підстав, що отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок не є подією, яка має неминуче настати в розумінні ст. 530 ЦК України, оскільки вона залежить не тільки від сторін, а й від суб'єктивної поведінки державної казначейської служби. Отже, строк виконання відповідачем за первісним позовом його зобов'язань за договором встановлений п. 4.2. договору, що і враховано судом при вирішенні спору.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005).
Крім того, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за Договором, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов Договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати (викладене узгоджується з позицією, викладеною в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, при цьому згідно вимог чинного законодавства, наведених вище, одностороння відмова/зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач за первісним позовом уклав договір, отримав путівки та послуги, а отже взяв на себе зобов'язання по оплаті відповідних послуг та порушив їх не оплативши надані послуги. Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільняють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Посилання відповідача за первісним позовом на положення ст. 617 ЦК України та наявність форс - мажорних обставин, також відхиляються судом, з тих підстав, що наведена норма передбачає звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не звільнення від виконання зобов'язання. Адже, цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі або договорі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавлені його певних прав або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Твердження відповідача за первісним позовом, що позивач за первісним позовом пройшов процедуру перереєстрації за російським законодавством не підтверджені доказами наявними в матеріалах справи.
За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Як встановлено судом, строк дії договору встановлений сторонами до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором, отже, враховуючи, що зобов'язання позивача за зустрічним позовом на момент розгляду справи судом не виконані, договір також діє на момент розгляду справи судом. В п. 8. 4 договору сторонами було передбачено, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати договір.
Матеріали справи не містять доказів, із яких би вбачалося, що позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про розірвання договору.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Дію форс - мажорних обставин у строк більший ніж 30 днів підтверджено наявним у справі сертифікатом № 6767 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих. № 1703-4/511 від 07.09.2016 Київської Торгово - промислової палати.
Отже, враховуючи встановлене договором право сторін на розірвання договору та дію форс - мажорних обставин у строк більший ніж 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог. При цьому судом було враховано, що заявлена зустрічна позовна вимога за своєю суттю є вимогою про розірвання договору з дати винесення судового рішення.
Також суд відзначає, що положеннями п. 1.12. постанови Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14, передбачено, що відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи викладене вище первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 49 ГПК України позивачами за первісним та зустрічним позовами понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідачів за первісним та зустрічним позовами.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр. Комарова, буд. 7; ідентифікаційний код 37441694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" (69001, запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2; ідентифікаційний код 38297770) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", основний борг у сумі 2 529 450 (два мільйони п'ятсот двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 37 941 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок одну) грн 75 коп.
3. Зустрічний позов задовольнити повністю.
4. Розірвати договір № 39 про закупівлю послуг санаторно - курортних закладів від 02.10.2013 укладений між Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр. Комарова, буд. 7; ідентифікаційний код 37441694) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" (69001, запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2; ідентифікаційний код 38297770) з дати винесення судового рішення.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Кірова" (69001, запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2; ідентифікаційний код 38297770) на користь Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, пр. Комарова, буд. 7; ідентифікаційний код 37441694) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.10.2016.
Суддя О. М. Дупляк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2016 |
Оприлюднено | 02.11.2016 |
Номер документу | 62329935 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Дупляк О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні