Рішення

від 16.03.2007 по справі 8/109пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/109пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.07                                                                                 Справа № 8/109пн

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,    розглянувши матеріали справи за позовом

Компанії «Ріспосібл Інвестмент Компані Ел Ел Сі», місто Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак», місто Луганськ,

про визнання права власності та витребування майна з чужого володіння,  

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача  - Данілов А.І., -  довіреність №б/н від 28.02.07 року;

від відповідача –Загороднюк А.В., - довіреність №б/н від 01.08.06 року;

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

           визнання   за ним права власності на машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО, перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО, машину для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО;

           покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак»повернути компанії «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КРОМПАНІ Ел Ел Сі»машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО, перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО, машину для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО.

Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу  технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача позов визнав;  таку ж думку викладено у відзиві на позов (вих. №б/н від 16.03.07 року).

Він підтвердив факт утримання майна, що належить позивачу.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. 29.10.01 року між Компанією «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КОМПАНІ Ел Ел Сі»(Лізингодавець), з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак»(Лізингоотримувач), - з іншого боку, - укладено договір міжнародного оперативного лізингу №01/16/10SD/NK.

          Відповідно до пункту 1.1 договору Лізингодавець передав, а Лізингоотримувач –прийняв  у тимчасове володіння та користування наступне обладнання: машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО, перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО.

          27.06.02 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №2  до цього договору, відповідно до якої сторони домовилися  про передачу в оперативний лізинг додаткового обладнання - машини для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО.

          Пунктом 3.2 договору встановлено наступні строки лізингу:

          на машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО –до 25.03.2014 року;

           на перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО -  до 25.03.2010 року.

          Пунктом 3.2 Додаткової угоди  від 27.06.02 року строк лізингу на машину для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО –встановлено до 25.03.2015 року.

          У п. 4.1 договору передбачено, що виключне право власності на об'єкт лізингу, що передається в лізинг за цим договором, належить Лізингодавцеві.

          Договір взагалі не містить у собі пункту, який би ставив під сумнів право власності Лізингодавця на предмет лізингу.

          1.1.Відповідач не оспорює факту отримання ним від позивача спірного майна.

           2.  12.12.2006 року між Лізингодавцем та Лізингоотримувачем  укладено угоду про розірвання договору міжнародного оперативного лізингу №01/16/10SD/NK.

          Згідно умовам цієї угоди Лізингоотримувач зобов'язаний повернути Лізингодавцю (позивачу по цій справі) все вищеперелічене обладнання, - однак не здійснив цього, мотивуючи тим (лист №74 від 15.01.07 року), що йому потрібен час для проведення інвентаризації  комплектності  та стану обладнання. Крім того, Лізингоотримувач тим же листом повідомив позивача, що до підписання між ними акту прийому-передачі спірного обладнання він вважає, що воно належить йому (відповідачу) на праві власності.

          Будь-які докази законності та правомірності цих тверджень, а  також утримання майна позивача відповідач до суду не надав.

          Всі ці обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

ІІ. Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

З огляду на те, що правовідносини між сторонами по цій справі виникли за часів чинності Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі –ЦК УРСР) та продовжують мати місце під час дії Цивільного кодексу України 2003 року (далі –ЦКУ), - суд при вирішенні цього спору керується обома цими кодексами.

1.Оскільки у 2001-2002 роках був чинним ЦК УРСР 1963 року, то згідно частині 1 його ст.86 право власності –це врегульовані законом суспільні відносини з володіння, користування та розпорядження майном.

Власність в Україні виступає у наступних формах: приватна, колективна, державна (ч. 3 ст.86).

Статтею 316 ЦКУ встановлено, що правом власності є  право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

2. З урахуванням того, що право власності позивача порушено після набрання чинності ЦКУ (12.12.06 року, - тобто після 01.01.04 року), при подальшому вирішенні цього спору суд керується нормами ЦКУ.

В статті 317 ЦКУ сказано, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 321 ЦКУ встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно  позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової  підстави, заволоділа ним (ст. 387 ЦКУ).

2.1.Частиною 1 ст. 806 ЦКУ встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить  лізингодавцю на праві власності  і було набуте  ним без  попередньої домовленості  із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем  у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином, вищевикладене дає суду підстави дійти висновку про те, що власником спірного майна є позивач; утримання відповідачем майна позивача носить протиправний та безпідставний характер.

3.Позивач вірно обрав спосіб захисту свого порушеного права, оскільки частиною 2 статті 16 ЦКУ передбачено, що способами захисту права власності можуть бути визнання права (підпункт 1), припинення дій, які порушують право (п. 3) та примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5).

 Згідно статті 392 ЦКУ власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати  ним документа, який засвідчує його право власності.   

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила чинне законодавство та умови укладеного договору.

          На підставі викладеного, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321,387, 392 та 806 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.32-33, 44, 47-1, 49, 82-85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Визнати за Компанією «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КОМПАНІ Ел Ел Сі», реєстраційний номер 012324-95, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Звейнека,145, - право власності на  машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО, перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО, машину для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО.

           3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак», ідентифікаційний код 30231178, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Цимлянська, 2, - повернути Компанії «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КРОМПАНІ Ел Ел Сі», реєстраційний номер 012324-95, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звейнека, 145, -  машину для флексографського друкування SABA 6 Millenium за ціною 41252 ЄВРО, перемотувально-різальний верстат осьового типу  В-86 (модель 120) за ціною 8320 ЄВРО, машину для флексографського друку  АХІОМА INNODECK MOD.1250 за ціною 92040 ЄВРО.

          4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак», ідентифікаційний код 309231178, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Цимлянська, 2, - на користь Компанії «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КРОМПАНІ Ел Ел Сі», реєстраційний номер 012324-95, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звейнека, 145, - витрати по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

5.Повернути з Державного бюджету –на користь Компанії «РІСПОНСІБЛ ІНВЕСТМЕНТ КРОМПАНІ Ел Ел Сі», реєстраційний номер 012324-95, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Звейнека, 145, - державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., надмірно сплачене ним на підставі платіжного доручення №659609 від 20.02.07 року. Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.

          На підставі статті 85 ГПК України у судовому засіданні 16.03.2007 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –  20.03.2007 року.

          Суддя                                                                                              А.П. Середа