Рішення
від 27.09.2016 по справі 905/2186/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2016 Справа № 905/2186/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Харківська агропромислова спілкаВ» , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» , м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 40000грн. основного боргу, 19403,85грн. пені, 36029,46грн. інфляційних втрат, 3278грн. - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. б/н від 07.07.2016р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

27.09.2016р. з 12:35 год. до 12:40год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Харківська агропромислова спілкаВ» , м.Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 40000грн. основного боргу, 19403,85грн. пені, 36029,46грн. інфляційних втрат, 3278грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір позики №2/2013-ФП від 23.04.2013р., платіжні доручення №117 від 22.05.2013р., №128 від 29.05.2013р. тощо.

До позову додає розрахунки 3% річних, інфляційних та пені (а.с.15-17).

19.07.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №22105254 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» (а.с.31-33). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; найменування і місцезнаходження відповідача в позовній заяві зазначені вірно.

Протягом розгляду справи позивач надав:

- з клопотанням б/н від 02.09.2016р. - документи на підтвердження свого правового статусу (а.с.36-62);

- з клопотанням б/н від 22.09.2016р. - довідку вих.№1/09 від 15.09.2016р. про відсутність додаткових угод до Договору позики №2/2013-ФП від 23.04.2013р. і банківські виписки за 23.05.2013р. та 29.05.2013р. про перерахування коштів відповідачу (а.с.68-72);

- письмові пояснення б/н від 22.09.2016р. по суті спору (а.с.73).

Ухвалою суду від 13.09.2016р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів (а.с.63, 66).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 13.09.2016р. та 27.09.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи: конверт з відправленою відповідачу кореспонденцією з відміткою пошти В«за закінченням строку зберіганняВ» ; штамп канцелярії господарського суду на ухвалі від 13.09.2016р. (а.с.35, а.с.66, зворотній бік).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Харківська агропромислова спілкаВ» (Позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» (Позичальник, відповідач) було укладено Договір позики №2/2013-ФП (далі - Договір, а.с.18-19) .

Згідно з п.1.1. та п.2.1. Договору Позикодавець зобов'язався передати у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 40000,00грн. (надалі - позика), а Позичальник - повернути позику у визначений Договором строк.

За Договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (п.2.2. Договору).

Позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Позика вважається переданою Позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок Позичальника. Позика може надаватися частинами (п.п.3.1.- 3.3. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності Договором і закінчується 31.08.2013р.

Після закінчення строку, визначеного в п.4.1. Договору, Позичальник зобов'язався протягом трьох календарних днів повернути Позикодавцеві позику (п.5.1. Договору).

Згідно з п.5.2. Договору позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.

Відповідно до п.5.4. Договору позика вважається повернутою Позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторона несе відповідальність, визначену Договором та (або) чинним законодавством України (п.6.1. Договору).

Згідно з п.6.2. Договору за несвоєчасне повернення позики Позичальник сплачує Позикодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики Позичальникові. Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. Договору та закінчується 31.12.2013р. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п.7.1.- 7.3. Договору).

Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений їхніми печатками.

За письмовими свідченнями позивача додаткові угоди до Договору не укладались, будь-які зміни у Договір не вносились (а.с.69, 73).

Позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача кошти позики в загальній сумі 40000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №117 від 22.05.2013р. на суму 20000грн., №128 від 29.05.2013р. на суму 20000грн. і виписками банку про перерахування відповідних коштів за 23.05.2013р. та за 29.05.2013р. (а.с.20-21, 70-71).

Позивач стверджує, що всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав - в обумовлений Договором строк грошові кошти Позикодавцеві не повернув, і іншого відповідачем не доведено.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи умови п.4.1. Договору та приписи ст.ст.525, 526, 530 (ч.1), 1046, 1049 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, ст.193 Господарського кодексу (далі - ГК) України, а також те, що відповідач не надав суду доказів повернення позики ані у встановлений Договором строк, ані на момент розгляду даної справи, суд визнає вимогу позивача про стягнення 40000грн. заборгованості за Договором позики №2/2013-ФП від 23.04.2013р. обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Предметом позову у даній справі є також вимога про стягнення 19403,85грн. пені, нарахованої за прострочення повернення суми позики (40000грн.) за період 25.05.2015р. - 25.05.2016р.

Відповідно до ст.218 ГК України господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом встановлено, що позивач надав позику частинами (23.05.2013р. - 20000грн., 29.05.2013р. - 20000грн.), що не суперечить п.3.3. Договору. Відповідно до приписів ст.ст.6, 526, 530 (ч.1), 627 ЦК України та згідно з умовами п.4.1., п.5.1. Договору відповідач мав повернути позику в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом трьох календарних днів після закінчення строку позики, який сплинув 31.08.2013р.

Отже, прострочення відповідача як Позичальника настало 04.09.2013р.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами Договору встановлений ч.6 ст.232 ГК України порядок обрахування шестимісячного строку сторонами змінено не було.

Отже, виходячи зі змісту ст.232 ГК України та ст.253 ЦК України, умов п.п.4.1., 5.1., 6.1., 6.2. Договору початком для нарахування пені за прострочення Позичальником виконання зобов'язання за Договором буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане, і нарахування пені має тривати протягом шести місяців - а саме за період 04.09.2013р. - 04.03.2014р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.17), суд встановив, що порядок її нарахування суперечить умовам п.п.4.1., 5.1., 6.1., 6.2. Договору та приписам ст.253 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, оскільки пеню нараховано за 12 місяців існування заборгованості, обраних позивачем на власний розсуд. З огляду на викладене пеня у розмірі 19403,85грн. за період 25.05.2015р. - 25.05.2016р. стягненню з відповідача не підлягає.

Суд також зазначає, що позивач невірно тлумачить позицію Верховного суду України, викладену у доданій до позову постанові від 03.09.2014р. у справі №6-100цс14, оскільки в ній йдеться про строк позовної давності для нарахування та стягнення пені, а не про порядок відліку шестимісячного строку для її нарахування; в постанові також не йдеться про те, що відлік строку для нарахування пені має здійснюватись від подання позову.

На підставі приписів ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3278грн. за період 01.09.2013р. - 25.05.2016р. та інфляційні у розмірі 36029,46грн. за період вересень 2013 року - квітень 2016 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.15), суд встановив, що він відповідає приписам ч.1 ст.1050 ЦК України, але суперечить умовам п.п.4.1., 5.1. Договору, відповідно до яких прострочення Позичальником виконання своїх обов'язків за Договором відбулось 04.09.2013р.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 3271,23грн., нараховані на заборгованість в сумі 40000грн. за період 04.09.2013р. - 25.05.2016р.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.15-17) відповідає приписам ч.1 ст.1050 ЦК України, але частково суперечить суті та призначенню інституту індексації простроченої заборгованості з огляду на таке.

Позивачем здійснене нарахування інфляційних за період прострочення виконання, який не дорівнює повному календарному місяцю, в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» №14 від 17.12.2013р.).

Отже, суд відмовляє у стягненні інфляційних, нарахованих на заборгованість за Договором за період вересень 2013 року.

Водночас розрахована судом сума інфляційних в межах періоду, який є предметом розгляду у даній справі, дорівнює заявленій позивачем. З огляду на викладене стягненню з відповідача підлягають інфляційні у розмірі 36029,46грн., нараховані на борг в сумі 40000грн. за період жовтень 2013 року - квітень 2016 року.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 253, 525, 526, 530, 625, 627, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 218, 232 Господарського кодексу України; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Харківська агропромислова спілкаВ» , м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 40000грн. основного боргу, 19403,85грн. пені, 36029,46грн. інфляційних втрат, 3278грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«БетонмиксВ» (87556, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37661728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Харківська агропромислова спілкаВ» (61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16; ідентифікаційний код 31060583) 40000грн. основного боргу, 36029,46грн. інфляційних втрат, 3271,23грн. - 3% річних, 1107,09грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2016р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи,

2 - сторонам у справі

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення27.09.2016
Оприлюднено03.11.2016
Номер документу62343635
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/2186/16

Рішення від 27.09.2016

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Судовий наказ від 17.10.2016

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Рішення від 27.09.2016

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

Ухвала від 13.09.2016

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.М. Шилова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні