Рішення

від 25.10.2016 по справі 914/2061/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016р. Справа№ 914/2061/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-СЕРВІС», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», м. Львів

про: стягнення 29635,59 грн. заборгованості за Договором №Д-307 на виконання робіт від 25.07.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 11.01.2016 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 03.12.2015 р.), ОСОБА_4 (довіреність №153 від 03.12.2015 р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 25.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-СЕРВІС» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про стягнення 39880,60 грн. заборгованості за Договором №Д-307 на виконання робіт від 25.07.2013 р.

Ухвалою суду від 11.08.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2016 року. Ухвалою суду від 27.09.2016 року продовжено строк розгляду спору, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2016 року. В судовому засіданні 11.10.2016 року оголошено перерву до 25.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору №Д-307 на виконання робіт від 25.07.2013 р. щодо повної та вчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт за Договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

11.10.2016 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№4878/16 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 29635,59 грн. заборгованості, з яких: 13791,81 грн. - основний борг, 1052,00 грн. - 3% річних, 2681,88 грн. - пеня за прострочення зобов'язання, 12109,90 грн. - знецінення коштів у зв'язку з інфляцією. Дана заява прийнята судом.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти задоволення позову заперечили повністю з підстав, наведених у відзиві (вх.№38394/16 від 27.09.2016 р.) на позовну заяву. Крім того, представниками відповідача через канцелярію суду подано заяву (вх.№38395/16 від 27.09.2016 р.) про застосування строків позовної давності щодо нарахування пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Сервіс» (Підрядник) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (Замовник) укладено Договір №Д-307 на виконання робіт (Договір), відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов'язався у 2013 році за завданням Замовника на свій ризик зі своїх матеріалів та обладнання виконати роботи зазначені в п.1.2. цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи (роботи).

Згідно з п.1.2. Договору найменування робіт: «Впровадження відео нагляду енергоблоку № 8 ДоТЕС» (Розробка проекту та виконання монтажних робіт), (код Державного Класифікатора): роботи. Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт, тобто, склад і обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектно-кошторисною документацією, затвердженою Замовником і яка є невід'ємною частиною Договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт, зокрема:

1. Актом здачі-прийняття робіт №Д-307 від 30.08.2013 року;

2. Актом №1 прийняття виконання будівельних від 05.11.2013 року;

3. Актом №2 прийняття виконання будівельних від 19.11.2013 року.

У вказаних актах зазначено, що сторони претензій щодо якості виконаних робіт одна до одної не мають.

Відповідно до п.3.1. Договору сума цього Договору становить 156278,00 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ - 26046,33 грн. (двісті шістдесят сорок шість гривень 33 коп.).

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив повну вартість виконаних позивачем робіт.

05.08.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №013 з вимогою сплатити заборгованість.

Станом на час розгляду спору, розмір заборгованості відповідача, яку просить стягнути позивач на свою користь, становить 29635,59 грн., з яких: 13791,81 грн. - основний борг, 1052 грн. - 3% річних, 2681,88 грн. - пеня за прострочення зобов'язання, 12109,90 грн. - інфляційні нарахування.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору №Д-307 на виконання робіт від 25.07.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Повне виконання обумовлених Договором робіт підтверджується долученими до матеріалів справи копіями ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт №Д-307 від 30.08.2013 року, ОСОБА_2 №1 прийняття виконання будівельних від 05.11.2013 року та ОСОБА_2 №2 прийняття виконання будівельних від 19.11.2013 року, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У вказаних вище ОСОБА_2 зазначено, що сторони претензій щодо якості виконаних робіт одна до одної не мають. ОСОБА_5 підписані та скріплені печатками представниками обох сторін.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором, відповідач не оплатив повністю вартість виконаних позивачем робіт.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником щомісячно (відповідно до Графіку виконання робіт - Додаток №4 до цього Договору) на розрахунковий рахунок Підрядника проміжних платежів за виконані роботи, впродовж 60 календарних днів після підписання сторонами ф.КБ-2в та довідок ф.КБ-3. Загалом всі суми проміжних платежів повинні становити не більше 90 % від всієї вартості робіт.

Згідно з п.4.2. Договору остаточний розрахунок за договором проводиться Замовником не пізніше 60-ти календарних днів після повного закінчення Робіт (включаючи усунення дефектів, виявлених у процесі приймання робіт), затвердження Замовником акту готовності об'єкта до експлуатації.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідач у своєму відзиві (вх.№38394/16 від 27.09.2016 р.) на позовну заяву зазначив, що згідно з п.5.1. Договору Підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 60 днів з моменту підписання Договору сторонами у відповідності до Графіку виконання робіт (Додаток №4 до Договору). Так, відповідно до Графіку виконання роботи проводяться поетапно: І етап - виконання проектно-дослідницьких робіт - протягом 5 робочих днів з дати підписання договору, проте, проектно-дослідницькі роботи в сумі 4114,80 грн. виконані 30.08.2013 року, що посвідчується ОСОБА_5 №Д-307 від 30.08.2013 року здачі-приймання робіт по проектуванню; ІІ етап - монтажні роботи - протягом 27 робочих днів після виконання проектно-дослідницьких робіт, проте, монтажні роботи в сумі 131594,40 грн. виконані 07.11.2013 року, що посвідчується ОСОБА_5 №1 від 07.11.2013 року виконаних будівельних робіт за листопад; ІІІ етап - пусконалагоджувальні роботи - протягом 14 робочих днів після виконання монтажних робіт, проте, пусконалагоджувальні роботи в сумі 20569,20 грн. виконані 20.11.2013 року, що посвідчується ОСОБА_5 № 2 від 20.11.2013 року виконаних будівельних робіт за листопад. Відповідно до п.8.3.1. Договору Підрядник зобов'язався забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором. Відтак, як зазначив відповідач, позивачем не дотримано строків виконання своїх зобов'язань, а невиконання умов Договору сталось через безвідповідальність позивача.

Згідно з п.4.5. Договору якщо Підрядником при виконанні робіт допущені недоліки (дефекти), які не були усунені, порушені строки виконання робіт, Замовник має право утримати з несплаченої (утриманої) частки вартості виконаних робіт, вартість робіт по усуненню недоліків (дефектів), суму штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання Підрядником зобов'язань по цьому Договору, інших збитків, заподіяних Замовнику, неналежним виконанням Підрядником зобов'язань по цьому Договору, від компенсації яких Підрядник відмовився або не в змозі їх компенсувати.

На підставі наведеного, а також п.9.2. Договору, відповідач звернувся до позивача з претензією №119-5169 від 10.12.2013 з вимогою сплатити на користь відповідача пеню у розмірі 44086,38 грн. та штраф у розмірі 10651,42 грн.

У своїй відповіді №145/14 від 15.01.2014 р. на претензію відповідача позивач зазначив, що претензійні вимоги можуть бути визнані частково на суму 13791,81 грн., з яких: 3140,39 грн. - пеня, 10651,42 грн. - штраф.

Відповідач вказує, що на підставі вказаної відповіді саме зазначена сума в розмірі 13791,81 грн. була ним утримана згідно з п.4.5. Договору, а відтак, твердження позивача про наявність основного боргу є необґрунтованими та безпідставними. Вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань є похідними від основної вимоги, а тому, не підлягають до задоволення.

Позивач заперечив твердження відповідача про визнання претензії №119-5169 від 10.12.2013, посилаючись на лист №144/14 від 13.01.2014 р., а також лист №013 від 05.08.2014 р. про відкликання визнання претензії та з вимогою сплатити утриману суму. ДТЕК частково оплатило заборгованість перед ТзОВ «Бізнес-Сервіс». Проте, заборгованість у розмірі 13791,81 грн. залишилась несплаченою.

Суд відхиляє заперечення відповідача з огляду на наступне.

Згідно положень статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд звертає увагу відповідача, що його претензія №119-5169 від 10.12.2013 року не є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в розумінні статті 601 ЦК України. У випадку наявності спору між сторонами на підставі п.п.4.5., 9.2. Договору відповідач не позбавлений права та можливості звернутися до суду із відповідним позовом до ТзОВ «БІЗНЕС-СЕРВІС».

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 13791,81 грн. основного боргу, 1052,00 грн. 3% річних.

Що стосується заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 12109,90 грн., то згідно з п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, здійснивши перерахунок розміру позовних вимог, суд встановив, що сума інфляційних нарахувань за період з лютого 2014 року (місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість) по липень 2016 року (враховуючи місяці, в яких мала місце дефляція), що підлягає до стягнення з відповідача, становить 8936,58 грн.

Вимога позивача про стягнення 2681,88 грн. пені не підлягає до задоволення, оскільки положеннями Договору відповідальність у вигляді пені передбачена лише у випадку невиконання Підрядником взятих на себе зобов'язань за Договором (п.9.2. Договору), а відповідальності Замовника за невиконання умов Договору у вигляді пені Договором не передбачена.

Відтак, суд залишає без розгляду заяву відповідача (вх.№38395/16 від 27.09.2016 р.) про застосування строків позовної давності щодо нарахування пені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 599, 610, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-СЕРВІС» (79025, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 31507644) 13791,81 грн. основного боргу, 1052,00 грн. 3% річних, 8936,58 грн. інфляційних нарахувань та 1105,74 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Відмовити в задоволенні вимог про стягнення 2681,88 грн. пені та 3173,32 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.10.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А