Ухвала

від 26.10.2016 по справі 823/1042/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1042/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Любові Олександрівни на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Любові Олександрівни (далі - Відповідач) у якому просила:

1) визнати дії ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту» Шпак Л.О., що полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію та у ненаданні запитаної інформації - протиправними;

2) стягнути з відповідача компенсацію витрат на правову допомогу, які з вини відповідача поніс позивач, у зв'язку з підготовкою даної позовної заяви, відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 20.05.2016 у розмірі 3300 грн.;

3) стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на оплату судового збору за подання даної позовної заяви.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2016 Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України», направила Ректору вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Л.О. запит № від 13.01.2016 (вих.№61/1-16) щодо надання публічної інформації про вищий навчальний заклад (далі по тексту - ВНЗ) - Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту, яка становить суспільний інтерес, у вигляді належним чином засвідчених копій нижченаведених документів:

- копій статуту ВНЗ;

- свідоцтва про реєстрацію ВНЗ;

- ліцензії на провадження ВНЗ освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатки до них;

- сертифіката про акредитацію освітньої програми ВНЗ; витяг ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- перелік структурних підрозділів та робочих органів ВНЗ із зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників; правил прийому до ВНЗ у 2016 році; положення про приймальну комісію ВНЗ у 2016 році;

- наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ у 2016 році;

- перелік та вартість платних освітніх та інших послуг, які надаються ВНЗ та його структурними підрозділами;

- планів роботи ВНЗ у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Листом №26 від 29.01.2016 (а.с.13), відповідач надала відповідь, що ТОВ «Вищий навчальний заклад «Східно-Європейський Університет економіки і менеджменту» (далі по тексту - СУЕМ) не є розпорядником інформації в розумінні п.3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому відсутні законні підстави надання запитуваної інформації та документів.

Крім того, у вищезазначеному листі-відповіді апелянта зазначено, що позивач має можливість ознайомитися з усіма необхідними документами з загальнодоступних джерел, зокрема, на сайті СУЕМ в мережі інтернет - http://www.suem.edu.ua/.

Не погоджуючись з відповідними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у задоволенні запиту про інформацію та не надано запитувані документи, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що не надання запитуваної інформації та документів Ректором ВНЗ СУЕМ Шпак Л.О. на запит ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» від 13.01.2016 полягає в тому, що на думку скаржника, він не є розпорядником публічної інформації та запитувана позивачем інформація знаходиться на офіційному сайті ВНЗ.

Проте, колегія суддів не бере до уваги вищезазначені твердження виходячи з наступного.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 (далі по тексту - Закон №2939-VI) регулює порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону №2939-VI).

Статтею 3 Закону №2939-VI передбачено гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, передбачені виключні підстави для відмови запитувачу в задоволенні його запиту на інформацію.

Підстави, відповідно до яких відповідач взагалі не надав запитуваної інформації на запит позивача на інформацію - взагалі відсутні в ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Позивач є зареєстрованою, відповідно до вимог Закону України «Про громадські об'єднання», юридичною особою, а отже є суб'єктом запиту - запитувачем інформації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Саме такий випадок і передбачений ч. 3 ст. 23 Закону №2939-VI, згідно якої - оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що дії Ректора ВНЗ «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Л.О. щодо ненадання запитуваної ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» публічної інформації та ненадання запитуваних належним чином засвідчених копій документів є - протиправними.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ректора вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет України економіки і менеджменту» Шпак Любові Олександрівни - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.