Ухвала

від 25.10.2016 по справі 813/965/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/4488/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

представника позивача - Голоюха С.В.,

представника відповідача - Дорош А.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" до Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" звернулося з позовом до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2015р. №0001852201, №0001902201 в повному обсязі; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2015р. за №0001882201, в частині донарахування податку на прибуток в сумі 6891916 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3445958 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2015р. за №0001892201, в частині донарахування ПДВ в розмірі 1075247 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 537623 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки акта перевірки на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, в ході перевірки відповідачем належним чином не було всебічно досліджено усі обставини господарської діяльності позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано винесене Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 10.08.2015 року за №0001882201, в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6891916 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3445958 грн.

Визнано протиправним та скасовано винесене Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 10.08.2015р. за №0001892201 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1075247 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 537623 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Дрогобицькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2014р..

14.07.2015 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №431/22-1/34358195, яким встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.3. п.135.1, п. 135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135. п.137.10 ст.137, пп.138.1.1. п.138.1 п.138.2, п.138.6. п.138.8. пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139. пп.153.1.1. пп. 153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України від 02.12.2010 №2755-VIЮ, що потягло за собою заниження податку на прибуток в ревізованому періоді на суму 6 911 992 грн; п.192.1 1 п. 192.1. п.192.3 ст.192, п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3. п. 198.4. п.198.6 ст. 198. п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 076 652 грн; п. 160.1 та п. 160.2 ст.160 ПК України №2755-VI від 02.12.2010року, занижено податкове зобов'язання по податку на доходи нерезидентів у сумі 257 587 грн.

На підставі зазначеного акту, апелянтом 10.08.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001892201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 076 652 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 538 326 грн.; №0001902201 про зменшення позивачеві розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 187 371 грн.; №0001852202 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 257587 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 64 397 грн.; №0001882201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 6 911 992 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3 455 996 грн.

Проте, з встановлених обставин та матеріалів справи вбачається, що позивачем було фактично укладено ряд господарських договорів з контрагентами на поставку макухи соняшникової, а саме:

- з ТзОВ "Аріленд" договір №2111.13 від 21.11.2013р. та №0212.13 від 02.12.2013р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Аріленд" (Продавець) та її оплата Позивачем.

Відповідно до умов вказаних договорів позивачеві поставлено товар згідно відпускних накладних №РН-0000020 від 30.11.2013р., №РН-0000021 від 03.12.2013р., №РН-0000022 від 06.12.2013р. та отримано від постачальника належним чином оформлені податкові накладні за №20 від 28.11.2013р., №21 від 30.11.2013р., №22 від 03.12.2013р., №23 від 04.12.2013р., №24 від 06.12.2013р.;

- з ТзОВ "Виар Плюс" договір №2602.14р. від 26.02.2014р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору була передбачена поставка макухи соняшникової від ТзОВ "Віар Плюс" (Продавець) та її оплата Позивачем.

У відповідності до умов вказаного договору позивачеві було поставлено товар згідно видаткових накладних №РН-0000006 від 26.02.2014р., №РН-0000007 від 27.02.2014р., №РН-0000008 від 28.02.2014р., №РН-0000009 від 01.03.2014р., №РН-0000010 від 01.03.2014р., №РН-0000012 від 01.03.2014р., №РН-0000011 від 02.03.2014р., №РН-0000013 від 02.03.2014р., №РН-0000014 від 02.03.2014р., №РН-0000015 від 03.03.2014р., №РН-0000016 від 04.03.2014р. та отримано від постачальника належним чином оформлені податкові накладні №6 від 26.02.2014р., №7 від 27.02.2014р., №8 від 28.02.2014р., №1 від 01.03.2014р., №2 від 01.03.2014р., №4 від 01.03.2014р., №3 від 02.03.2014р., №5 від 02.03.2014р., №6 від 02.03.2014р., №7 від 02.03.2014р., №8 від 02.03.2014р. Товар поставлявся в Порт/Термінал на умовах визначених договором з перевізником, підтвердженням чого є Товарно-транспортні накладні, долучені до матеріалів справи;

- з ТзОВ "Сапсан-Юг" договір №0612.13 від 03.12.2013р. та договір №2301.14 від 23.01.2014р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаних договорів передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Сапсан-Юг" (Продавець) та її оплата Позивачем.

У відповідності до умов вказаного договору позивачеві було поставлено товар згідно накладних №286 від 16.12.2013р., №288 від 17.12.2013р., №289 від 18.12.2013р., №299 від 19.12.2013р., №300 від 20.12.2013р., №308 від 23.12.2013р., №315 від 25.12.2013р., №347 від 27.12.2013р., №350 від 30.12.2013р., №351 від 31.12.2013р., №361 від 31.12.2013р., №85 від 10.02.2014р., №113 від 17.02.2014р., №149 від 19.02.2014р., №143 від 21.02.2014р., №159 від 21.02.2014р. та отримано належним чином оформлені податкові накладні №83 від 16.12.2013р., №85 від 17.12.2013р., №86 від 18.12.2013р., №95 від 19.12.2013р., №98 від 20.12.2013р., №105 від 23.12.2013р., №113 від 25.12.2013р., №144 від 27.12.2013р., №149 від 30.12.2013р., №150 від 31.12.2013р., №162 від 31.12.2013р. №23 від 10.02.2014р. №59 від 17.02.2014р. №82 від 19.02.2014р. №83 від 21.02.2014р. №87 від 24.02.2014р.,

Товар поставлявся в Порт/Термінал на умовах визначених договором з перевізником, підтвердженням чого є Товарно-транспортні накладні, додані до матеріалів справи;

- з ТзОВ "Відродження" договір №1103.13 від 11.03.2014р. на поставку товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Відродження" (Продавець) та її оплата Позивачем.

Відповідно до умов вказаного договору позивачеві поставлено товар згідно накладних №ВЗ-0000079 від 13.03.2014р., №ВЗ-0000081 від 14.03.2014р., №ВЗ-0000082 від 15.03.2014р., №ВЗ-0000083 від 16.03.2014р., №ВЗ-0000092 від 17.03.2014р., №ВЗ-0000093 від 18.03.2014р., №ВЗ-0000096 від 20.03.2014р. та отримано належним чином оформлені податкові накладні №19 від 13.03.2014р. №20 від 14.03.2014р. №22 від 15.03.2014р. №24 від 16.03.2014р. №37 від 17.03.2014р. №38 від 18.03.2014р. №45 від 18.03.2014 р.;

- з ТзОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" договір №0801.14 від 08.01.2014р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" (Продавець) та її оплата Позивачем.

У відповідності до умов вказаного договору позивачеві поставлено товар згідно накладної № 6 від 09.01.2014р. та отримано належним чином оформлену податкову накладну №5 від 09.01.2014р.

Товар поставлявся в Порт/Термінал на умовах визначених договором з перевізником, підтвердженням чого є Товарно-транспортні накладні, долучені до матеріалів справи;

- з ПП "Херсонзерно" договір №1203.14 від 12.03.2014р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ПП "Херсонзерно" (Продавець) та її оплата Позивачем.

Відповідно до умов вказаного договору позивачеві поставлено товар згідно накладної №54 від 12.03.2014р. та отримано належним чином оформлену податкову накладну №57 від 12.03.2014р.

Товар поставлявся в Порт/Термінал на умовах визначених договором з перевізником, підтвердженням чого є Товарно-транспортна накладна, яка долучена до матеріалів справи;

- з ТзОВ "Стронг Юніон" договір №2412.13 від 24.12.2013 р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Стронг Юніон" (Продавець) та її оплата Позивачем.

У відповідності до умов вказаного договору позивачеві поставлено товар згідно накладних №98 від 24.12.2013р., №99 від 25.12.2013р. та отримано належним чином оформлені податкові накладні №18 від 24.12.2013р., №20 від 25.12.2013 р.

Товар поставлявся в Порт/Термінал на умовах визначених договором з перевізником, підтвердженням чого є Товарно-транспортні накладні, які долучені до матеріалів справи;

- з ТзОВ "Ейч Ар Інвест" договір №2611.13 від 26.11.2013р. на поставку Товару на умовах СРТ. Умовами вказаного договору передбачена поставка макухи соняшникової ТзОВ "Ейч Ар Інвест" (Продавець) та її оплата Позивачем.

Відповідно до умов вказаного договору позивачеві поставлено товар згідно накладних №123 від 09.12.2013р. №124 від 09.12.2013р. №125 від 09.12.2013р. №126 від 09.12.2013р. та отримано належним чином оформлені податкові накладні №4 від 24.12.2013р., №5 від 24.12.2013р., №6 від 24.12.2013р., №7 від 24.12.2013р.

Придбаний у ТзОВ "Аріленд", ТзОВ "Виар Плюс", ТзОВ "Сапсан-Юг", ТзОВ "Відродження", ТзОВ "АПК "Євгройл", ПП "Херсонзерно", ТзОВ "Стронг Юніон", ТзОВ "Ейч Ар Інвест" товар був оплачений в повному обсязі у безготівковому порядку, що вбачається з долучених до справи платіжних доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, уся маса придбаного товару була продана позивачем компанії "Tenfore Systems UK", згідно укладеного контракту №SFС 2111 від 21.11.2013р., що підтверджується долученими до справи митними деклараціями за №508040000/2013/003694 від 05.12.2013р., №508040000/2014/000137 від 16.01.2014р., №508040000/2014/000988 від 02.04.2014р.( ВМД ).

Поряд з цим, позивачем було укладено договір з ТзОВ "Радіум " № Р2301 від 23.01.2013 р. про надання послуг з розповсюдження реклами. Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець (ТзОВ "Радіум") за завданням Замовника (ТзОВ "Ріксос-Прикарпаття") зобов'язувався надати за плату рекламні послуги, а Замовник - прийняти та оплатити їх. За текстом угоди перелік Послуг, їх обсяг, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші умови в кожному конкретному випадку визначаються Сторонами у Додатках (Медіа-планах) до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

23.12.2013р. сторонами підписано Додаток № 11, щодо розміщення реклами в січні 2014 року на телеканалах "Россия 1", "Первый канал. Всемирная сеть", "НТВ Мир", "РТР Планета". Загальна вартість послуг, згідно даного Додатку становила 8 170 362, 00 грн., в т. ч. ПДВ.

За наслідками надання послуг в січні 2014 року Виконавцем було представлено, а сторонами підписано наступні документи: ефірну довідку від 14.02.2014р. за січень 2014 року про розміщення реклами на телеканалі "Первый канал. Всемирная сеть", Акт здачі-прийому виконаних робіт від 31.01.2014р. на загальну суму 2 101 608, 00 грн. в т.ч. ПДВ 350 268,00 грн. та належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну за №30067 від 31.01.2014р. на вказану суму; ефірну довідку від 14.02.2014р. за січень 2014 року про розміщення реклами на телеканалі "Россия 1", Акт здачі-прийому виконаних робіт від 31.01.2014р. на загальну суму 1145670,00 грн., в т.ч. ПДВ 190945,00 грн. та належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №30068 від 31.01.2014р. на вказану суму; ефірну довідку від 17.02.2014р. за січень 2014року про розміщення реклами на телеканалі "НТВ Мир", Акт здачі-прийому виконаних робіт від 31.01.2014р. на загальну суму 2275 812, 00 грн., в т.ч. ПДВ 379 302,00 грн. та належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №30069 від 31.01.2014р. на вказану суму; ефірну довідку від 17.02.2014р. за січень 2014 року про розміщення реклами на телеканалі "РТР-Планета", Акт здачі-прийому виконаних робіт від 31.01.2014р. на загальну суму 2 647 272, 2 647 272, 00 грн., в т.ч. ПДВ 441 212,00 грн. та належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №30070 від 31.01.2014р. на вказану суму.

01.02.2014р. між сторонами було укладено Угоду про відступлення права вимоги, відповідно до якої відбулась зміна кредитора у зобов'язанні з ТзОВ "Радіум" на ТзОВ "Справа наша". Відповідно до угоди від 28.07.2014р., - ТзОВ "Справа наша" уступило право вимоги ТзОВ "Компанія з управління активами "Прайм Тайм", де загальна сума відступлення права вимоги складала - 22 916 404,00 грн.

Між позивачем та ПП "Реммеблі" було укладено ліцензійний договір №10-01/13 за текстом якого, Ліцензіар надавав право на використання протягом 2013-2014років у власній господарській діяльності (ідентифікації своїх послуг) товарний знак "RIXOS" за грошову винагороду на право використання знаку для товарів і послуг в сумі 12 500 000,00 грн.

Виконання умов договору сторонами було оформлено Актом прийняття-передачі наданих послуг та належно складеною податковою накладною.

При цьому слід зазначити, що ПП "Реммеблі" мало виключну ліцензію на використання торгової марки "RIXOS", що підтверджується долученим до справи ліцензійним договором від 09.01.2013 року, укладеним між ПП "Реммеблі" та компанією Rixos Holding & Finance B.V. та актом прийняття-передачі послуг по ліцензійному договору від 31.12.2014 року.

Від ТзОВ "Креативне агентство "Кенгуру Медіа" позивачем було отримано послуги по виготовленню відеороликів, дизайну програми заходу у форматі кишенькового календаря, запису відеоролика, про що сторонами складено акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000137 від 22.11.2012р., акт передачі прав на музичний твір та закадровий голос від 22.11.2012 року, акт здачі-прийняття робіт №0000087 від 26.09.2012р., акт здачі-прийняття робіт №0000130 від 20.11.2012р. та позивачем отримано податкові накладні №10 від 10.10.2012 року, №23 від 22.11.2012 року, №20 від 19.11.2012р.. Оплата отриманих послуг була проведена позивачем у безготівковій формі розрахунку, що вбачається з долучених до справи платіжних доручень.

У ФОП ОСОБА_4 позивачем було придбано майонез, згідно товарно-транспортної накладної №ПТЦ-010011 від 12.03.2014р., №ПТЦ-011756 від 25.03.2014р., №ПТЦ-012941 від 31.03.2014р.; олію, згідно товарно-транспортної накладної №ПТЦ-010666 від 14.03.2014р. та отримано належним чином оформлені податкові накладні №2800518 від 12.03.2014р., №2800712 від 14.03.2014р., №2801205 від 25.03.2014р., №28.01526 від 31.03.2014р. Оплата вартості придбаного товару була проведена у безготівковому порядку, що вбачається з долучених до справи платіжних доручень, а оприбуткування такого підтверджується бухгалтерськими обліковими картками по рахунку 281 та накладними на внутрішнє переміщення придбаних продуктів.

За договором №2209/1 від 22.09.2014року, позивачем було також придбано у ТзОВ "Телтрейд" обладнання по специфікації №1, отримання якого підтверджується актом прийняття-передачі №1 від 29.09.2014року та видатковою накладною №75 від 29.09.2014 року з видачею належним чином оформленої податкової накладної №2209/1 від 29.09.2014 року, а оплата вартості такого проведена у безготівковій формі, що вбачається з долученого до справи платіжного доручення.

Придбане обладнання позивачем розміщено в орендованому у ТзОВ "Укрдонмаш" приміщенні, згідно договору оренди від 30.09.2014році, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, актом документальної інвентаризації товарів на складі, відомістю результатів інвентаризації майна.

Згідно договору №31/2014 від 31.12.2014 року та специфікації позивачем було придбано у ПАТ "Новоушинський консервний завод" сік яблучний концентрований неосвітлений натуральний на загальну суму 5 769 828 грн., що підтверджується видатковою накладною №31125 від 31.12.2014 року, актом прийому передачі товару №1 від 31.12.2014р. та податковою накладною №6 від 31.12.2014р. Зазначений сік позивачем передано на зберігання ТзОВ "Яблуневий дар" згідно договору зберігання товару №28/М/2014 від, що підтверджується актом прийому-передачі товару на зберігання від 31.12.2014 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, актом документальної інвентаризації товарів на складах зберігача.

У ТзОВ "Сеолан" позивачем було придбано серветки по видатковій накладній №2831 від 28.11.2014 року та отримано належним чином оформлену податкову накладну. Оплата вартості придбаного товару проведена у безготівковому порядку, що підтверджується долученим до справи платіжним дорученням.

У ТзОВ "Космопроф" позивачем було придбано косметичні засоби по накладній №12 від 17.01.2014 року та отримано належним чином оформлену податкову накладну №12 від 17.01.2014 року. Згідно видаткової накладної від 17.12.2014 року позивачем повернуто ТзОВ "Космопроф" набір Perfection E674 в кількості 5 шт. на загальну суму 3984 грн. ПДВ 664 грн., у результаті чого здійснено коригування ПДВ в сумі 664 грн., згідно податкової накладної від 17.01.2014 року та декларації по ПДВ, яка долучена до справи.

За змістом Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання" від 29.03.2003 р. №143 передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені законодавчі норми передбачають, що підставою для не включення до валових витрат може бути заявлене понесення таких лише у випадку повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а для підтвердження включення витрат до складу валових необхідні документи, котрі оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових платника податку, окрім тих, котрі зазначені у ПК України не дозволяється (п.140.5 ст.140).

Таким чином, висновок податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами по придбанню товарів та послуг, якщо витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, правочини позивача не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту, є безпідставними.

Як підтверджується матеріалами справи, усі господарські операції позивача засвідчені належним чином оформленими первинними документами, а укладені правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої в якості платника податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з врахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку, це відсутність податкової накладної.

Як встановлено за обставинами та матеріалами справи, податкові накладні були отримані позивачем від контрагентів і були оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України.

Таким чином, з врахуванням викладеного колегія суддів прийшла до переконання про те, що позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку та сформував податковий кредит.

Відносно посилань апелянта на висновки податкового органу, щодо результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача та результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (інша податкова інформація) слід вказати, що такі не беруться до уваги, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010року у справі № 21-573во10, де судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стосовно висновку викладеному у акті перевірки про порушення позивачем п. 160.1 та п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.10 року в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи нерезидентів у сумі 257587 грн.. ( 2012рік - 7952 грн.; 2013рік - 246837 грн.; 2014рік - 2798 грн.) слід вказати, що за змістом ст.160.2 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Україною підписано Конвенцію з Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (ратифіковано Законом N 332/96-ВР від 12.07.96 ) та Конвенцію з Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (ратифіковано Законом N 500-XIV від 17.03.99).

Як вбачається з матеріалів справи і знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, у 2013році позивачем фактично було виплачено Rixos Holding & Finance B.V. (Нідерланди) по договору роялті грошові кошти в сумі 100000 дол. США та сплачено Arterprevent health consulting Gmbh (Австрія ) грошову винагороду за підвищення кваліфікації медичних працівників в сумі 80000 Євро; а у 2012 році консультаційні послуги в сумі 9 000 Євро та в 2014 році - послуги з сертифікації в розмірі 1 250 Євро.

Згідно з п.1 ст. 7 вказаних Конвенцій, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо це підприємство не здійснює підприємницької діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Відповідно до копій довідок від 27.08.2013р. та 26.02.2014р. податкової служби м.Роттердам, які знаходяться у матеріалах справи, Rixos Holding & Finance B.V. є резидентом Нідерландів в розумінні статті 4 Конвенції між Нідерландами та Україною про уникнення подвійного оподаткування та копії довідки від 06.08.2015р. податкового управління м.Відень про те, що Arterprevent health consulting Gmbh є резидентом Австрії в розумінні Угоди між Австрією та Україною про уникнення подвійного оподаткування.

Відтак, зазначені обставини справи вказують на помилковість висновку апелянта про порушення позивачем п. 160.1 та п. 160.2 ст. 160 ПК України №2755-VI від 02.12.10 року, що потягло за собою заниження податкового зобов'язання по податку на доходи нерезидентів в сумі 257587 грн.

Враховуючи викладене та прискіпливо і всебічно з'ясувавши дійсні обставини по справі, а також детально проаналізувавши зібрані документальні докази, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції підставно та правомірно прийшов до обґрунтованого висновку стосовно того, що оскарженні податкові повідомленя-рішення є протиправними та підлягали безумовному скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №813/965/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2016 року