Ухвала

від 21.10.2016 по справі 313/2033/14-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року та ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, 13 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а :

Веселівський районний суд Запорізької області рішенням від 17 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив: визнав за ОСОБА_4 право власності на спадщину - фермерське господарство «Троянда» (далі в€’ ФГ «Троянда»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд Запорізької області ухвалою 23 липня 2015 року відмовив прокурору Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області у прийнятті апеляційної скарги на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року та повернув її, на підставі статей 292, 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі в€’ ЦПК України).

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 листопада 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнила частково, скасувала ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2015 року, справу передала до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Апеляційний суд Запорізької області 27 січня 2016 року рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2015 року скасував і ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року залишила без змін.

У липні 2016 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року та ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, 13 квітня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, а саме статей 25, 36 1 Закону України «Про прокуратуру», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також статті 45 Цивільного процесуального кодексу України (далі в€’ ЦПК України).

На підтвердження своїх вимог заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року.

Водночас ОСОБА_4 просить поновити строк подання заяви про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою в€’ третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд підлягає поновленню, оскільки наведені ОСОБА_4 причини пропуску строку є поважними.

Разом з тим, перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, яку просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду з підстав, передбачених статтею 342 ЦПК України та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

У зв'язку з цим, підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, установив, що правовстановлюючі документи на спірний цілісний майновий комплекс ФГ «Троянда» відсутні, доказів про те, що саме спадкодавець ОСОБА_8 був єдиним власником зазначеного господарства і право власності зареєстровано за ним відповідно до вимог закону позивачем не надано.

Наданою для порівняння ухвалою від 20 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора про скасування рішення державного реєстратора з підстав відсутності у позивача повноважень на ведення справи в суді в інтересах органу місцевого самоврядування, ураховуючи, що прокурор не зазначив відповідних обґрунтувань щодо порушення рішенням відповідача саме інтересів держави.

У справі, в якій постановлено зазначену ухвалу суду касаційної інстанції, та у справі, рішення якої просить переглянути заявник, наявні різні предмети й підстави позову, зміст позовних вимог, наявні різні фактичні обставини справи, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Доводи, які наведені в заяві, щодо порушення норм процесуального права не свідчать про наявність підстав для перегляду судових рішень згідно вимог пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_4 строк подання заяви про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства у порядку спадкування за законом, за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2016 року та ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, 13 квітня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко