Ухвала

від 10.10.2016 по справі 216/4462/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1198/16 Справа № 216/4462/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року, про накладення арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року судді було задоволено клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12015040230000648 від 04.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 289 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав на те, що в період часу з початку 2015 по теперішній час на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області група осіб, маючи намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою заволодіння чужим майном, здійснювали зміни вузлів та агрегатів транспортних засобів, що були ввезенні на територію Україну в порушення чинного законодавства з зони проведення антитерористичної операції або з території Автономної республіки Крим. Після чого, маючи доступ та використовуючи бланки довідок-рахунків, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоскай», при посередництві посадових осіб Територіального сервісного центру 1248 (старий номер 1213) Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський (Жовтневий) район, вул. Конституційна 7, здійснювали перереєстрацію (постановку на облік) або зняття з обліку транспортних засобів елітного класу зі зміненими вузлами та агрегатами, при цьому в кожному конкретному випадку здійснювали зміну вихідних реєстраційних даних (колір автомобілю, номер кузову чи двигуну) та в окремих випадках реєстрацію транспортних засобів на третіх осіб, які жодним чином не були обізнані про придбання на їх ім`я рухомого майна та не зверталися до ТСЦ 1213 для вчинення будь-яких юридично-значимих дій. Під час досудового слідства отримано дані про те, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN, PASSAT», номер кузову НОМЕР_1 був перереєстрований на підставі довідки - рахунок виданій ТОВ «Автоскай», яка є підробною, тому були достатні підстави вважати, що вищевказаний автомобіль зареєстровано із використанням підроблених документів, а отже із порушенням норм чинного законодавства, тож є достатні підстави вважати, що вузли та агрегати вказаних автомобілів було змінено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В обґрунтування своєї апеляції, адвокат ОСОБА_9 посилається на те, що рішення слідчого судді, на його думку, є невмотивованим та необґрунтованим, оскільки слідчим суддею при постановлені ухвали не були виконані вимоги ст.ст. 94, 370 КПК України, а також через те, що власник транспортного засобу не викликався в судове засідання, а тому був позбавлений права давати пояснення, надавати судуд докази, дані про власника транспортного засобу та інші дані для повного і об`єктивного розгляду клопотання слідчого. Вважає, що слідчим не надано жодного переконливого доказу на підтвердження своїх припущень, що незастосування заборони для власника та уповноважених ним осіб використовувати та розпоряджатися транспортним засобом, може призвести до наслідків, які негативно відобразяться на результатах досудового розслідування обставин кримінального провадження. Крім того клопотання слідчого обґрунтоване лише витягом з ЄРДР та слідчим не вказано правових підстав у зв`язку з якими необхідно накласти арешт на майно, а слідчий суддя не звернув на цю обставину увагу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів вбачається, що 20 вересня 2016 року слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб транспортний засіб «VOLKSWAGEN, PASSAT», номер кузову НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12015040230000648 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 289 КК України.

З метою збереження даного транспортного засобу, оскільки він має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки він набутий протиправним шляхом, тому існує реальна загроза його зникнення або пошкодження та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати у кримінальному провадженні на яке слідчий прохає накласти арешт.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, клопотання слідчого визнано обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення схоронності, забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій та для забезпечення виконання ухваленого судом рішення щодо вирішення долі цього транспортного засобу, як речового доказу у даному кримінальному провадженні.

З вказаним висновком колегія суддів погоджується, оскільки слідчий суддя

правильно звернув увагу, що у відповідності до вимог ст. 171 КПК України, слідчим у

клопотанні чітко зазначено відомості стосовно реальної наявності підстав у зв`язку з

якими потрібно здійснювати арешт вказаного майна.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є

тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть

цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або

неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне

його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у

встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна

може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи,

у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та

використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Також колегія суддів зауважує, що на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2)перелік і види майна, що належить арештувати;

3)документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2)докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що як слідчим, так і слідчим суддею були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173 КПК України при його внесенні та розгляді.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту майна перевірялись слідчим суддею. При цьому було вислухано доводи прокурора, досліджені матеріали кримінального провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Слід зазначити, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про, арешт майна, яке вилучено в ході проведення обшуку, є належно вмотивованим, обґрунтованим та законним, а тому підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а саме те, що зазначене в клопотанні слідчого майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, колегія суддів зазначає, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В зв`язку з цим, доводи апелянта, що у слідчого судді не було правових підстав для накладення арешту на майно, яке ніби то належить вищевказаним особам, оскільки не встановлено достовірних відомостей про отримання речей, на які накладено арешт, злочинним шляхом, - є безпідставними, оскільки вищевказане майно може отримати статус речових доказів та є необхідним з метою забезпечення відшкодування завданих збитків потерпілим.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Всі інші доводи, на які посилається апелянт, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті, остільки оцінка доказів по справі, правильність кваліфікації є завданням послідуючих стадій кримінального провадження.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року про накладення арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду: