Справа № 2-н-10/10
Провадження № 2-с/639/82/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2016 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 2-н-10/10 від 25.01.2010 року,
встановив :
18.10.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу № 2-н-10/10, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 25.01.2010 року , про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 46499,48 грн. та судових витрат у сумі 262,49 грн.
Ухвалою суду у від 19.10.2016 р. зазначена заява залишена без руху, оскільки її було подано з порушенням п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 105 ЦПК України, а саме: боржником не було зазначено ім’я (найменування) стягувача та його місцезнаходження, не надано копію документу, що додається до заяви про скасування судового наказу для надання стягувачеві та не було подано заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
28.10.2016 р. ОСОБА_1 надано заяву про усунення недоліків, до якої також додано уточнену заяву про скасування судового наказху, заяву про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, у якій заявник посилається на те, що лише у жовтні 2016 року вона дізналася, що у провадженні виконавчої служби Жовтневого району м. Харкова знаходиться на виконанні вказаний судовий наказ. Заявник зазначає, що вона не отримувала особисто судовий наказ, може допускати, що якщо він і отриманий якимось членом її родини, які не довели до неї цю інформацію у зв’язку з хворобою, тому вона позбавлена була оскаржувати цей судовий наказ.
Згідно частини 1статті 105 ЦПК України , боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.
Згідно до статті 72 ЦПК України , право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності заяви, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у цивільному судочинстві є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).
Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань цивільного судочинства та забезпечення законних інтересів і прав учасників цивільного процесу. Приписи ЦПК України про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків.
Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом, проте зазначена заявником ОСОБА_1 причина пропуску на звернення до суду не є поважною, інших належних та допустимих доказів у розумінні статей 58-59 ЦПК України , щодо поважності причин пропуску на звернення суду заявником не надано.
Твердження заявника щодо не отримання нею вказаного судового наказу спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що боржником 09.02.2010 року було отримано судовий наказ та заява стягувача з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 34). Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 липня 2013 року було задоволено заяву ПАТ "Універсал Банк" про видачу дубліката вказаного судового наказу. Копію вказаної ухвали боржник отримала 26.08.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 50), та не оскаржувала її. Таким чином, посилання заявника на те, що їй стало відомо про винесення вказаного судового наказу лише в жовтні 2016 року , не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи № № 2-н-10/10 , а тому суд відмовляє у поновленні строку на звернення до суду, оскільки відсутні підстави, передбачені діючим законодавстовм для його поновлення.
Згідно частини 2 статті 105-1 ЦПК України , заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 105 ЦПК України , залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву боржника про скасування судового наказу №2-н-10/10 від 25.01.2010 року.
Керуючисьст.105-1 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №2-н-10/10 від 25.01.2010 року - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.М.Гаврилюк
Суд | Жовтневий районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2016 |
Оприлюднено | 03.11.2016 |
Номер документу | 62363431 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великоновосілківський районний суд Донецької області
Єфименко В. І.
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Харкова
Гаврилюк С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні