Постанова

від 26.10.2016 по справі 911/858/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 911/858/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Разіної Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербіна С. П. - дов. № 440 від 12.03.2016р.

від відповідача : Глівая С. В. - дов. б/н від 10.03. 2016 р.

від третьої особи : не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2016р.

у справі № 911/858/16 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-

інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гостомельська селищна рада Київської області

про визнання припиненим права постійного користування земельною

ділянкою

В судовому засіданні 26.10.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬНАФТОПРОДУКТ" про визнання припиненим права постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" земельною ділянкою, на якій розміщена автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт Гостомель, вулиця Чкалова, будинок № 31-а та визнання державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 від 09.09.1999 для розміщення АЗС, таким, що втратив чинність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач набув право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за іпотечним договором від 31.10.2013, а саме: автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Чкалова, буд. 31-а.

Позивач звернувся до Гостомельської селищної ради Київської області з проханням укласти договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція. Листом № 280 від 03.02.2016 Гостомельська селищна рада Київської області повідомила позивача про необхідність звернення відповідача до ради із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою.

23.02.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом № 330 від 23.02.2016р., в якому просив надати Гостомельській селищній раді Київської області заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки третя особа не може укласти з банком договір оренди земельної ділянки, через наявність у відповідача державного акту на право постійного користування землею, а відповідач не збирається добровільно відмовитись від цього права, позивач в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України просить суд задовольнити позовні вимоги на підставі п. е) ст. 141 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.05.2016р. у справі №911/858/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу у справі № 911/858/16 передано 13.06.2016р. на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Скрипки І.М., суддів: Гончарова С.А., Власова Ю. Л .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 26.10.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.10.2016р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.10.2016р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 26.10.2016р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника Гостомельської селищної ради, у якому одночасно заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, зважаючи на наявне клопотання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем існування визначених ст.141 ЗК України підстав для припинення права відповідача на постійне користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" (Іпотекодавець) - майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" укладено іпотечний договір для забезпечення належного виконання останнім, своїх зобов'язань за договором овердрафту № OV/U/04-0119 від 05.04.2013р. та кредитним договором № OV/U/04-0110 від 23.10.2013р., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно - автозаправну станцію, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Чкалова, буд. 31-а.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №10913.

23.12.2015р. позивач скористався правом, наданим йому п. 6.3.1. іпотечного договору від 31.10.2013р., та зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, а саме: автозаправна станція з будівлями та спорудами, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Чкалова, буд. 31-а, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 50589804 від 23.12.2015р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30465632109 (т.1, а.с. 35).

Керуючись положеннями ст.37 Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст.93 ЗК України, ст.ст.1, 16 Заокну України «Про оренду землі» листом від 22.01.2016р. вих.№89 позивач звернувся до Гостомельської селищної ради Київської області з проханням укласти договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція (т.1, а.с. 36-37).

У відповідь Гостомельська селищна рада листом від 03.02.2016р. №280, отриманим позивачем 08.02.2016р. повідомила останнього про те, що ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» належить майно, яке знаходиться по вул. Чкалова, б/н в селищі Гостомель на земельній ділянці площею 0, 3000 га. Дана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 від 09.09.1999 для розміщення АЗС.

На підставі ч.5 ст.116, ч.2 ст.123, ч.2 ч.10 ст.149, ч.3 ч.3 ст.152 та керуючись ч.3 ст.142 ЗК України повідомила, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

23.02.2016р., керуючись ст.ст.120, 141, 142 ЗК України, позивач надіслав відповідачеві листа від 23.02.2016р. вих.№330, в якому просив останнього надати до Гостомельської селищної ради Київської області заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою, який отриманий представником відповідача 26.02.2016р. та залишений без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що позивач є власником об'єкту нерухомості, який розташований на спірній земельній ділянці, постійним землекористувачем якої на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052 є відповідач, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин").

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні єдиною підставою припинення права користування спірною земельною ділянкою вважає п. а) ст.141 ЗК України, оскільки встановлює, що відповідач не звертався до третьої особи із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою.

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на п. е) ст.141 ЗК України, зазначаючи про набуття ним права власності на комплекс АЗС, який розташований на спірній земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052.

Як вбачається з п.1.2 іпотечного договору від 31.10.2013р., предмет іпотеки автозаправна станція з будівлями та спорудами загальною площею 312,6 кв.м., знаходиться за адресою: Київська обл., місто Ірпінь, смт.Гостомель, вулиця Чкалова, 31-а.

В той же час зазначено, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,5169 га, кадастровий номер 3210945900:01:024:0084, згідно Довідки, виданої Управлінням Держземагенства у м.Ірпені Київської області 29.10.2013р. вих. №01-06/119.

Згідно відповіді Гостомельської селищної ради Київської області від 03.02.2016р. №280, земельна ділянка площею 0,5169 га, кадастровий номер 3210945900:01:024:0084 з цільовим призначеннм (для обслуговування будинку АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів) по вул. Чкалова, 11-а в сел. Гостомель перебуває в оренді ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Дана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 323807732109) від 15.12.2015р.

З 02.04.2007 р. по 11.08.2015р. земельна ділянка площею 0,5169 га, кадастровий номер 3210945900:01:024:0084 перебувала в оренді ПП «Лора» на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04.2007р. за №040734000005.

При цьому вказана довідка має викривлену інформацію про те, що за адресою в селищі Гостомель по вул.Чкалова, 31-а розташований житловий будинок, який перебуває у власності фізичної особи з огляду на наступне.

Рішенням Гостомельської селищної ради №89 від 14.05.1999р. надано право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» за адресою: смт.Гостомель, вул. Чкалова, загальна площа 0,3000 га (забудованих земель)(а.с.121, т.1).

09.09.1999 року ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» видано Державний акт на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 від 09.09.1999р.

Кадастровий номер земельної ділянки не зазначений.

Рішенням Гостомельської селищної ради №195 від 12.12.2003р. присвоєно адресний номер об'єкту комплексу - АЗС, що належить ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» і розташований по вулиці Чкалова біля будинків №31 і №33: селище Гостомель вул.Чкалова, №31-а.

Відповідно до кадастрового плану від 10.06.2010р. (а.с.123, т.1) вказана ділянка перебуває у землекористувача ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» та має №3210945900 01 024 0083, що відрізняється на 1 останню цифру «3» замість «4», від номеру, що має земельна ділянка площею 0,5169 га.

До 15.01.2013р. АЗС за адресою смт.Гостомель, вул.Чкалова, 31-а належала ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», однак рішенням Господарського суду Київської області від 15.01.2013р. у справі №21/162-12, залишеним без змін постановою КАГС від 21.03.2013р. та постановою ВГСУ від 21.05.2013р. право власності на АЗС з будівлями та спорудами, загальною площею 312,60 кв.м. було визнано за ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти».

При цьому опечатка в резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2013р. у справі №21/162-12 в частині зазначення адреси АЗС як «вул.Калова, 31-а», замість правильної «вул.Чкалова, 31-а» може бути виправлена судом у відповідності до ст.89 ГПК України, та на даний час не свідчить про місцезнаходження спірної АЗС на іншій земельній ділянці, ніж та, що перебуває в користуванні відповідача на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 від 09.09.1999.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Вказану АЗС і було передано в іпотеку позивачу, а для укладення цього договору надано сумнівну довідку №01-06/119 від 29.10.2013р., яка містила викривлену інформацію у вигляді площі земельної ділянки та кадастрового номеру (а.с.146, т.1).

За цим фактом позивачем до Печерського УП ГУНП у місті Києві подано заяву про вчинення злочину, та порушено кримінальну справу.

Матеріали справи містять лист Управління Держгеокадастру у місті Ірпені Київської області (а.с. 192, т.1), відповідно до якого довідка № 01-06/119 від 29.10.2013р. була знищена.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у місті Ірпені Київської області (а.с. 199, т.1) у Національній кадастровій системі відсутній кадастровий номер земельної ділянки за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Чкалова, площею 0,30 га, яка надана в постійне користування ТОВ "Ірпіньнафтопродукт".

Отже, виходячи з системного аналізу наявних у справі документів вбачається, що в іпотеку позивачу іпотекодавцем було передано АЗС з будівлями та спорудами загальною площею 312, 6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт.Гостомель, вул. Чкалова, будинок 31-а, яка розташована на земельній ділянці площею 0,3000 га, що перебуває в користуванні відповідача на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 від 09.09.1999р.

Оскільки позивач набув право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за іпотечним договором від 31.10.2013р., а саме: автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Чкалова, буд. 31-а, з урахуванням положень ст.377 ЦК України, згідно п. е) ст. 141 ЗК України наявні підстави для припинення права постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" земельною ділянкою, на якій розміщена автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Гостомель, вулиця Чкалова, будинок № 31-а та відповідно визнання Державного акта на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26 від 09.09.1999 для розміщення АЗС, таким, що втратив чинність.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи, не надав їм належної оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в позові.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" з викладених у ній підстав, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2016р. у справі № 911/858/16 підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 756, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 031, 60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2016р. у справі № 911/858/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2016р. у справі № 911/858/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Визнати припиненим право постійного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" земельною ділянкою, на якій розміщена автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Гостомель, вулиця Чкалова, будинок № 31-а.

5. Визнати державний акт на право постійного користування землею Серія І - КВ № 003052, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", та який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26 від 09.09.1999 для розміщення АЗС, таким, що втратив чинність.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (08290, Київська область, місто Ірпінь, смт.Гостомель, вул.Чкалова, буд.31-а, код ЄДРПОУ 30366747) на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 30-В, код ЄДРПОУ 26547581) 2 756, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 031, 60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Т.І. Разіна