Ухвала

від 15.12.2016 по справі 911/858/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2016 року Справа № 911/858/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Коробенка Г.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі№ 911/858/16 Господарського судуКиївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" третя особаГостомельська селищна рада Київської області провизнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою, та про визнання державного акту на землю таким, що втратив чинність,-

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно статі 6 частини 3-ї цього Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За положеннями пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, виходячи із наведених вище положень законодавства розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви з вимогами немайнового характеру на час подачі позивачем позову у даній справі становив 1378,00 грн. за кожну таку позовну вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарськими судами попередніх інстанцій розглянуто позов про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання державного акту на право постійного користування землею таким що втратив чинність.

Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір окремо з кожної немайнової вимоги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги, додане платіжне доручення № 2091 від 24.11.2016 про сплату збору у розмірі 1653,60 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Отже касаційна скарга підлягає поверненню у зв'язку із не поданням до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі Господарського суду Київської області №911/858/16, повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко