Постанова

від 26.10.2016 по справі 915/301/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 915/301/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача (керівник) - ОСОБА_1, протокол №1, протокол №2;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №4312, від 27.07.16;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №583, від 30.12.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» , м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року

у справі № 915/301/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» , м. Миколаїв

до Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Миколаївської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» , м. Миколаїв

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „НібулонВ» , м. Миколаїв

про стягнення 20 594, 49 дол. США збитків,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 20594,49 дол. США збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує недотриманням відповідачем встановленого порядку справлення портових (корабельного та адміністративного) зборів з суден В« Haci Arif KaptanВ» та В« Sea AmoreВ» , а саме: порушення п.2.2. та 7.2. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 27.05.2013 року №316 В«Про портові збориВ» (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 року №281 та від 06.10.2015 року №403).

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» вказує, що жодних вантажних операцій в акваторії морського порту ОСОБА_5 судна В« Haci Arif KaptanВ» та В« Sea AmoreВ» не здійснювали, вхід і вихід суден до/з акваторії морського порту ОСОБА_5 здійснено виключно для здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2016 року по справі 915/301/16 задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство В«НібулонВ» .

Третьою особою позиція позивача підтримана. Підтверджено факт здійснення вантажних операцій на морському терміналі, що належить ТОВ СП В«НібулонВ» , територія якого, на думку третьої особи, не входить до Миколаївського морського порту.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року у справі №915/301/16 (суддя Л.І. Васильєва) у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі №915/301/16 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що вищевказане рішення господарського суду Миколаївської області є необґрунтованим та протиправним з огляду на наступне.

На думку ТОВ „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» , відповідач порушив господарське зобов'язання у сфері справляння портових зборів відповідно до вимог чинного законодавства та не дотримався установленого порядку справляння портових зборів. Позивач зазначає, що вказані грошові кошти в розмірі 20 594,49 доларів США, сплачені з порушенням п.2.1.1 договору №98-С від 03.11.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, з порушенням п.п. 2.2, 7.2 Порядку справляння та ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року №316 „Про портові збориВ» .

Крім того, як стверджує ТОВ „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» , ці кошти є втраченим майном, так як не були повернуті позивачу, а також є додатковими витратами, понесеними за договором №98-С від 03.11.2006 року.

Третя особа надала відзив, в якому підтримує апеляційну скаргу ТОВ „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» в повному обсязі, вважає її обґрунтованою, а оспорюване рішення господарського суду Миколаївської області - неправомірним, тому просить апеляційну скаргу позивача задовольнити

Відповідач надав до Одеського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, а якому висловив заперечення щодо її задоволення та вважає, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи позивача в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не спростовують зроблених судом висновків.

В судовому засіданні, яке відкладалось, сторони та третя особа надали додаткові письмові пояснення, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №98С з додатковими угодами №№1-9, відповідно до якого Державне підприємство „Адміністрація морських портів УкраїниВ» зобов'язалось надавати ТОВ В«ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» за відповідними заявками послуги по обслуговуванню суден, а Агент (позивач) зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 2.1.1 договору №98-С відповідач зобов'язаний надавати позивачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього Договору.

Згідно з пп. 2.2.3, 2.2.5 Договору позивач зобов'язаний отримувати від відповідача рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з порту. Підписувати приймально-здавальний акт за надані послуги, заявлені позивачем, згідно цього договору протягом доби з дати передачі його відповідачем. У разі не підписання цього акту у зазначений термін відповідач приймає вищезазначений документ до роботи в односторонньому порядку з подальшим виставленням рахунку.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, позивач є Агентом судна В« Haci Arif KaptanВ» (прапор - Turkey, ІМО 8214889).

04.10.2015 року судно В« Haci Arif KaptanВ» за попередніми повідомленнями позивача від 02.10.2015 року №117 здійснило вхід в акваторію морського порту ОСОБА_5 (в баласті).

06.10.2015 року після навантаження біля причалу перевантажувального терміналу ТОВ СП В«НІБУЛОНВ» вантажу 10 999,640 МТ насіння сої, судно В« Haci Arif KaptanВ» за попереднім повідомленням агента - позивача від 07.10.2015р. №118 здійснило вхід в акваторію морського порту ОСОБА_5 у вантажному стані (тобто з вантажем на борту).

Відповідачем нараховано, а позивачем, як морським агентом вказаного судна, сплачено корабельний збір в розмірі 7 568,88 доларів США та адміністративний збір в розмірі 590,48 доларів США, що підтверджується рахунками від 01.10.2015 року №96291803 (попередній рахунок) та від 06.10.2015 року №13841803 та платіжними дорученнями від 02.10.2015 року №480 та від 09.10.2015 року №493 ( в загальному розмірі 8 159,36 дол. США).

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, позивач є Агентом судна В« Sea AmoreВ» (прапор - Panama, ІМО 8319524).

15.10.2015 року судно В« Sea AmoreВ» за попередніми повідомленнями позивача від 15.10.2015 року №119 здійснило вхід в акваторію морського порту ОСОБА_5 (в баласті).

Оформлення приходу судна в морський порт ОСОБА_5 здійснено під час перебування судна на внутрішньому рейді морського порту ОСОБА_5, що підтверджується листом Відділу прикордонного служби ОСОБА_5 прикордонного загону Азово-Черноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 20.10.2015 року №МК-440/2 та Генеральною декларацією на вхід судна В« Sea AmoreВ» .

17.10.2015 року після навантаження біля причалу перевантажувального терміналу ТОВ СП В«НІБУЛОНВ» вантажу 16498,910 МТ кукурудзи, судно В« Sea AmoreВ» за попереднім повідомленням агента - позивача від 15.10.2015 року №119 здійснило вхід в акваторію морського порту ОСОБА_5 у вантажному стані (тобто з вантажем на борту).

Про прихід судна В« Sea AmoreВ» в акваторію морського порту ОСОБА_5 та вихід з неї, а також мету приходу/відходу позивачем, що є морським агентом вказаного судна, Адміністрацію Миколаївського морського порту - відповідача завчасно повідомлено вказаними вище листами від 15.10.2015 року №119, а також Інформацією для виставлення рахунку від 03.10.2015 року.

Вказані вище обставини також підтверджуються Standard Statement Of Facts m/v В« Sea AmoreВ» 07-17.10.2015.

Відповідачем нараховано, а позивачем, як морським агентом, сплачено корабельний збір в розмірі 11 535,22 доларів США та адміністративний збір в розмірі 899,91 доларів США, що підтверджується рахунками від 05.10.2015 року №96401803 (попередній рахунок) та від 17.10.2015 року №14361803 та платіжними дорученнями від 09.10.2015 року №493 та від 27.10.2015 року №520 (в загальному розмірі 12 435,13 дол. США).

Загалом, адміністративного та корабельного збору за вказані вище два судна позивачем сплачено 20 594,49 доларів США, які він вважає збитками та просить їх стягнути з відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на відсутність в матеріалах справи доказів заподіяння відповідачем позивачеві збитків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Приписами ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватись чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Згідно з положеннями ст. 132 Кодексу торговельного мореплавства України перевезення між портами України та іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

В силу п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про морські порти України" морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України" підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", незалежно від їх місця знаходження в межах або за межами існуючих державних підприємств - морських портів, підлягають включенню до меж морського порту, акваторією якого вони користуються, або до меж найближчого морського порту. Територія таких морських терміналів, у тому числі територіально відокремлена від основної території морського порту, включається в межі відповідного морського порту.

Миколаївський морський порт включений до Реєстру морських портів України, який ведеться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №496. Вказаний Реєстр розміщений на офіційному веб-сайті Державного підприємства В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» ; відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про морські порти України" доступ до відомостей Реєстру є відкритим та безоплатним.

Реєстр морських портів України - електронна база даних з обліку морських портів, метою якої є забезпечення даними, необхідними для виконання завдань у сфері безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, а також для здійснення державного нагляду (контролю). До Реєстру морських портів України вносяться, зокрема, такі відомості, як перелік причалів та морських терміналів у межах морського порту (частини перша, друга статті 6 Закону України "Про морські порти України").

Згідно з даними Реєстру морських портів України термінал Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" включений до переліку терміналів у межах Миколаївського морського порту.

Враховуючи зазначене, доводи скаржника про те, що термінал третьої особи розташований поза межами Миколаївського морського порту є необґрунтованими.

Сам по собі факт відсутності встановлених меж території Миколаївського порту не може бути прийнятий судовою колегією як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України щодо розташування терміналу ТОВ „НібулонВ» поза межами порту. Також помилковими є посилання в рішенні суду на нібито наявність встановленого факту „не входження перевантажувального терміналу до меж морського портуВ» іншими судовими рішеннями у господарських справах, оскільки в даному випадку рішення по справах №915/1692/14 та №915/319/15 не стосуються предмету даного спору, так як в них судами досліджувалися зовсім інші обставини.

Статтею 22 Закону України „Про морські порти УкраїниВ» передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462.

Відповідачем нарахування адміністративного та корабельного зборів здійснено відповідно до затверджених ставок.

Згідно з п. 2.1 та 7.1 вищевказаного Порядку адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт, а корабельний збір - за кожний вхід та вихід в/з акваторії морського порту, операційну акваторію причалу (причалів).

При цьому, судна звільняються від сплати цих зборів за умови здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій та постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних операцій у зв'язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.

Посилання апелянта на пункти 2.2, 7.2 вказаного Порядку, як на підставу звільнення від сплати адміністративного та корабельного зборів, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки положення зазначених пунктів регламентують таке звільнення у випадку здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій, в той час як матеріалами справи підтверджується навантаження суден В« Sea AmoreВ» та В« Haci Arif KaptanВ» на терміналі третьої особи, що включений до переліку терміналів, розташованих у межах Миколаївського морського порту.

Підтвердженням виконання вантажних операцій є вантажні документи, а саме: вантажні маніфести від 06.10.2015 року по судну В« Haci Arif KaptanВ» ; від 17.10.2015 року по судну В« Sea AmoreВ» , в яких зазначено порт навантаження - ОСОБА_5; Декларації на вантаж по обох суднах, де зазанчено порт відправлення - ОСОБА_5; Свідоцтва про стан вантажу на момент навантаження до Декларацій на вантаж по обох суднах; Загальні декларації по обох суднах з помітками про навантаження; Стандартні констатації факту по обох суднах, де зазначено Миколаївський морський порт місцем перевантажувальних робіт.

Враховуючи викладені обставини, апеляційна інстанція приходить до висновку, що вантажні операції суднами В« Haci Arif KaptanВ» та В« Sea AmoreВ» здійснювалися саме у морському порту ОСОБА_5 і відповідач правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства, нарахував позивачеві портові збори, які повинні були бути ним оплачені, як агентом суден згідно доручень від імені та за рахунок судновласника. Тому також є помилковим зазначення судом першої інстанції того, що справляння з суден В« Haci Arif KaptanВ» та „Sea AmoreВ» корабельного та адміністративного зборів є неправомірним. Проте, вказане не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного висновку по справі.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Тому, посилання позивача на «наявність всіх загальних умов відповідальності» являється його власним судженням та не ґрунтується на вказаних нормах закону, фактичних обставинах, та не підтверджене доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на викладені вище обставини та норми права, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми збитків у зв'язку з недоведеністю позивачем як факту заподіяння йому збитків, так і наявності причинно-наслідкового зв'язку між заявленими збитками та протиправною поведінкою, в той час як, відповідач довів відсутність своєї вини, оскільки довів правомірність своїх дій.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 20 594,49 доларів США є вірним з підстав, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі №915/301/16 залишається без змін з підстав, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника .

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_4 ЕДЖЕНСІВ» , м. Миколаїв залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 у справі №915/301/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя: Принцевська Н.М.

Судді: Діброва Г.І.

ОСОБА_6А