Рішення

від 26.10.2016 по справі 909/733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 р. Справа № 909/733/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ",

вул. Вікентія Хвойки, буд.21, офіс 461, м. Київ,04655

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю

"Івано-Франківський Вторчормет"

вул. Хриплинська, 29, м. Івано-Франківськ, 76002

про стягнення заборгованості за непоставлений товар згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 28 088,46грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 6 566,04грн. - пені; 1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2- представник, (довіреність б/н від 15.09.16);

від відповідача: ОСОБА_3- представник, (довіреність №442 від 17.09.16),

ОСОБА_4 - представник, (довіреність №506 від 17.10.16),

встановив: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет" про стягнення заборгованості за непоставлений товар згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 31 006,92грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 2 735,85грн. - пені; 1 823,94грн. - штрафу та 8 207,70грн.- пені.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (вх.№14436/16 від 17.10.16), в яких просить суд відмовити в задоволенні позову.

До суду від позивача поступило:

- заява про зменшення позовних вимог (вх.№10398/16 від 18.10.16), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за непоставлений товар згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 28 088,46грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 6 566,04грн. - пені; 1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені;

- клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи (вх.№14460/16 від 18.10.16).

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач.

Судом в засіданні суду 18.10.16 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (28 088,46грн.).

В засіданні суду 18.10.16 оголошувалась перерва до 26.10.16.

Відповідач надав суду заперечення на заяву про зменшення позовних вимог та контррозрахунок позовних вимог (вх.№14846/16 від 24.10.16).

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Представники відповідача проти позову заперечують з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Втормет-Київ» (покупцем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Вторчормет» (постачальником) 01.01.16 укладено договір поставки № 8/598-ПГ.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів за ціною, вказаною в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору поставки.

На виконання умов договору позивач 31.07.16 здійснив передплату у розмірі 18 239,43 грн. за товар.

Розділом 5 договору сторонами погоджено ціну та порядок розрахунків.

Відповідно до п.5.4 договору, за згодою сторін можлива попередня оплата. Після отримання попередньої оплати, постачальник зобов'язаний поставити товар на суму отриманої передоплати протягом 3-ьох календарних днів з моменту отримання передоплати. У разі невиконання цієї умови, постачальник зобов'язується повернути покупцю суму отриманої попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення строку, протягом якого повинно було бути зроблено постачання товару.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що відповідач в порушення умов договору, а саме п.5.4 договору, отримавши передплату не поставив товар і не повернув передоплату з 31.07.16 по 20.09.16 включно.

Судом встановлено та підтверджено представниками сторін, що 20.09.16 відповідач повернув позивачу передоплату у розмірі 18 239,43грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №555 від 20.09.16, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до п.6.2 договору, постачальник у разі прострочення поставки товару сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від розміру передоплати, на яку не здійснена поставка товару, за кожен день прострочення поставки.

Позивач за період з 31.07.16 по 20.09.16 нарахував відповідачу 6 566,04грн. пені (за період з 31.07.16 по 20.09.16).

В силу п.6.3 договору, у разі порушення постачальником строків повернення передоплати, сплату постачальником покупцеві штрафу у розмірі 10% від суми неповернутої передоплати. У разі затримання передоплати більше ніж на п'ять банківських днів постачальником окрім оплати штрафу сплачується пеня за не повернення грошових коштів у розмірі 3% від суми неповернутої передоплати за кожен день прострочення.

За період з 31.07.16 по 20.09.16 позивач нарахував відповідачу 1 823,94грн. штрафу та 19 698,48грн. - пені.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача 18 239,43грн. - переплати за договором поставки; 6 566,04грн. - пені; 1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені.

Представники відповідача просять суд зменшити розмір штрафних санкцій заявлених позивачем.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за доцільне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, провів попередню оплату. Однак, відповідач всупереч умовам договору, після отримання попередньої оплати не поставив товар на суму отриманої передоплати протягом 3-ьох календарних днів з моменту отримання передоплати та не повернув покупцю суму отриманої попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення строку, протягом якого повинно було бути зроблено постачання товару.

Під час розгляду справи, 20.09.16 відповідач повернув позивачу передоплату у розмірі 18 239,43грн., однак з порушенням строків зазначених у договорі.

Згідно з приписами статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. За приписами частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У розумінні приписів наведеної норми умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Законодавство не визначає форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову, що і було зроблено.

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Судом встановлено, що постачальник (відповідач) не дотримався умов поставки, оскільки не поставив і не передав у власність покупця товар, за який отримав оплату.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар на суму попередньої оплати відповідачем не поставлено позивачу, то суд вважає за доцільне застосувати приписи ст.611 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 договору позивач за період з 31.07.16 по 20.09.16 нарахував відповідачу пеню, що становить 6 566,04грн.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. При визначенні строку судом враховано п.5.4 договору та день повернення попередньої оплати - 20.09.16.. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 646,85грн. (за період з 08.08.16 по 19.09.16). З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5 919,19грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 19 698,48грн. пені суд зазначає наступне. Зазначене дає можливість прийти до висновку про те, що умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Аналізуючи наведені вище правові норми, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 698,48грн. пені задоволенню не підлягають.

На підставі п.6.3 договору позивач нарахував відповідачу 1 823,94грн. штрафу. Судом перевірено нарахування та встановлено, що розрахунок проведено вірно.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання в строк встановлений договором не виконав. З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову: стягнути з відповідача 646,84грн. пені, 1 823,94грн. штрафу. В стягненні 5 919,19грн. пені та 19 698,48грн. пені - відмовити. З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає до задоволення, оскільки сума штрафних санкцій, яка підлягає до стягнення з відповідача є значно меншою, ніж сума заявлених позивачем. Більше того, приписи ст.83 Господарського процесуального кодексу України дають суду право тільки у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, а в даному випадку винятковість відсутня.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст.11,202, 509,525,526,530,598,599,611,628,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.216,230 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет" про стягнення заборгованості за непоставлений товар згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 28 088,46грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 6 566,04грн. - пені;1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет", вул. Хриплинська, 29, м. Івано-Франківськ, 76002 (код ЄДРПОУ 00193105) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ", вул. Вікентія Хвойки, буд.21, офіс 461, м. Київ,04655 (код ЄДРПОУ 36335604) 646,84грн. пені (шістсот сорок шість грн. 84коп.), 1 823,94грн. (одну тисячу вісімсот двадцять три грн. 94коп.) штрафу, 121,26грн. (сто двадцять одну грн. 26коп.) судового збору.

В стягненні 5 919,19грн. пені та 19 698,48грн. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.16

Суддя Булка В.І.