Ухвала

від 28.10.2016 по справі 907/493/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

"28" жовтня 2016 р. Справа № 907/493/16

За заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району (код ЄДРПОУ 33790979)

ПРО порушення справи про банкрутство

Суддя Ремецькі О.Ф.

Представники:

від заявника (боржника) - не з'явився

від ліквідатора - ОСОБА_1

від кредиторів - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району звернулося до суду з заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2016р. №907/493/16 заяву ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15.08.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2016р. №907/493/16 було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району (код ЄДРПОУ 33790979), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи для вирішення питання про визнання боржника банкрутом призначено на 23.08.2016р., запропоновано боржнику подати додаткові докази у справі.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2016р визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» (89640, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул. Волошина, буд. 53/А, код ЄДРПОУ 33790979), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району ОСОБА_1 та оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» (89640, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул. Волошина, буд. 53/А, код ЄДРПОУ 33790979) банкрутом.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.08.2016 за № 34733.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 вказав, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

06.09.2016 року на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м. Київ №01-260 від 29.08.2016р. про визнання кредитором на загальну суму 6 093 212,50грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2016 було повідомлено ПАТ «Укрстальконстуркція» про недоліки заяви про грошові вимоги кредиторів, що виявилися у неправильному оформленні такої заяви, яка не відповідає вимогам ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та встановлено компанії ПАТ «Укрстальконструкція» строк до 23.09.2016 р. для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором.

26.09.2016р (згідно поштового штемпелю надіслано на адресу суду 21.09.2016р) від ПАТ «Укрстальконстуркція» надійшли документи з підтвердженням повноважень представника на подання суду заяви з грошовими вимогами до боржника, відтак, усунуто недоліки, що слугували підставою для залишення заяви кредитора без руху.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2016р прийнято було до розгляду заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника та призначено до розгляду в засіданні суду на 06.10.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2016 року провадження у справі в частині розгляду заяви приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м. Київ №01-260 від 29.08.2016р. про визнання кредитором на загальну суму 6 093 212,50грн. було зупинено до закінчення перегляду в апеляційному порядку справи №910/4312/15-г та отримання результатів проведеної судової експертизи.

17.10.2016 року ліквідатором було надіслано на адресу суду клопотання про поновлення розгляду заяви та завершення ліквідаційної процедури у зв'язку з відсутністю відомостей щодо результатів отримання експертизи, призначеної Господарським судом м. Києва, а також відсутністю майна у боржника та коштів, які були б скеровані на погашення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2016 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду заяву з грошовими вимогами до боржника та клопотання ліквідатора на 28.10.2016 року.

В судове засідання з'явився ліквідатор та просить поданий ним суду звіт про результати ліквідаційної процедури затвердити шляхом ліквідації боржника та припинення провадження у справі. З приводу вимог кредитора ПАТ «Укрстальконстуркція» заперечує, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав.

Аналізуючи вимоги кредитора ПАТ «Укрстальконстуркція» з приводу поданої ним заяви з грошовими вимогами до боржника та наявні у справі письмові пояснення сторін, суд констатує наступне.

19 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» (Постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «Герц» (Покупець за договором, відповідач у справі) укладений Договір №0131.Д-15313.13/60 на виготовлення та поставку продукції (далі - Договір).

Також, між сторонами було укладено ряд додаткових угод про внесення змін до договору №0131.Д-15313.13/60 від 19 серпня 2013 року, а саме, Додаткову угоду №1 від 10.12.2013 р., Додаткову угоду №2 від 13.02.2014 р., Додаткову угоду №4 від 09.09.2014 р. та Додаткову угоду №5 від 22.09.2014 р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується виготовити відповідно до проектної документації (71798.40-2-КМ1 DНО 2, розробник ПрАТ «УКРСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ»), вимог ДБН В.2.6-163:2010 «Конструкції будинків і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу», металоконструкції об'єкту «Будівництво Торгово-розважального комплексу «АШАН» в районі 113-114 км автошляху Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь в Гірницькому районі м. Макіївка, Донецька область». II черга будівництва. Торгово-розважальний центр «Донецьк Сітіпарк» і поставити їх (металоконструкції) (в т.ч. передати їх у власність) покупцеві у встановлені цим Договором строки та на умовах базису поставки: DDР («Поставлено, мито сплачено»): будівельний майданчик об'єкта (Україна, район 113-114 км автошляху Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь в Гірницькому районі м. Макіївка, Донецька область) (далі - місце призначення), відповідно до правил «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 р., а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти металоконструкції і оплатити їх у строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Як свідчать матеріали справи, Договір та Додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Судом встановлено, що між сторонами фактично був укладений договір поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України з елементами договору підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість металоконструкцій за цим Договором визначається у тоннах за теоретичною вагою, яка обчислюється за кресленнями Проекту. Орієнтовна вага та номенклатура металоконструкцій, що підлягає виготовленню та поставці на умовах даного Договору визначена на момент підписання даного Договору на підставі Проекту - шифр 71798.40-2-КМ1 DНО 2 стадія Р, розробленого ПрАТ «Укрстальконструкція», і становить 1 200,00 т (Одна тисяча двісті тонн) та зазначається в додатку №1 до даного Договору «Орієнтовна специфікація».

Остаточна вага та номенклатура металоконструкцій, що підлягають виготовленню і поставці за даним договором буде визначатись за теоретичною вагою на підставі креслень КМД (Додаток № 2 до даного Договору), розроблених Постачальником (заводом-виготовлювачем металоконструкцій) у відповідності до Проекту, вимог ДБН В.2.6-163:2010, та вказуватись у видаткових накладних та специфікаціях, що надаються з кожною партією Продукції.

Разом з тим, п. 1.2 Додаткової угоди № 4 визначено, що об'єм металоконструкцій за цією Додатковою угодою орієнтовано становить 7,02 т.

До складу ремонтних робіт входить: доставка (транспортування) металоконструкцій з території будівельного майданчику об'єкту на завод-виробник (ПАО «ДЗМК ім. І.В. Бабушкіна», м. Дніпропетровськ) для проведення ремонтних робіт і в зворотному напрямку (після виконання ремонтних робіт) на будівельний майданчик об'єкту; усунення механічних пошкоджень металоконструкцій, приведення металоконструкцій у відповідність до креслень КМД. Відремонтовані металоконструкції не забезпечуються: метизами кріплення, анкерами.

Остаточна кількість відремонтованих металоконструкцій за цією Додатковою угодою № 4 буде визначена за теоретичною вагою на підставі креслень КМД, розроблених постачальником, і вказана у видаткових накладних.

Пунктом 2.2 Договору сторонами передбачено, що металоконструкції повинні бути поставлені покупцеві маркованими. Маркування повинно відповідати ГОСТ 26047-87 та містити найменування блоку згідно креслень КМД, марку елемента згідно з монтажною схемою креслень КМД і згідно зі специфікацією КМД. Маркування повинно бути нанесено на поверхню кожної окремої металоконструкції, а також відображатись в специфікаціях, що надаються з кожною партією продукції. Транспортні пристосування і пакування повинні відповідати вимогам, які зазвичай висуваються для перевезення вантажів такого виду, а також вимогам встановленим ДБН В.2.6-163:2010 і повинні забезпечувати його цілісність, при належному поводженні з вантажем, під час транспортування, що забезпечується шляхом вимощування дерев'яними прокладками та достатньо міцної фіксації продукції між собою та конструкцією транспортного засобу.

Відповідно до п.п. 5.1-5.3 Договору для організації робіт з виконання умов даного Договору Покупець зобов'язується передати постачальникові проект зі штампом «До виконання робіт» (один примірник в друкованому вигляді) у строки, передбачені «Графіком поставок металоконструкцій».

При виконанні Покупцем умов п. 5.1. Договору останній зобов'язується не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до визначеної дати поставки металоконструкцій, відповідно до узгодженого сторонами «Графіку поставок металоконструкцій», надавати постачальнику Схему направлення монтажу, яка є для Постачальника обов'язковою для дотримання її при здійсненні ним комплектації черговості поставки металоконструкцій. В разі невиконання зі сторони Покупця вказаного його зобов'язання за цим пунктом Договору, поставка металоконструкцій здійснюється постачальником щодо кількісних та номенклатурних позицій - за своїм розсудом.

Металоконструкції за даним Договором поставляються партіями. Під «Партією» сторони розуміють кількість металоконструкцій, зазначених в одній видатковій накладній. Металоконструкції поставляються в послідовності, визначеній в «Графіку поставок металоконструкцій» та в послідовності виконання робіт з монтажу, що визначена згідно умов абз. 2 п. 5.1 Договору.

Поставка металоконструкцій за даним Договором здійснюється автомобільним транспортом.

За умовами п.4.1 Договору постачальник зобов'язується виготовити і поставити до місця призначення в повному обсязі металоконструкції, передбачені умовами п.п. 1.1., 2.1. даного Договору, у строки, передбачені «Графіком поставок металоконструкцій» (Додаток № 3 до даного Договору), за умови своєчасного і повного виконання Покупцем умов п.п. 3.6.1; 5.1. Договору.

Відлік строку виконання зобов'язань Постачальника починає свій перебіг на кінцеву дату настання останньої з перерахованих вище подій.

Строк виконання постачальником своїх зобов'язань за Додатковою угодою № 4 (з виконання ремонтних робіт та поставки металоконструкцій): 14 днів, що обліковуються з дати отримання від покупця 100% передоплати за умовами п.1.5.1 цієї Додаткової угоди.

Як зазначено представником кредитора, на виконання умов вищевказаного Договору та Додаткових угод до нього ним здійснено поставку відповідачу металоконструкцій на загальну суму 15 746 850,00 грн., на підтвердження чого надані копії відповідних видаткових накладних за період з 01.10.13 р. по 29.09.14 р..

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно п. 3.1 Договору ціна за одну тонну виготовлених і поставлених до місця призначення металоконструкцій становить - 12 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 2 100,00 грн.

Сторони погодили, що вказана ціна є фіксованою (твердою) і не підлягає зміні за жодних умов.

Загальна вартість Договору на момент його підписання розрахована, виходячи з орієнтованої ваги металоконструкцій в 1 200,00 т, становить: 15 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2 520 000,00 грн. (п.3.2 Договору).

Остаточна вартість Договору буде визначена виходячи з кількості поставлених металоконструкцій згідно вимог абзацу 2 п. 2.1. Договору.

Крім того, п. 1.3 Додаткової угоди № 4 передбачено, що договірна ціна робіт з ремонту металоконструкцій визначається із розрахунку за одну тону (за теоретичною вагою) металоконструкцій і складає 7 836,56 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 306,09 грн.

Загальна вартість робіт з ремонту металоконструкцій за цією Додатковою угодою № 4, враховуючи обсяг металоконструкцій у 7,02 т, складає: 55 012,65, у тому числі ПДВ 20% - 9 168,78 грн..

Пунктами 3.6 Договору визначено, зокрема, що розрахунки за цим Договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривнях, на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах даного Договору в наступному порядку:

- згідно п.п. 3.6.1. Договору авансовий платіж у сумі 9 000 000,00 (Дев'ять мільйонів гривень 00 коп.) грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 500 000,00 гри., що приблизно складає 59,52% (п'ятдесят дев'ять цілих п'ятдесят дві сотих відсотків) від загальної вартості Договору, перераховується Відповідачем на поточний рахунок Позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору та додатків 1, 3 до даного Договору, а також надання Позивачем Відповідачу гарантійного листа щодо надання ним банківської гарантії, на умовах передбачених розділом 14 Договору, у строк не більш як протягом 10 (Десяти) робочих днів від дати укладення цього Договору.

- згідно п.п. 3.6.2. Договору розрахунок за кожну партію поставлених металоконструкцій здійснюється Відповідачем протягом 10 (Десяти) банківських днів з моменту поставки партії металоконструкцій до місця призначення на підставі наданих Позивачем рахунків-фактур (за пропорційним вирахуванням суми авансового платежу - 35,48% (тридцять п'ять цілих сорок вісім сотих відсотків) від вартості металоконструкцій) і за умови передачі Позивачем та підписання Відповідачу комплекту приймально-здавальних документів на металоконструкції, зазначених у п. 5.13. даного Договору;

- згідно п.п. 3.6.3. Договору сума у розмірі 5% (п'ять відсотків) від остаточної вартості Договору притримується Відповідачем на термін 6 (Шість) календарних місяців, що відліковується з моменту поставки у повному обсязі металоконструкцій за цим Договором (100% (сто відсотків) остаточної кількості металоконструкцій згідно п. 2.1. Договору) та може бути використана Відповідачем на виправлення недоліків (дефектів) Продукції, виявлених під час цього строку у випадку виправлення таких недоліків (дефектів) Продукції за свій рахунок. Зазначена сума притримання або її залишок, у випадку якщо її частина буде витрачена на виправлення дефектів та недоліків, має бути сплачена (повернена) Відповідачем Позивачу не пізніше як протягом 5 (П'яти) банківських днів після спливу строку притримання;

- згідно п.п. 3.6.4. Договору Позивач має право отримати кошти, притримані Відповідачем за умовами підпункту 3.6.3. Договору, в разі надання ним Відповідачу ОСОБА_2 гарантії на суму 5% (п'ять відсотків) від остаточної вартості Договору, та якою буде забезпечуватись виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо виправлення недоліків (дефектів), виявлених під час строку притримання, визначеного за умовами п.п. 3.6.3. Договору, у випадку виправлення Відповідачем за свій рахунок дефектів та недоліків.

Під датою оплати варто розуміти дату перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Окрім того підпунктом 1.5.1 Додаткової угоди № 4 передбачена 100% передоплата, що складає 55 012,65 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9 168,77 грн., яка здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами цієї Додаткової угоди на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено представниками сторін в судовому засіданні та зазначено з п. 1.2 Додаткової угоди №5, сума проведених покупцем розрахунків з постачальником за поставлені за Договором металоконструкції складає 11 570 000,00 грн. з ПДВ, що посвідчується також підписаним Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за Договором за період 19.08.2013-04.08.2014 рр.. Загальна сума, що підлягає оплаті, без врахування гарантійного утримання 5% суми поставки, становить 3 945 693,55 грн. з ПДВ.

На підтвердження факту здійснених боржником оплат позивачем надані відповідні виписки банку на сказану суму, згідно яких в призначеннях платежів зазначено їх цільове призначення, а саме «плата за металоконструкції згідно договору № 0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013», «оплата за металоконструкції згідно рахунку № 221 від 19.08.13 р., № 136 від 17.03.14 р., № 492 від 24.09.14 р. за договором № 0131 -Д-15313.13/60 від 19.08.2013» та «плата за ремонт металоконструкцій згідно рах. № 484 від 09.09.14 р. за дог. № 0131 -Д-15313.13/60 від 19.08.2013 дод. угода № 4 від 09.09.14 р.».

При цьому кредитором здійснені боржником платежі у загальній сумі 11 570 000,00 грн. приймались як належні за умовами Договору, заперечень з боку постачальника щодо суми отриманих грошових коштів, навіть за наявності реальної можливості перевищення їх обсягу над вартістю здійснених позивачем та прийнятих відповідачем поставок металоконструкцій матеріали справи не містять.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зазначено кредитором в заяві та підтверджено представником в судових засіданнях, свої зобов'язання щодо сплати кредитору грошових коштів в сумі 3776850,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору боржник не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед кредитором за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі, яку останній просить визнати.

В свою чергу боржник у письмовому поясненні по суті вимог кредитора заперечував проти заявлених грошових вимог, зокрема, щодо наявності зобов'язання з оплати залишку неоплаченої продукції (металоконструкцій), поставленої кредитором, посилаючись при цьому на те, що поставка металоконструкцій мала відбуватись партіями, з чітко регламентованим переліком документів, у певній послідовності та у строки, визначені сторонами у «Графіку поставок металоконструкцій», із зазначенням номенклатури та ваги кожної конкретної металоконструкції відповідно до КМД. Натомість фактичне відвантаження постачальником на об'єкт продукції без дотримання вищезазначених вимог, за переконанням відповідача, не є поставкою металоконструкцій в розумінні Договору та, відповідно, не породжує у покупця обов'язку їх оплачувати відповідно до умов Договору, тобто в результаті відсутності поставки металоконструкцій у відповідності до умов, визначених в Договорі, у останнього не виникло обов'язку оплати поставки відповідно до умов Договору, отже право позивача не порушено, що, в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору як в частині сплати грошових коштів за поставки металоконструкцій в сумі боргу, так і в частині сплати санкцій за порушення грошових зобов'язань.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № №0131.Д-15313.13/60 від 19 серпня 2013 року та вищезазначених додаткових угод до вказаного договору або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору та Додаткових угод на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами у відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визнаються документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За висновками суду, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язань з поставки металоконструкцій, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з оплати здійснених поставок продукції, є видаткові накладні, які мають бути сторонами належним чином оформлені та підписані.

Суд зазначає, що за приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм визначені Законом України «Про будівельні норми» від 05.11.09 р. № 1704-VI, відповідно до ст. 11 якого застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

У відповідності до вказаного Закону наказом Мінрегіонбуду України від 16.12.2010р. № 521 затверджені «ДБН В.2.6-163:2010 Конструкції будинків і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу.»

В силу п. 2.2.2 ДБН В.2.6-163:2010 сталеві конструкції повинні виготовлятися відповідно до креслень КМД (конструкції металеві деталювальні), розроблених за робочими кресленнями стадії КМ (конструкції металеві).

Згідно з п. 2.3.4. ДБН В.2.6-163:2010 вагу металоконструкцій слід визначати за теоретичною вагою, яка обчислюється за кресленнями проекту стадії КМ. Для уточнення ваги конструкції за робочими кресленнями стадії КМД визначену попередньо вагу необхідно збільшити на 3%. Отриману вагу слід збільшити на 1%, врахувавши у такий спосіб вагу зварних швів. Для складних (індивідуального виготовлення) конструкцій дозволяється фактичну вагу зварювальних швів визначати за розробленими деталювальними кресленнями стадії КМД. До загальної ваги металоконструкцій за необхідності може бути додана вага монтажних пристосувань і вага для упаковки і транспортування конструкцій.

При цьому як зазначалось судом вище, у відповідності до вимог ДБН В.2.6-163:2010 умовами п. 2.1 Договору на час укладення Договору орієнтована вага та номенклатура металоконструкцій за цим Договором визначена у тоннах за теоретичною вагою, яка обчислюється за кресленнями Проекту стадії КМ, із застереженням щодо визначення остаточної ваги та номенклатури металоконструкцій за теоретичною вагою на підставі креслень КМД, розроблених Постачальником (заводом-виготовлювачем металоконструкцій) у відповідності до Проекту, вимог ДБН В.2.6-163:2010, та умовою щодо їх зазначення у видаткових накладних та специфікаціях, що надаються з кожною партією металоконструкцій.

Пунктом 5.10 Договору передбачено, що перехід права власності на металоконструкції від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем належним чином оформлених видаткових накладних на поставлені металоконструкції згідно умов, визначених п. 5.13.2. Договору.

Постачальник у строк не пізніше 2 (двох) робочих днів після здійснення відвантаження партії металоконструкцій повинен надати покупцеві наступні документи:

- видаткова накладна з підписом уповноваженої особи постачальника та печаткою постачальника;

- податкова накладна (оформлена у відповідності з вимогами чинного законодавства України);

- рахунок-фактура.

Постачальник повинен забезпечити чітке оформлення відвантажувальних і розрахункових документів, своєчасне направлення цих документів покупцю (п. 5.13 Договору).

За умовами п. 5.13.2 Договору покупець зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання направлених в адресу Покупця документів, передбачених п. 5.13. Договору, належним чином оформити видаткову накладну на металоконструкції, у відповідності до встановленого порядку для її оформлення та направити скановану копію останньої засобами електронної пошти на адресу постачальника, вказану у реквізитах цього Договору.

Передача вищевказаних документів буде вважатись виконаною належним чином, якщо останні будуть направлені в оригіналах в указані строки рекомендованим листом, кур'єром, або вручені особисто під розпис за адресою постачальника, вказаною у реквізитах цього Договору.

Окрім цього, за умовами п. 5.3.2 Договору одночасно з відвантаженими металоконструкціями Постачальник зобов'язується передати Покупцеві документи, що безпосередньо стосуються металоконструкцій, які поставляються, і підлягають передачі разом з ними, а саме: товарно-транспортна накладна (ТТН); сертифікат якості на партію металоконструкцій, що відвантажується, виданий заводом - виробником останніх; проміжні монтажні схеми - 3 (три) примірники (передаються частинами по закінченню розробки креслень КМД, згідно розділів проекту КМ); оригінал специфікації на відвантажену Продукцію, що видається заводом-виготовлювачем Продукції з обов'язковим зазначенням ваги кожної окремої металоконструкції.

Креслення КМД - 3 (три) комплекти (згідно розділів проекту КМ) передаються Постачальником Покупцю за 3 (три) календарні дні до початку поставки/відвантаження металоконструкцій на Об'єкт (п.5.3.3 Договору).

Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.4 Договору приймання Покупцем поставлених металоконструкцій по кількості і якості проводиться відповідно до вимог чинного законодавства України й умов даного Договору.

У відповідності до п. 5.4.1 Договору металоконструкції здаються постачальником і приймаються покупцем або уповноваженим представником у місці поставки: за кількістю - згідно з даними, зазначеними у видатковій накладній та специфікації на відвантажену продукцію, виданої заводом-виготовлювачем продукції в порядку, передбаченому п. 5.4.2.; по якості - згідно з даними, зазначеними у сертифікаті якості на дану партію металоконструкцій, виданому заводом-виготовлювачем продукції та даними проекту в порядку передбаченому п. 5.4.3. даного Договору.

Як визначено п. 5.4.2 Договору здача-приймання металоконструкцій покупцем за кількістю проводиться в місці та в день поставки в момент отримання продукції від постачальника, але не пізніше 24 годин з моменту отримання покупцем відповідних документів за умовами п. 5.3.2 Договору. Покупець при здачі-прийманні продукції за кількістю перевіряє відповідність найменування продукції і транспортного маркування на ній даним, зазначеним у ТТН та специфікації на відвантажену продукцію, виданої заводом-виготовлювачем продукції.

У випадках, коли під час здачі-прийманні продукції за кількістю встановлюється наявність пошкоджень або псувань металоконструкцій, невідповідність найменування, маркування, кількості продукції даним, зазначеним у ТТН та специфікації на Продукцію, виданої заводом виготовлювачем продукції покупець робить про це відповідну відмітку на товарно-транспортній накладній або складає Акт про невідповідність. Такий акт складається в двох екземплярах та підписується уповноваженими представниками покупця та перевізника. У випадку якщо представник перевізника відмовився від підпису зазначеного акта, покупець робить про це відповідну відмітку. Копія зазначеного акту разом з викликом про прибуття уповноваженого представника направляється постачальнику та заводу -виготовлювачу продукції протягом 1 робочого дня з моменту його складення.

У випадку, якщо під час здачі-прийманні Продукції за кількістю встановлено, що будь-який з документів вказаних в п. 5.3.2. даного Договору відсутні, приймання продукції в такому випадку не зупиняється. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні. Копія такого акту направляється Постачальнику та заводу-виготовлювачу Продукції протягом 1 (одного) робочого дня з моменту його складення. Фактично наявна Продукція, зазначена в акті, вважається прийнятою покупцем по кількості після отримання всіх документів, вказаних в п. 5.3.2. даного Договору.

Отже, як вбачається з вищевикладених положень Договору, редакція п. 5.4.2 Договору передбачає здачу-приймання металоконструкцій покупцем за кількістю в місці та в день поставки в момент отримання металоконструкцій від постачальника, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання покупцем відповідних документів за умовами п. 5.3.2 Договору. Покупець при здачі-прийманні металоконструкцій за кількістю перевіряє відповідність найменування металоконструкцій і транспортного маркування на ній даним, зазначеним у ТТН та специфікації на відвантажені металоконструкції, виданої заводом-виготовлювачем.

Окрім того, згідно п. 5.4.3 Договору здача - приймання металоконструкцій за якістю проводиться Покупцем в наступні строки:

- здача - приймання металоконструкцій на наявність явних дефектів та недоліків, таких, що виявлені при візуальному огляді, без застосування інструментальних засобів вимірювання - в момент отримання Продукції від Постачальника, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання відповідних документів за умовами п. 5.3.2. Договору на партію Продукції;

- здача - приймання металоконструкцій на наявність явних дефектів та недоліків, таких, що виявлені із застосуванням інструментальних засобів вимірювання та контролю, а також на наявність прихованих дефектів та недоліків - протягом терміну монтажу металоконструкцій, але в будь якому разі не пізніше ніж 2,5 (дві цілих п'ять десятих) місяці з дати останньої поставки, що зазначена в графіку поставки до даного Договору.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно змісту Додаткової угоди № 5 від 22.09.14 р. до Договору сторони визнали факт виготовлення металоконструкцій об'єкту (100% обсягу) (згідно розроблених креслень КМД) в обсязі 1 296,215 т на загальну суму 16 332 309,00 грн. з ПДВ, з яких поставлено 1 227,253 т металоконструкцій об'єкту на загальну суму 15 463 387,80 грн., що, як підтверджено сторонами шляхом підписання вказаної Додаткової угоди № 5, посвідчується оформленим сторонами комплектом приймально - здавальних документів (зокрема, видатковими накладними) у порядку п. 5.13 Договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, заперечення боржника проти вимог кредитора з підстав здійснення ним поставок продукції без дотримання передбачених Договором умов, а саме щодо кількості та остаточної ваги металоконструкцій, внаслідок чого боржник позбавлений можливості визначити остаточну поставлену за Договором вагу металоконструкцій внаслідок порушення кредитором умов Договору щодо своєчасного виготовлення та передачі КМД боржнику та у зв'язку з поставками не ідентифікованих металоконструкцій спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та судом до уваги не приймаються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе на підставі укладеного між сторонами Договору зобов'язання з передачі продукції ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ», а відповідачем, у свою чергу, на момент поставки прийнятий цей товар без будь - яких зауважень. Факт передачі позивачем товару належним чином підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, виходячи з вищенаведених приписів чинного законодавства підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за поставлені металоконструкції відповідно до змісту підписаних обома сторонами видаткових накладних.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання боржником зобов'язань за Договором у встановлений строк у розмірі 3 272 938,20 грн., зазначений розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в зазначеному обсязі боржник суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому заява кредитора з грошовими вимогами до боржника на суму основного боргу за вказаним Договором підлягає задоволенню у вказаній сумі 3 272 938,20 грн..

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.3 Договору у випадку порушення покупцем Договору по оплаті п.3.6 Договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на період прострочення, за кожний день прострочення платежу, починаючи з 6-го календарного дня прострочки, що обліковується від кінцевого строку коли повинен був здійснений відповідний платіж. Пеня за прострочення перерахування авансового платежу, зазначеного в п.3.6.1 даного Договору починає нараховуватись з 6-го календарного дня прострочки, що обліковується з моменту отримання від постачальника ОСОБА_2 гарантії на умовах визначених даним Договором.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням боржником виконання зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію у строк, визначений умовами Договору, кредитором нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 428 205,38 грн. за період з 16.10.13 р. по 27.01.15 р., 60 581,85 грн. процентів річних за період з 16.10.13 р. по 27.01.15 р. та 351 202,82 грн. інфляційних нарахувань за листопад 2013 р. - січень 2015 р., 74298,00 грн. суми судових витрат, 585459,00грн. вартості непоставлених (притриманих) металоконструкцій обсягом 46,465тн. за договором на виготовлення та поставку продукції №0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013р, 816615,45грн. неповерненої суми утримання, що складає 5% від обсягу поставлених металоконструкцій 1296,215тн. за договором на виготовлення та поставку продукції №0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013р,, які він просить включити до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - Постанова № 14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Згідно п. 3 Постанови № 14 інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.9 Постанови № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідально до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення стоку є перший за ним робочий день.

За результатами здійсненої за допомогою інформаційно - правової системи «ЛІГА: Закон» перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, процентів річних та втрат від інфляції судом встановлено, що зважаючи на помилкове неврахування позивачем приписів ст.ст. 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, внаслідок чого період прострочення оплати поставленої продукції (металоконструкції) було визначено неправильно, а, відтак, невірними є надані позивачем розрахунки пені та процентів річних у відповідних частинах. Адже, за змістом ст.ст. 599, 612 Цивільного кодексу України день виконання зобов'язання не може входити до періоду прострочення його виконання, оскільки цього дня зобов'язання боржника, хоч і з порушенням строку виконання, але припиняється.

Таким чином, розмір процентів річних та інфляційних нарахувань, перерахований судом у відповідності до умов Договору та положень законодавства в межах визначеного позивачем періоду становить 58105,41 грн. процентів річних та 115113,30 грн. втрат від інфляції відповідно, отже є меншими, ніж заявлено у кредитора. Тобто, грошові вимоги підлягають частковому задоволенню в сумах 58105,41 грн. та 115113,30 грн. відповідно.

Розмір пені, перерахований судом відповідно до умов Договору та приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного кредитором періоду, становить 401002,93 грн., а отже є меншим, ніж заявлено кредитором. Тобто, вимоги в частині нарахування пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції (металоконструкцій) підлягають частковому задоволенню в сумі 401002,93 грн..

Окрім того кредитором в позовній заяві заявлено вимоги про відшкодування вартості залишку виготовлених за Договором на виготовлення та поставку продукції № 0131.Д-15313.13/60 від « 19» серпня 2013р. металоконструкцій обсягом 46,465 т на загальну суму 585 459,00 грн. з ПДВ.

В обґрунтування вказаних вимог кредитор посилається на той факт, що за текстом укладеної між сторонами Додаткової угоди № 5 від 22.09.14 р. зазначено про визнання відповідачем наявності заборгованість останнього перед позивачем за поставлені згідно Договору металоконструкції на суму 3 945 693,55 грн. з ПДВ. При цьому відповідно до договірних положень Додаткової угоди № 5 залишок виготовлених металоконструкцій об'єкту загальним обсягом 68,962 т на загальну суму 868 921,20 грн. з ПДВ ПАТ «Укрстальконструкція» зобов'язалось поставити (в т.ч. передати у власність) покупцеві за умови попереднього проведення відповідачем квашення існуючої заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлені металоконструкції по у загальній сумі 3 945 693,55 грн. з ПДВ у строки та на умовах визначених п.1.3.1 Додаткової угоди № 5.

При цьому Додаткова угода № 5 містить застереження, яке впливає на обов'язок постачальника щодо поставки металоконструкцій, згідно якого відвантаження (поставка) металоконструкцій об'єкту здійснюється постачальником на підставі письмових по-марочних заявок покупця в термін, що не перевищує 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання заявки. По-марочна заявка повинна складати обсяг металоконструкцій не менше 1 машини.

Оскільки в порушення умов Додаткової угоди № 5 щодо здійснення платежів та надання по-марочних заявок боржником вказані дії були здійснені лише частково, що, за твердженнями кредитора, в свою чергу, унеможливлює виконання ПАТ «Укрстальконструкція» зобов'язань з поставки залишку металоконструкцій об'єкту в обсязі 46,465 т, кредитор просить суд віднести вимоги щодо відшкодування вартості залишку виготовлених за Договором на виготовлення та поставку продукції № 0131.Д-15313.13/60 від « 19» серпня 2013р. металоконструкцій обсягом 46,465 т на загальну суму 585 459,00 грн. з ПДВ до грошових вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Зокрема, суд звертає увагу на той факт, що сторони передбачили в Додатковій угоді № 5 такі відкладальні умови поставки металоконструкцій як надання покупцем по-помарочної заявки, проте не встановили строк подання покупцем такої заявки.

Більше того, суд, врахувавши невизначеність Додатковою угодою № 5 конкретного терміну подання відповідачем по-марочної заявки, встановив, що позивач не надав доказів звернення з вимогою про надання такої заявки в розумінні ч.2 ст. 530 ЦК України, в зв'язку з чим прострочення виконання відповідачем (кредитором) свого зобов'язання з подачі по-марочної заявки не мало місця. Крім того, Договір на виготовлення та поставку продукції № 0131.Д-15313.13/60 від 19.08.13 р. та Додаткова угода № 5 не містить умов, які б передбачали відстрочення виконання постачальником свого зобов'язання з поставки залишку металоконструкцій на період прострочення надання по-марочної заявки покупцем.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи статей 598, 670, 672 Цивільного кодексу України та статей 193, 202 Господарського кодексу України прийняти та оплатити залишок металоконструкцій залежить від обов'язку подати по-марочні заявки, та не може бути покладений на боржника, оскільки відповідно до частини 1 статті 13 та частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, і не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї, а відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Окрім цього згідно п. 2 застережень Додаткової угоди № 5 відвантаження (поставка) металоконструкцій об'єкту постачальником не здійснюється (штрафні санкції та будь - які компенсаційні санкції щодо прострочки поставки до постачальника не застосовуються) в разі невиконання сторони зі сторони покупця вищевказаного платежу/ів щодо чергової поставки, що, за умови відсутності доказів здійснених відповідачем відповідних оплат, в свою чергу свідчить про відсутність підстав для звернення до суду з відповідними вимогами.

Також кредитор просить суд віднести до грошових вимог суму 816615,45грн. неповерненої суми утримання, що складає 5% від обсягу поставлених металоконструкцій 1296,215тн. за договором на виготовлення та поставку продукції №0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013р,, які також не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, умови Додаткової угоди № 5, зокрема, п.1.6, передбачають в разі, якщо поставку металоконструкцій не буде виконано з причини невиконання покупцем своїх зобов'язань щодо встановленого строку та черговості проведення оплат (див. п.1.3 Додаткової годи) (в т.ч. й фінальної дати розрахунку), загальна сума притримання - 816615,45 грн. з ПДВ, що складає 5% від обсягу поставлених металоконструкцій Об'єкту - 1296,215 т, в будь-якому випадку та незважаючи на інші договірні регламентації підлягає поверненню (виплаті) покупцем постачальникові не пізніше як станом на 01.08.2015 р..

Тобто Додатковою угодою № 5 сторони передбачили окрему відповідальність за порушення покупцем строків та черговості оплат, до якої відповідач може бути притягнутий.

З метою визначення підстав та порядку застосування передбаченого умовами договору права продавця на притримані покупцем грошові кошти, необхідним є визначення правової природи даного права з точки зору цивільного та господарського права.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положення ЦК України та ГК України передбачено право сторін на застосування способів (видів) забезпечення виконання зобов'язань.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Метою застосування способів забезпечення виконання зобов'язання є попереднє забезпечення майнових інтересів кредитора, отримання ним гарантій належного виконання боржником зобов'язання, а також в цілях запобігання або зменшення розміру негативних наслідків, що можуть наступити у випадку його порушення, використовуються спеціальні заходи забезпечувального характеру.

При цьому, суд зазначає, що ЦК України (так як і ГК України) не містить вичерпного переліку способів забезпечення виконання зобов'язання. Так, відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України, якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи, що метою застосування продавцем такого права є в тому числі забезпечення належного виконання покупцем грошового зобов'язання щодо оплати раніше переданого товару, то його можна віднести до спеціального виду забезпечення виконання зобов'язання покупцем за договорами купівлі-продажу (поставки), застосування якого прямо передбачено законом.

Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України підлягають застосовуванню у тих випадках, коли покупець не здійснив оплату переданої йому (частини) партії товару, якщо договором купівлі-продажу передбачена передача товару у такий спосіб. У такому разі продавець може зупинити передачу наступної партії товару до моменту одержання платежу за першу партію. При цьому, вказане у договорі право на притримання коштів на виправлення недоліків продукції (п.3.6.3 Договору) відрізняється від притримання, передбаченого ст. 594 ЦК України, оскільки у випадку притримання кредитор у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання, тоді як притримання коштів на виправлення недоліків товару стосується іншої речі.

Відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що даний інститут цивільного права, за певних обставин, наділяє особу, що володіє річчю, яка їй не належить (ретентора), правом не повертати річ її власнику, якщо особа, яка утримує річ, понесла певні збитки, не отримала оплати або має інші вимоги до боржника, які виникли через невиконання або неналежне виконання іншою стороною свого зобов'язання. Сторона ж, яка належним чином виконала свої зобов'язання за договором, може задовольнити свої потреби за рахунок вартості притримуваної речі. Законодавець наділив кредитора двома головними правами: а) правом притримувати річ, здійснювати усі не заборонені законом дії щодо володіння нею, а також запобігання переходу речі до боржника; б) правом на отримання задоволення своїх вимог за рахунок притриманої речі. Таким чином, притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань спрямоване на стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань, а в тому випадку, коли притримання не справилося із своєю стимулюючою роллю, на задоволення грошових вимог кредитора за рахунок вартості притримуваної речі.

Притримання відноситься до речово-правових способів забезпечення виконання зобов'язань і має речовий характер. Кредитор здійснює притримання речі, що належить на праві власності боржникові. При цьому кредитор здійснює володіння річчю, але не має права користування нею, а власнику належать лише право розпорядження. Таким чином, право притримання за своєю правовою суттю є правом володіння чужою річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Грошові кошти, що передбачені умовами п.3.6.3 та 3.6.4 Договору,, не є річчю у розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України, адже не існують у матеріальній формі, у зв'язку з чим не можуть бути притримані Постачальником у якості забезпечення виконання негрошових зобов'язань покупця за договором на виготовлення та поставку продукції.

Керуючись ст.ст. 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати приватне акціонерне товариство «Укрстальконструкція», м. Київ кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району (код ЄДРПОУ 33790979) з грошовими вимогами на суму 3.776.850,00грн. грн. (четверта черга), 428.205,38грн. пені (шоста черга), 60.581,85грн. три відсотки річних (четверта черга), 351.202,82грн. інфляційних втрат (четверта черга), а також суму 74.298,00грн. судових витрат по розгляду справи №910/4312/15-г та 2756, 00 грн. судового збору (вимоги І черги).

2. У визнанні приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м. Київ кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Рік ЗакарпаттяВ» , смт. Чинадієво Мукачівського району (код ЄДРПОУ 33790979) з вимогами на суму 585459,00грн. вартості непоставлених (притриманих) металоконструкцій обсягом 46,465тн. за договором на виготовлення та поставку продукції №0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013р, а також суми 816615,45грн. неповерненої суми утримання, що складає 5% від обсягу поставлених металоконструкцій 1296,215тн. за договором на виготовлення та поставку продукції №0131.Д-15313.13/60 від 19.08.2013р відмовити.

3. Копію ухвали направити сторонам, ліквідатору та кредиторам.

Суддя О.Ф. Ремецькі