Ухвала

від 31.10.2016 по справі 912/4022/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року справа № 912/4022/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" про забезпечення позову у справі №912/4022/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг"

про стягнення 72 093,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 17.10.16, у якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг" заборгованість у розмірі 51 206,40 грн., штраф у розмірі 5120,64 грн., пеню у розмірі 4 056,95 грн., компенсацію за приниження ділової репутації у розмірі 9 534,40 год та судовий збір.

Ухвалою від 31.10.16 порушено провадження у справі, судовий розгляд призначено на 22.11.16 на 10:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" окремим пунктом викладено заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить в порядку підготовки справи до розгляду вжити заходи до забезпечення позову, наклавши арешт на рахунок відповідача (р/р 26003111001701980 в АТ "АРТЕМ-БАНК" в м. Києві, МФО 300885) та інші рахунки в межах ціни позову, а саме в межах 72 093,39 грн.

Позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, яким передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд враховує таке.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову (частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у пункті 45 викладено наступну правову позицію: "При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Згідно п. 47 постанови заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачає, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

В даному випадку позивач повинен навести господарському суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Всупереч викладеному, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" доводить невиконання відповідачем грошових зобов'язань, наслідком чого стало звернення позивача з позовом до суду .

Водночас, клопотання позивача про забезпечення позову, що міститься у прохальній частині позову не мотивоване, не обґрунтоване та не підтверджене документально, що суперечить вимогам ст. 66 ГПК України.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Також у п. 7.1 Постанови № 16 зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Таким чином, з метою забезпечення позову господарський суд може накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, проте не на сам рахунок, як того вимагає позивач.

За викладених обставин заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Поряд з тим, господарський суд звертає увагу та не, що згідно пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Судовий збір відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд", викладеної в позовній заяві від 17.10.16 про забезпечення позову по справі №912/4022/16, шляхом накладення арешту на рахунок відповідача (р/р 26003111001701980 в АТ "АРТЕМ-БАНК" в м. Києві, МФО 300885) та інші рахунки в межах ціни позову, а саме в межах 72 093,39 грн. відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Належним чином засвідчені копії ухвали направити позивачу: 02156, АДРЕСА_1; відповідачу: 25002, м. Кіровоград (Кропивницький), АДРЕСА_2.

Суддя Т. В. Макаренко