Рішення

від 19.12.2016 по справі 912/4022/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 рокуСправа № 912/4022/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/4022/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг"

про стягнення 72 093,39 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, керівник;

від відповідача - участі не брали;

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 17.10.16, у якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг" заборгованість у розмірі 51 206,40 грн., штраф у розмірі 5120,64 грн., пеню у розмірі 4 056,95 грн., компенсацію за приниження ділової репутації у розмірі 9 534,40 год та судовий збір.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов договору поставки в частині здійснення повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 31.10.16 порушено провадження у справі, судовий розгляд призначено на 22.11.16 на 10:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" окремим пунктом викладено заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить в порядку підготовки справи до розгляду вжити заходи до забезпечення позову, наклавши арешт на рахунок відповідача (р/р 26003111001701980 в АТ "АРТЕМ-БАНК" в м. Києві, МФО 300885) та інші рахунки в межах ціни позову, а саме в межах 72 093,39 грн.

Ухвалою від 31.10.16 в задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" відмовлено повністю.

Ухвалою від 22.11.16 відкладено розгляд справи №912/4022/16 до 19.12.16 на 16:00 год, зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача, а докази такого направлення надати суду; у відповідача витребувано відзив на позов, контррозрахунок та копію правовстановлюючих документів.

12.12.16 позивачем подано для долучення до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача.

У судовому засіданні 19.12.16 представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви від 09.12.16 про уточнення позовних вимог.

Відповідно до даної заяви позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість по Договору поставки № 2502/16 від 25.02.16 в сумі 51 206,40 грн., а за порушення виконання грошового зобов'язання по Договору штраф в сумі 5 120,64 грн., пеню в сумі 9 159,64 грн., 1153,20 грн. річних та 4 506,16 грн. інфляційних, всього в сумі 71 146,04 грн. та судовий збір.

При вирішенні питання про прийняття заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2016 господарський суд враховує таке.

Відповідно до положень пункту 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Оцінюючи подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, господарський суд прийшов до висновку, що останнім фактично подано заяву про зміну предмета позову та одночасно про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи права позивача, які визначені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на те, що на момент подачі заяви господарський суд ще не перейшов до розгляду справи по суті, а ціну позову згідно статті 55 названого кодексу вказує позивач, господарський суд приймає заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог і здійснює розгляд справи з урахуванням поданої заяви.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, витребуваних документів, зокрема відзиву на позов, не подав. Поштові конверти разом з ухвалами господарського суду від 31.10.2015 року та від 22.11.16, що направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві ( 25002, АДРЕСА_1) та на юридичну адресу відповідача, згідно Витягу з ЄДР станом на 22.11.16 (27641, АДРЕСА_2) повернуто до канцелярії суду із написом відділенням поштового зв'язку: "за не запитом".

Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі за адресою, яка зазначена у позовній заяві та адресою, за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 25002, АДРЕСА_1 та 27641, АДРЕСА_2. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/4022/16 в судовому засіданні 19.12.2016 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.16 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" (далі - ТОВ "Офіс Ленд", Постачальник, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг" (далі - ТОВ "Агро-Хім Лізинг", Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 2502/16, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупця Продукцію, визначену у відповідному замовленні, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що Поставка продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції узгоджуються Сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку Продукції відповідно до умов, визначених цим Договором.

Розділом 4 Договору визначено порядок замовлення товару покупцем.

Відповідно до п. 7.5 Договору датою оплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію Продукції на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 12.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.16. Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який відповідачем на момент подачі позову було оплачено частково.

На виконання умов Договору Постачальник виставив рахунок-фактуру № 238 від 26.02.16, предметом поставки визначено ОСОБА_3 офісний Zoom, A4, 80 г/м2, 500 арк. кількістю 800 шт. по ціні 59,59 грн. загальною вартістю 57 206,40 грн. ( в т.ч. ПДВ 9 534,40 грн).

Пунктом 7.7. Договору визначено, що оплата за партію Продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення Покупця здійснюється наступним чином: 10% передплата та остаточний розрахунок впродовж 3 банківських днів з моменту отримання товару у власність Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідачем 01.03.16 було здійснено передоплату на суму 6 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 9 від 01.03.16 та надано позивачу гарантійний лист від 26.02.16, за змістом якого Директор ТОВ ""Агро-Хім Лізинг" ОСОБА_4 надає особисті гарантії щодо виконання п. 7.7 Договору поставки № 2502/16 від 25.02.16, тобто в 3-х денний термін сплатити остаточну суму в повному обсязі.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу ОСОБА_3 офісний Zoom, A4, 80 г/м2, 500 арк. кількістю 800 шт. по ціні 59,59 грн. загальною вартістю 57 206,40 грн. ( в т.ч. ПДВ 9 534,40 грн). Даний факт підтверджено матеріалами справи ( видатковою накладною № 201 від 01.03.16 на суму 57 206,40 грн., підписаною директором ОСОБА_4 та завіреною печаткою відповідача; податковою накладною № 1 від 01.03.16 з квитанцією на підтвердження її реєстрації; експрес-накладною № 59 9980 2854 5736 ТОВ "Нова Пошта") та не спростовано Відповідачем.

Згідно даних вантажоперевізника Відповідач отримав вантаж 04.03.16, отже терміни поставки не перевищили 7 робочих днів, що не суперечить умовам поставки, викладеним у п. 5.4 Договору.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 4 від 21.03.16 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 51 206,40 грн., проте відповідь на неї сторонами не подано.

Як встановлено судом, Відповідач частково оплатив поставлений товар загалом на суму 6 000,00 грн. Зазначене підтверджується копією платіжного доручення № 9 від 01.03.16 на суму 6 000,00 грн., наявним в матеріалах справи.

Таким чином сума основного боргу, заявлена до стягнення позивачем, становить 51206,40 грн.

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 51206,40 грн. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що обов'язок позивача перед відповідачем по поставці товару виконано, що не заперечується відповідачем. Відповідачем також не заперечується факту прийняття товару, що підтверджується видатковою накладною № 201 від 01.03.16 на суму 57 206,40 грн., підписаною директором ОСОБА_4 та завіреною печаткою відповідача; податковою накладною № 1 від 01.03.16 з квитанцією на підтвердження її реєстрації; експрес-накладною № 59 9980 2854 5736 ТОВ "Нова Пошта". За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманого товару з 04.03.16 протягом 3-х банківських днів, тобто до 12.03.16 включно.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 51206,40 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 7.4 Договору позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом 5 банківських днів Покупець сплачує на користь Постачальника пеню яка обчислюється з 6 дня прострочення оплати відповідної партії Продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 9.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом більше ніж 20 календарних днів, Покупець також сплачує на користь Постачальника пеню, яка обчислюється з 21 дня прострочення оплати відповідної партії Товару у розмірі 36% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Як випливає з заяви позивача від 09.12.2016, ТОВ "Офіс Ленд" просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 159,64 грн. за період з 15.03.16 по 10.09.16 (тобто в межах 6 місячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Господарський суд, перевіривши розрахунок Позивача дійшов висновку, що він є правильним та відповідає нормам чинного законодавства, а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 9 159,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 9 159,64 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 120,64 грн.

Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом 5 банківських днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії Продукції.

Враховуючи зазначене, господарський суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, що становить 5 120, 64 грн.

ТОВ "Офіс Ленд" також просить стягнути з відповідача 1 153,20 грн. річних за період з 11.03.2016р. по 09.12.2016р. та 4 506,16 грн. інфляційних втрат за період з березня по листопад 2016 року .

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він є точним та відповідає нормам чинного законодавства.

З огляду на вищевказане, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 153,20 грн. за період з 11.03.2016р. по 09.12.2016р. та 4 506,16 грн. інфляційних втрат за період з березня по листопад 2016 року .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, з врахуванням заяви позивача від 09.12.2016р. про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою прозміну предмета позовоу та про зменшення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Лізинг" (27641, АДРЕСА_3, і.к. 38613834) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Офіс Ленд" (02156, АДРЕСА_4, і.к. 39365207) заборгованість у розмірі 51 206,40 грн., штраф у розмірі 5120,64 грн., пеню у розмірі 9 159,64 грн., 3% річних в сумі 1 153,20 грн., втрати від інфляції в сумі 4 506,16 грн, а всього 71 146,04 грн. та судовий збір в сумі 1067,19 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 22.12.2016.

Суддя Т. В. Макаренко