Постанова

від 05.10.2011 по справі 2а-12419/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2011 року 12:14 № 2а-12419/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростман" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про визнання дій протиправними за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.10.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправними дії головного державного податкового ревізора -інспектора Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ОСОБА_3, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва з проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростман»(код ЄДРПОУ 36940615) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Діварос Софт»за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р.; визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ОСОБА_3, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва зі складання Акту від 03.11.2010 року № 7004/23-1/36940615 документальної невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростман»(код ЄДРПОУ 36940615) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ «Діварос Софт».

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що співробітником ДПІ у Деснянському районі м. Києва порушений порядок проведення перевірки згідно вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував та пояснив, що на виконання контрольного завдання ДПА у м. Києві від 28.09.2010 №1589/7/23-407 щодо комплексного підходу до руйнування схеми ухилення від оподаткування за результатами аналізу інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі м. Києва (Акт №591/23-7/37101808 від 26.08.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт»(код за ЄДРПОУ 37101808) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010р.) було проведено документальну перевірку Позивача про що складено Акт №7004/23-1/36940615 від 03.11.2010 р. Перевірка проведена у відповідності п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу».

Відповідачі наполягають на відмові в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що до ДПІ у Деснянському районі м. Києва надійшли від ДПІ у Печерському районі м. Києва матеріали документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт»(код за ЄДРПОУ 37101808) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. (Акт №591/23-7/37101808 від 26.08.2010р.).

На підставі п. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків.

Для підтвердження отриманої інформації ДПІ у Деснянському районі м. Києва на адресу ТОВ «Ростман»оформлено запит від 28.09.2010р. №11283/10/23-119 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Діварос Софт»код за ЄДРПОУ 37101808 за червень 2010р.

Співробітниками інспекції для вручення вищезазначеного запиту було здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Ростман»: м. Київ, вул. Бальзака, 81/1.

За вказаною адресою підприємство відсутнє, про що було складено акт від 29.09.2010р. за №47/23-1.

До ГВПМ ДПІ у Деснянському районі у м. Києва 29.09.2010р. передано службові записки: за №342/23-100 щодо проведення заходів пов'язаних з розшуком та опитуванням засновника, керівника підприємства стосовно причетності їх до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності; за №340/23-100 на встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі у м. Києва отримано службову записку від 12.10.2010р. за №5851/7/26-351, якою повідомлено, що встановити фактичне місце перебування засновника ТОВ «Ростман»- ОСОБА_4 не виявилось можливим.

Крім того, від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі у м. Києва отримано довідку від 28.10.2010р. за № 1257/26-352, що місцезнаходження платника ТОВ «Ростан»не встановлено.

На підставі п.п.4.9 п.4 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями), головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ростман»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Діварос Софт»за період з 01.06.10 р. по 30.06.10 р. Перевірку проведено в приміщенні ДПІ у Деснянському районі м. Києва, у зв'язку з тим, що згідно баз даних «АІС РПП»на момент складання акту стан платника податків ТОВ «Ростман»«9»- направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження (Форма 18-ОПП).

За наслідками зазначеної документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростман»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Діварос Софт»за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було складено Акт перевірки від 03.11.2010 р. № 7004/23-1/36940615.

Позивач вважає дії ДПІ у Деснянському районі м. Києва по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ростман», складенню Акта від 03.11.2010 р. № 7004/23-1/36940615 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Діварос Софт»за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. протиправними, з підстав порушення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу України, вимог ст. 19 Конституції України, вимог Наказу ДПА України за №327 від 10.08.2005 р.

Всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, Суд не може погодитись з позицією Позивача виходячи з наступних підстав:

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі - Закон України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ).

З 01.01.2011 р. положення вказаного Закону були змінені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»вiд 02.12.2010 р. № 2756-VI, зокрема, ст. 11, 11-1 були виключені, однак судом застосовуються норми вказаного Закону у редакції від 07.10.2010р., які діяли на момент виникнення підстав для перевірки та початку перевірки.

Згідно статті 3 зазначеного Закону (у редакції від 07.10.2010р.) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно - правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Повноваження та права органів державної податкової служби були визначені статтями 10, 11, 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Згідно з п. 1 ст. 11 вищезгаданого Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

У відповідності до ст.. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. N 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати, зокрема, документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Розділом 2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 N 355, визначено порядок взаємодії при проведенні невиїзної документальної перевірки та дії відповідних підрозділів органів ДПС, а не лише підрозділів оподаткування юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки.

Письмовим дозволом при проведенні такої перевірки є резолюція керівника на відповідних документах, зокрема, у вигляді службових або доповідних записок керівника відповідного структурного підрозділу або листах платників податків щодо надання пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу.

Так, розділом 3 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України (далі - Типова інструкція), затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 N 315 (із змінами), встановлено порядок організації роботи з документами, які надходять до органів державної податкової служби. Зокрема, пунктом 3.4 цього розділу передбачений порядок розгляду вхідної кореспонденції керівництвом органу ДПС. При цьому, підпунктом 3.4.5 пункту 3.4 встановлено, що наслідки розгляду вхідної кореспонденції фіксуються в резолюціях.

Відповідно до підпункту 2.3.13 розділу 2 Типової інструкції резолюція - це напис на документі, зроблений керівником органу ДПС, що містить вказівки щодо виконання документа.

Таким чином, накладання резолюції (керівника (заступника керівника) органу ДПС) на документі засвідчує надання доручення щодо виконання такого документу, в тому числі може містити дозвіл на проведення невиїзної документальної перевірки.

Представник Відповідача зазначив, що на виконання контрольного завдання ДПА у м. Києві від 28.09.2010 №1589/7/23-407 щодо комплексного підходу до руйнування схеми ухилення від оподаткування за результатами аналізу інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі м. Києва (Акт №591/23-7/37101808 від 26.08.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діварос Софт»(код за ЄДРПОУ 37101808) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010р.) було проведено документальну перевірку Позивача, про що складено Акт №7004/23-1/36940615 від 03.11.2010 р.

Крім того, в матеріалах справи містяться листи Державної податкової адміністрації України про відпрацювання схем ухиляння від оподаткування, з переліком підприємств, серед яких зазначено контрагента Позивача ТОВ «Діварос Софт».

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Частина 18 ст. 11-1 вказаного Закону передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

В силу ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.

Таким чином, запрошення платників податків або їх представників для проведення невиїзної документальної перевірки є правом, а не обов'язком податкового органу.

Відповідно до п. 4.3 вищенаведеного Порядку, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

При відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення (п. 4.8 Порядку).

Вказана норма передбачає направлення письмового виклику для підписання акта та, у разі неявки, акта перевірки платнику податку з повідомленням про вручення.

На письмове звернення керівника Позивача до ДПІ у Деснянському районі м. Києва 08.06.2011 р. №01/06 копія Акту невиїзної документальної перевірки від 03.11.2010 р. була видана під підпис.

Проте, позовні вимоги про визнання протиправними дій співробітників Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва по проведенню перевірки та складанню акту перевірки судом вбачаються необґрунтованими з огляду на наступне.

Оскільки акт перевірки містить посилання на те, що співробітниками відповідача було здійснено виїзд за місцем знаходження Позивача, проте Позивач не знаходиться за зареєстрованою адресою, зазначена обставина ніким не спростовується, то судом вбачається доведеною обставина, а отже посилання Позивача на неправомірні дії Відповідача щодо проведення невиїзної перевірки спростовуються.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення; податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення: для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до закону податковий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства; за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р"); за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш"); за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (форма "З"); про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку; про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В2"); про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В3").

Таким чином, нормами Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, також передбачено прийняття та направлення платнику податків рішення щодо визначення суми штрафів.

Натомість, згідно з нормами В«Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавстваВ» , затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3).

Отже, висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення що вже відбулося, тобто в наявності матеріально -правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно -правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Б. Федорчук