Постанова

від 25.10.2016 по справі 904/3414/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року Справа № 904/3414/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів : Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №29/01 від 29.01.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №ББУ/ПРМ314/16 від 14.07.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "РЕМА", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» , м.Першотравенськ, Дніпропетровська область

про стягнення 91 955,70 грн. за договором поставки

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ»

до товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "РЕМА"

про стягнення неустойки у вигляді штрафу у розмірі 3 000,00 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 р. у даній справі (суддя Назаренко Н.Г.) первісні позовні вимоги задоволено частково. Cтягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» 60 000,00 грн. - основного боргу, 25 803,60 грн. - пені, 1 518,86 грн.- 3% річних, 1 848,32 грн.- інфляційних втрат, 1 349,47 грн. - витрат по сплаті судового збору; в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» 3 000,00 грн. - 5% штрафу, 1 378,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Згадане рішення обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем за первісним позовом умов договору № 14-209-П від 15.10.2014 р. щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

В частині розгляду зустрічних позовних вимог, рішення господарського суду мотивовано посиланням на порушення постачальником строку поставки продукції, передбаченого п.5.2. договору.

Не погодившись зі згаданим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду в частині стягнення 60 000,00 грн. - основного боргу, 25 803,60 грн. - пені, 1 518,86 грн.- 3% річних, 1 848,32 грн.- інфляційних втрат, 1 349,47 грн. - витрат по сплаті судового збору скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Скаржник вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції по договору.

Скаржник зазначає, що стягнення надмірно великих штрафних санкцій дестабілізує роботу товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» , де працює 500 осіб з 26 тис. мешканців м.Першотравенська, і яке є містоутоворюючим підприємством.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» вжило заходи щодо сплати основного боргу в розмірі 60 000,00 грн. в добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 16.06.2016 р.

У відзиві на апеляційну скаргу, товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «Рема» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір та приймаючи рішення чітко дотримався всіх приписів процесуального права, дослідив всі доводи та докази сторін, встановив об'єктивну картину спору, правильно застосував норми матеріального права та прийняв законне рішення, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.

15.10.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» (постачальник) укладено договір №14-209-П, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, по цінам і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договору та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, яка поставляється в його власність, у відповідності з умовами цього договору (п.п.1.1., 12. договору).

Згідно п.3.1. договору поставка продукції проводиться в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п.3.2. договору умови поставки продукції EXW, склад продавця, м.Дніпропетровськ згідно В«Інкотермс-2010В» , якщо інше не обговорено у відповідних специфікаціях до цього договору. У випадку, коли сторони в специфікаціях обумовили інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних торгових термінах В«Інкотермс-2010В» , з урахуванням узгоджених сторонами застережень та умов поставки у відповідних специфікаціях.

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, які надані постачальником, про прийняття продукції (п.3.5 договору).

Ціна на продукцію, що поставляється постачальником встановлюється сторонами в у відповідних специфікаціях до цього договору. Загальна вартість кожної партії поставленої постачальником по цьому договору продукції вказується у відповідності специфікаціях до договору (п. 4.1. договору).

Розрахунки за поставлену постачальником продукцію по цьому договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції (п.4.2. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони прийшли до згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 р. включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по цьому договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань. Дострокове розірвання цього договору допускається виключно зі згодою сторін. Договір вважається розірваним після завершення всіх розрахунків між сторонами (п. 7.1. договору).

24.03.2015 р. між сторонами підписано специфікацію до договору, якою узгоджено поставку продукції на загальну суму 60 000,00 грн. у строк до 10.04.2015 р.

На виконання умов договору, товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Рема" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" продукцію на суму 60 000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000858 від 31.03.2015 р.

Зазначена продукція прийнята представником товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" без заперечень.

Виставлений позивачем рахунок - фактуру на оплату № СФ-000193 від 31.03.2015р. на суму 60 000,00 грн., відповідачем було оплачено несвоєчасно, а саме: 25.09.2015р. оплачено 5 000,00 грн. та 02.10.2015р. - 55 000,00 грн.

Специфікацією від 31.08.2015 р. між сторонами узгоджено поставку продукції на загальну суму 60 000,00 грн. у строк до 25.09.2015 р.

У зв'язку з простроченням оплати відповідачем поставленої продукції за накладною № 0000858 від 31.03.2015 р., позивач з урахуванням вимог ст.594 ЦК України, здійснив притримання поставки продукції, до моменту проведення розрахунку.

08.10.2015 р. позивач поставив відповідачу товар відповідно до специфікації від 31.08.2015 р. на суму 26 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001395 від 08.10.2015 р.

28.10.2015 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 33 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001441 від 28.10.2015 р.

Для оплати зазначеного товару, який отриманий представником відповідача без заперечень, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату № СФ-000879 від 08.10.2015 р. на суму 26 400,00 грн. та № СФ-000942 від 28.10.2015 р. на суму 33 600,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" поставлений товар на загальну суму 60 000,00 грн. не оплатив, що і стало причиною звернення позивача за первісним позовом до суду з вимогою про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 60 000,00 грн., інфляційних - 3 727,20 грн., пені - 25 803,60 грн. та 3% річних - 1 524,90 грн.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення первісного позову, колегія суддів враховує таке.

Частиною 1 статті ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати заборгованості за спірним договором у розмірі 60 000,00 грн. не виконав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення зазначеної заборгованості.

Колегія суддів не приймає до уваги надане відповідачем суду апеляційної інстанції платіжне доручення № НОМЕР_1 від 16.06.2016 р. про сплату заборгованості за спірним договором у розмірі 60 000,00 грн., оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції, відповідач не повідомив місцевий господарський суд про здійснення оплати заборгованості, яке відбулося після порушення провадження у справі та не надав відповідні докази. Отже, вказані обставини не були відомі господарському суду під час розгляду справи.

У п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Всупереч наведеному, відповідач не навів обставин, які б свідчили про неможливість подання платіжного доручення № НОМЕР_1 від 16.06.2016 р. господарському суду з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що він не позбавлений можливості повідомити орган державної виконавчої служби про сплату заборгованості за спірним договором у розмірі 60 000,00 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.6. договору сторони погодили, що у випадку не своєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за кожною накладною окремо, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення пені у розмірі 25 803,60 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 1 524,90 грн. за період з 01.05.2015 р. по 21.04.2015 р. та інфляційні втрати - 3 727,20 грн. за період з травня 2015 р. по березень 2016р.

Місцевий господарський суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3% річних за період з 01.05.2015 р. по 21.04.2016 р. у розмірі 1 518,86 грн. та інфляційних у розмірі 1 848,32 грн.

Суд апеляційної інстанції суддів додатково перевіривши вищевказаний розрахунок 3% річних та інфляційних, з висновком суду першої інстанції погоджується.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції по договору, оскільки наведене спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем подано заяву про зменшення штрафних санкцій, яка обґрунтована посиланням на те, що у відділі примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться 7 виконавчих проваджень, в яких боржником виступає товариство з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» , на сьогоднішній день виконавчою службою накладено арешт на майно та кошти боржника.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 №7-рп/2013.

Зважаючи на те, що відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, в матеріалах справи, відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача суттєвих збитків, у зв'язку з порушенням відповідачем строків грошового зобов'язання, враховуючи інтереси обох сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення на 50% розміру заявленої позивачем до стягнення пені.

Вирішуючи спір в частині розгляду зустрічних позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "РЕМА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" неустойки у вигляді штрафу у розмірі 3 000,00 грн., колегія суддів враховує таке.

У специфікації від 31.08.2015р. сторони узгодили поставку наступної продукції, а саме: біодеструктивного нафто поглинаючого сорбенту В«Еколан-МВ» , кількістю - 500 од.(вим.-кг), за ціною 100,00 грн. (без ПДВ), строк поставки - 25.09.2015р.

Всупереч наведеному, постачальник порушив строки поставки продукції, зокрема 220 кг було поставлено 08.10.2015р., а 280 кг - 28.10.2015р., що підтверджується відповідними видатковими накладними №РН-0001395 та № РН-0001441.

Відповідно до п. 5.2. договору у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, яка не поставлена в строк по відповідній специфікації. Та крім цього, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, причинених затримкою виконання постачальником зобов'язань по цьому договору.

Враховуючи наявність прострочення у виконанні договірних зобов'язань, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 5.2. договору та задоволення зустрічних позовних вимог.

З урахуванням наведеного, встановивши наявність підстав для зменшення пені, колегія суддів приходить до висновку щодо зміни рішення господарського суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101-105 України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 р. у справі № 904/3414/16 змінити, виклавши в наступній редакції: В«Первісні позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» 60 000,00 грн. основного боргу, 12 901,80 грн. - пені, 1 518,86 грн.- 3% річних, 1 848,32 грн.- інфляційних втрат, 1 178,62 грн . - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» 3 000,00 грн. - 5% штрафу, 1 378,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказВ» .

Стягнути з стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«НВК В«РЕМАВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Першотравенський ремонтно-механічний заводВ» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 438,67 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_3