Ухвала

від 26.10.2016 по справі 914/921/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська,81

УХВАЛА

26.10.16 Справа № 914/921/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Кузь В.Л.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс», вих. № 207 від 07.09.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/4648/16 від 27.09.2016 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 03 серпня 2016 року

у справі № 914/921/15 (головуючий суддя Яворський Б.І., судді: Галамай О.З. та Юркевич М.В.),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Галтранс», м. Львів,

Про стягнення заборгованості в сумі 49010,52 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта: ОСОБА_2 - п/к за довіреністю № 228 від 19.09.2016 р.;

від позивача: ОСОБА_3 - п/к за довіреністю б/н від 17.05.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_4 - п/к за довіреністю № 3 від 17.10.2016 р.;

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам роз'яснено та зрозуміло. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником апелянта, позивача та відповідача подано спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2016 року, справу № 914/921/15 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Кузь В.Л., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 р. апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 28.09.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс», вих. № 207 від 07.09.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/4648/16 від 27.09.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 19.10.2016 року, про що сторони та апелянт були повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (том ІІ, а. с. 6-9).

В судовому засіданні 19.10.2016 р. за участю представників сторін та апелянта, судом оголошувалась перерва до 26.10.2016 р. про що уповноважені представники сторін та апелянта були особисто повідомлені під розписку.

В судове засідання 26.10.2016 р. від апелянта уповноважений представник прибув, на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду апелянт надіслав клопотання вих. № 207/1 від 20 жовтня 2016 року (вх. № ЛАГС 01-05/5007/16 від 24.10.2016 р.) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» до справи в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, також до клопотання додано копії наступних документів: договір № Е/Р00/14/0105 від 06 лютого 2014 року та його переклад; договір № 4/2014 від 06.05.2014 р.; форма МД - 2408040001/2014/005545; форма МД - 2408040001/2014/005547; форма МД - 2408040001/2014/005550; рішення по справі № 1231/15 від 16.06.2015 р. та рішення по справі № 916/704/16. Крім того, представником апелянта аналогічне клопотання № 207/1 від 20 жовтня 2016 року з додатками про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» до справи в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було подано через канцелярію суду вх. № ЛАГС 01-04/7747/16 від 26.10.2016 р. (знаходиться в матеріалах справи).

Представником апелянта надано усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та у клопотанні про залучення третьою особою, також представником усно зазначено, що вантаж у спірних вагонах по справі № 914/921/15 є власністю ТзОВ «Хімтек-Імпекс» та на підставі укладеного з CIECH SPOLKA AKCYINA SUCURSALA RAMNICU VALCEA договору купівлі-продажу, а так ТзОВ «Хімтек-Імпекс» мало договірні відносини з ТзОВ «ТЕП «Галтранс» транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажу на території України, останній зазначений у перевізних документах отримувачем вантажу, відтак на думку апелянта, судове рішення по справі № 914/921/15, в майбутньому вплине на його права та обов'язки, так як останній вправі виставити спірну суму в регресному порядку на ТзОВ «Хімтек-Імпекс», відповідно до наведеного апелянт вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи № 914/921/15 зобов'язаний був залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що аналогічна справа уже була предметом розгляду в суді першої інстанції по справі № 914/1231/15, в якій судом було залучено апелянта в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відтак, просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтек- Імпекс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/921/15 від 03.08.2016 р., прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Представник позивача в судове засідання прибув, у попередньому судовому засіданні, через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу № НЮ-890 від 18.10.2016 р. (вх. № 01-04/7582/16 від 19.10.2016 р.), просить залишити рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/921/15 від 03.08.2016 р. без змін, а апеляційну скаргу апелянта - без задоволення. Доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу представник підтримав, усно зазначив, що згідно оскаржуваного апелянтом рішення по справі № 914/921/15 предметом спору є стягнення коштів за зберігання вантажу на станції Вадул-Сирет ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДГТО «Львівська залізниця» понад визначений чинним законодавством термін в сумі 22061,80 грн. та за користування двома вагонами, в яких знаходився та зберігався вантаж на станції Вадул-Сирет в сумі 18780,30 грн., всього 49010,52 грн. з ПДВ, відповідно до статті 46 Статуту залізниць, оскільки відповідач довго не забирав вантаж з вагонів та зі станції, що було оформлено відповідними пам'ятками № 47, пам'ятками про забирання вагонів № 82, 86 та 84, відомостями форми ГУ-46, ГУ-45, актами про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23, твердження апелянта вважає надуманими та такими, що не заслуговують на увагу. Щодо тверджень апелянта, що отримувачем вантажу на підставі договору купівлі-продажу став апелянт, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтекс-Імпекс», представник позивача також заперечив, оскільки доказів про те, що отримувачем вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» в матеріалах справи та у позивача відсутні, а кошти за зберігання вантажу позивачем розраховано відповідачу до моменту забирання вантажу зі станції, відтак вважає, що у задоволенні клопотання апелянта про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача слід відмовити, а апеляційне провадження припинити.

Від відповідача представник в судове засідання прибув, у попередньому судовому засіданні подав, через канцелярію суду, відзив на апеляційну скаргу б/н від 17.10.2016 р. (вх. № 01-04/7509/16 від 17.10.2016 р.), просить суд задовольнити апеляційну скаргу ТзОВ «Хімтек-Імпекс», рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/921/15 від 03.08.2016 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі та усно пояснив, що вантажоодержувачем є апелянт, оскільки останній своїми власними силами забирав спірний вантаж зі станції, відтак вважає, що ТзОВ «Хімтек-Імпекс» слід залучити третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів оглянувши та дослідивши матеріали даної справи, подані сторонами та апелянтом докази, заслухавши усні пояснення представників сторін та апелянта, приходить до висновку відмовити апелянту у задоволенні клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс», а апеляційне провадження припинити, виходячи з наступного.

З апеляційної скарги апелянта вбачається, що судовим рішенням по справі № 914/921/15 було порушено права та законні інтереси ТзОВ «Хімтек-Імпекс», оскільки суть спору по вищезазначеній справі полягала у стягненні з відповідача (ТзОВ «ТЕП «Галтранс») коштів за зберігання вантажу на станції Вадул-Сирет та за користування вагонами на цій же станції, а так як вантаж у вагонах належать апелянту, відтак дані обставини мають безпосереднє відношення до апелянта (ТзОВ «Хімтек-Імпекс»), однак, не зважаючи на те, місцевим господарським судом ТзОВ «Хімтек-Імпекс» не було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та оскаржуване рішення було прийняте без участі апелянта.

Також апелянт у апеляційній скарзі зазначає, оскаржуваним рішенням, було стягнуто кошти з відповідача за зберігання вантажу згідно розділу 3 пункту 2.1. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом МТУ № 317 від 26.03.2009 р., а також за переадресування вантажів, заповнення документів, повідомлення одержувача, однак, за вказаними обставинам вже існує судове рішення, яке набуло законної сили, де було вирішено питання нарахування коштів, плати за користування вказаними вагонами, відтак, на думку скаржника, має місце два рішення про той же предмет, з тими ж сторонами та підставами, які зазначені у справі № 914/1231/15 та у справі № 914/921/15.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції в супереч міжнародному договору, який було укладено між Держадміністрацією залізничного транспорту України та АТ «Румунська залізнична група» власні та орендовані вагони, які належать компаніям Укрзалізниці, експедиторами вантажовідправниками або вантажоодержувачам (як резидентами України так і резидентами Румунії) АТ «Румунська залізнична група» звільняються від плати за користування цими вагонами, однак, судом всупереч міжнародного права було розраховано плату за користування вагонами, окрім того, на самих вагонах був нанесений знак «Р», що стає зрозуміло, що кошти були нараховані за користування приватними вагонами, хоча відповідно до п. 9.7 параграфу 9 розділу 2 «Правил користування вантажними вагонами у міжнародному сполученні» за знаходження приватного і зданого в оренду вагона на залізниці користувача плата не нараховується.

Також апелянт зазначає, що позивачем при поданні позову 20.03.2015 р. по справі № 914/921/15 було пропущено 9-тимісячний строк позовної давності встановлений параграфом 1 ст. 31 СМГС та пунктом 3 параграфу 2 ст. 31 СМГС, оскільки отримання вантажів у спірних вагонах здійснювалось 13.05.2014 р. та 30.05.2014 р., що є підставою для відмови у позові.

З урахуванням вищенаведеного в апеляційній скарзі апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції однозначно впливає на права та обов'язки ТзОВ «Хімтек-Імпекс», як третьої особи, так як в подальшому, на підставі рішення суду із відповідача по справі будуть стягнуті кошти, нараховані за вагони, що прибули для ТзОВ «Хімтек-Імпекс», то відповідач може звернутись із вимогою про відшкодування вказаних сум до апелянта (ТзОВ «Хімтек-Імпекс»).

З клопотань вих. № 207/1 від 20 жовтня 2016 року (вх. № ЛАГС 01-05/5007/16 від 24.10.2016 р.) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек- Імпекс» до справи в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вбачається, що подані вищезазначені клопотання дублюють доводи вищезазначеної апеляційної скарги.

Відповідно до вищенаведеного колегія суддів дослідивши матеріали справи № 914/921/15 та взявши до уваги факти встановлені в рішенні по справі № 914/1231/15 місцевого господарського суду від 16.06.2015 р. (з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України), встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по справі № 914/921/15 є стягнення плати за зберігання вантажу на станції та у спірних вагонах на станції Вадул-Сирет та стягнення плати за користування вагонами № 835366520244, 835366561487 за весь період зберігання вантажу у вагонах, що зазначено в рішенні суду (а. с. 2, абзац 8 судового рішення).

Отже, кошти позивачем було розраховано відповідачу за вантаж, який знаходився у спірних вагонах та за користування спірними вагонами за весь період зберігання вантажу у них на станції Вадул-Сирет, тобто за їх переміщення з вантажем по станції у зв'язку з їх затримкою із вини одержувача - ТзОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Галтранс», який вчасно спірний вантаж не забирав, дані нарахування передбачені правилами зберігання вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644, які встановлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання вантажу, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше, як двома особами, у відповідності до Правил складання актів (розділ 28 Правил перевезень вантажів).

Слід зазначити, що перевезення відбувалось за СМГС накладною № 5322371 (том І, а. с. 15-16), яка оформлена без будь-яких зауважень чи застережень, оскільки докази протилежного відсутні.

За вказаною СМГС накладною № 5322371 відправником вантажу визначено: Чієк Сполка Аксижна Румунія (Варшовня. Сук. Рм. Випчеа. Узинеи Стреет. Нр. 2.) (графа 1 накладної), отримувачем вантажу: ТзОВ «ТЕП «Галтранс»: 79000, м. Львів, вул. Стефаника, 17/2 (графа 5 СМГС накладної), станція призначення: Вадул-Сирет (графа 8 СМГС накладної).

Будь-якої інформації про те, що ТзОВ «Хімтек-Імпекс» є вантажоодержувачем вантажу зазначена СМГС накладна не містить, про це не вказано і в особливих заявах відправника (графа 4 СМГС накладної), та не вказано про це самим вантажоодержувачем в цій накладній, як особливі примітки, тощо.

Дослідивши фактичні обставини справи, які були встановлені рішенням суду першої інстанції по справі № 914/1231/15, з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 18 травня 2016 р. у справі № 914/1231/15, яким залишені в силі попередні рішення судів у справі № 914/1231/15, на яке покликається апелянт, вбачається, що предметом спору у справі № 914/1231/15, за позовом ТзОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Галтранс» до ДТГО «Львівська залізниця», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТзОВ «Хімтек-Імпекс» було: поновлення коштів на особовому рахунку, стягнення інфляційних втрат та 3% річних за Договором № 4/2014 транспортного експедирування , а не стягнення плати за користування вагонами № 835366520244, 835366561487 та зберігання вантажу на станції Вадул-Сирет, розрахованих відповідно до ст. 46 Статуту залізниць, хоча перевезення відбувалось за СМГС накладною № 5322371.

Рішенням суду у справі № 914/1231/14 встановлено, що 10.05.2014 р. зі станції Говора Румунія відправник «Чієк Сполка Аксижна Румунія» на станцію Вадул-Сирет відповідно до накладних СМГС №№ 53100812-53100816, прибуло 26 власних іновагонів (Перевізник АО ГФР), із вантажем: сода кальцинована, з яких:

- 8 вагонів №№ 835366538253, 835366515582, 835366525771, 835366520244, 835366561487, 835366540630, 835366561115 відправка № 100813, № 835366529583 відправка № 100812 станція призначення Вадул-Сирет, одержувач та платник позивач;

- 3 вагони №№ 835366513546, 835366521697, 835366516176 відправка № 100814, станція призначення Нікель Побужський Одеської залізниці, одержувач: ООО «Побужський феронікелевей комбінат», платник позивач;

- 8 вагонів №№ 835366519857, 835366535853, 835366526621, 835366536851, 835366528635, 835366521283, 835366558236, 835366528460 станція призначення Костопіль Львівської залізниці, платник позивач;

- 7 вагонів №№ 835366542891, 835366522638, 835366550746, 835366531164, 835366559101, 835366516291, 835366514353 відправка № 100816, станція призначення Клевань Львівської залізниці, одержувач ПАТ «Консюрмерс ОСОБА_5» платник позивач.

Відповідно до наведеного стає очевидно, що предмет спору по справі № 914/921/15 та по справі № 914/1231/15 є різний, та аж ніяк, як вказує апелянт в апеляційній скарзі, що дані судові рішення є тотожними з предметом спору, сторонами та підставами.

Щодо доводів апелянта, що списання Залізницею коштів здійснювалось на підставі роз'яснення Укрзалізниці, колегія суддів також вважає надуманим та безпідставним, оскільки, акти загальної форми (том І, а. с. 22-24, 27, 29, 32-34, 36-38, 40-42, 45-46, 48) були підписані позивачем без участі апелянта, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні, сторонами, зокрема апелянтом не подано.

Відповідно до ч. 3, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відповідно до приписів статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи вищенаведене в сукупності вбачається, що права та обов'язки апелянта (ТзОВ «Хімтек-Імпекс») рішенням Господарського суду Львівської області від 03.08.2016 р. по справі № 914/921/15 не порушують його права та обов'язки, відтак відсутні підстави для залучення ТзОВ «Хімтек- Імпекс» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17 травня 2011 року (зі змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», якщо у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи

оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового

зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2014 р. по справі № 914/3713/14 за позовом ТзОВ «ТЕП «Галтранс» до ДТГО «Львівська залізниця» про стягнення 183377,72 грн., яке передує рішенню місцевого господарського суду по справі № 914/1231/15 встановлено ряд обставин, які в силу ст. 35 ГПК України, мають преюдиціальне значення, зокрема, щодо:

- в матеріалах справи № 914/3713/14 та № 914/1231/15 наявний лист апелянта від 02.12.2014 р. № 260, у якому останній зазначив, що спірні вагони були надані компанією Liant на підставі договору транспортного експедирування;

- встановлено та підтверджено сторонами, що договір перевезення було укладено саме на умовах Угоди про міжнародне вантажне залізничне сполучення (СМГС);

- Апелянт, покликаючись на безпідставність стягнення з нього плати за користування іновагонами, доказів на підтвердження своїх посилань з цього приводу не навів та не представив суду апеляційної інстанції, як і не надав жодних доказів під час розгляду справи № 914/1231/15;

- в жодному із документів, які були предметом правової оцінки судом першої інстанції, не встановлено, що Залізниця нараховувала кошти на підставі листа Укрзалізниці як про це стверджує Апелянт. Нарахування здійснювались на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Мінтрансу України від 23.09.2009 р. № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356; - списання зазначених коштів з ЄТехПД позивача (та платника) здійснювалось на підставі розрахункових відомостей, що не суперечило п. 2.2.1.1. договору № 145/06-ЦЮ, відомостей плати за користування вагонами, пам'яток подачі та забирання вагонів, зміст яких не був спростований у встановленому порядку належними доказами.

Слід зазначити, що протягом всього періоду розгляду даної справи місцевим судом, ТзОВ «ТЕП «Галтранс», подаючи відповідні заяви та клопотання, жодного разу не заявило клопотання про залучення ТзОВ «Хімтек-Імпекс» третьою особою по даній справі.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку припинити апеляційне провадження, щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» вих. № 207 від 07.09.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/4648/16 від 27.09.2016 р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 03 серпня 2016 року у справі № 914/921/15, як помилково порушене, на підставі п. 1, ч. 1, ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду слід повернути апелянту.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 49, ч. 1, п. 1, ст. 80, 99, 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження, щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМТЕК - ІМПЕКС» вих. № 207 від 07.09.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/4648/16 від 27.09.2016 р.) на рішення Господарського суду Львівської області від 03 серпня 2016 року у справі № 914/921/15, як помилково порушене, на підставі п. 1, ч. 1, ст. 80 ГПК України.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімтек-Імпекс» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 11-В, кім. 46, ідентифікаційний код 38573053) з Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 2009,71 грн. за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Орищин Г.В.