Постанова

від 26.10.2016 по справі 905/1070/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

26.10.2016 справа № 905/1070/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача 1): від відповідача 2): від третьої особи:не з'явився, не з'явився, не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, на рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 по справі№905/1070/16 (суддя Паляниця Ю. О.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Водотеплокомунікація", м. Вугледар Донецької області, 2) Комунальне підприємство "Тепломережа" Вугледарської міської ради, м. Вугледар Донецької області, Комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради", м. Вугледар Донецької області, простягнення 3 240 065, 87 грн.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України»), м. Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація» (далі - ТОВ «Водотеплокомунікація», відповідач 1), м. Вугледар Донецької області, про стягнення основної заборгованості у розмірі 2 459 076, 87 грн., 3 % річних у сумі 79 553, 12 грн. та інфляційних втрат у розмірі 701 435, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2016 у справі № 905/1070/16 за клопотанням ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до участі у справі в якості другого відповідача також залучено Комунальне підприємство «Тепломережа» Вугледарської міської ради (далі - КП «Тепломережа», відповідач 2), м. Вугледар Донецької області.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 у задоволенні позову ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відмовлено. Рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, встановивши факт переведення боргу з ТОВ «Водотеплокомунікація» на КП «Тепломережа», не надав йому належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про відсутність заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012.

В апеляційній скарзі наведені також інші доводи, які на думку позивача є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

КП «Тепломережа» у відзиві на апеляційну скаргу не вбачає підстав для її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Зокрема, представник КП «Тепломережа» посилається на те, що у рішенні Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у справі № 908/3053/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016, встановлено, що заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 була погашена 26.11.2014, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у позові.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2016 підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судове засідання 26.10.2016 представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів та Комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» (далі - КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради») у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -

В С Т А Н О В И В :

Між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» 26.10.2012 було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору (а. с. 13-18).

Відповідно до пункту 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (пункт 3.4 Договору).

Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна за 1 000 м 3 газу становить 4 661, 74 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.

Як встановлено пункт 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 1 вересня 2012 року і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11 Договору).

На виконання умов Договору купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» поставило КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг» природний газ за Актами приймання-передачі: від 27.11.2012 у жовтні 2012 року на суму 220 108, 52 грн. (а. с. 19), від 30.11.2012 у листопаді 2012 року на суму 822 689, 18 грн. (а. с. 20) та від 31.12.2012 у грудні 2012 року на суму 1 991 279, 17 грн. (а. с. 21). Усього на загальну суму 3 034 076, 87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у листопаді - грудні 2012 року КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг» частково сплатила вартість поставленого природного газу на загальну суму 575 000, 00 грн.

Між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Кредитор), КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» (Первісний боржник) та ТОВ «Водотеплокомунікація» (Новий боржник) 26.11.2014 було укладено Договір про переведення боргу № 2584/14, за умовами якого Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні (а. с. 11-12).

Згідно з пунктом 1.2 цього Договору Кредитор дійсним дає згоду на заміну Первісного боржника у зобов'язанні Новим боржником та на укладення цього Договору на встановлених у ньому умовах.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладення цього Договору дорівнює 2 459 076, 87 грн.

У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 6.1 Договору).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у справі № 908/3053/15 (а. с. 22-27), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 (а. с. 128-132), позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Водотеплокомунікація» 3 % річних у розмірі 141 729, 33 грн., пеню у сумі 38 482, 84 грн., 7 % штрафу у розмірі 40 727, 08 грн. та інфляційні втрати у сумі 476 793, 41 грн., а у задоволенні позовних вимог до КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» відмовлено. У частині позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 5 000, 00 грн. провадження по справі припинено.

У подальшому між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Кредитор), ТОВ «Водотеплокомунікація» (Первісний боржник) та КП «Тепломережа» (Новий боржник) 25.02.2016 було укладено Договір про переведення боргу № 1466/16, за умовами якого Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 (з урахуванням Договору про переведення боргу № 2584/14 від 26.11.2014), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні (а. с. 73-74).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладення цього Договору дорівнює 2 454 076, 87 грн.

У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012.

Як передбачено у пункті 3.2 Договору, Новий боржник зобов'язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1 цього Договору, у порядку та на умовах, визначених Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 6.1 Договору).

У зв'язку з тим, що обов'язок з оплати поставленого природного газу не було виконано належним чином ані ТОВ «Водотеплокомунікація», ані КП «Тепломережа», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню, виходячи з такого.

Апеляційний господарський суд, оцінивши зміст спірного договору, дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Згідно зі статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт поставки природного газу підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу та не заперечується сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із того, що факт погашення заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у розмірі 2 454 076, 87 грн. було встановлено при розгляді справи № 908/3053/15.

Проте колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на таке.

За змістом частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Колегія суддів, вивчивши зміст рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 908/3053/15, копії яких наявні у матеріалах справи, вважає, що суд першої інстанції висловив припущення щодо походження грошових коштів, за рахунок яких відбулось погашення основного боргу за Договором № 14/6434/12 від 26.10.2012, однак достеменно не встановив його відсутність. При цьому місцевий господарський суд у вказаному рішенні прямо зазначає, що через відсутність інших доказів сплати відповідачами основного боргу за спірним Договором у розмірі 2 459 076, 87 грн. колегія суддів першої інстанції виходить із розрахунку ціни позову ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за підписом директора Департаменту реалізації газу, належним чином засвідчена копія якого долучена і до матеріалів цієї справи (а. с. 113-114).

Водночас суд першої інстанції, проаналізувавши докази, надані сторонами у справі № 908/3053/15, не врахував, що розрахунок ціни позову здійснено ПАТ «НАК «Нафтогаз України» виходячи з Актів приймання-передачі природного газу, які підписувалися сторонами Договору купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 щомісяця у період з жовтня по грудень 2012 року, тобто погашення заборгованості у цьому розрахунку також відображено окремо за кожним Актом: 467 797, 70 грн. за Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2012 та 1 991 279, 17 грн. за Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2012, а усього на загальну суму 2 459 076, 87 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що відсутність основної заборгованості у КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг» з 27.11.2014 обумовлена укладенням Договору про переведення боргу № 2584/14 від 26.11.2014 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг» та ТОВ «Водотеплокомунікація».

Наведене також відображено у довідках позивача «Операции по предприятию «Керуюча компанія з ЖКП ВМР КП» с 01-10-2012 по 30-11-2014» (а. с. 116), «Операции по предприятию «Водотеплокомунікація ТОВ» с 01.11.2014 по 30.11.2015» (а. с. 31) та відповідає розрахункам ціни позову, наданим ПАТ «НАК «Нафтогаз України» як у справі № 908/3053/15, так і у справі № 905/1070/16.

У подальшому за Договором про переведення боргу № 1466/16 від 25.02.2016, укладеним між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Водотеплокомунікація» та КП «Тепломережа», заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 (з урахуванням Договору про переведення боргу № 2584/14 від 26.11.2014) у розмірі 2 454 076, 87 грн. переводиться з ТОВ «Водотеплокомунікація» до КП «Тепломережа», на яке покладено обов'язок сплатити суму боргу, а також штрафні санкції, інфляційні втрати та відсотки річних.

Як вбачається з матеріалів справи, зміна суми боргу, що переводиться, обумовлена сплатою ТОВ «Водотеплокомунікація» 12.06.2015 частини заборгованості у розмірі 5 000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача 1 (а. с. 65) та довідкою ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (а. с. 31), і було досліджено судом при розгляді справи № 908/3053/15.

При цьому докази укладення угоди про зміну суми боргу у порядку пункту 2.2 Договору № 1466/16 від 25.02.2016 про переведення боргу у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згода кредитора на переведення боргу за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 засвідчена підписанням Договорів про переведення боргу № 2584/14 від 26.11.2014 та № 1466/16 від 25.02.2016 та викладена у пунктах 1.2 зазначених договорів.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник КП «Тепломережа» посилається на невідповідність встановлених тарифів рентабельності підприємства, значний обсяг дебіторської заборгованості, низьку платоспроможність споживачів за послуги КП «Тепломережа», значну кількість виконавчих проваджень, відкритих стосовно підприємства, а також проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що значно ускладнює здійснення господарської діяльності відповідача 2.

Однак колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача 2 з огляду на приписи статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення закріплені у статті 617 ЦК України.

Отже, обставини, на які посилається представник КП «Тепломережа» не звільняють останнє від обов'язку з належного виконання зобов'язання.

Крім того, колегія суддів зауважує, що всупереч приписам статті 33 ГПК України відповідач 2 не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Також колегія суддів відхиляє посилання представника КП «Тепломережа» на положення статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», якою встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції, оскільки стягнення штрафних санкцій не є предметом позову у цій справі.

Попри подібність правової природи частини третьої статті 549 ЦК України (щодо сплати пені) та статті 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою, а проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі № 6-42цс11, яка в силу приписів статті 111 28 ГПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З огляду на відсутність доказів належного виконання КП «Тепломережа» зобов'язання з оплати заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012 на підставі Договору про переведення боргу № 1466/16 від 25.02.2016, колегія суддів доходить висновку, що з КП «Тепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 2 454 076, 87 грн.

В іншій частині позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Також на підставі частини другої статті 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3 % річних у розмірі 79 553, 12 грн. за період з 27.11.2014 по 25.12.2015.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору про переведення боргу № 1466/16 від 25.02.2016 до Нового боржника (КП «Тепломережа») переходять обов'язки Первісного боржника (ТОВ «Водотеплокомунікація») щодо сплати суми боргу, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, колегія суддів доходить висновку, що з КП «Тепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підлягає стягненню сума відсотків річних у розмірі 79 514, 67 грн. за період з 27.11.2014 по 25.12.2015. В іншій частині позовні вимоги про стягнення 3 % річних задоволенню не підлягають.

Крім того, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 701 435, 88 грн. за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року. При цьому інфляційні втрати нараховано на суму основного боргу з урахуванням індексації, яка була предметом розгляду у справі № 908/3053/15, тобто до грудня 2014 року.

Як вбачається з роз'яснень, наведених у пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму інфляційних втрат, ніж визначено апеляційним судом, а за відсутності відповідного клопотання справа розглядається у межах позовних вимог, колегія суддів, враховуючи лист Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 та пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, вважає, що з КП «Тепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 701 435, 88 грн. за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року.

Оскільки внаслідок укладання Договору № 1466/16 від 25.02.2016 до КП «Тепломережа» перейшли усі права та обов'язки ТОВ «Водотеплокомунікація» щодо сплати заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 14/6434/12 від 26.10.2012, колегія суддів вважає, що у останнього відсутній обов'язок зі сплати спірних сум, а тому відповідачем 1 права ПАТ «НАК «Нафтогаз України» порушені не були.

За таких обставин колегія суддів відмовляє у задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Водотеплокомунікація».

Враховуючи викладене, колегія судів доходить висновку, що апеляційна скарга ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 454 076, 87 грн., 3 % річних у сумі 79 514, 67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 701 435, 88 грн. з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на КП «Тепломережа» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, на рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 2 454 076, 87 грн., 3 % річних у сумі 79 514, 67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 701 435, 88 грн.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Донецької області від 19.07.2016 у справі № 905/1070/16 у такій редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, до Комунального підприємства «Тепломережа», м. Вугледар Донецької області, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» (85670, м. Вугледар Донецької області, вул. 13 Десантників, 53, код ЄДРПОУ 40175733) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01061, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 2 454 076, 87 грн., інфляційні втрати у сумі 701 435, 88 грн., 3 % річних у розмірі 79 514, 67 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 48 525, 41 грн.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація», м. Вугледар Донецької області, відмовити.»

Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» (85670, м. Вугледар Донецької області, вул. 13 Десантників, 53, код ЄДРПОУ 40175733) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01061, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 53 377, 95 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: В.М. Татенко

ОСОБА_3