Ухвала

від 24.10.2016 по справі 820/1942/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р.Справа № 820/1942/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

Представника позивача: Ситнік О.О.

Представника відповідача: Щербатюк Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016р. по справі № 820/1942/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Престиж"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13.04.2016 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Престиж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 06.04.2016 р. № 0000331401, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 402353,5 грн. (у т.ч. за основним платежем - 321882,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80470,7 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 р. по справі № 820/1942/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Престиж" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.04.2016 р. № 0000331401 в частині грошового зобов'язання на 321883 грн. та штрафних санкцій на суму 80470,75 грн.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 р. по справі № 820/1942/16 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками ГУ Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Престиж", (податковий номер 31714807), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

За наслідками перевірки було складено акт № 131/20-40-14-01-07/31714807 від 25.03.2016 р. яким встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. 137.4, 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на прибуток на загальну суму 341231 грн., у тому числі за 2013 р. на суму 170142 грн., за 2014 р. на суму 171089 грн.

Висновки про встановлені порушення обумовлені заниженням задекларованих ТОВ "Фірма "Престиж" показників у рядку 03 Декларацій "Інші доходи" на загальну суму 1845976 грн., у т ч. за 2013 рік на суму 895482 грн., за 2014 рік на суму 950494 грн., а саме не включення до складу доходів збільшення довгострокових фінансових інвестицій підприємства.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000331401 від 06.04.2016 р., а саме в спірній частині збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 321883 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 80470,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фірма «Престиж» було засновником підприємств (ТОВ "ДИАД-К", ТОВ "ДИАД-АЗОВ", ТОВ "ДИАД-Н", ТОВ "ДИАД-ДОН"), уставний капітал яких (довгострокові фінансові інвестиції) був приєднаний до ТОВ "ДИАД-К" (злиття підприємств).

В 2013, 2014 роках вище зазначеними підприємствами було отримано прибуток, який позивачем в бухгалтерському обліку було відображено, як збільшення довгострокових фінансових інвестицій на загальну суму 1738486,0 грн. у т.ч. за 2013 рік у сумі 895482,0 грн. за 2014 рік у сумі 843004,0 грн. та відповідно по рахункам бухгалтерського обліку: Д-т рахунку 141 "Довгострокові фінансові інвестиції за методом участі в капіталі» та К-т рахунку 425 "Інший додатковий капітал"; збільшено валюту балансу по рядку 1035 "Інші фінансові інвестиції" та 1410 "Додатковий капітал" за відповідні періоди.

Відповідач вважає, що збільшення вищезазначеної суми довгострокових фінансових інвестицій повинно були відображено у рядку 03 «Інші доходи» Декларацій з податку на прибуток підприємства, у відповідні періоди, та включено до об'єкту оподаткування.

З огляду на не включення до складу доходів, відображених в бухгалтерському обліку збільшених сум довгострокових фінансових інвестицій у розмірі 1738486,0 грн. відповідач дійшов висновку про заниження податку на прибуток.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Згідно з п.14.1.81 ст.14 Податкового Кодексу України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Методологічні засади формування у бухобліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінзвітності підприємства визначає П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року №91.

Також, визначення терміна «фінансові інвестиції» надано у п. 4 П(С)БО 2 «Баланс» затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.05.1999 року №87: фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора. При цьому довгострокові фінінвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. Поточні - інвестиції здійснюються на строк, що не перевищує одного року, вони можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами коштів).

Згідно з п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі - П(С)БО15), дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Дохід у вигляді збільшення фінансових інвестицій належить до інших фінансових доходів і визнається у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Відповідно до п.п. 135.5.15. п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України (в редакція на час спірних правовідносин) до складу доходів платника включаються інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Відповідно до п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин), датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з П(С)БО, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суми збільшення фінансових інвестицій, які відображені в бухгалтерському обліку, можуть бути визнані доходом виключно в період прийняття рішення про їх виплату.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фірма "Престиж", як засновник ТОВ «Диад-К», рішення про виплату дивідендів в період, що перевірявся не приймав.

Так, протоколом загальних зборів засновників ТОВ "Диад-К" від 07.10.2015 р. було прийнято рішення про розподіл чистого прибутку підприємства за період 2008 - 2014 р. і, відповідно, нарахування та виплату засновнику - ТОВ "Фірма "Престиж" дивідендів у сумі 2617805,24 грн. (а.с. 113-116).

Перерахування дивідендів від ТОВ "Диад-К" на банківський рахунок позивача відбувалось в листопаді 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 117-128).

Вказана сума дивідендів була відображена по рядку 3.2.3 Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток позивача за 2015 рік та, відповідно, враховувалась при розрахунку об'єкта оподаткування цього звітного періоду шляхом "зменшення фінансового результату до оподаткування" на підставі п. 140.4.1 ст. 140 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що згідно з положеннями п. 20 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 та п. 137.16. ст. 137 Податкового кодексу України позивач дохід в 2013 - 2014 році не отримував, а отже висновки відповідача, щодо порушення позивачем положень п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. 137.4, 137.16 ст. 137 Податкового кодексу України є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.04.2016 р. № 0000331401 в частині визначення грошового зобов'язання на 321883 грн. та штрафних санкцій на суму 80470,75 грн. підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 17.08.2016 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016р. по справі № 820/1942/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.